Постанова № 68364502, 14.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року Справа № 913/37/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Стратієнко Л.В.,розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на ухвалуГосподарського суду Луганської області від 22.03.2017 та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017у справі№ 913/37/16 Господарського суду Луганської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"ДоПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"Простягнення 8845339,39 грн.,за участю представників сторінвід позивача:Яковенко П.А.,від відповідача:Демидас Д.А., Бруль А.С.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України") звернулась із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - ПАТ "Луганськгаз") про стягнення заборгованості у розмірі 8845339,39 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.03.2016 у справі № 913/37/16 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 5277199, 82 грн. основного боргу, 1358954, 41 грн. пені, 352364,65 грн. штрафу, 1670757,80 грн. інфляційних нарахувань, 186062,71 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.03.2017 у справі № 913/37/16 (суддя Корнієнко В.В.) заяву ПАТ "Луганськгаз" про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24.03.2016 на залишок заборгованості у сумі 3700819, 66 грн., а саме: штрафу в сумі 352364, 65 грн., пені в сумі 1358954, 41 грн., 3 % річних у сумі 186062, 71 грн., інфляційних нарахувань в сумі 1670757, 80 грн., судового збору в сумі 132680,09 грн. строком на 10 років, до 01.02.2027 відповідно до графіку (щомісячно, рівними платежами) частково задоволено. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24.03.2016 у справі № 913/37/16 у сумі 3700819, 66 грн. на 3 роки (36 місяців), із щомісячною сплатою: з квітня 2017 року по лютий 2020 року включно - по 102800,54 грн.; у березні 2020 року - 102800,76 грн. В решті заяви відмовлено.

Мотивуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність виключних обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду, зокрема, обставини щодо втрати та пошкодження майна підприємства внаслідок бойових дій, значні обсяги витоку природного газу через порушення цілісності газопроводу, здійснення антитерористичної операції на території, яку обслуговує відповідач, складний фінансовий стан ПАТ "Луганськгаз", значне фінансове навантаження на відповідача через його обов'язок сплачувати кредиторам щомісячно платежі за договорами реструктуризації та ухвалами суду (якими надано розстрочку виконання рішень), відсутність коштів на банківських рахунках боржника у кількості, достатньої для виконання рішення суду (довідки банківських установ додано до матеріалів справи) у зв'язку з чим заява ПАТ "Луганськгаз" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24.03.2016 у справі № 913/37/16 на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України підлягає частковому задоволенню.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 913/37/16 (у складі колегії суддів: Татенко В.М.-головуючого, Стойка О.В., Ломовцева Н.В.) ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.03.2017 у справі № 913/37/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.03.2017 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 913/37/16, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.03.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 Господарського суду Луганської області у справі № 913/37/16, і відмовити ПАТ "Луганськгаз" у задоволенні заяви про розстрочкк виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24.03.2016 у справі № 913/37/16 у повному обсязі.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального судом першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Вказаною нормою передбачено, що надання заявникові розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надати розстрочку, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається із зазначеної норми питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Як вбачається з п. 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судами встановлено, що відповідачем при зверненні до суду із заявою № 01-02-43/376 від 21.02.2017 про розстрочку виконання рішення суду зазначено конкретні обставини, які ускладнюють та роблять неможливим його виконання.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилається на обставини, що є винятковими, а саме: проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької та Луганської областей, що призвело до скрутного фінансового становища підприємства, втрати частини майна на тимчасово окупованій території у зв'язку з діями незаконних озброєних формувань, недостатністю коштів на рахунках, неможливістю здійснювати господарсько-фінансову діяльність на території Луганської області, наявністю дебіторської заборгованості, також підприємство вживає всіх можливих заходів для відновлення знищених та пошкоджених газопроводів в результаті воєнних дій, за власні кошти, несе невиправдані збитки не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю, ці збитки не покриваються існуючим тарифом та не фінансуються державою.

Зазначене підтверджується актом від 06.06.2016 № 76 планової перевірки дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поставки природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, яким встановлено, що на фінансовий стан боржника впливає заборгованість споживачів за природний газ, яка станом на 01.05.2016 склала 144768, 49 грн.

Слід зазначити, що відповідач неодноразово звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, з проханням вирішити питання щодо суб'єкта ринку, на якого будуть покладатися обсяги негативного небалансу природного газу та визначення джерел перекриття такого небалансу. Як свідчить листування зазначену проблему на рівні регулятора не вирішено. Для зменшення негативного небалансу природного газу боржником проводиться ремонт пошкоджених об'єктів газопостачання на постраждалих від бойових дій територіях за власний рахунок, що значно впливає на його фінансовий стан, оскільки Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" несе невиправдані збитки не з своєї вини.

Крім цього, заявник вказує на те, що він не відмовляється від погашення боргу, але для виконання рішення місцевого господарського суду необхідно усунути обставини, що ускладнюють або роблять неможливим це виконання, і відповідачу необхідний час для виправлення існуючого стану та налагодження продуктивної роботи підприємства.

За приписами п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо звернути стягнення, щодо фізичних та юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника під час виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен враховувати наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Судами встановлено, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", перебуваючи на території проведення АТО, відчуває додаткові труднощі та ризики ведення господарської діяльності.

Відповідачем надано Сертифікат Торгово-промислової палати України № 749 від 02.10.2014 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що унеможливлюють здійснення господарської діяльності відповідача, справляння та сплату податків і обов'язкових платежів, з якого вбачається, що датою настання періоду дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для підприємства відповідача є 01.07.2014, дату закінчення терміну дії обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) на дату видачі сертифікату встановити неможливо, що є доказом наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення.

Суд, виходячи з інтересів обох сторін, враховуючи матеріали справи, заяву про надання розстрочки задовольнив.

Задовольняючи заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" № 01-02-43/376 від 21.02.2017 про розстрочку рішення суду у справі № 913/37/16, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, враховував інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь виконання рішення у сукупності з усіма наданими доказами.

Надання розстрочки виконання рішення є правом суду, який на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Враховуючи скрутне фінансове становище відповідача, суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком місцевого господарського суду щодо необхідності розстрочку виконання рішення суду від 24.03.2016 у справі № 913/37/16 строком на 3 роки (36 місяців), із щомісячною сплатою: з квітня 2017 року по лютий 2020 року включно - по 102 800, 54 грн.; у березні 2020 року - 102 800, 76 грн.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими обставинами справи.

Таким чином постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 913/37/16 Господарського суду Луганської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 913/37/16 Господарського суду Луганської області залишити без змін, а касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді: Карабань В.Я. Стратієнко Л.В.