Ухвала суду № 68364392, 17.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

17 серпня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду м. Києва Махлай Л.Д., вивчивши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_4, через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, вважаючи,що судом порушено норми процесуального права.

За положенням ч. 7 ст. 297 ЦПК України, при надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження, на відміну від ухвали про скасування забезпечення позову, не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Для забезпечення виконання цієї норми, як спеціальної на відміну від ст. 296 ЦПК України, та розгляду справи у встановлені строки, судам необхідно у разі оскарження ухвали, направити суду апеляційної інстанції виділені матеріали (копію позовної (зустрічної) заяви, заяви про забезпечення позову, оригінал оскарженої ухвали, копії документів про звернення ухвали до виконання тощо) та вжити заходи до подальшого розгляду справи по суті вимог. Після розгляду справи в апеляційному суді, вказані матеріали приєднуються до матеріалів цивільної справи.

У апеляційній скарзі апелянт зазначає, що вона вже оскаржувала вищезазначену ухвалу в апеляційному порядку, проте виділені матеріли не містять зазначених відомостей.

Крім того, у апеляційній скарзі, апелянт зазначає себе третьою особою, тоді як в матеріалах справи відсутня ухвала про притягнення ОСОБА_4 третьою особою.

За таких обставин, суду першої інстанції необхідно долучити до виділених матеріалів копію апеляційної скарги ОСОБА_4(яку відхилено ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 3 серпня 2016 року), копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 3 серпня 2016 року, копію ухвали суду, якою ОСОБА_4 притягнуто в якості третьої особи, документи щодо вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, справа підлягає поверненню до Шевченківського районного суду м. Києва для належного оформлення

Керуючись ст. 297 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», ОСОБА_5 про визнання правочину недійснимповернути до шевченківського районного суду м. Києва для належного оформлення.

Недоліки необхідно усунути в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання справи.

Суддя: