Постанова № 68364300, 18.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 серпня 2017 року справа №826/19470/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у місті Києві

до

Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “Тріграм Фармадент Інтернешнл”

про

стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – позивач, ДПІ у Солом’янському районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “Тріграм Фармадент Інтернешнл” (далі по тексту – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 77 729,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у за відповідачем згідно з даними інтегрованих карток обліковується заборгованість (недоїмка) перед бюджетом у загальній сумі 77 729,26 грн., з яких по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 61 458,14 грн., по податку на додану вартість у розмірі 14 460,27 грн. та по податку на прибуток у розмірі 3 810,85 грн.

Як зазначає позивач, в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, у зв’язку з чим просить задовольнити даний позов.

Відповідач подав до суду письмове заперечення проти адміністративного позову, у якому заперечує проти стягнення з нього податкового боргу з підстав його сплати у повному обсязі.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ДПІ у Солом’янському районі та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна сума заборгованості по податку на прибуток виникла внаслідок несплати відповідачем сум податкових зобов’язань, самостійно визначених у податковій декларації з податку на прибуток; заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла внаслідок несплати відповідачем сум податкових зобов’язань, самостійно визначених у податкових деклараціях, та сум податкових зобов’язань, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень від 24 червня 2014 року №0006021505 та №0006011505; заборгованість по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем сум податкових зобов’язань, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2013 року №0021221505, №0021241505 та №0021231505.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 16 серпня 2016 року №13406/17, яка, згідно з відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення, вручена представнику відповідача 30 серпня 2016 року.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Водночас судом встановлено, що станом на день розгляду даної справи Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями “Тріграм Фармадент Інтернешнл” сплатило суму податкового боргу у розмірі 77 729,26 грн. у повному обсязі, що підтверджується відповідними квитанціями, які долучені до матеріалів справи.

Доказів на спростування зазначеного та факту наявності у позивача станом на момент ухвалення даного рішення податкового боргу із земельному податку з юридичних осіб, з податку на додану вартість та з податку на прибуток, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ в Солом’янському районі є не доведеними, не підтверджуються необхідними доказами, та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державній податковій інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у місті Києві відмовити повністю.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.А. Кузьменко