Постанова № 68363875, 10.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 серпня 2017 року 09:00 справа №826/14335/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв"доМіністерства економічного розвитку і торгівлі Українитретя особаСлужба безпеки Українипровизнання протиправним та скасування наказу в частиніОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" (далі по тексту - позивач ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв"), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №1430 від 01 вересня 2016 року в частині застосування спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/14335/16 та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Службу безпеки України (далі по тексту - третя особа); закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 14 червня 2017 року позивач не прибув, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, представники відповідача та третьої особи до суду також не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 01 вересня 2016 року №1430 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності" відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", на підставі подань Служби безпеки України, за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, порушення статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", статті 482 Митного кодексу України, статей 103, 141, 160 Податкового кодексу України у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом вирішено застосувати спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу, серед яких значиться також ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв".

Вказаний наказ прийнято відповідачем на підставі листа-подання, складеного Головним управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 20 липня 2016 року №8/3/4-6143 (далі по тексту - подання Служби безпеки України).

Як вбачається зі змісту подання Служби безпеки України у Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки наявні відомості, що у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року вітчизняне ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв" проводило наступні зовнішньоекономічні фінансово-господарські операції:

з кіпрською компанією "Felicats System Limited" (1st Apriliou No. 47, Demetriou Building 2, 1st Floor, Office 12, Limassol, 3117, Cyprus) в рамках договору тайм-чартеру від 28 липня 2012 року б/н щодо оренди судна "SEVERODVINSKIY";

з кіпрською компанією "Felicats System Limited" у рамках контракту тайм-чартеру від 27 листопада 2013 року №DR-1 щодо оренди судна "IGNIS";

з кіпрською компанією "Felicats System Limited" в рамках договору тайм-чартеру від 17 жовтня 2013 року №10-2013 щодо оренди судна "Онежський";

з кіпрською компанією "Krayteks Group Holding Limited" (Chrysorogiatisis & Kolokotroni, p.c. 3040, Limassol, Cyprus) за договором тайм-чартеру від 23 червня 2015 року №06S-2015 щодо оренди судна "SEVERODVINSKIY";

з кіпрською компанією "Krayteks Group Holding Limited" за контрактами тайм-чартеру від 21 вересня 2015 року №09М-2015 та від 22 вересня 2015 року №М 1 про оренду судна "MILFORD".

У ході виконання вищевказаних зовнішньоекономічних контрактів компанія-резидент TOB "Техморгідрострой Миколаїв" за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року допустила порушення вимог пункту 160.2 статті 160, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 та пункту занижено 103.3 статті 103 Податкового кодексу України, за рахунок чого у вказаний період занижено суму з доходу нерезидента на суму 14 707 555,00 грн.

У поданні зазначено, що інформація про обставини відповідних правопорушень, а також висновки щодо їх правової кваліфікації викладені у копії акта ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 22 квітня 2016 року №181/14-03-14-01/36383806 про результати документальної планової виїзної перевірки TOB "Техморгідрострой Миколаїв" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року. Крім того, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 09 червня 2016 року №0005001401 для TOB "Техморгідрострой Миколаїв" встановлено суму нарахованого грошового зобов'язання за податком на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 25 475 433,00 грн., з яких 14 707 555,00 грн. - сума грошових зобов'язань за податковими зобов'язаннями і 10 767 878,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також, у ході перевірки TOB "Техморгідрострой Миколаїв" фахівцями ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області зафіксовано, що іноземні компанії "Felicats System Limited" і "Krayteks Group Holding Limited" не є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку у контексті пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України. За вищевказаними контрактами такими бенефіціарним власниками доходу є компанії - власники суден "SEVERODVINSKIY", "Онежський", "IGNIS", "MILFORD", а саме: "Kleona Trade LLP" (Suite 95, 30 Woburn Place, London, WCIH OJR, United Kingdom); "Ekohidrotechnika Ltd." (3500, South Dupont Highway Dover, Delaware, 19901, USA); ОАО "Северное морское пароходство" (Санкт-Петербургське шосе, 47, оф. 208, м. Санкт-Петербург, сел. Стрельна, Російська Федерація, 198515); "Jollanta Group Ltd." (No. 7, New Road, Belize City, Belize); "Rossolast Corporation Ltd." (1 Apriliou, 47 Demetriou Building floor, Flat/Office 12, Limassol, Cyprus, 3117).

Проте, y ході перевірки від представників TOB "Техморгідрострой Миколаїв" не отримано нотаріально засвідчених з апостилем довідок компетентних органів держав, в яких зареєстровані компанії "Kleona Trade LLP", "Ekohidrotechnika Ltd.", ОАО "Северное морское пароходство", "Jollanta Group Ltd.", "Rossolast Corporation Ltd.", у зв'язку з чим представниками ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області зафіксовані факти порушення вимог підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 та пункту занижено 103.3 статті 103 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у обов'язку додержуватись при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України.

Враховуючи викладене, на підставі частин першої та другої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" підрозділ Служби безпеки України вважав за необхідне внести подання щодо застосування до ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв" тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення статті 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", пункту 160.2 статті 160, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 та пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України.

Позивач вважає протиправним наказ в частині застосування спеціальної санкції у відношенні до ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв", виходячи з того, що Служба безпеки України не наділена компетенцією здійснення податкового контролю, а тому не має права приймати рішення про ініціювання процедури притягнення осіб до відповідальності за порушення податкового законодавства, у тому числі шляхом направлення до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України подання про застосування спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Позивач також зазначає, що застосована до нього спеціальна санкція є адміністративно-господарською санкцією, яка в силу положень статті 218 Господарського кодексу України, застосовується лише у разі наявності правопорушення, а не відповідного подання; у свою чергу, на думку позивача, висновки про порушення ним норм Податкового кодексу України є безпідставними.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що отримавши належним чином оформлене подання підрозділу Служби безпеки України, не мав правових підстав для не застосування до ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв" спеціальної санкції.

Третя особа проти задоволення позовних вимог також заперечила, підтримавши мотиви подання.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних виходить із наступних міркувань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржуваний наказ відповідача на предмет його відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Статтею 36 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що порядок притягнення до відповідальності, здійснення відповідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України.

Частина перша статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачає, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до частин другої та третьої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52 (далі по тексту - Положення), спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Як визначає пункт 1.2 Положення, санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Тобто, з аналізу наведених положень законодавства слідує, що Міністерство економічного розвитку та торгівлі України має право застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення такими суб'єктами Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити.

Умовою ж для звернення правоохоронних органів із відповідним поданням про застосування спеціальних санкцій є факт порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Суд встановив, що подання Головним управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки складено на підставі листа Головного слідчого управління Служби безпеки України від 20 липня 2016 року №6/17927 разом із доданими до нього матеріалами, отриманих у рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000179, відомості про яке внесені на підставі повідомлення ГУ КЗЕ СБ України, за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 2585 Кримінального кодексу України.

Як зазначено у листі Головного слідчого управління Служби безпеки України від 20 липня 2016 року №6/17927, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що у період 2013-2016 років ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв" під час здійснення господарської діяльності, пов'язаної із залученням іноземних суб'єктів господарювання, у тому числі з "Krayteks Group Holding Limited" (Chrysorogiatisis & Kolokotroni, p.c. 3040, Limassol, Cyprus), "Jollanta Group Ltd." (No. 7, New Road, Belize City, Belize) та "Felicats System Limited" (1st Apriliou No. 47, Demetriou Building 2, 1st Floor, Office 12, Limassol, 3117, Cyprus), порушуються вимоги у сфері податкового законодавства, чим завдаються збитки державному бюджету. Крім того, у вказаному листі зазначено, що порушення податкового законодавства з боку позивача встановлено також в ході проведення перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області з посиланням на акт від 22 квітня 2016 року №181/14-03-14-01/36383806.

Таким чином, фактично підставою для звернення із поданням до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України стало здійснення Головним слідчим управлінням Служби безпеки України досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000179 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 2585 Кримінального кодексу України.

У свою чергу статтею 2585 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за фінансування тероризму, тобто дії, вчинені з метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи (організації).

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В силу положень частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд звертає увагу, що факт вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 2585 Кримінального кодексу України, може бути підтвердженим лише відповідним вироком суду, який набрав законної сили.

Проте, відповідачем та третьою особою не надано, а матеріали справи не містять вироку суду, яким би встановлювались обставини фінансування тероризму ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв" або його посадовими особами, та який, в силу вимог частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи; суду також не надано будь-яких матеріалів вказаного у поданні кримінального провадження, процесуальних чи інших документів.

Крім того, виходячи зі змісту статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" підставою для застосування санкцій є відповідне подання органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України, внесене такими органами лише на у межах їх повноважень, визначених законом.

Так, згідно зі статтею 1 Закону України "Про Службу безпеки України" Служба безпеки України - це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Стаття 2 Закону України "Про Службу безпеки України" встановлює, що на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Відповідно до положень статті 24 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана: 1) здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов'язаних з національною безпекою України; 2) здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном; 3) виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити їх досудове розслідування; розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень; 4) здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України; 5) забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань; 6) здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв'язку, а також важливих об'єктів інших галузей господарства; 7) брати участь у розробці і здійсненні відповідно до Закону України "Про державну таємницю" та інших актів законодавства заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та здійснення контролю за додержанням порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, сприяти у порядку, передбаченому законодавством, підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України; 8) здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки; 9) у межах визначеної законодавством компетенції забезпечувати захист особистої безпеки громадян і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі надходження від них, членів їх сімей та близьких родичів заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну; брати участь у реабілітації і поновленні прав незаконно репресованих осіб; 10) сприяти Державній прикордонній службі України в охороні державного кордону України; 11) сприяти забезпеченню режиму воєнного та надзвичайного стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій; 12) подавати наявними силами і засобами, в тому числі і технічними, допомогу органам Національної поліції, іншим правоохоронним органам у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень; 13) брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в'їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну; 15) проводити наукові дослідження і дослідно-конструкторські роботи, впроваджувати їх результати в практику діяльності Служби безпеки України; 16) виконувати за дорученням Верховної Ради України або Президента України інші завдання, безпосередньо спрямовані на забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави; 17) брати участь у розробленні та здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт.

Наведені норми Закону України "Про Службу безпеки України" вказують, що Служба безпеки України, її підрозділи та органи не наділені повноваженнями зі здійсненням контролю за дотриманням платниками податків податкового законодавства.

Таким чином, Служба безпеки України має право вносити подання з метою застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності спеціальних санкцій лише у межах своїх повноважень, а саме у сфері захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України.

Разом з тим, у поданні Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 20 липня 2016 року №8/3/4-6143 констатується порушення TOB "Техморгідрострой Миколаїв" порушення вимог пункту 160.2 статті 160, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 та пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України, за рахунок чого у вказаний період занижено суму з доходу нерезидента на суму 14 707 555,00 грн., що є підставою для застосування спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що подання Служби безпеки України внесено з перевищенням наданих законом повноважень та за відсутності правових підстав.

В частині ймовірних порушень TOB "Техморгідрострой Миколаїв" вимог пункту 160.2 статті 160, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 та пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України та заниження суми з доходу нерезидента на суму 14 707 555,00 грн. суд встановив, що згідно з актом від 22 квітня 2016 року №181/14-03-14-01/36383806 про результати документальної планової виїзної перевірки TOB "Техморгідрострой Миколаїв" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, складеним ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, в кому серед іншого встановлено порушення позивачем вимог пункту 160.2 статті 160, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 та пункту занижено 103.3 статті 103 Податкового кодексу України, за рахунок чого у вказаний період занижено суму з доходу нерезидента на суму 14 707 555,00 грн., за результатами якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 червня 2016 року №0005001401 про збільшення ТOB "Техморгідрострой Миколаїв" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 25 475 433,00 грн.

Наявні у справі докази підтверджують, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року у справі №814/2310/16 за позовом ТOB "Техморгідрострой Миколаїв" до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 02 листопада 2016 року №0011991401, прийнятого на підставі акта перевірки від 22 квітня 2016 року №181/14-03-14-01/36383806.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що нерезидент, на користь якого сплачено дохід, у розумінні положень Кодексу торговельного мореплавства України, є судновласником, тобто особою, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах, а відтак, є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, тому позивач правомірно застосував звільнення від оподаткування доходу, сплаченого цьому нерезиденту. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що визначення ТOB "Техморгідрострой Миколаїв" грошового зобов'язання з податку з доходу, отриманого нерезидентом з джерелом походження в Україні, є неправомірним.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, викладені в акті перевірки та поданні Служби безпеки України обставини порушення ТOB "Техморгідрострой Миколаїв" вимог пункту 160.2 статті 160, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 та пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України та заниження суми з доходу нерезидента на суму 14 707 555,00 грн. спростовані у судовому порядку, та, відповідно, не підтверджуються належними доказами.

Враховуючи внесення подання з перевищенням встановлених законом повноважень та за відсутності правових підстав для застосування до позивача спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, колегія суддів вважає, що наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 01 вересня 2016 року №1430 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності" в частині, що стосується ТOB "Техморгідрострой Миколаїв", суперечить вимогам статті 37 Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а, отже, є протиправним та підлягає скасуванню у цій частині.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість застосування до ПрАТ "РС в Україні" спеціальних санкцій у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ "РС в Україні" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 01 вересня 2016 року №1430 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності" в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) - за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов