Постанова № 68363830, 16.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 серпня 2017 р. № 820/2867/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

представника позивача - Щербатюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Суб'єкт владних повноважень, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Комунального підприємства «Обласний спортивний комплекс «Металіст» (код 24477221), місцезнаходження юридичної особи: 61001, Харківська обл., м. Харків, Комінтернівський район, вул. Плеханівська, буд. 65, до бюджету кошти в рахунок погашення податкового боргу з відкритих розрахункових рахунків в загальному розмірі 530.156,00 грн. (з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов'язку. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом позасудові заходи стягнення не призвели до погашення суми боргу, а відтак, спірна заборгованість підлягає погашенню в судовому порядку. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Комунальне підприємство "Обласний спортивний комплекс "Металіст" до судового засідання не прибув, про дату, час, місце судового розгляду був повідомлений належним чином, правом надати заперечення не скористався.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, є комунальним підприємством, на обліку як платник податків і зборів знаходиться в Східній об'єднаній державній податковій інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, склав і подав до податкової інспекції податкову декларацію (звіт про використання коштів неприбуткових організацій і установ), в яких відобразив суму податку до сплати в бюджет: 530.156 грн.

Отже, як з'ясовано судом, заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів грунтується на самостійно задекларованих податкових зобов'язаннях.

Суд відмічає, що відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості встановлений Податковим кодексом України.

Так, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов'язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст.37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Суд вважає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума заборгованості відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача (а.с.11-13).

Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу примусового виконання контролюючим органом податкового обов'язку платників податків - комунальних підприємств з 01.01.2011р. унормовані приписами Податкового кодексу України, насамперед ст..ст.59, 87-89, 95, 96.

З положень наведених норм закону слідує, що законодавцем запроваджена обов'язкова до додержання послідовність реалізації суб'єктом владних повноважень - податковою інспекцією управлінської функції з контролю за своєчасністю надходження публічних платежів з податків і зборів, а саме: 1) формування і направлення на адресу платника податків - боржника податкової вимоги (не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання), 2) призначення податкового керуючого, 3) проведення податковим керуючим опису майна в податкову заставу, 4) реєстрація податкової застави в державному реєстрі обтяжень, 5) звернення до суду з вимогою про стягнення коштів (як в безготівковій, так і в готівковій формах) за податковим боргом (не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податків - боржнику податкової вимоги), 6) звернення до суду з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, 7) звернення до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з приводу вжиття заходів, спрямованих на виконання податкового обов'язку, 8) подача позову про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно ( в разі неотримання письмової відповіді від органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади або в разі отримання від органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади відмови в погашення податкового боргу).

При цьому, в силу закону кожний наступний етап реалізації управлінської функції може бути застосований контролюючим органом виключно або в разі фактичного виконання процедури за попереднім етапом, або в разі відсутності у платника податків - боржника власних коштів чи майна, котрі можуть бути визнані джерелом погашення податкових зобов'язань та податкового боргу.

Окрім того, суд вважає за необхідне відзначити, що положення ст.96 Податкового кодексу України підлягають субсидіарному (тобто додатковому) застосуванню до спірних податкових правовідносин за участі комунальних підприємств, а відтак можуть бути поширені на спірні правовідносини лише після моменту реалізації контролюючим органом процедур стягнення згідно з ст.95 Податкового кодексу України, положення якої мають пріоритет у застосуванні.

Разом з тим, суд також вважає за потрібне зазначити, що добуття контролюючим органом внаслідок реалізації управлінської функції фактичних даних, які достеменно засвідчують факт відсутності у платника податків - боржника власних коштів чи майна, котрі можуть бути визнані джерелом погашення податкових зобов'язань та податкового боргу, звільняє контролюючий орган від обов'язку формального виконання процедур стягнення згідно з ст.95 Податкового кодексу України.

З огляду на приписи ч.1 ст.138 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень, входять обставини 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу та доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 4) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 5) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 6) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Добутими судом доказами підтверджено, що 12.03.2016 року податковою інспекцією складено і направлено на адресу відповідача податкову вимогу №166-17 (а.с.8).

В матеріалах справи відсутні докази втрати згаданим рішенням суб'єкта владних повноважень юридичної дії, а відтак, при вирішенні спору суд сприймає це рішення як діюче. При цьому, суд зауважує, що перевірка законності рішень суб'єкта владних повноважень, котрі створили обов'язок по здійсненню платежу, за правилами ч.3 ст.2 КАС України та з огляду на положення ст.138 названого кодексу виходить за межі предмета доказування по даній справі.

Таким чином, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах контролюючим органом дотримана визначена законом процедура примусового виконання податкового обов'язку.

Вимога про стягнення боргу заявлена податковим органом в межах строку згідно з ст.102 Податкового кодексу України. Існування підстав для застосування до спірної суми заборгованості положень ст.101 Податкового кодексу України судом в ході вирішення спору не знайдено.

Системно проаналізувавши приписи Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що під згаданим у п.95.4 ст.95 Податкового кодексу рішенні суду законодавець має на увазі рішення суду про стягнення коштів за податковим боргом.

Слушність саме такого розуміння змісту п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України, підтверджується, по-перше, відсутністю у податкового органу окремого повноваження на звернення до суду з позовом чи поданням про стягнення готівки в рахунок погашення податкового боргу, по-друге, відсутністю в законі заборони на проведення платником податків, котрий має податковий борг, операцій з готівковими коштами без попереднього письмового узгодження таких операцій з податковим органом, по-третє, непоширенням права податкової застави за правилами ст.89 Податкового кодексу України на готівкові кошти платника податків, позаяк майно, на яке поширюється податкова застава, оформлюється актом опису, а складення акту опису стосовно готівкових коштів платника податків законом не передбачено.

При цьому, суд зважає, що за приписами Податкового кодексу України кошти в Україні існують в готівковій і безготівковій формі, а відтак, питання визначення форми коштів, котрі підлягають стягненню з платника податків за податковим боргом, належить до компетенції органу державної податкової служби і підлягає вирішенню в ході виконання останнім відповідної постанови адміністративного суду.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (ідентифікаційний код - 24477221; місцезнаходження - 61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 65) на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 530.156,00 (п'ятсот тридцять тисяч сто п'ятдесят шість грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови буде виготовлено протягом п'яти днів.

Повний текст постанови виготовлено 17.08.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.