Постанова № 68363820, 07.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2017 року №826/98/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 в розмірі 25000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2017 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у встановлений строк надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяви про визнання позову також до суду не надходило. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у довідці відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві, проте кореспонденція суду повернулася з відміткою пошти «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Відповідно до статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 25000,00 грн., який є узгодженим, проте самостійно платником податків не сплачений.

Відповідно до довідки та облікової картки платника податків, наданих контролюючим органом до суду, за ОСОБА_1 станом на 30.09.2015 обліковується податковий борг у розмірі 25000 грн.

Заборгованість відповідача виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 08.06.2015 №0129-17, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25 000 грн.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, що набрав чинності з 01.01.2015 року, запроваджено транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Поряд з цим, підпунктом 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України визначені строки сплати транспортного податку, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов'язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві надіслано відповідачу податкову вимогу від 22.10.2015 №10891-23 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання"

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Поряд з цим, судом направлено судовий запит до відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві про надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1.

Відповідно до довідки відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві, яка надійшла на запит суду, вбачається, що за вказаною контролюючим органом в позовній заяві адресою (04123, АДРЕСА_1) ОСОБА_1 зареєстрованою не значиться. При цьому, відповідно до інформації, наданої відділом до суду, відповідач зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога від 22.10.2015 №10891-23, направлена на адресу, відповідно за якою ОСОБА_1 зареєстрованою не значиться.

З огляду на вищевикладені обставини, позивачем не надано належних та достатніх доказів отримання податкової вимоги від 22.10.2015 №10891-23 ОСОБА_1.

Отже, позивачем не надано суду доказів узгодженості податкового боргу у встановленому Податковим кодексом України порядку, а відтак, відсутні підстави для стягнення визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 14, 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відмовити у повному обсязі.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження виконується негайно.

Суддя Літвінова А.В.