Рішення № 68363663, 16.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-9050 Головуючий у 1-й інстанції - Васалатій К.А.

Унікальний №756/14584/15-ц Доповідач - Пікуль А.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р. Невідомої Т.О.

секретар Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня 2016 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ "Європейський газовий банк" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Суд стягнув з ПАТ "Європейський газовий банк" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період затримки розрахунку з 7 березня 2015 року по 21 грудня 2015 року у розмірі 60 847 грн. 38 коп.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО Оберемка Р.А. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.130-131).

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність позивачки, відхиливши її клопотання про відкладення розгляду справи від 2 серпня 2017 року, оскільки поважність причин неявки ОСОБА_2 у судове засідання (заздалегідь запланована поїздка) не підтверджена відповідними доказами, а відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи (отримала судову повістку 31.07.2017; а.с.212), не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника відповідача, Мушкало С.М., яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом установлено, що позивач з 25 грудня 2007 року працювала у ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" на посаді начальника управління завершення операцій.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року № 424 "Про віднесення ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" до категорії неплатоспроможних" з 17 липня 2014 року в банку розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на строк до 17 жовтня 2014 року включно. Постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року № 725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати банк. Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 листопада 2014 року № 121.

З 18 листопада 2014 року в банку розпочато процедуру ліквідації.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" від 5 березня 2015 року № VIII-25-ОС ОСОБА_2 звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Цим же наказом зобов'язано виплатити їй грошову компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 25 грудня 2014 року до 6 березня 2015 року. Проте належна при звільнені з роботи ОСОБА_2 грошова компенсація за невикористану відпустку у розмірі 1 726 грн. була перерахована відповідачем на її картковий рахунок лише 21 грудня 2015 року.

За встановлених обставин районний суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (198 днів) у розмірі 60 847 грн. 38 коп.

Справа вже була предметом апеляційного розгляду. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" відхилено, заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2016 року скасовано, справа передана до апеляційного суду на новий розгляд.

Скасовуючи увалу апеляційного суду суд касаційної інстанції вказав наступне.

Апеляційний суд не перевірив, чи мав ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" достатні фінансові можливості для здійснення розрахунку із звільненими працівниками банку, зокрема, з ОСОБА_2, не надав належної правової оцінки доводам сторін і зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, не врахував, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими нормативно-правовими актами під час здійснення тимчасової адміністрації/ліквідації у банку.

За правилом ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення (судом касаційної інстанції) є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Ураховуючи висновки і мотиви суду касаційної інстанції, які є обов'язковими, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

У ч. 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно зі ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

У ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, зокрема, припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, зокрема, грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду (ч. 6 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до положень ч.2 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом.

Таким чином, введення тимчасової адміністрації унеможливило стягнення та чи/виплату коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У даному випадку у розпорядженні суду немає доказів, що виплата ОСОБА_2 компенсації за невикористану відпустку проведена відповідачем з порушенням черговості та кошторису витрат, затвердженого Фондом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо не застосовано закон, який підлягав застосуванню (ч.2 ст. 309 ЦПК).

Указані обставини, ураховуючи положення, ст. 309 ЦПК України, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

Керуючись ст.303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" задовольнити.

Заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома