Ухвала суду № 68361789, 15.08.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Справа № 146/1107/16-а

15 серпня 2017 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора СПП Томашпільського ВП Могилів-Подільського ВП України в Вінницькій області капітана Обертуна Є.О. про оскарження рішення (дій) бездіяльності суб'єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року - без змін.

12 червня 2017 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення. Вказана заява мотивована тим, що позивачем було помилково сплачено судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, оскільки він мав бути звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 288 КУпАП, а сплачений ним судовий збір підлягає поверненню в порядку, встановленому чинним законодавством.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 серпня 2017 року о 10:10.

14 серпня 2017 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про доповнення до заяви про прийняття додаткового рішення, згідно з якою позивач просить провести судове засідання без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 168 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

В обґрунтування поданої заяви про прийняття додаткового судового рішення позивач зазначає, що при постановленні ухвали суд апеляційної інстанції, всупереч вимозі закону, не вирішив питання розподілу судових витрат.

Так, позивач вважає, що при оскарженні постанови суду першої інстанції сплатив судовий збір помилково, оскільки при вирішенні справи за його позовом суди застосовують положення статтті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому позивач вважає, що він підлягав звільненню від сплати судового збору відповідно до статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Перевіривши доводи заяви позивача ОСОБА_1, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

31 серпня 2016 року позивач звернувся до Томашпільського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом про визнання висновку старшого інспектора СПП Томашпільського ВП Могилів-Подільського ВП України в Вінницькій області капітана поліції Обертуна Є.О незаконним, складеним з порушенням порядку складання висновку, необ'єктивним та таким що порушує його права; зобов'язання скасувати висновок в частині припинення розгляду і направити на додаткову перевірку.

При цьому, згідно з матеріалами адміністративної справи позивачем сплачено судовий збір: 551.20 грн. - за подання позовної заяви; 606.32 грн. - за подання апеляційної скарги.

Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року - без змін.

У частині другій статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, оскільки судовий збір сплачено позивачем (апелянтом) відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не було документально підтверджено інших судових витрат, колегія суддів при постановленні ухвали за результатами розгляду апеляційної скарги вирішила питання судових витрат відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи доводи заяви позивача ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі щодо повернення йому помилково сплаченого судового збору на підставі статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із застосуванням судами статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 171-2 Кодексу адміністартивного судочинства України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

У частині четвертій статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Водночас, зміст позовних вимог, а також встановлені у справі обставини, вказують на те, що спірні правовідносини у справі склалилися з приводу оскарження позивачем дій посадової особи територіального органу поліції у зв'язку з розглядом повідомлення ОСОБА_1 по тел. "102". При цьому, згідно з заявленими позовними вимогами, а також матеріалами адміністративної справи, позивач не оскаржує дії (бездіяльність), рішення суб'єктів владних повноважень з приводу притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, доводи заяви позивача про прийняття додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат в порядку повернення помилково сплаченого судового збору при поданні позовної заяви та апеляційної скарги суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України, для прийняття судом апеляційної інстанції додаткового рішення про розподіл судових витрат у зв'язку з поверненням судового збору, сплаченого позивачем згідно з квитанціями від 31.08.2016 та 23.01.2017.

Таким чином, колегія суддів вважає, що заява позивача ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення в порядку статті 168 Кодексу адміністартвиного судочинства України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.168, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення відмовити.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.