Ухвала суду № 68359968, 15.08.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/18284/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/1041/17 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

за участі секретаря - Шмигельська І.З.

представника апелянта ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника ДВС - Легус Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 12 липня 2017 року за скаргою ОСОБА_1 на дії Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсиббанк" , ТзОВ "Кей-Колект" про визнання недійсними договорів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області. Просить визнати постанову старшого державного виконавця ТМВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області Юрчака О.П., складену у виконавчому провадженні №52664246 від 22.11.2016р. про опис та арешт майна (коштів) боржника неправомірною та скасувати її. Також просить визнати дії цього ж державного виконавця щодо складення 22.11.2016р. вказаної постанови без виходу державного виконавця за адресою: ІІІляхтинецька сільська рада Тернопільського району неправомірними.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 12 липня 2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити її скаргу у повному обсязі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить до завершення розгляду скарги зупинити стягнення на підставі виконавчого листа від 6.11.2015 року.

В обгрунтування вимог зазначає, що дії державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови є протирпаними та незаконними, тому постанова підлягає

скасуванню. Вказує на те, що суд дав перевагу поясненням представників відділу ДВС, не зазначивши своїх мотивів щодо відхилення її доводів.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта підтрималв доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник ДВС просила відхилити апеляційну скаргу і залишити без змін оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні скарги на постанову державного виконавця, суд виходив з того, що в діях державного виконавця не було встановлено порушень вимог ЗУ «Про виконавче провадження», .

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду .

Статтею 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Ст. 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що 06.11.2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області на підставі рішення апеляційного суду Тернопільської області від 18.09.2015 року видано виконавчий лист № 697/18284/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 солідарно на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості за кредитним договором від 27.10.2006 року № 11064379000 у розмірі 2624311, 33 грн. та 3654 грн. судових витрат. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 19.09.2016 року.

Заява ТОВ «Кей-Колект» про прийняття до виконання виконавчого листа №607/18284/14-ц виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 06.11.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 2624311 грн. була подана представником стягувача до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 16.09.2016 року, що стверджується відміткою (проставлення дати із підписом) уповноваженої особи органу виконавчої служби про отримання заяви.

26.09.2016 року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Легус Т.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52325191, а 04.10.2016 року- постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У силу ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

За ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із ч. 2 ст. 387 ЦПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

У п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07 лютого 2014 року роз'яснено, що виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Доводи апелянта, що постанова головного державного виконавця від 26.09.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №52325191 винесена поза межами строку пред'явлення виконавчого документа колегія суддів не бере до уваги як необгрунтовані.

Так судом першої інстанції встановлено, що заява ТОВ «Кей-Колект» про прийняття до виконання виконавчого листа №607/18284/14-ц була подана представником стягувача до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 16.09.2016 року, що стверджується відміткою (проставлення дати із підписом) уповноваженої особи органу виконавчої служби про отримання заяви.

Допитаний в суді першої інстанції провідний спеціаліст Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3пояснив, що отриманий від ТОВ «Кей-Колект» виконавчий лист №607/18284/14-ц виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 06.11.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 2624311 грн. був зареєстрований лише 22.09.2016 року у зв'язку із наявністю значної кількості документів, які підлягали реєстрації у ЄДРВП.

З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку, що постанова головного державного виконавця від 26.09.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №52325191 винесена в межах строку пред'явлення виконавчого документа, оскільки заява ТОВ «Кей-Колект» про прийняття до виконання виконавчого листа була подана представником стягувача до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 16.09.2016 року.

За приписами п.1 ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону до 05.10.2016 року) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно із ч. 1, 2, 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону до 05.10.2016 року) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Ураховуючи, що суд першої інстанції дослідив та встановив підстави відкриття даного виконавчого провадження, дав правову оцінку діям державного виконавця, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість ухвали суду

Відповідно до ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Оскільки державним виконавцем під час виконання рішення дотримані всі вимоги Закону України «Про виконавче провадження», суд підставно відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і не може бути скасована з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 312-315, 317ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 12 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги .

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук