Постанова № 68359699, 18.08.2017, Апеляційний суд Сумської області

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2017 року м. Суми

Суддя Апеляційного суду Сумської області Філонова Ю. О. , з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою першого заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Гриценка А. на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 29 червня 2017 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, пенсіонер, проживаючий в АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 320 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Лебединського районного суду Сумської області від 29 червня 2017 року ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт за те, що 19 травня 2017 року перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, на побутовому грунті вчинив сварку зі своєю дружиною - ОСОБА_3, в ході якої висловлювався в сторону останньої брутальною лайкою чим вчинив по відношенню до неї психологічне насильство.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням прокурор Гриценко А. звернувся до апеляційного суду зі скаргою в якій клопоче про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження винесеної відносно ОСОБА_3 постанови, оскільки вважає його пропущеним з поважних причин, а саме через те, що у розгляді даної справи прокурор не приймав безпосередньої участі, а про факт винесення незаконної постанови він дізнався після отримання ним 24.07.2017 року листа з Лебединського РВ пробації та після проведення у липні поточного року прокурорського вивчення та перевірки у порядку нагляду матеріалів Лебединського районного суду Сумської області, що позбавило його можливості вчасно звернутися до апеляційного суду з відповідною скаргою.

Крім цього, в апеляційній скарзі прокурор ставить питання про зміну оскаржуваної ним постанови суду в частині призначення ОСОБА_3 адміністративного стягнення, оскільки вважає, що визнаючи останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суд не звернув уваги на вік правопорушника, якому на момент прийняття рішення виповнилося 61 рік, а отже у відповідності до ст. 30-1 КУпАП йому не може бути призначено такий вид стягнення як громадські роботи. З огляду на викладене прокурор просить призначити йому інший вид адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Заслухавши думку особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, який не заперечував проти вимог апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги та підстави поважності причин пропуску строку на оскарження постанови суду, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 травня 2017 року відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 3) та 29 червня 2017 року постановою Лебединського міськрайонного суду Сумської області останнього визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт (а.с. 9).

11 липня 2017 року постанова суду відносно ОСОБА_3 була направлена районним судом до Лебединського районного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції для виконання ОСОБА_3 накладеного на нього адміністративного стягнення (а.с. 12). А 24 липня 2017 року Лебединському районному суду Сумської області вказана постанова відносно ОСОБА_3 була повернута для прийняття відповідного рішення, оскільки ОСОБА_3 у відповідності ст. 30-1 КУпАП не може виконувати призначений районним судом вид адміністративного стягнення (а.с. 13).

Між тим, 03 серпня 2017 року заступник керівника Роменської місцевої прокуратури Гриценко А. подав до Лебединського районного суду Сумської області апеляційну скаргу на винесену районним судом постанову від 29 червня 2017 року відносно ОСОБА_3 з клопотанням поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження, з огляду на те, що участі у розгляді справи він не приймав, а про вказане рішення йому стало відомо лише 24 липня 2017 року.

Враховуючи вказані обставини, вважаю, що пропущений прокурором Гриценком А. строк на апеляційне оскарження судового рішення є пропущеним з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Суд першої інстанції, при обставинах наведених у постанові, повно і об'єктивно дослідив всі матеріали адміністративної справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і ці обставини не оспорюються.

Що стосується застосованого судом першої інстанції до ОСОБА_3 виду адміністративного стягнення, то вважаю, що суд допустився помилки.

Так, призначаючи ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді громадських робіт, суд першої інстанції не звернув уваги на його вік, який на момент прийняття рішення становив 61 рік, що в свою чергу прямо суперечить положенням ст. 30-1 КУпАП, яка вказує на те, що громадські роботи, між іншим, не можуть призначатися чоловікам старше 60 років.

Тому постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_3 до адміністративного стягнення у виді громадських робіт не може вважатись законною та підлягає скасуванню.

Разом з тим, враховуючи, що санкція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративні стягнення лише у виді громадських робіт та адміністративного арешту, і як зазначалося вище, громадські роботи до ОСОБА_3 застосуванню не підлягають, а також і немає підстав на даний час застосовувати до нього найбільш суворе адміністративне стягнення, передбачене КУпАП - адміністративний арешт, тому, за даних обставин, вважаю за необхідне застосувати положення ст. 22 КУпАП, з оголошенням ОСОБА_3 попередження, про недопустимість подальшого вживання будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, що призводили б до насильства в його сім'ї.

З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення ОСОБА_3 іншого виду адміністративного стягнення з подальшим внесенням змін до оскаржуваної ним постанови, підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання першого заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Гриценка А. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Лебединського районного суду Сумської області від 29 червня 2017 року відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

Поновити прокурору Гриценку А. строк на апеляційне оскарження постанови судді Лебединського районного суду Сумської області від 29 червня 2017 року, про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_3 у виді 30 годин громадських робіт.

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Гриценка А. - задовольнити частково.

Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 29 червня 2017 року про визнання ОСОБА_3, винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 30 годин громадських робіт та із стягненням судового збору - скасувати.

Звільнити ОСОБА_3, від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення.

Обмежитись усним зауваженням, яке оголосити в судовому засіданні, провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.