Рішення № 68358092, 17.08.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5565/16-ц

Провадження № 2/487/344/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2017 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Плетенчук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Господіна Тодорова до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Екопік-Україна" про визнання дій неправомірними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, -

ВСТАОВИВ:

ОСОБА_1 предявив позов до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування рішення рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно.

У позові позивач просив визнати неправомірними дії державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо прийняття Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 19776904 від 04.03.2015р. та визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 19776904 від 04.03.2015р.

До участі у справі залучено третю особу на стороні відповідачів ТОВ «ЕКОПІК-УКРАЇНА» за його ж заявою.

З часом позивач збільшив позовні вимоги і просить визнати неправомірними дії державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо прийняття Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 19776904 від 04.03.2015р.; визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 19776904 від 04.03.2015р.; зобов'язати Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №8947440 на нежитловий об'єкт за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101а, 26.02.2015р. було переоформлено за ТОВ «Екопік-Україна», який був внесений на підставі рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 04.03.2015р. індексний номер 19776904.

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним.

15 березня 2012 року, між Публічний акціонерним банком «Морський» (надалі - Банк) та Приватним підприємством «ВІКІ» (надалі - Боржник) укладено кредитний договір №460312 КЮ.Згідно умов п. 1.1. Договору, Банк зобовязався надати, а Боржник прийняти, використовувати та повернути Банку грошові кошти, видані у формі відновлювальної кредитної лінії для ведення фінансової, господарської та іншої статутної діяльності, в тому числі на поповнення оборотних коштів з кредитним лімітом в розмірі 10 000 000, 00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим Договором. Пунктом 1.4.1. Договору встановлено, що відсотки за користування кредитом розраховуються в розмірі 24% річних з дня укладення Кредитного договору, а пунктом 2.2.7 Договору вказано розмір нараховуваних відсотків на суму простроченої заборгованості в сумі 26%. Додатковою угодою №1 від 27.04.2012р. до кредитного договору №460312 КЮ від 15.03.2012р., Сторони погодили збільшення кредитного ліміту до 12 000 000,00 грн., зміну ставки відсотків річних на 23,7% та зміну ставки нараховуваних відсотків на прострочену заборгованість на 25,7%. Додатковою угодою №2 від 26.02.2013р. до кредитного договору №460312 КЮ від 15.03.2012р., Сторони погодили збільшення кредитного ліміту до 15 000 000,00 грн., зміну ставки відсотків річних на 25% та зміну ставки нараховуваних відсотків на прострочену заборгованість на 27%. Додатковою угодою №3 від 16.04.2013р. до кредитного договору №460312 КЮ від 15.03.2012р., Сторони погодили зміну ставки відсотків річних на 24% та зміну ставки нараховуваних відсотків на прострочену заборгованість на 26%. Додатковою угодою №4 від 29.07.2013р. до кредитного договору №460312 КЮ від 15.03.2012р., Сторони змінили ставку відсотків річних на 23% та змінили ставку нараховуваних відсотків на прострочену заборгованість на 25%. Кредитні кошти надавались Банком на строк 36 місяців та повинні були бути повернутими не пізніше 15 березня 2015 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №460312 КЮ від 15.03.2012р., між Публічним акціонерним банком «Морський» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 ОСОБА_1 Тодоровим (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір №480 від 15.03.2012р. Предметом іпотеки за вказаним договором є нежитловий обєкт, який належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.11.2011р. серії САЕ № 112994, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101а. Нежитловий обєкт складає: літера Б-2 цех площею 5313,5 кв.м; літера Г адміністративна будівля площею 317,8 кв.м; літера О адміністративна будівля площею 135,6 кв.м; літера Ж магазин-прохідна площею 95,6 кв.м; літера Ш майстерня; літера Щ1 сарай; літера Щ2 сарай; літера Ш1 сарай; літера Ц вагова; літера Ц1 навіс; літера Ч вбиральня; літера Ю - майстерня; літера Щ трансформаторна підстанція; літера Т сарай; літера Є гараж-літня кухня; літера Р альтанка; літера Я торговий павільйон площею 59,3 кв.м; літера Я1 навіс; літера 1а,1,3-7 огорожі; літера 8,10,1,11 споруди. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, розміром 25001 кв.м. з кадастровим № 4810136300:02:004:0010, що передана Іпотекодавцю в оренду на 15 (пятнадцять) років відповідно договору оренди, посвідченого 03.07.2003р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, за номером у реєстрі 2224 та зареєстрованого в Книзі державної реєстрації договорів оренди землі 07.07.2003р. за №1805.

18 липня 2014 року, між ПАТ Банк «Морський» та ТОВ «ЕКОПІК-Україна» укладено нотаріально посвідчений договір № 486 відступлення права вимоги, на підставі якого до ТОВ «ЕКОПІК-Україна» перейшло право в обсязі та на умовах визначених іпотечним договором № 480 від 15.03.2012р.

05 липня 2016 року, ОСОБА_1 Господіну Тодорову (надалі - Позивач) з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 6267817 від 05.07.2015р., стало відомо, що його право власності на нерухоме майно за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101а, 26.02.2015р. було переоформлено на ТОВ «ЕКОПІК-Україна» (код ЄДРПОУ 33535542). При цьому позивач не отримував від Іпотекодержателя письмової вимоги про усунення порушень, в якій повинно було зазначатися стислий зміст порушеного зобовязання, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги. Відповідно, реєстраційна справа (картка прийнятої заяви), що сформована державним реєстратором при подачі заявником документів на оформлення права власності, не містить ні письмової вимоги про усунення порушень, ні документу, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя, а отже, державний реєстратор повинен був зупинити реєстраційні дії, або відмовити в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 6267817 від 05.07.2015р., не видно чи було Іпотекодержателем дотримано вимоги ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» щодо здійснення оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності на момент набуття Іпотекодержателем предмету іпотеки у власність і чи досліджено цю обставину державним реєстратором. Оскільки, у разі набуття права власності на предмет іпотеки, іптекодержатель зобовязаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Також позивач зазначив, що 03.02.2016р. Іпотекодержателем отримано заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 487/6307/14-ц провадження № 2/487/17/16, яким стягнуто з Позивача на користь ТОВ «ЕКОПІК-Україна» (Іпотекодержатель) заборгованість в сумі 16 178 117,07 грн., яка виникла не підставі вищевказаного кредитного договору та була забезпечене іпотечним договором тобто Іпотекодержатель скористався судовим способом захисту своїх прав стягнувши заборгованість за договором, а також позасудовим переоформивши право власності на майно, що було предметом договору іпотеки. Така ситуація призвела до неправомірного подвоєння суми стягнення, що є порушенням прав Позивача. Крім того, ТОВ «ЕКОПІК-Україна» увесь час, з моменту перереєстрації права власності на предмет іпотеки (26.02.2015р.) і до моменту коли Позивач випадково про це дізнався (05.07.2016р.), приховував даний факт, про що свідчить також його Заява від 28 грудня 2015 року про визнання ТОВ «ЕКОПІК-Україна» кредитором ОСОБА_4 особи-підприємця ОСОБА_1 по справі № 915/405/15 в порядку ст. 32 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідачі позовні вимоги не визнали та вважають позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на дотримання вимог законодавства.

Так відповідачем ГТУЮ та МЮУ зазначено, що 26.02.2015 року до Реєстраційної служби ММУЮ звернувся представник ТОВ «ЕКОПІК-УКРАЇНА» з заявою про реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) не обєкти нерухомого майна, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101а. 04.03.2015 року за результатами розгляду цих матеріалів державний реєстратор реєстраційної служби України, якому було передано на розгляд ці матеріли, прийнято рішення про реєстрацію права власності за ТОВ «ЕКОПІК-УКРАЇНА» на житловий обєкт, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101а. При проведенні реєстраційних дій державний реєстратор керувався нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року №868, Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року №607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», а також ст. 33-37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до п. 36 Порядку для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав.

Разом із заявою про реєстрацію прав, поданою 26.02.2015 року, державному реєстратору було подано наступні документи: іпотечний договір від 15.03.2012 року, укладений між ПАТ «БАНК МОРСЬКИЙ» та ОСОБА_1, кредитний договір від 15.03.2012 року, укладений між ПАТ «БАНК МОРСЬКИЙ» та ПП «ВІКІ» з відповідними додатками та угодами, договір про відступлення права вимоги від 16.06.2014 року, відповідно до якого ПАТ «БАНК МОРСЬКИЙ» відступає ТОВ «ЕКОПІК-УКРАЇНА» право грошової вимоги первісного кредитора за кредитним договором від 15.03.2012, договір про відступлення права вимоги від 18.07.2014 року, відповідно до якого ПАТ «БАНК МОРСЬКИЙ» відступає ТОВ «ЕКОПІК-УКРАЇНА» права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором від 15.03.2012, вимогу про усунення порушення зобовязань за кредитним та іпотечним договором від 01.08.2014 року №0108/2, адресована ПП «ВІКІ» та ОСОБА_1, яка направлялась цінним листом з описом вкладення та вручена ПП «ВІКІ» 08.08.2014 року, повторна вимога про усунення порушень зобовязань за кредитним та іпотечним договором б/н від 03.10.2014, адресована ПП «ВІКІ» та ОСОБА_1, як вручена ОСОБА_1 29.10.2014, копія постанови Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 року по справі №915/1338/14 (витяг з ЄДРСР) та копії вказаних документів. Надані документи, на думку відповідача, були достатніми для здійснення державної реєстрації прав власності на підставі договору іпотеки, що передбачено п. 46 Порядку. Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року №607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» передбачено, що рішення щодо реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, а також на обєкти нерухомого майна понад 5000 кв. м. приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру. Отже Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції здійснювала прийняття заяви про державну реєстрацію прав та доданих до неї документів, а також передачу електронних копій вказаних документів до Державної реєстраційної служби України. Прийняття рішення про державну реєстрацію прав здійснюється державний реєстратор Державної реєстраційної служби України. Твердження позивача про те, що він не отримував письмової вимоги спростовуються матеріалами реєстраційної справи, у якій є 2 вимоги, що направлялися ПП «ВІКІ» та позивачу. Твердження про те, що ТОВ «ЕКОПІК-УКРАЇНА» скористалося судовим способом захисту не має відношення до законності реєстраційної дії, оскільки рішення суду від 03.03.2016 року, а реєстраційну дію вчинено 04.03.2015 року, тобто за рік до ухвалення судового рішення, на яке послався позивач. Твердження про порушення вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку» в частині оцінки майна на момент його набуття у власність іпотекодержателем не застосовується у даному випадку, оскільки п. 1.4.-1.6. іпотечного договору визначено вартість предмета іпотеки, а крім того, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року №868 не передбачено обовязку заявника подавати державному реєстратору звіт субєкта оціночної діяльності про визначення вартості предмета іпотеки.

ТОВ «ЕКОПІК-УКРАЇНА» повідомлялась належним чином про слухання справи, але представник до суду не з'явився.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного:

15 березня 2012 року, між Публічний акціонерним банком «Морський» (надалі - Банк) та Приватним підприємством «ВІКІ» (надалі - Боржник) укладено кредитний договір №460312 КЮ.

Згідно умов п. 1.1. Договору, Банк зобовязався надати, а Боржник прийняти, використовувати та повернути Банку грошові кошти, видані у формі відновлювальної кредитної лінії для ведення фінансової, господарської та іншої статутної діяльності, в тому числі на поповнення оборотних коштів з кредитним лімітом в розмірі 10 000 000, 00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 1.4.1. Договору встановлено, що відсотки за користування кредитом розраховуються в розмірі 24% річних з дня укладення Кредитного договору, а пунктом 2.2.7 Договору вказано розмір нараховуваних відсотків на суму простроченої заборгованості в сумі 26%.

Додатковою угодою №1 від 27.04.2012р. до кредитного договору №460312 КЮ від 15.03.2012р., Сторони погодили збільшення кредитного ліміту до 12 000 000,00 грн., зміну ставки відсотків річних на 23,7% та зміну ставки нараховуваних відсотків на прострочену заборгованість на 25,7%.

Додатковою угодою №2 від 26.02.2013р. до кредитного договору №460312 КЮ від 15.03.2012р., Сторони погодили збільшення кредитного ліміту до 15 000 000,00 грн., зміну ставки відсотків річних на 25% та зміну ставки нараховуваних відсотків на прострочену заборгованість на 27%.

Додатковою угодою №3 від 16.04.2013р. до кредитного договору №460312 КЮ від 15.03.2012р., Сторони погодили зміну ставки відсотків річних на 24% та зміну ставки нараховуваних відсотків на прострочену заборгованість на 26%.

Додатковою угодою №4 від 29.07.2013р. до кредитного договору №460312 КЮ від 15.03.2012р., Сторони змінили ставку відсотків річних на 23% та змінили ставку нараховуваних відсотків на прострочену заборгованість на 25%.

Кредитні кошти надавались Банком на строк 36 місяців та повинні були бути повернутими не пізніше 15 березня 2015 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №460312 КЮ від 15.03.2012р., між Публічним акціонерним банком «Морський» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 ОСОБА_1 Тодоровим (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір №480 від 15.03.2012р.

Предметом іпотеки за вказаним договором є нежитловий обєкт, який належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.11.2011р. серії САЕ № 112994, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101а. Нежитловий обєкт складає: літера Б-2 цех площею 5313,5 кв.м; літера Г адміністративна будівля площею 317,8 кв.м; літера О адміністративна будівля площею 135,6 кв.м; літера Ж магазин-прохідна площею 95,6 кв.м; літера Ш майстерня; літера Щ1 сарай; літера Щ2 сарай; літера Ш1 сарай; літера Ц вагова; літера Ц1 навіс; літера Ч вбиральня; літера Ю - майстерня; літера Щ трансформаторна підстанція; літера Т сарай; літера Є гараж-літня кухня; літера Р альтанка; літера Я торговий павільйон площею 59,3 кв.м; літера Я1 навіс; літера 1а,1,3-7 огорожі; літера 8,10,1,11 споруди. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, розміром 25001 кв.м. з кадастровим № 4810136300:02:004:0010, що передана Іпотекодавцю в оренду на 15 (пятнадцять) років відповідно договору оренди, посвідченого 03.07.2003р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, за номером у реєстрі 2224 та зареєстрованого в Книзі державної реєстрації договорів оренди землі 07.07.2003р. за №1805.

18 липня 2014 року, між ПАТ Банк «Морський» та ТОВ «ЕКОПІК-Україна» укладено нотаріально посвідчений договір № 486 відступлення права вимоги, на підставі якого до ТОВ «ЕКОПІК-Україна» перейшло право в обсязі та на умовах визначених іпотечним договором № 480 від 15.03.2012р.

05 липня 2016 року, ОСОБА_1 Господіну Тодорову (надалі - Позивач) з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 6267817 від 05.07.2015р., стало відомо, що його право власності на нерухоме майно за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101а, 26.02.2015р. було переоформлено на ТОВ «ЕКОПІК-Україна» (код ЄДРПОУ 33535542).

Згідно розділу «Актуальна інформація про право власності» вказаної інформаційної довідки, Державним реєстратором Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_5, на підставі іпотечного договору № 480, виданого 15.03.2012р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6; договору про внесення змін до іпотечного договору № 829, виданого 27.04.2012р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6; договору про внесення змін до іпотечного договору № 120, виданого 26.02.2013р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6; договору про відступлення права вимоги № 486, виданого 18.07.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано право власності за ТОВ «ЕКОПІК-Україна».

Підстава внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно є Рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 19776904 від 04.03.2015р.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ст.182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Так, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (редакція від 06.02.2015р. чинна на момент прийняття спірного рішення), визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Нерухоме майно, це земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 4 статті 15 цього Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (ч. 3 ст. 16 Закону).

Частиною 7 ст. 16 Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 17 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Як вбачається із, зазначеної вище, інформативної довідки, при зверненні до Реєстраційної служби, ТОВ «ЕКОПІК-Україна» надано договір іпотеки № 480 від 15.03.2012р.

Так, положеннями ст.ст. 546, 573, 575 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 18 Закону України «Про іпотеку» врегульовано, що виконання зобовязання може забезпечуватись заставою, якою також може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Різновидом застави є іпотека, яка виникає на підставі нотаріально посвідченого договору. Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно зі статтею 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іптекодержатель зобовязаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя.

Аналогічний зміст щодо застереження про задоволення вимог іпотеко держателя містять умови п.п. 5.1.1., 5.1.2., 5.1.3. Договору іпотеки № 480 від 15.03.2012р.

У взаємозвязку з наведеним слід додати, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обовязкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) повязує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 затверджено «Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності 12.02.2014 р. (редакція, що діяла на час виникнення спірних відносин) (далі Порядок № 868).

Пунктом 46 Порядку № 868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобовязання, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

В матеріалах реєстраційної справи, яка надана до суду відповідачем та досліджена в судовому засіданні є заява про реєстрацію прав від 26.02.2015 року, іпотечний договір від 15.03.2012 року, укладений між ПАТ «БАНК МОРСЬКИЙ» та ОСОБА_1, кредитний договір від 15.03.2012 року, укладений між ПАТ «БАНК МОРСЬКИЙ» та ПП «ВІКІ» з відповідними додатками та угодами, договір про відступлення права вимоги від 16.06.2014 року, відповідно до якого ПАТ «БАНК МОРСЬКИЙ» відступає ТОВ «ЕКОПІК-УКРАЇНА» право грошової вимоги первісного кредитора за кредитним договором від 15.03.2012, договір про відступлення права вимоги від 18.07.2014 року, відповідно до якого ПАТ «БАНК МОРСЬКИЙ» відступає ТОВ «ЕКОПІК-УКРАЇНА» права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором від 15.03.2012, вимогу про усунення порушення зобовязань за кредитним та іпотечним договором від 01.08.2014 року №0108/2, адресована ПП «ВІКІ» та ОСОБА_1, яка направлялась цінним листом з описом вкладення та вручена ПП «ВІКІ» 08.08.2014 року, повторна вимога про усунення порушень зобовязань за кредитним та іпотечним договором б/н від 03.10.2014, адресована ПП «ВІКІ» та ОСОБА_1, як вручена ОСОБА_1 29.10.2014, копія постанови Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 року по справі №915/1338/14 (витяг з ЄДРСР).

Дослідивши матеріали реєстраційної справи та вимогу № 0108/2 від 01.08.2014, адресовану ПП «Вікі» та ОСОБА_1, судом встановлено відсутність належних доказів того, що адресати отримали цю вимогу.

Надане відповідачем рекомендоване повідомлення про вручення відправлення, у якому зазначено прізвище невідомої особи, яка начебто отримала лист, адресований ПП «Вікі», та відсутність будь-якої інформації щодо її відношення до ПП «Вікі», не є належним та допустимим доказом отримання уповноваженим представником адресата вимоги № 0108/2 від 01.08.2014. При цьому відсутні будь-які докази отримання ОСОБА_1 зазначеної вимоги.

Додаткового докази про отримання позивачем цієї вимоги Відповідачі не надали.

Щодо повторної вимоги без номера і дати, взагалі не можливо встановити чи саме її представник ТОВ «Екопік-Україна» направляв адресатам і коли. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення відправлення, наданого Відповідачами до матеріалів справи, у графі отримувача стоїть незрозумілий знак, що не дає змоги ідентифікувати особу, яка нібито являється дійсним отримувачем зазначеної вимоги.

Отже, представлені Відповідачами документи не дають змоги встановити завершення 30-денного строку з моменту їх отримання іпотекодавцем та боржником, оскільки відсутні докази їх вручення.

Таким чином, документи надані державному реєстратору не встановлюють відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, що не дає підстав для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя.

Крім того, як видно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 6267817 від 05.07.2015р., пояснень відповідача та матеріалів реєстраційної справи вбачається, що Іпотекодержателем не дотримано вимоги ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» щодо здійснення оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності на момент набуття Іпотекодержателем предмету іпотеки у власність і чи досліджено цю обставину державним реєстратором, що також свідчить про порушення права позивача, аскільки, у разі набуття права власності на предмет іпотеки, іптекодержатель зобовязаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Пояснення відповідача щодо того, що вказане порушення не має у даному випадку будь-якого значення, оскільки в п. 1.4.-1.6. договору іпотеки визначено вартість предмета іпотеки, зокрема, відповідно до висновку про незалежну оцінку, складену субєктом оціночної діяльності ТОВ «ЕКСПЕРТ-ПІВДЕНЬ» вартість предмета іпотеки становить 31140427 грн., не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Нормами ст. 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності.

Тому вартість предмета іпотеки, яку визначено відповідно до висновку про незалежну оцінку, складену субєктом оціночної діяльності ТОВ «Експерт-Південь» станом на 01.12.2011р. не є доказом виконання вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та не звільняє Іпотекодержателя від обовязку провести оцінку предмета іпотеки на момент набуття права власності на нього.

Наведене свідчить про порушення, при прийнятті спірного рішення та проведенні реєстраційних дій, державним реєстратором вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 15, 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який зобовязаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Що у свою чергу вказує на грубе порушення прав Позивача, що охороняються Основним Законом України, незаконне позбавлення права власності на майно Іпотекодавця та протиправність оскаржуваного рішення та вчинених реєстраційних дій.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, відповідно вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню солідарно судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 Господіна Тодоровадо Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Екопік-Україна" про визнання дій неправомірними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо прийняття Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 19776904 від 04.03.2015р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 19776904 від 04.03.2015р.

Зобов'язати Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №8947440 на нежитловий об'єкт за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101а, 26.02.2015р., який був внесений на підставі рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 04.03.2015р. індексний номер 19776904.

Стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102 грн.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення та може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк і порядок, встановлений ст.ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя:Д.Г.Нікітін