Рішення № 6835773, 23.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.09 р. Справа № 17/209

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Приватного підприємства „ГАЛ-ЮРБУД”, м. Городок

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 47ґ493,46 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Кузь Ю.Р. - довіреність

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність

Приватне підприємство „ГАЛ-ЮРБУД”, м. Городок звернулось до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення 43ґ376,73 грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на договір №08 від 13.03.2009р., акти здачі-прийняття робіт, рахункифактури, заявки на перевезення вантажу, товарно-транспортні накладні, претензію.

Заявою від 09.11.2009р. позивач збільшив розмірі позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 44ґ222,28 грн., з яких: 37ґ750,00грн. сума основного боргу, 3ґ961,30 грн. пеня, 1ґ983,90 грн. - інфляційні витрати, 527,08 грн. - 3% річних та інші судові витрати у загальній сумі 2ґ017,98грн..

Відповідач проти позову заперечує, надав відзив, вважає вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розгляд справи був закінчений 10.11.2009р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.11.2009р. о 13.30 для підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

13.03.2009р. між сторонами був укладений договір №08 (далі «договір») (а.с. 15-17). Предметом договору являються послуги по організації від імені „Експедитора” - Приватного підприємства „ГАЛ-ЮРБУД” та за рахунок „Замовника” - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 автоперевезення вантажу „Замовником„ в Україні та в міжнародному сполученні по оговореному маршруту.

Відповідно до п.п.2.1 „Замовник” направляє „Експедитору” письмову заявку з вказівками кількості вантажу, його виду, пунктів навантаження та доставки.

Підпункт 5.1 договору передбачає, що „Замовник” оплачує надані послуги по перевезенню вантажу у грошовій одиниці України гривні, по факту надання послуг, банківським переказом на підставі рахунку „Експедитора”.

Підпункт 5.2 договору передбачає, що оплата послуг здійснюється по реквізитам „Експедитора”, вказаних у договорі впродовж 14 днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

У разі прострочки оплати, „Замовник” сплачує „Експедитору” пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, на підставі заявок. Надані послуги були виконані без зауважень з боку відповідача.

Згідно актів здачі приймання робіт (підписаних обома сторонами): № ГЮ-200 від 06.04.2009р., №ГЮ-211 від 09.04.2009р., №ГЮ-221 від І6.04.2009р., №ГЮ-222 від 16.04.2009р., №ГЮ-215/1 від 13.04.2009р., №ГЮ-231 від 24.04.2009р., №ГЮ-261 від 13.05.2009р., № ГЮ-244 від ЗО.04.2009р., № ГЮ-249 від 04.05.2009р., №ГЮ-261.1 від 13.05.2009р., № ГЮ-268 від 18.05.2009р., № ГЮ-285 від 22.05.2009р., № ГЮ-252 від 07.05.2009р., №ГЮ-215 від 13.04.2009р. загальна сума боргу за цими актами, яка не була сплачена, складає 37ґ750,00грн.

21.07.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з проханням сплатити утворену заборгованість, яка останнім була залишена без відповіді.

В порушення вимог договору, відповідач надані послуги оплатив частково, що відповідачем не спростовується, у звязку з чим утворилась заборгованість на суму 37ґ750,00грн..

Відповідно до п.6 договору, ст.ст.530, 549, 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані додатково сума пені, інфляційні та 3% річних.

Зважаючи на те, що:

-зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобовязання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобовязання не припустима;

-до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

-відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-приписи ст..530 ЦК України встановлюють, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

-згідно вимоги підпункту 5.2 договору, оплата здійснюється впродовж 14-ти днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт;

-доказів оплати або відсутність заборгованості відповідач належними доказами суду не довів;

-з матеріалів справи вбачається, що право позивача на час його звернення з позовом було порушено;

-боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-у разі порушення зобовязання (невиконання або неналежного виконання), боржник повинен передати кредиторові неустойку, якою є, зокрема, - грошова сума, встановлена у договорі;

-платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”);

-відповідач прийняті на себе зобовязання належним чином не виконав,

господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 37ґ750,00 грн., 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вимоги щодо стягнення інфляційних та пені підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно наданого позивачем розрахунку до позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути пеню у розмірі 3ґ961,30грн., але зважаючи на неправильно зроблений позивачем розрахунок, розмір пені повинен складати 3ґ803,45 грн., який і підлягає стягненню з відповідача (за періоди вказані позивачем у розрахунку пені, по кожному акту окремо).

Стосовно стягнення інфляційних у розмірі 1ґ983,90 грн., то ця вимога також, у звязку із невірним розрахунком, підлягає частковому задоволенню у сумі 1ґ060,4 грн.

Відповідно до ст..44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК України).

Відповідно до розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, зазначено, що розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.

Позивачем в підтвердження витрат, повязаних з розглядом справи до матеріалів справи додано звіти про використання коштів, наданих на відрядження 3-х представників, куди входять: проїзні документи на загальну суму 1072,98грн., рахунки щодо витрат повязаних з проживанням у готелі на загальну суму 585,00грн., витрати на відрядження у загальному розмірі 120,00грн., усього на загальну суму 2ґ017,98грн..

На підставі наведеного, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо стягнення інших судових витрат у загальній сумі 2ґ017,98грн., повязані з розглядом справи.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 83122, АДРЕСА_2 адреса: 83122, АДРЕСА_1; розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АКИБ «Укрсиббанк», м.Харків МФО 351005, ЗКПО НОМЕР_1, індивідуальний податковий №НОМЕР_3, свідоцтво платника ПДВ № НОМЕР_4) на користь Приватного підприємства „ГАЛ-ЮРБУД” (юридична адреса: 81500, м.Городок Львівської області, м-н Гайдамаків, 16; фактична поштова адреса: 79000, м.Львів, вул. Героїв УПА, 73, к-с10, пр.32-36; розрахунковий рахунок №2600814593 в ЛОД ,.Райффайзен Банк Аваль" м.Львів, МФО 325570, ЄДРПОУ 32858351, індивідуальний податковий № 328583513162, свідоцтво платника ПДВ №18369169) 37ґ750,00 грн. суму основного боргу, 3ґ803,45 грн. пені, 1ґ060,4 грн. - інфляційних витрат, 527,08 грн. - 3% річних та інші судові витрати у загальній сумі 1ґ968,64 грн.; 431,41 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 230,23 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя