Ухвала суду № 68357096, 16.08.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Косцової І.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Кілійського районного суду Одеської області від 08 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, 3-тя особа: Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання витини певні дії ,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, 3-тя особа: Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про визнання противоправним та скасування рішення комісії при управлінні Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про відмову в призначенні пільгової пенсії позивачу, зобов'язання УПФУ в Кілійському районі зарахувати позивачу до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 період роботи в філії ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» «Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту» з 01.07.1988 року по 17.07.1995 року, з 01.07.2002 року по 30.11.2011 року в якості «слюсаря-судноремонтника» та призначення позивачу пільгової пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 02.10.2016 р.

Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 08 червня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про визнання противоправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано противоправним та скасовано рішення комісії при управлінні Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 від 12.01.2017 року № 2.

Зобов'язано Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 весь період роботи в філії публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» «Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту» в період з 01.07.1988 року по 17.07.1995 року, з 01.07.2002 року по 30.11.2011 року на посаді «слюсаря-судноремонтника» та призначено позивачу пенсію за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 02.10.2016 р.

Стягнуто з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на користь ОСОБА_2, - 640 гривень судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, відповідно до наказу № 84 від 14.09.1979 року, прийнятий до Вилківського судноремонтного заводу на роботу учнем суднового слюсаря - інструментальщика.

Наказом від 28.10.1979 р. № 120 ОСОБА_2 звільнений з роботи у зв'язку із призовом у лави Радянської армії з 26.10.1979 р.

Наказом від 10.11.1981 р. № 128 ОСОБА_2 прийнятий на Вилківський міжколгоспний судноремонтний завод з 10.11.1981 р. на посаду слюсаря - інструментальщика 3-ого розряду.

Наказом від 11.01.1982 р. № 3 ОСОБА_2 переведений слюсарем монтажником судновим 1-ого розряду.

Наказом від 20.06.1988 р. № 112 ОСОБА_2 присвоєно 4-ий розряд слюсаря монтажника суднового.

Наказом від 01.07.1988 р. № 112 ОСОБА_2 присвоєно кваліфікацію слюсаря судноремонтника 4-го розряду.

Наказом від 20.10.1992 р. № 5 ОСОБА_2 переведений слюсарем судноремонтником 4-го розряду до Вилківської ремонтно-експлуатаційної бази флоту.

Наказом від 17.07.1995 р. № 101 ОСОБА_2 звільнений з роботи за ст. 38 КзпП України (за власним бажанням).

Наказом від 01.07.2002 р. № 76 ОСОБА_2 прийнятий до філіалу АСК «Укррічфлот» «Вилківська РЕБ флоту» на посаду слюсаря судноремонтника 4-го розряду.

Наказом від 22.06.2005 р. № 72 ОСОБА_2 присвоєно 5-ий розряд слюсаря судноремонтника.

Наказом від 30.11.2011 р. № 284 ОСОБА_2 звільнений з роботи в зв'язку з скороченням штату.

З довідки філії «Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту» № 87 від 24.10.2016 р. про перейменування підприємства філії АСК «Укррічфлот» Вилківська РЕБ флоту, вбачається, що наказом № 32 від 23.03.1978 р. Вилківський судноремонтний філіал з 23 березня 1978 р. перейменовано в Вилківський міжколгоспний судноремонтний завод; наказом № 1 від 14.10.1992 р. Вилківський міжколгоспний судноремонтний завод реорганізовано в Вилківську ремонтно-експлуатаційну базу флоту; наказом № 195 від 29.12.1999 р. дочірне підприємство Вилківська РЕБ флоту реорганізовано з 01.04.2000 р. в філію АСК «Укррічфлот» «Вилківськ РЕБ флоту»; наказом № 91/1 від 20.05.2011 р. філія АСК «Укррічфлот» «Вилківська РЕБ флоту» реорганізовано з 20.05.2011 р. в філію публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія АСК «Укррічфлот» «Вилківська РЕБ флоту».

Відповідно до довідки філії «Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту» № 110 від 19.12.2016 р., ОСОБА_2 дійсно працював в Вилківській ремонтно експлуатаційній базі флоту на посаді слюсаря-судноремонтника в період з 01.07.1988 р. по 17.07.1995 р. та з 01.07.2002 р. по 30.11.2011 р. та виконував роботи: «дефектация, ремонт, монтаж и гидровлические испытания арматуры трубопроводов и систем, ремонт судовых устройств, слесарная обробка деталей по 2-3 классу точности, разборка, демонтаж и монтаж валопровода, подшипников, гребных винтов, компрессоров, холодильных установок, главных и вспомогательных двигателей, судовых вспомогательных механизмов внутри отсеков судов», що передбачено Списком № 2 розділом XIV підрозділом 3 позиція 14.3а -3в затвердженим Постановою КМУ від 16 січня 2003 р. № 36, стаж складає 16 років 5 місяців та 5 днів.

27.10.2016 року позивач звернувся до УПФУ в Кілійському районі Одеської області з заявою про призначення пенсії, однак відповідач рішенням за № 2 від 12.01.2017 року відмовив у задоволенні заяви, в зв'язку з тим, що відповідно до трудової книжки, пільгової довідки від 19.12,2016р. № 110, акту зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії на пільгових умовах № 475 від 12.12.2016 року встановлено, що заявник працював на посаді слюсаря-судноремонтника, яка не дає право на пільгову пенсію згідно п. «б» ст.13, оскільки переліком Постанови КМУ від 16.01.2003 № 36 р.ХІV п.14.3а-3в передбачено посаду - слюсарі, зайняті ремонтом устаткування всередині відсіків суден та цистерн. Також на підприємстві Вилківській ремонтно-експлуатаційній базі флоту не було атестовано зазначену посаду та підприємством не надані документи якими б підтверджувалась зайнятість працівника на ремонті устаткування всередині відсіків суден та цистерн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, позивач має необхідний спеціальний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, а тому рішення комісії при управлінні Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої з огляду на наступне.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо відмови відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу період роботи з 01.07.1988 р. по 17.07.1995 р., та з 01.07.2002 р. по 30.11.2011 р., у зв'язку з тим, що посада слюсаря-судноремонтника, не була атестована та підприємством не надані документи якими б підтверджувалась зайнятість працівника на ремонті устаткування всередині відсіків суден та цистерн.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно з п. 20 цього Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, у позивача в наявності є трудова книжка, яка заповнена без помилок і неточностей, що є достатнім для підтвердження наявності у нього пільгового трудового стажу.

Відповідно до пункту "б" ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (надалі - Порядок), (п. 3) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 затверджено «Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», в якому у пункті 3 «Котельні, суднокорпусні, суднобудівні і судноремонтні роботи» розділі XIV «Оброблення металу» позицією 14. За - Зв «слюсарі, зайняті ремонтом устаткування всередині відсіків суден та цистерн» також передбачено професію «слюсаря-судноремонтника».

Так, відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 86 від 24.10.2016 р., позивач працював повний робочий день у філії АСК «Укррічфлот» «Вілківська ремонтно-експлуатаційна база флоту» на посаді слюсаря-судноремонтника, виконував: дефектацію, ремонт, монтаж і гідравлічні випробовування арматури трубопроводів і систем; ремонт суднових пристроїв, слюсарну обробку деталей по 2-3 класу точності, розбірку, дефектацію, ремонт, демонтажі монтаж валопроводу, підшипників, гребних гвинтів, компресорів холодильних установок, головних і допоміжних двигунів, суднових допоміжних механізмів всередині відсіків суден.

Отже, колегія суддів вважає , що посада позивача пов'язана зі шкідливими і важкими умовами праці.

Посилання відповідача на відсутність посади «слюсар-судноремонтник» у Списках виробництв, робіт, професій посад і показників, а тому відсутність підстав для зарахування даного періоду роботи до пільгового, є помилковим, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено відповідними доказами роботу позивача у шкідливих умовах та право на відповідні пільги у зв'язку з цим.

Згідно з пунктами 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (набрала чинності з 21.08.1992 року), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно ж з підпунктами 4.1 - 4.3 Порядку №383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 4 вище згаданого Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Враховуючи зазначене, період роботи позивача з 01.07.1988 року по 21.08.1992 року на посаді слюсаря - судноремонтника підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки атестація робочих місць за умовами праці для зарахування до пільгового стражу роботи за Списком № 2 є необхідною умовою після 21 серпня 1992 року.

Згідно з вимогами зазначених вище норм роботодавцем було проведено атестацію робочих місць, що підтверджується: Наказами АСК «Укррічфлот» №74 від 05.10.00 р. «О проведении аттестации рабочих мест по условиям труда для определения прав работников на льготное пенсионное обеспечение по Спискам № 1 и № 2», Наказом філії АСК «Укррічфлот» ВРЕБФ № 55 від 05.09.06 р. «Про затвердження результатів атестації робочих місць» та Наказом філії АСК «Укррічфлот» ВРЕБФ № 76 від 15.09.11 р. «Про затвердження результатів атестації робочих місць».

Отже, період роботи позивача з 01.07.2002 року по 30.11.2011 р. зараховується до пільгового стажу оскільки атестація робочого місця посади позивача була проведена та за наслідками її підтверджена.

Відповідно до вимог ч.2 п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці № 442 встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Отже, колегія суддів вважає, що законодавцем, обов'язок проведення атестації робочих місць, її своєчасність та якість покладена на керівників підприємств та не залежить від працівника і не впливає на зменшення шкідливості умов його праці, а тому позивача не можна позбавити його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Відтак, період роботи позивача з 22.08.1992 року по 17.07.1995 року на посаді слюсаря-судноремонтника також підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах,

Вказане право, яке передбачене ст.46 Конституції України та базується на конституційних принципах, що встановлені ст.ст.1,3,6 ч.2, 8.19 ч.2, 22.23.24 ч.1 Конституції України, не може бути скасовано або звужене, і правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права.

Даної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 16 вересня 2014 року по справі № 21-307а14 .

Згідно пункту 1 частини 1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що під час розгляду справи відповідач належним чином не обґрунтував свої заперечення та не надав належних доказів, які б спростували доводи позивача.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що позивачем надані всі документи для підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а тому відмова відповідача в призначенні йому такої пенсії є неправомірною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 183-2; 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області - залишити без задоволення, постанову Кілійського районного суду Одеської області від 08 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.П.Косцова