Ухвала суду № 68357087, 09.08.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/626/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Стас Л.В.,

Турецька І.О.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 7 червня 2017р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоотехнологія» до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2017р. ТОВ «Зоотехнологія» звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС в Херсонській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000361422 від 3.02.2017р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10 432 952,5грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000371422 від 3.02.2017р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 688 160грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ, працівниками ДПІ 28.12.2016р. складено акт №153/21-22-14-01/32853429, у висновках якого вказано на порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 8346362грн. за період: травень 2015р. - квітень 2016р. та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за вересень 2016р. на суму 688 160грн...

На підставі виявлених порушень податковим органом 3.02.2016р. прийнято податкові повідомлення-рішення: за №0000361422, яким позивачу збільшено сума грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 10 432 952,5грн., із яких: 8 346 362грн. - за основним платежем, 2 086 590,5грн. - штрафні (фінансові) санкції; за №0000371422, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 688 160грн. за період - вересень 2016р..

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач вказує, що до перевірки були надані усі необхідні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій та факт придбання товару. Що стосується подальшого використання покупцями придбаної продукції, на думку позивача він не несе відповідальність за подальше використання придбаного товару контрагентами.

Посилаючись на вказані обставини просив вимоги задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 7 червня 2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 3.02.2017р. №0000361422, яким сума грошового зобов'язання ТОВ «ЗООТЕХНОЛОГІЯ» за платежем «Податок на додану вартість» безпідставно збільшена на 10432952,5грн., із них: 8346362грн. - за основним платежем, 2 086 590,5грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 3.02.2017р. №0000371422, яким безпідставно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ «ЗООТЕХНОЛОГІЯ» за платежем «Податок на додану вартість» на суму 688 160грн. за вересень 2016р..

Присуджено на користь ТОВ «ЗООТЕХНОЛОГІЯ» судові витрати в сумі 167 296 (сто шістдесят сім тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 69 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ДФС у Херсонській області.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимоги, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано до справи усі необхідні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами покупцями, і які самостійно вивозили придбаний товар.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2013р. по 30.09.2016р., працівниками ДПІ 28.12.2016р. складено акт за №153/21-22-14-01/32853429, у висновках якого вказали на порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України. На підставі висновків акту перевірки, податковим органом 3.02.2017р. винесені податкові повідомлення-рішення №0000361422, яким позивачу збільшено сума грошового зобов'язання з ПДВ на 10432952,5грн., з яких: 8346362грн. - за основним платежем, 2086590,5грн. - штрафні (фінансові) санкції та №0000371422, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ на суму 688160грн. за період - вересень 2016р..

Підставою для прийняття спірних рішень, стали висновки ДПІ про те, що по: - ТОВ «Полісервіс» - у підприємства відсутні транспортні засоби, за результатами податкової звітності на підприємстві працює одна особа, за травень 2015р. підприємство формує податковий кредит з придбання свиней, в податкових зобов'язаннях декларує реалізацію соняшника, овочів, будівельні матеріали; - ТОВ «Марин Транс Сервіс» згідно податкової звітності на підприємстві працює одна особа, згідно ЄДРПН за період з 1.05.2015р. по 30.03.2016р. підприємство формує ПК з придбання свиней, а в зобов'язаннях декларує реалізацію соняшника, що свідчить про відсутність реальної господарської операції

Перевіряючи правомірність прийняття спірних рішень, з урахуванням підстав, з якими позивач пов'язує їх скасування, судова колегія виходить з наступного.

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 вказаного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як визначено в ст.9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, вищенаведені норми діючого законодавства чітко визначають перелік документів, які повинні оформлятися при проведенні господарських операцій, вимоги до їх оформлення, а також що фіксують такі первинні бухгалтерські документи.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як визначено в п.198.1 ст.198 ПК України, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За правилами п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених приписів податкового законодавства випливає, що для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Полісервіс» до перевірки та матеріалів справи надано: договори поставки від 5.05.2015р. № 6, від 30.12.2015р. № 13 (т.1 а.с.108-109), видатковими накладними (т.2 а.с.167-250, т.3 а.с.1-96), ветеринарні свідоцтва (т.3 а.с.204-250, т.4 а.с.1-131), ТТН.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ "Марин - Транс Сервіс" до перевірки та матеріалів справи надано: договір поставки №7 від 12.02.2016р. (т.1 а.с.110), видаткові накладні (т.3 а.с.97-128), ветеринарні свідоцтва (т.3 а.с.175-204), товарно-транспортні накладні.

Крім того, факт продажу продукції підтверджується актами звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЗООТЕХНОЛОГІЯ» та ТОВ «ПОЛІСЕРВІС» (за договором поставки №6 від 5.05.2015р. та договором поставки №13 від 30.12.2015р.) станом на 31.12.2015р. та на 31.03.2016р. (складених в порядку проведення інвентаризації статей активу та пасиву перед складанням фінансової звітності), підтверджують відсутність заборгованостей у розрахунках сторін, свідчать про відсутність претензій/позовів між ними та вказують на належне виконання кожною із них своїх зобов'язань. Актами звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЗООТЕХНОЛОГІЯ» та ТОВ «МАРИН- ТРАНС СЕРВІС» (за договором поставки №7 від 12.02.2016р.) станом на 31.03.2016р. та на 30.06.2016р. (складених в порядку проведення інвентаризації статей активу та пасиву перед складанням фінансової звітності) підтверджують відсутність заборгованостей у розрахунках сторін, що свідчать про відсутність претензій/позовів між ними та вказують на належне виконання кожною із них своїх зобов'язань за договорами поставки.

Наведені документи підтверджують факт реальності господарських операцій платника податку з вказаними контрагентами, що також знайшло своє підтвердження під час з'ясування обставин в апеляційної інстанції.

Що стосується доводів податкового органу про те, що не доведений факт продажу свиней у живій вазі вказаним контрагентами, оскільки по звітності не вбачається їх подальша реалізація, то судова колегія вважає за необхідним зазначити, що на платника податків не покладається обов'язок в подальшому контролювати дії покупця щодо придбаного товару.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган не надав належну оцінку наданим первинним документами податкового та бухгалтерського обліку та дійшов помилкового висновку про порушення податкового законодавства з боку платника податку щодо спірних контрагентів. А тому спірні податкові повідомлення-рішення не можливо вважати законними та обґрунтованими.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 7 червня 2017р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька