Рішення № 6835602, 16.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.09 р.                     Справа № 25/176                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі: Донець О.Є.(головуючий), Лейба М.О., Мальцев М.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквілон Трейдінг”, м.Луганськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АП Нова”, м.Макіївка

про стягнення 1012807,26 грн.

За участю представників:

від позивача: Туревський Л.Д. – дов.

від відповідача: Архипов О.В., Михайлик А.С. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2008 року до господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Аквілон Трейдінг”, м.Луганськ, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АП Нова”, м.Макіївка, про стягнення 1012807,26 грн. – суми заборгованості за договором поставки № 18 від 29.06.08 р., з яких 977899,45 грн. – сума основного боргу, 27573,56 грн. – сума пені, 7334,25 грн. – сума 3% річних.

Ухвалою суду від 26.09.08 р. порушено провадження по справі № 25/176.

Позивачем разом із позовною заявою подане клопотання про забезпечення позову, в якому останній просить суд винести ухвалу про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Аквілон Трейдінг”, шляхом накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Нова”: № 26005301612839 в Калінінській філії АКБ „Нацкредит” м.Донецьк, МФО 335720; № 26001301535682 в філії „Центрально-Міське відділення ПІБ м. Макіївки у Донецькій області”, МФО 334516.

Ухвалою суду від 26.09.08 р. клопотання позивача про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Нова” (86119, м. Макіївка Донецької області, вул. Руднєва, б. 1, к. 44, код ЄДРПОУ 35020773): № 26005301612839 в Калінінській філії АКБ „Нацкредит” м. Донецьк, МФО 335720; № 26001301535682 в філії „Центрально-Міське відділення ПІБ м. Макіївки у Донецькій області”, МФО 334516, на суму позову, яка становить 1012807грн.26коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на договір поставки № 18 від 29.06.2007, додаткову угоду № 1 від 29.06.2007 до договору № 18 від 29.06.2007, додаткову угоду № 2 від 14.09.2007 до договору № 18 від 29.06.2007, додаткову угоду № 3 від 30.11.2007 до договору № 18 від 29.06.2007, додаткову угоду № 4 від 30.12.2007 до договору № 18 від 29.06.2007, додаткову угоду № 5 від 30.01.2008 до договору № 18 від 29.06.2007, претензію № 23/08-2 від 23.06.2008, опис вкладення в підтвердження направлення претензії, акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.06.2008, акти приймання передачі вугілля № 202/9 від 30.04.2008, № 3101/3 від 31.01.2008, № 3103/3 від 29.02.2008, № 3303/3 від 31.03.2008, від 30.06.2008, від 01.05.2008, видаткові накладні, банківські виписки в підтвердження проведених оплат.

Відповідач надав суду заяву про скасування заходів забезпечення позову від 14.10.08 р., в якій просив суд скасувати заходи із забезпечення позову, накладені ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 25/176 від 26.09.07 р. та зняти арешт з наступних рахунків ТОВ “АП Нова” (86119, м. Макіївка Донецької області, вул. Руднєва, б. 1, к. 44, код ЄДРПОУ 35020773): № 26005301612839 в Калінінській філії АКБ „Нацкредит” м. Донецьк, МФО 335720; № 26001301535682 в філії „Центрально-Міське відділення ПІБ м. Макіївки у Донецькій області”, МФО 334516.

Ухвалою суду від 14.10.08 р. скасовані заходи щодо забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали суду від 26.09.2008 шляхом накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Нова” (86119, м. Макіївка Донецької області, вул. Руднєва, б. 1, к. 44, код ЄДРПОУ 35020773): № 26005301612839 в Калінінській філії АКБ „Нацкредит” м. Донецьк, МФО 335720; № 26001301535682 в філії „Центрально-Міське відділення ПІБ м. Макіївки у Донецькій області”, МФО 334516, на суму позову, яка становила 1012807,26 грн.

В запереченнях на позовну заяву від 04.11.08 р. відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що вартість вугілля була визначена в порядку, передбаченому п.п.4.2., 4.3. договору поставки № 18 від 29.06.2007р., а саме: на підставі актів перевірки якості вугілля хімічною лабораторією. Відповідач зазначив, що у відповідності до п. 7.2. договору, висновки, що містяться в акті лабораторії, є остаточними та є підставою для встановлення знижки до ціни вугілля згідно з умовами п. 4.3 договору. Відповідач стверджував, що на підставі зазначених положень договору відповідачем, за наслідками перевірки якісних показників отриманого вугілля, ним було направлено на адресу позивача акт приймання-передачі вугілля № 2008/06-М від 31.05.2008 р., із визначенням вартості вугілля, отриманого в травні 2008р. Зазначений акт позивачем повернутий не був. Крім того, відповідачем були складені акти приймання-передачі вугілля за червень та липень 2008 р., які були передані позивачу на руки, та не повернуті останнім відповідачу. За ствердженням відповідача, станом на 01.05.2008, дебетове сальдо за даними бухгалтерської звітності відповідача складає 150058,22грн. Загальна сума вартості вугілля, отриманого відповідачем за період з травня 2008р. по день подачі позову становить 4812398,35грн. Загальна сума сплачених коштів відповідачем в період з 01.05.2008 по сьогоднішній день –5350000,00грн., а з урахуванням суми переплати загальна сума кредиторської заборгованості позивача складає 687659,87грн. До того ж, п. 5.2. договору передбачає, покупець здійснює оплату партії вугілля після отримання від постачальника посвідчень якості ССІ або протягом 2-х днів після заходу на ТЕЦ та перевірки показників якості. Відповідач зазначив, що позивачем не надані документи, які б містили в собі інформацію щодо отримання відповідачем посвідчень якості або дати перевірки показників якості.

21 листопада 2008 року до господарського суду Донецької області надійшли письмові пояснення до позовної заяви позивача, в яких він зазначив про те, що із запереченнями відповідача на позовну заяву не згоден та позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Так, п.6.2. договору встановлює, що у разі поставки вугілля з показниками якості, які згідно з Актом лабораторії не відповідають показникам якості, вказаним в посвідченні якості, Покупець зобов’язаний у строк 24 годин повідомити Постачальника. За ствердженням позивача, ніяких претензій, викликів, актів від Вантажоодержувачів щодо показників якості вугілля на адресу позивача не надходило. Жодного акту приймання-передачі вугілля позивач від відповідача не отримував. Також, позивач вважає, що прийомка продукції повинна була здійснюватись відповідно до положень Інструкції П-7. В обґрунтування своїх пояснень позивач надав суду копії видаткових накладних, копії квитанцій про приймання вантажу та копії посвідчень якості.

25 листопада 2008 року позивач надав суду доповнення до пояснень до позовної заяви, в яких посилався на виписку з журналу та зазначив, що ніяких претензій, викликів, телеграм або актів про фактичну якість отриманого вугілля, складених та направлених Вантажоодержувачем, на адресу ТОВ „Аквілон-Трейдінг” не надходило. Отже, відвантажене Вантажовідправником через позивача вугілля за своїми якісними показниками відповідає показникам якості вугілля, отриманого Вантажоодержувачем. Крім того, позивач зазначає, що зазначена виписка з журналу вхідної (вихідної) кореспонденції позивача свідчить про той факт, що заявлені в запереченні вимоги відповідача щодо наявності кредиторської заборгованості у позивача є безпідставними, а обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування відсутності у нього заборгованості перед позивачем та, навпаки, виникнення у позивача заборгованості перед відповідачем – є неправомірними. В обґрунтування своїх доповнень позивач посилався на виписку з журналу вхідної (вихідної) кореспонденції ТОВ „Аквілон-Трейдінг” за 2007-2008р.р., копію листа № 12/08-1 від 12.08.2008 з доказами про його направлення на адресу відповідача (копією повідомлення про вручення поштового відправлення та копією квитанції (фіскального чеку) № 9857 від 12.08.2008).

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.11.08 р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквілон Трейдінг”, м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “АП Нова”, м.Макіївка, відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.09 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквілон-Трейдінг” задоволено частково, рішення господарського суду Донецької області від 25.11.08 р. у справі № 25/176 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Господарським судом Донецької області видано наказ від 05.03.09 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.09 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АП Нова” задоволено частково, рішення господарського суду Донецької області від 25.11.08 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.09 р. у справі № 25/176 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як вбачається з тексту постанови Вищого господарського суду України від 20.05.09 р., рішення господарського суду Донецької області від 25.11.08 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.09 р. у справі № 25/176 скасовані у зв’язку з тим, що суд першої інстанції належним чином не з’ясував обсяги кожної партії вугілля, що поставлялось, та її вартість, так і процедуру приймання вугілля відповідачем, і те, чи відповідала така умова договору № 18 від 29.06.07 р., а також ціну, за якою було здійснено розрахунок за поставлену партію продукції. Крім того, у зазначеній постанові вказано, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову та стягуючи суму заборгованості за період поставки вугільної продукції у квітні-червні 2008 року, не звернув належної уваги на те, що матеріали справи взагалі не містять обґрунтованого розрахунку позивача, заявленої ним до стягнення суми, як це передбачено п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, тільки за наявності якого, в сукупності з іншими доказами у справі, можливо дійти до беззаперечних висновків про вартість поставленої позивачем кожної партії вугільної продукції, з урахуванням її якості, суми коштів, які надійшли від відповідача в якості розрахунків, періоду заборгованості, а відтак –загальної суми боргу, пені та 3% річних. Також у постанові зазначено, що апеляційним господарським судом та місцевим господарським судом не досліджувались питання додержання умов вищезазначеного договору самим позивачем щодо забезпечення ним якісних показників продукції, яка поставлялась відповідачу, оскільки саме відхилення від таких показників, з доводів останнього, було підставою для застосування ним при розрахунках знижок до базової ціни на отримане вугілля, що передбачалось умовами Договору.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 15.06.09 р. справу № 25/176 передано на новий розгляд судді Донцю О.Є.

Ухвалою суду від 15.06.09 р., відповідно до ст.ст.65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя Донець О.Є. прийняв справу № 25/176 до свого провадження.

09 липня 2009 року до господарського суду Донецької області надійшли письмові пояснення позивача, в яких він просив суд перенести розгляд справи на більш пізній термін у зв’язку із неможливістю забезпечення явки у судове засідання свого представника.

В поясненнях від 04.08.09 р. позивач зазначив, що згідно із п.6.4 договору поставки № 18 від 29.06.07 р., у разі поставки вугілля з показниками якості, які згідно з Актом лабораторії, не відповідають показникам якості, вказаним в посвідченні якості, Покупець зобов’язаний в строк 24 години повідомити Постачальника. За весь період роботи жодних розбіжностей в показниках вантажовідправника і вантажоотримувача відзначено не було (Вантажовідправник не отримав жодної претензії до якості поставленого вугілля ні телеграфом, ні листом, ні факсом), у зв’язку з чим вважає, що дії керівництва ТОВ “АП Нова” направлені на ухилення від розрахунків згідно договору поставки № 18 від 29.06.2007 р. На підставі викладеного заявлені раніше позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за договором поставки № 18 від 29.06.07 р. у розмірі 1012807,26 грн. з урахуванням передбачених законодавством процентів та пені, та стягнути з відповідача витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обґрунтування своїх пояснень позивач надав суду відомості по поставленому вугіллю за період квітень-червень 2008 року, акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2008 р., видаткову накладну № РН-0000351 від 11.08.08 р., видаткову накладну № 211 від 11.08.08 р.

У клопотанні від 14.08.09 р. відповідач посилався на приписи ст.3 Господарського процесуального кодексу України та вважає, що для забезпечення повного всебічного розгляду справи необхідно витребувати документи, які б містили інформацію стосовно показників якості вугілля, що поставлялось позивачем протягом травня – червня 2005 року безпосередньо від вантажоотримувача – КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ “Фірма Технова”, у зв’язку з чим просив суд витребувати від КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ “Фірма Технова” документи, що містять інформацію про масу та якісні показники вугілля, отриманого ним за залізничними квитанціями про приймання вантажу, який надходив в період з травня по червень 2008 року. В обґрунтування свого клопотання відповідач надав суду перелік залізничних квитанцій, за якими необхідно визначити інформацію стосовно якісних характеристик вугілля.

Клопотанням від 14.08.09 р. відповідач просив суд витребувати інформацію від КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ “Фірма Технова” щодо наявності чи відсутності посвідчення якості від вантажовідправника на вугілля, що отримувалося від ТОВ “АП Нова” у період з травня по липень 2008 року, а також зазначити дату отримання цих посвідчень.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 14.08.09 р. розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

Ухвалами від 14.08.09 р. та від 12.10.09 р. суд витребував від КЕП „Чернігівська ТЕЦ” ТОВ „Фірма „Технова” (14014, м.Чернигів, вул.Ушінського,23) документи, що містять інформацію про масу та якісні показники вугілля, отриманого за залізничними квитанціями про приймання вантажу, який надходив в період з травня по червень 2008 року, згідно із переліком, наданим відповідачем; інформацію щодо наявності чи відсутності посвідчень якості від вантажовідправника на вугілля, що отримувалося від ТОВ „АП НОВА” в період з травня по липень 2008 року, а також щодо дати отримання цих посвідчень.

03 листопада 2009 року позивач надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій посилаючись на приписи Господарського процесуального та Цивільного кодексів України, просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АП Нова” суму основного боргу за договором поставки № 18 від 29.06.07 р. у розмірі 977899,45 грн. та суму передбачених законодавством процентів, індексу інфляції та пені у розмірі 241574,41 грн.

Дану заяву судом прийнято як таку, що подано в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Комунальний енергогенеруючий підрозділ “Чернігівська теплоелектроцентраль” ТОВ фірми “ТехНова” звернувся до суду із письмовим поясненнями від 03.11.09 р, в яких зазначив, що в період травня – червня 2008 року вугілля, що надходило у власність ТОВ “АП Нова”, надходило на адресу Вантажотримувача – КЕП “Чернігівська теплоелектроцентраль” ТОВ фірма “ТехНова”. Всі вагони розвантажені, так як вугілля відповідає заявленій якості. Арбітражні проби відсутні, у зв’язку з тим, що термін зберігання ДСТУ 1137-64 два місяці.

Листом від 04.11.09 р. відповідач залучив до матеріалів справи лист КЕП “Чернігівська теплоелектроцентраль” ТОВ фірма “ТехНова” від 26.06.09 р. № 17/1705, інформацію про вантажовідправника отриманого вугілля, номери вагонів та залізничні накладні, результати проведених лабораторних випробувань.

У листі від 09.11.09 р. Комунальний енергогенеруючий підрозділ “Чернігівська теплоелектроцентраль” ТОВ фірми “ТехНова” повідомив господарському суду Донецької області, що у період з травня по червень 2008 року, вугілля що надходило у власність ТОВ “АП Нова”, надходило на адресу Вантажоотримувача – КЕП “Чернігівська теплоелектроцентраль” ТОВ фірма “ТехНова” за відсутністю посвідчень якості вугілля, складених Вантажовідправником та залучив до матеріалів справи інформацію про Вантажовідправника отриманого вугілля, номери вагонів та залізничні накладні, результати проведених лабораторних випробувань.

Ухвалою голови господарського суду Донецької області від 12.10.09 р. строк вирішено спору продовжено на 1 місяць.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 04.08.09 р. до 14.08.09 р., з 13.11.09 р. до 16.11.09 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29 червня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Аквілон Трейдінг” (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АП Нова” (далі-Покупець) було укладено договір поставки № 18 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язується поставляти кам’яне вугілля марки АШ (0-6), а Покупець оплачувати його на умовах, вказаних у Договорі.

Згідно із п.2.1 Договору, обсяг, дата (графік), показники якості, ціна кожної партії вугілля із стандартними показниками якості та орієнтовна загальна вартість кожної партії вугілля визначається сторонами і вказується в Додаткових угодах до Договору.

Пунктами 3.1 – 3.4 Договору передбачено, що якість вугілля повинна відповідати показникам якості, передбаченим п.3.2 Договору. Зольність вугілля повинна становити – 19,8%, вологість – 7,6% від загальної маси вугілля. Якість вугілля повинна підтверджуватись посвідченням якості, виданим збагачувальною фабрикою – виробником вугілля. У посвідченні якості вказується зольність і вологість вугілля згідно з ТУ збагачувальної фабрики. Постачальник зобов’язується забезпечити супроводження вугілля посвідченням якості.

Розділом 4 Договору встановлений порядок визначення ціни вугілля, зокрема, базової – в Додаткових угодах, остаточної – шляхом відображення в актах приймання-передачі вугілля (п.п.4.1, 4.2 Договору).

Згідно із п.5.2 Договору, Покупець здійснює оплату за партію вугілля після отримання від Постачальника посвідчення якості, виданим лабораторією ССІ, або протягом двох днів після заходу на ТЕЦ і перевірки показників якості.

Відповідно до п.6.4 Договору, у разі поставки вугілля з показниками якості, які згідно з Актом Лабораторії не відповідають показникам якості, Покупець зобов’язаний у строк 24 години повідомити Постачальника.

Розділом 7 Договору передбачені умови приймання вугілля.

Згідно із п.8.1 Договору, за порушення строків проведення оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу.

29 червня 2007 року, 14 вересня 2007 року, 30 листопада 2007 року, 30 грудня 2007 року, 30 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Аквілон Трейдінг” та Товариством з обмеженою відповідальністю “АП Нова” були укладені Додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 до Договору, відповідно до умов яких сторонами визначено період постачання та вартість вугілля, що поставляється.

Як зазначає позивач у своєму позові, на виконання умов Договору він за період з 2007 року по 2008 року поставив відповідачу вугільну продукцію на загальну суму 17710899,45 грн., в підтвердження чого посилається на видаткові залізничні накладні.

Відповідно до п.п.4.3., 7.1. та 7.2. Договору, у випадку відхилення фактичних показників зольності і вологості вугілля від стандартних показників якості застосовуються знижки/надбавки до базової ціни, вказаної в відповідній Додатковій угоді до Договору. Якість поставленого вугілля встановлюється на підставі перевірки якості вугілля, яка здійснюється Акредитованою хімічною лабораторією Вантажоодержувача протягом 2-х днів з дати поставки. По результатам проведеної перевірки якості складається Акт прийому по якості (п.7.1. Договору). Висновки, що містяться в Акті лабораторії є остаточними і є підставою для встановлення знижки до ціни вугілля згідно з умовами п.4.3 Договору (п. 7.2 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок перевірки показників якості вугілля, отриманого у травні – червні 2008року за залізничними квитанціями про приймання вантажу № 50516174 від 08.05.2008 року, № 50295234 від 25.04.2008 року, № 50295226 від 25.04.2008 року, № 50496477 від 25.04.2008 року, № 49394785 від 27.04.2008 року, №49394786 від 27.04.2008 року, № 50260811 від 25.04.2008 року, № 50295242 від 27.04.2008 року, № 49394796 від 30.04.2008 року, № 49394804 від 30.04.2008 року, № 49494805 від 30.04.2008 року, № 4934807 від 30.04.2008 року, № 49394792 від 29.04.2008 року, № 49394793 від 30.04.2008 року, № 49394794 від 29.04.2008 року, № 50295249 від 29.04.2008 року, № 50516271 від 06.05.2008 року, № 50295279 від 05.05.2008 року, № 50295283 від 06.05.2008 року, № 50516280 від 07.05.2008 року, № 50516283 від 08.05.2008 року, № 50297012 від 07.05.2008 року, № 50295292 від 08.05.2008 року, № 50295296 від 08.05.2008 року, № 50295301 від 11.05.2008 року , № 50295309 від 14.05.2008 року, № 50295318 від 15.05.2008 року, № 50295327 від 16.05.2008 року, № 50295341 від 17.05.2008 року, № 50295384 від 18.05.2008 року, № 49394848 від 19.05.2008 року, № 49394842 від 19.05.2008 року, № 50295360 від 20.05.2008 року, № 50295378 від 23.05.2008 року, № 50295382 від 24.05.2008 року, № 50295389 від 25.05.2008 року, № 49394808 від 25.05.2008 року, № 49394864 від 25.05.2008 року, № 50295404 від 26.05.2008 року, № 50295443 від 03.06.2008 року, № 50295463 від 05.06.2008 року, № 50295475 від 06.06.2008 , № 50295486 від 07.06.2008 року, № 50295490 від 09.06.2008 року, № 50295409 від 27.05.2008 року, № 50295454 від 05.06.2008 року, № 50295501 від 10.06.2008 року, № 50295494 від 10.06.2008 року, № 50295506 від 11.06.2008 року, № 50295511 від 12.06.2008 року, № 49394881 від 03.06.2008 року, № 49394882 від 03.06.2008 року, № 50756527 від 04.06.2008 року, № 50756526 від 04.06.2008 року виявлено, що показники якості вугільної продукції не відповідають стандартним показникам якості.

В підтвердження вказаного факту відповідач посилається на аналізи проб палива вугілля № 467, № 472, № 472, № 475, № 475, № 475, № 478, № 478, № 486, № 486, № 486, № 486, № 487, № 487, № 487, № 489, № 497, № 497, № 499, № 500, № 503, № 506, № 512, № 517, № 518, № 523, № 528, № 528, № 536, № 537, № 537, № 550, № 559, № 563, №568, № 572, № 575, № 593, 597, № 600, № 607, № 580, № 594, № 611, № 616, № 587, № 590, № 592, що здійснені лабораторією Вантажоотримувача.

Крім того, в матеріалах справи містяться сертифікати іспитів проби №№ UA131/08/2.2/598, 128/08/2.2/506, 131/08/2.2/597, 131/08/2.2/593, 131/08/2.2/594, 131/08/2.2/600, 128/08/2.2/472, 128/08/2.2/517.

В свою чергу, п.4.2 Договору встановлює, що остаточна вартість поставленого вугілля визначається в порядку, передбаченому п.п.4.3, 7.1 та 7.2 Договору, і вказується в актах приймання-передачі вугілля. Отже, з огляду на п. п. 4.2., 6.5 Договору, документом в підтвердження фактичної кількості, якості та вартості поставленого вугілля виступає акт приймання-передачі вугілля.

За своєю правовою природою акт приймання-передачі є документом, який підписується уповноваженими представниками обох сторін, та є доказовою базою в підтвердження факту поставки та, відповідно, прийняття поставленого товару у зазначеній в акті кількості та на зазначену суму.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивача та заперечень відповідача, спірними є поставки, які відбулися в травні та червні 2008р, тобто предметом позову фактично є вимоги про стягнення боргу, що утворився у зв’язку із поставками вугілля саме в цей період, а також сум інфляції, 3% річних та пені.

Щодо поставки вугілля в квітні 2008 р. в матеріалах справи міститься акт прийому-передачі вугілля № 202/9 від 30.04.2008, підписаний обома сторонами. Даний акт прийому-передачі підтверджує факт поставки позивачем відповідачеві вугілля за Договором в кількості, за якістю та на суму, зазначені в цьому акті.

Відповідно до зазначеного акту за квітень 2008 р. позивачем було поставлено відповідачу товару (вугілля) на загальну суму 3392972,31грн. Відповідач, зі свого боку, сплатив 3480000,00 грн. Тобто, за товар поставлений в квітні 2008р. мається переплата в сумі 87027,69 грн. (3480000,00 грн.-3392972,31 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи копії банківських виписок та акту звірки станом на 01.10.08 р.

Стосовно поставок в травні 2008 р. та червні 2008 р. в матеріалах справи містяться акти прийому-передачі вугілля, надані як позивачем, так і відповідачем. Надані акти підписані в односторонньому порядку.

В акті приймання-передачі за травень 2008 р., наданому позивачем, зазначено, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3991007,80 грн.

Відповідач надав суду акт приймання-передачі вугілля № 2008/06-М від 31.05.2008 р., в якому зазначено, що позивачем було поставлену відповідачу вугілля на загальну суму 2973359,84 грн. За вугілля, поставлене в травні 2008 р., відповідач сплатив суму 3250000,00 грн., що також випливає з вищезазначених виписок та акту звірки взаємних розрахунків.

Стосовно поставки вугілля, здійсненої в червні 2008 р., то в матеріалах справи відсутні документи, підписані обома сторонами (акти приймання-передачі вугілля, накладні, тощо) в підтвердження поставки товару на суму 2231626,80 грн., однак відповідач проти факту поставки вугілля у травні-червні 2008 року не заперечив.

В своєму позові позивач також посилається на те, що станом на 01.05.2008 р. сальдо на користь останнього становить 105264,85 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, збільшив їх розмір та просить суд стягнути з відповідача 1219473,86 грн., з яких 977899,45 грн. – суму основного боргу, 241574,41 грн. – суму 3% річних, інфляції та пені.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст.265 зазначеного кодексу, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ст.266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.

Згідно із ст.267 Господарського кодексу України, договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Статтею 268 Господарського кодексу України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

В силу ст.265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.626 зазначеного кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.632 зазначеного кодексу, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Зі змісту п.2.1 Договору та додаткових угод до нього вбачається, що, вирішуючи питання про ціну Вугілля, що постачається, сторони дійшли згоди про те, що дана ціна щомісячно узгоджується ними шляхом укладання додаткових угод, а остаточно визначається в актах приймання-передачі вугілля.

В матеріалах справи відсутні докази узгодження сторонами ціни вугілля, що постачалося у травні - червні 2008 р.

На виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 20.05.09 р. по справі № 25/176 під час нового розгляду справи господарський суд Донецької області ухвалами від 15.06.09 р. та від 09.07.09 р. витребував від позивача - обґрунтований розрахунок стягуваної суми з визначенням обсягів кожної партії вугілля та її вартості, ціни, за якою було здійснено розрахунок за поставлену партію продукції; обґрунтовані документально письмові пояснення щодо процедури приймання вугілля та від відповідача - обґрунтований контррозрахунок стягуваної суми з визначенням обсягів кожної партії вугілля та її вартості, ціни, за якою було здійснено розрахунок за поставлену партію продукції; обґрунтовані документально письмові пояснення щодо процедури приймання вугілля; ухвалою від 03.11.09 р. витребував від позивача - обґрунтований документально розрахунок розміру основної вимоги про стягнення з відповідача 977899,45 грн.; письмові пояснення щодо ціни вугілля, застосованої при визначенні цієї суми, із посиланням на відповідні пункти договору, укладеного сторонами, додаткових угод до нього, тощо, та від відповідача - письмові пояснення щодо ціни вугілля, що застосувалася сторонами під час виконання укладеного ними договору, зокрема, у квітні-червні 2008р., письмовий відзив щодо заява позивача про збільшення розміру позовних вимог.

При цьому, позивачем надані письмові пояснення без номеру та дати складання, що надійшли до суду 04.08.09 р., в яких позивач зазначив про те, що питання приймання вугілля за якістю врегульовані п.п.6.4, 7.1 Договору, що розбіжностей в показниках якості вантажовідправника і вантажоотримувача відзначено не було, а також копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.08 р., відомості по поставленому вугіллю за період квітень – червень 2008 р., в яких зазначено, що ціна поставки визначена згідно видаткової накладної.

До письмових пояснень позивачем додано також копію податкової накладної та копію видаткової накладної № РН-0000351 від 11.08.08 р., яка не підписана обома сторонами.

В матеріалах справи також наявні видаткові накладні за травень, червень 2008 р., підписані лише позивачем.

Позивачем також надано суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою позивач збільшив свої вимоги в частині стягнення сум інфляції, 3% річних та пені. Будь-якого обґрунтування основної вимоги дана заява не містить.

Надані позивачем відомості про поставлене вугілля не можуть бути розглянуті судом у якості обґрунтованого розрахунку ціни позову, оскільки обґрунтування застосованої позивачем у даних відомостях ціни вугілля відсутнє. Відсутнє таке обґрунтування й в акті звірки взаємних розрахунків, який сам по собі позовних вимог не підтверджує, оскільки з нього не вбачається, виходячи з якої ціни вугілля позивач визначав суму заборгованості відповідача за відвантажене у травні, червні 2008 р. вугілля.

За даних обставин суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу в розмірі 977899,45 грн. за поставлене протягом травня – червня 2008 р. вугілля не обґрунтована позивачем належним чином, оскільки докази узгодження сторонами будь-якої ціни вугілля (базової, остаточної), що постачалося у зазначений період, відсутні.

Позивач не обґрунтував застосованої ним ціни вугілля ані посиланнями на відповідні умови Договору, додаткових угод до нього, актів приймання-передачі вугілля, ані використанням звичайних цін, що діяли у вищезазначений період.

Крім того, як вбачається з пояснень КЕП “Чернігівська теплоелектроцентраль” ТОВ фірма “ТехНова”, у період травня – червня 2008 року вугілля надходило на адресу КЕП за відсутністю посвідчень якості, в чому вбачається порушення позивачем приписів п.3.4 Договору.

З доданих до вищезазначених пояснень документів також вбачається, що якість вугілля, що надходило до КЕП у травні – червні 2008 р., визначалася хімічною лабораторією КЕП, що в цілому відповідає умовам п.7.1 Договору. При цьому, показники вологості та золи цього вугілля мали відхилення від тих, що передбачені Договором.

З огляду на вищевикладене, враховуючи приписи статей 4-2, 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України щодо принципів рівності та змагальності сторін в господарському процесі, обов’язку сторони самостійно доводити свої вимоги (заперечення) суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 977899,45 грн. за необґрунтованістю позивачем застосованої ним при розрахунку даної суми ціни вугілля.

Оскільки у задоволенні основної вимоги судом відмовлено, додаткові позовні вимоги щодо стягнення суми інфляції, 3% річних та пені також слід відмовити.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю, судові витрати - покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 265, 266, 267, 268 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 626, 629, 632, 691 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 16.11.2009 року

Повний текст рішення підписано 17.11.2009 року

Суддя                               

Суддя Лейба М.О.

Суддя Мальцев М.Ю.

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу