Рішення № 6835159, 25.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.09р. Справа № 8/296-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укртрансенерго" (м. Дніпропетровськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Елтехкомп" (м. Дніпропетровськ) про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 42 500,00 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Кривашея О.П. - представник (дов. № 25/06 від 25.06.09р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укртрансенерго" (далі-позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Елтехкомп" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 42 500,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань в частині розрахунку за поставлену продукцію.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена листом Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 18/12-3659 від 03.11.09р. станом на 01.11.2009р.

Вислухавши позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Протягом 2008 року позивач без підписання договору поставки поставив відповідачу продукцію, згідно наступних видаткових накладних: № 35-36 від 08 травня 2008р., № 37 від 20 травня 2008р., № 43 від 05 червня 2008 року, № УТ-0000048 від 19 червня 2008р., № УТ-0000050 від 20 червня 2008р., № УТ-0000053 від 27 червня 2008р., № УТ-0000055 від 03 липня 2008р., № УТ-0000056 від 08 липня 2008р., № УТ-0000083 від 27 серпня 2008р., № УТ-0000085 від 29 серпня 2008р., № УТ-0000086 від 29 серпня 2008р., № УТ-0000090 від 05 вересня 2008р., № УТ-0000091 від 10 вересня 2008р., № УТ-0000092 від 10 вересня 2008р., № УТ-0000097 від 16 вересня 2008р., № УТ-0000098 від 16 вересня 2008р., № УТ-0000099 від 16 вересня 2008р., № УТ-00000100 від 16 вересня 2008р., № УТ-00000101 від 16 вересня 2008р., № УТ-00000112 від 30 вересня 2008р., № УТ-00000113 від 30 вересня 2008р., № УТ-00000114 від 30 вересня 2008р., № УТ-00000115 від 30 вересня 2008р., № УТ-00000116 від 30 вересня 208 р., № УТ-00000117 від 30 вересня 2008р., № УТ-00000121 від 30 вересня 2008р., № УТ-00000122 від 09 жовтня 2008р., № УТ-00000131 від 21 жовтня 2008р., № УТ-00000135 від 28 жовтня 2008р., № УТ-00000136 від 31 жовтня 2008р., № УТ-00000142 від 27 листопаду 2008р., № УТ-00000147 від 05 грудня 2008р., відвантажений товар на загальну суму 623 099, 92 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями, виданими від імені відповідача № 705037 від 29 квітня 2008 року, № 275 від 30 квітня 2009р., ЯПЖ № 624757 від 05 червня 2008р., ЯПГ № 122479 від 20 травня 2008р., ЯПЖ № 624788 від 19 червня 2008р., ЯПЖ № 624799 від 20 червня 2008р., ЯПГ № 286270 від 27 червня 2008р., ЯПГ № 286276 від 03 липня 2008р., № 63 від 27 серпня 2008р., № 76 від 28 серпня 2008р., № 130 від 16 вересня 2008 р. № 109 від 04 вересня 2008 р. № 152 від 18 вересня 2008р., № 206 від 30 вересня 2008 р. № 235 від 17 жовтня 2008 р. № 240 від 21 жовтня 2008р., № 250 від 28 жовтня 2008р., № 263 від 31 жовтня 2008р., № 332 від 27 листопаду 2008р. № 353 від 05 грудня 2008р.

За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково, а саме: оплатив позивачу згідно виставлених рахунків грошові кошти на загальну суму 580 599,92 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Проте за частину продукції на загальну суму 42 500 грн. відповідач не розрахувався.

Згідно акту звірки за станом на 01.01.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 42500 грн. 00 коп.

25.04.2009 року на адресу відповідача направлена претензія з вимогою сплатити суму заборгованості у встановлений законом семиденний термін з дня пред'явлення вимоги. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманої продукції у сумі 42 500,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 42 500,00 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 207, 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами вчиняються письмово, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а відповідно до ст. 181 цього ж кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 207, 208, 509, 525, 526, 530, 599, 612, 638, 639, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Елтехкомп" (49070, м. Дніпропетровськ, пр-т Героїв, 17/44; код 31251352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укртрансенерго" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 58/79; код 34562687) - 42 500 грн. 00 коп. основного боргу, 425 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя І.Ю. Дубінін