Ухвала суду № 68349296, 15.08.2017, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/596/16-а

Провадження № 2-аз/438/3/2017

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

15 серпня 2017 року суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т. вивчивши заяву-клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із заявою-клопотанням про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до міського голови м.Борислава ОСОБА_2, субєкта владних повноважень виконавчого органу Бориславської міської ради відділ архітектури та містобудування, Бориславської міської ради Львівської області, треті особи: Львівський обласний центр зайнятості, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними рішень у формі листів та зобовязання вчинити певні дії.

В даній заяві-клопотання позивач просить суд з метою забезпечення позову заборонити Бориславській міській раді вчиняти будь-які дії по відчуженню або передачі в оренду, або користування земельні ділянки по вул. Міцкевича-Ірини Сеник (перехрестя вулиць) та вул. Коваліва район буд. №14, 16, 20 в м.Бориславі, прийняти ухвалу про забезпечення позову згідно ст. 117 КАСУ за власною ініціативою так, як порушуються права громадян м.Борислава.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного рішення суду. Підставами для забезпечення позову, зокрема, є:

1) наявність очевидної небезпеки заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо є очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльність суб"єкта владних повноважень.

Таким чином, для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову повинна існувати одна з вищенаведених підстав, яка свідчить про можливість порушення прав позивача до вирішення спору по суті.

Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що існує очевидна небезпека з боку відповідача щодо розпорядження земельними ділянками в межах своїх повноважень (передача у власність або відчуження) під час слухання справи в суді, а відтак, відновлення порушеного права ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки стане неможливим.

Розглянувши клопотання позивача, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки викладені позивачем припущення стосовно можливого заподіяння шкоди його правам та інтересам чи інтересам громадян м.Борислава не носять очевидного характеру та не підтверджені будь-якими доказами.

Крім того, у разі задоволення клопотання позивача та вжиття саме тих заходів забезпечення позову, які він просить застосувати, можуть бути порушені права інших громадян м.Борислава, які теж виявляють бажання реалізувати своє право на земельні ділянки.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість заява про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви-клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бориславський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.Т. Слиш