Ухвала суду № 68341146, 11.08.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 755/2654/17

Провадження № 2/369/3461/17

УХВАЛА

Іменем України

11.08.2017 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав, та скасування запису про право власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

11.08.2017 р. до суду надійшла заява від представника позивача по справі ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Білогородська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222480400:06:002:0152. До набрання чинності рішення у справі заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Білогородська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222480400:06:002:0152.

Заява була мотивована тим, що у разі невжиття заходів щодо забезпечення позовних вимог шляхом накладання арешту на земельну ділянку, що знаходить за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, Білогородська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222480400:06:002:0152, можливо її відчуження ОСОБА_4, що призведе до зміни запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно про власника земельної ділянки. Така зміна в свою чергу може утруднити виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, прихожу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимога.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

При вирішенні таких заяв суди зобовязані зважати на інтереси всіх учасників судового провадження та оцінювати ступінь обмеження їх прав в межах заявленого предмету позову та на підставі представлених заявником доказів, а не на припущеннях, ґрунтувати своє рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги щодо визнання незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2013 року, індексний номер 4689279, на об'єкт нерухомого майна земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район Білогородська сільська рада, кадастровий номер 3222480400:06:002:0152, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 1986425 за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2-2759 виданого 06.12.2007 року. Визнання незаконним та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 1986425, дата та час державної реєстрації: 31.07.2013 (18:53:22), на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2013 року, індексний номер 4689279, на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Білогородська сільська рада, кадастровий номер 3222480400:06:002:0152, за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2-2759 виданого 06.12.2007 року.

З наведеного вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, в той же час як вимоги майнового характеру що стосуються спірної земельної ділянки не заявлені.

При цьому представником позивача не обґрунтовано належним та допустимими письмовими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Враховуючи предмет даного спору, прихожу до висновку про не співмірність та невідповідність заходів забезпечення позову стосовно виниклих правовідносин, а отже у вимогах заяви представника позивача необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав, та скасування запису про право власності відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Т.В. Дубас