Рішення № 6833979, 25.11.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 листопада 2009 р.           Справа 13/140-09

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (03141, м.Київ, вул.Клінічна,25, код ЄДРПОУ 30674952)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (22133, Вінницька область, Козятинський район, с.Комсомольське, пров.Київський,1, код ЄДРПОУ 03732117)

про стягнення 54 432,00 грн. - основної суми боргу; 435,46 грн. - інфляційних втрат; 2 109,43 грн. - пені; 10 886,4 грн. - штрафу.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Черняк А.Г., довіреність

          відповідача : Тригуб В.П., довіреність

відповідача : Міськова Я.Е., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 06.11.2009 р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" про стягнення 54 432,00 грн. - основної суми боргу; 435,46 грн. - інфляційних втрат; 2 109,43 грн. - пені; 10 886,4 грн. - штрафу та призначено до слухання на 25.11.2009 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату у судове засідання з'явились представники позивача і відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, який позовні вимоги підтримав в повному об"ємі, пояснень представників відповідача які проти задоволення основної суми позву не заперечували, однак заперечили проти нарахування штрафних санкцій, проте доказів на підтвердження своїх заперечень та відзиву на позовну заяву суду не надали, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

10.08.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №9-1008пр10р, згідно якого (п.1.1 договору) позивачем було поставлено відповідачу товар, а останній зобов"язувався його прийняти та оплатити.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав повністю, поставивши відповідачу товар на загальну суму 54432,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №БР-2108-13 від 21.08.2009 р. на суму 26 244,00 грн. та №БР-2108-14 від 21.08.2009 р. на суму 28 188,00 грн. та довіреністю №162 від 20.08.2009 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до додатку №1 до договору №9-1008пр10р від 10.08.2009 р. відповідач повинен був розрахуватись за товар 14.08.2009 р.

Однак відповідачем, в порушення умов договору, кошти за товар сплачені не були.

Заборгованість відповідача підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 16.11.2009 р.

Отже його борг перед позивачем складає 54 432,00 грн. - суми основного боргу.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення 54 432,00 грн. - суми основного боргу підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача 435,46 грн. - інфляційних витрат, згідно наданого розрахунку.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 435,46 грн. - інфляційних витрат підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 2 109,43 грн. - пені та 10 886,4 грн. - штрафу, згідно розрахунку позивача, тому що вказана вимога відповідає умовам п.п. 12.2, 12.5 договору укладеного між сторонами, де вказано, що у разі порушення строків виконання зобов"язань сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов"язання за кожен день прострочки, а також, якщо в разі ухилення оплати вартості товару понад два місяці відповідач (покупець), крім пені, сплачує позивачу (продавцю) штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Згідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлено, що якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Керуючись вказаними обставинами суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 109,43 грн. - пені та 10 886,4 грн. - штрафу є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

          Керуючись ст.ст. 104, 525, 526, 527, 551, 625 ЦК України, ст.ст.59, 193, ч.4 ст.231 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (22133, Вінницька область, Козятинський район, с.Комсомольське, пров.Київський,1, код ЄДРПОУ 03732117)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (03141, м.Київ, вул.Клінічна,25, код ЄДРПОУ 30674952) 54 432,00 грн. - основної суми боргу; 435,46 грн. - інфляційних втрат; 2 109,43 грн. - пені; 10 886,4 грн. - штрафу; 678,63 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 листопада 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03141, м.Київ, вул.Клінічна,25)

3 - відповідачу (22133, Вінницька область, Козятинський район, с.Комсомольське, пров.Київський,1)