Рішення № 6833780, 23.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2009Справа №2-17/5086-2009 За позовом ТОВ «Карготранс» До відповідача ТОВ «Керченське рудоуправління»

про стягнення суми основного боргу в розмірі 33817,99 грн., та 550,82 грн. пені

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Нечіпоренко О.В., представник, Винокуров В.А., представник, Домаш В.Ю., паспорт

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Згідно позову позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 33817,99 грн. та 550,82 грн. пені, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору «На транспортно-експедиторське обслуговування вантажів» № 17/Э-09 від 17.06.2009 року.

Позивачем в судовому засіданні наданий розрахунок ціни позову, згідно з яким сума основного боргу складає 33817,99 грн., а сума пені – 1101,65 грн.

Однак, позивачем не надано заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Виходячи із сенсу ст. 54 ГПК України, розрахунок ціни позову не може вважатися заявою про збільшення розміру позовних вимог. Так, згідно п. 5 ч. 2 статті 54 ГПК України обґрунтований розрахунок суми, що стягується, є лише складовою частиною заяви, а не самою заявою.

Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 33817,99 грн., та 550,82 грн. пені, оскільки заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем не заявлено.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, відзив на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою.

Окрім цього, рекомендована кореспонденція до суду не повернута, що свідчить про її вручення адресату.

Окрім цього, представник відповідача про дату та час слухання справи повідомлявся під підпис в попередньому засіданні суду.

При цьому необхідно відмітити, що в попередньому засіданні суду відповідач не заперечував щодо позовних вимог, та заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з наміром погасити борг в добровільному порядку.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1.1 Договору На транспортно-експедиторське обслуговування вантажів № 17/Э-09 від 17.06.2009 року Експедитор (ТОВ «Карготранс») за цим Договором виконує експедиторські послуги, пов’язані з організацією перевозок вантажів Підприємства (ТОВ «Керченське рудоуправління»), інших транспортних послуг, проводить взаєморозрахунки, а Підприємство оплачує здійснені Експедитором послуги на умовах цього Договору. Експедитор у відповідності з цим Договором, який є порукою Підприємства, за винагороду (плату) здійснює угоди по організації перевезень вантажів Підприємства залізницею України та інших транспортних послуг, шляхом укладення відповідних договорів з підприємствами залізничного транспорту або іншими юридичними особами. Дані угоди здійснюються від імені Експедитора за рахунок Підприємства.

Відповідно до п. 3.1 договору Підприємство у відшкодування витрат Експедитора по перевезенню вантажів і іншим транспортним послугам проводить авансовий платіж. Вартість перевезень і інших транспортних послуг визначається не вище тарифів, встановлених Мінтрансом України. Платіж повинен бути здійснений не менш, ніж за 3 діб до початку надання послуг, платіж здійснюється на вартість перевезень та інших транспортних послуг. За згодою Експедитора частина послуг може бути оплачена за фактом їх виконання. У даному випадку Підприємство зобов’язано оплатити рахунки, виставлені Експедитором протягом 3-х робочих днів. Розрахунки здійснюються грошовими коштами. За згодою Експедитора можливі інші, не заборонені діючим законодавством України, форми розрахунків, у тому числі – оплата векселями. Винагорода (плата) Експедитору встановлюється в розмірі 2,4% від вартості перевезень та інших транспортних послуг (без ПДВ) та виплачується Підприємством протягом 3-х робочих днів після здійснення перевезення на підставі рахунків Експедитора або стягується Експедитором самостійно із авансових платежів Підприємства.

Відповідно до п. 4.4 договору у випадку порушення строків оплати, передбачених цим Договором, Експедитор має право вимагати від Підприємства сплати неустойки в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підставам недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Необхідно також відмітити, що сума основного боргу підтверджується актами виконаних робіт № 1/06/Э від 30.06.2009 року, № 1/07/Э від 31.07.2009 року, та актами звірок взаємних розрахунків станом на 10.07.2009 року та станом на 31.07.2009 року.

Згідно з Претензією «Про відшкодування заборгованості за надані послуги на суму 33817,99 грн.» (вих. № 50 від 06.08.2009 року) позивач вимагає від відповідача сплатити заборгованість в сумі 33817,99 грн. (в т.ч. ПДВ 5636,33 грн.) та передбаченої пунктом 4.4 Договору неустойки.

Відповідачем не представлено доказів погашення боргу та сплати пені.

Оскільки відповідні докази, а також інші докази в обґрунтування заперечень відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Якщо заборгованість сплачена чи буде сплачена в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Таким чином, з врахуванням розрахунків та позовних вимог, стягненню підлягає 33 817,99 грн. основного боргу, та 550,82 грн. пені.

При цьому також необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України, суд не вправі з власної ініціативи стягувати більшу суму, ніж ту, що заявлена позивачем.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати відшкодовуються позивачу.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 493 від 16 вересня 2009 року на суму 349,00 грн., платіжним дорученням № 495 від 17 вересня 2009 року на суму 0,20 грн. - з державного мита, та платіжним дорученням № 494 від 16 вересня 2009 року на суму 236,00 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Необхідно також відмітити, що державне мито в даному випадку повинно складати 343,69 грн. (1% від 34368,81 грн. (33 817,99 грн. основного боргу, та 550,82 грн. пені)), тоді як воно слачене позивачем на суму 349,20 грн. (згідно платіжного дорученням № 493 від 16 вересня 2009 року на суму 349,00 грн., та платіжного доручення № 495 від 17 вересня 2009 року на суму 0,20 грн.)

Таким чином, позивачу підлягає поверненню 5,51 грн. зайво сплаченого державного мита.

Згідно статті 84 ГПК України в рішенні суду вказується про повернення мита. Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України про повернення мита видається довідка.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченське рудоуправління» (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Пролетарська 12; банківські реквізити: р/р 26008053089348 в Головному Керченському відділенні КРУ «ПриватБанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32993108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго транс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна 11/1, банківські реквізити: р/р 26007310240601 в АКБ «Новий», м. Дніпропетровськ, МФО 305062, ЄДРПОУ 31402120) 33 817,99 грн. основного боргу, 550,82 грн. пені, судові витрати з державного мита в сумі 343,69 грн., та 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Карготранс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна 11/1, банківські реквізити: р/р 26007310240601 в АКБ «Новий», м. Дніпропетровськ, МФО 305062, ЄДРПОУ 31402120) із Державного бюджету м. Сімферополя 5,51 грн. зайво сплаченого державного мита.

Видати довідку.

Суддя ГС АР Крим підпис В.І. Гайворонський

Рішення оформлено і підписано:

у повному обсязі:

27.11.2009 року

З оригіналом згідно:

Суддя В.І. Гайворонський

Копію рішення направити за адресами:

-          ТОВ «Карготранс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 11/1);

-          ТОВ «Керченське рудоуправління» (98300, м. Керч, вул. Пролетарська, 12);

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.