Рішення № 6833773, 19.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

19.11.2009Справа №2-31/3900-2009 За позовом – Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків – пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (98600, м.Ялта, вул. Масандрівський парк, 40а) до відповідача – Фізичної особи – підприємця Шаповалова Антона Володимировича (98603, м.Ялта, смт.Масандра, вул.Мухина, 38, к.3, кв.20)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АРК (95038, м.Сімферополь, вул.Кечкеметська, 114)

про усунення перешкод у використанні майном та знесення споруди

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Руденко В.П., дов. у справі

Від відповідача – Cаликіна Я.С.

Від третьої особи - не з’явився

Обставини справи:

Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків – пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення звернулась до господарського суду АРК з позовом до фізичної особи – підприємця Шаповалова Антона Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АРК, про зобов’язання відповідача усунути перешкоди у використанні позивачем території Лівадійського парка - пам’ятки садово-паркового мистецтва шляхом знесення за рахунок відповідача торгівельного павільйону (ролєту), який знаходиться на території Лівадійського парку біля Лівадійського палацу, а також стягнення судових витрат.

У ході судового розгляду позивач, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заяву від 10.09.09р. про доповнення позовних вимог та уточнення позову, згідно якої просить суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди у використанні позивачем території Лівадійського парка – пам’ятки садово – паркового мистецтва шляхом знесення за рахунок відповідача торгівельного павільйону (ролєту), який знаходиться під № 17 у складі торгівельних павільйонів учасників ГО «Секвоя» «Лівадійський сувенір», розміщених за їх нумерацією на доріжці від Північних воріт Лівадійського парку – пам’ятки до Лівадійського палацу – музею між куртинами № 33,39,40, а також просить стягнути з відповідача судові витрати. Заява прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на території Лівадійського парку відповідачем було самовільно розміщено торговельний павільйон, встановлення якого не відповідає Інструкції про застосування порядку та установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України №27 від 24.01.2008р., а також Науковому обґрунтуванню лімітів на використання природних ресурсів на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський” від 16.12.2005р. та лімітам на 2009 рік №224/24-6-2009, затверджених 07.05.2009р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву посилається на отримання від Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово–паркового мистецтва загальнодержавного значення дозволу від 22.04.2008р. №308 на розміщення торговельного павільйону та території Лівадійського парку, та в подальшому, відповідно до розробленого Наукового обгрунтування лімітів на використання території Лівадійського парку і відповідно до затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України лімітів на використання природних ресурсів, здійснення установки павільйону із легкіх конструкцій (без фундаменту). Вказує, що торговельна діяльність на території Лівадійського парку здійснювалась ним на підставі дозволу на здійснення торговельної діяльності та надання послуг на території Лівадійської селищної ради, виданого органом місцевого самоврядування, а також на підставі договору з позивачем на використання природних ресурсів у межах затверджених лімітів. Проте у 2009 році, не зважаючи на отримання лімітів, якими передбачено розміщення торговельних павільйонів, в тому числі і павільйону, що використовується відповідачем, позивач не уклав договір з відповідачем. Тому, на думку відповідача, з незалежних від нього причин, він позбавлений можливості отримати дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів. Вважає, що доводи позивача про самочинне захоплення території Лівадійського парку є надуманими і необґрунтованими.

У судовому засіданні 03.11.2009р. позивач надав суду заяву від 30.10.09р. про доповнення та уточнення позовних вимог, в якої більш детально виклав підстави позову і просив суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди у використанні Державною адміністрацією Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків – пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Лівадійського парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення шляхом знесення за рахунок відповідача торговельного павільйону (ролєту), який знаходиться праворуч від дорожки від півничних воріт Лівадійського парку до Лівадійського палацу-музею на куртині №33 під порядкованим №17 відповідно до доданої схеми її розміщення. Дана заява була прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням їх уточнень та доповнень.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з мотивів, викладених у відзиві на позов, вказуючи на відсутність підстав для задоволення позову. Також просила не приймати останні уточнення позивача, оскільки вони підписані не уповноваженою особою - директором, який на день підписання уточнень вже був звільнений з посади. Надала суду наказ №663-с від 30.10.09р. міністра Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яким з 30.10.09р. Боднар В.В. звільнений з посади директора Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків–пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Суд задовольняє зазначене клопотання відповідача, враховуючи, що на день прийняття судом до розгляду уточнень позивача від 30.10.09р. суду не було відомо про наявність такого наказу, суд не приймає до уваги заяву позивача від 30.10.09р. про уточнення та доповнення позовної заяви.

Разом з тим суд зазначає, що даними уточненнями позивач не змінював по суті а ні предмет, а ні підстави позову, а лише більш детальніше виклав обгрунтування позовних вимог, які представник позивача наводив усно у судових засіданнях, та деталізував прохальну частину позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, надіслала суду письмові пояснення стосовно предмету спору, згідно яких позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі. Також надіслала клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи продовжувався за згодою сторін відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, наданих у ході судового розгляду справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1965р. №105 «Про затвердження переліку найбільш визначених парків-пам’яток садово-паркової архітектури УРСР» Лівадійський парк віднесено до категорії найбільш визначених парків-пам’яток садово-паркової архітектури УРСР і взято під охорону держави.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 22.07.1983р. №311 «Про класифікацію і мережу територій і об’єктів природно-заповедного фонду Української РСР» та постановою Держкомітету Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30.08.1990р. №18 «Про затвердження переліку парків-пам’яток садово-паркового мистецтва республіканського значення» Лівадійський парк площею 40,1га віднесено до парків-пам’яток республіканського значення.

Пунктом 3 постанови Верховної Ради України від 16.06.1992 року «Про введення в дію Закону України «Про природно-заповідний фонд України» раніше створені парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва республіканського значення визнано парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

З прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Лівадійський парк є парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та відповідно до ст.11 цього Закону знаходиться в управлінні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України як центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

У відповідності зі ст.12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» для управління територією та об’єктами природно-заповідного фонду наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.01.1998р. №14 було створено Адміністрацію парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський», «Масандрівський», «Місхорський». В подальшому наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.04.2004р. №195 адміністрацію парків було ліквідовано, а на її місці наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.04.2004р. №196 було створено Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського праків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

19.11.2004р. виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим зареєстровано Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, про що видано свідоцтво серії А01 №066501 про державну реєстрацію юридичної особи (далі –Держадміністрація парків).

Відповідно до Положення про Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, Держадміністрація є бюджетною установою, яка створена з метою вдосконалення управління територіями Лівадійського, Масандрівського і Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення і входить до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (т.1, а.с.10-14).

Згідно п.3 Положення зазначені парки входять до складу природно-заповідного фонду України, охороняються як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Загальна площа парку 40,1га. Межі парків виносяться в натуру з встановленням необхідних державних інформаційних та охороних знаків затвердженого зразка, наносяться на планово-картографічні матеріали органів Держкомзему на місцях та Держадміністрації, обов’язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій. Право користування землею оформлюється відповідними документами.

На підставі рішення Лівадійської селищної ріди від 23.05.2006р. №23 Державній адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення виданий державний акт серії ЯЯ №000660 на право користування земельною ділянкою пл.35,9307га для обслуговування частини території Лівадійського парку, який не зареєстрований у встановленому законом порядку. Але рішенням господарського суду АРК від 11.06.09р. у справі 2-8/1803-2009, що набрало законної сили 30 червня 2009 року, зобов’язано Кримську регіональну філію ДП «Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» зареєструвати державний акт серії ЯЯ №000660 на право постійного користування земельною ділянкою площею 35,9307га, виданий Державній адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Згідно охоронного зобов’язання №ППСПИ/з-41 від 26.05.2008р., виданого Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, землекористувач – Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, взяла під охорону заповідний об’єкт Лівадійський парк і зобов’язалась охороняти його і додержуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів. Цим охоронним зобов’язанням на території парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва заборонено, зокрема, проведення господарської і підприємницької діяльності без попереднього узгодження з місцевим природоохоронним органом, відведення земельних ділянок парку для інших цілей, використання їх під будь-яке будівництво, а також розміщення торгових точок, ларьків, кіосків, оскільки запроваджено заповідний режим його використання (а.с.16, т.1).

Забезпечення заповідного режиму згідно ст.ст.3,34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.8 Закону України «Про природно-заповідний фонд» та Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992р. №459, здійснюється шляхом науково обґрунтованого нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, встановлення лімітів, якими визначаються обсяги використання природних ресурсів, у межах яких видаються дозволи на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992р. №459 та Інструкції про порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (яка діяла на час розробки наукового обґрунтування лімітів), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.03.1993р. №19, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.03.1993р. за №459, у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.05.1994р. №43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.1994р. за №111/320, на замовлення Держадміністрації парків було розроблено Наукове обґрунтування лімітів на використання природних ресурсів на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський», затвердженого в.о.директора Держадміністрації парків 16.12.2005 р. (а.с.117-128, т.1).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про застосування порядку та установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (далі - Інструкція), затвердженої наказом Мінприроди від 24.01.2008р. № 27 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 12.02.2008р. за №117/14808, ліміти на використання природних ресурсів встановлюються щороку.

Згідно до пункту 2.1 Інструкції заявниками на ліміти є особи, у віданні яких знаходяться природні ресурси у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

У відповідності до пункту 3.2. розділу III Інструкції ліміти в оздоровчих та інших рекреаційних цілях, а також в освітньо-виховних цілях встановлюються з визначенням меж, площ територій, кількості відвідувачів та умов відвідування з урахуванням ступеня рекреаційного та іншого навантаження на ці території.

На підставі Інструкції та у відповідності до Наукового обґрунтування лімітів на використання природних ресурсів на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, Держадміністрацією парків, у віданні якої знаходиться Лівадійський парк відповідно до Положення про Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, на 2009р. одержані ліміти на використання природних ресурсів за №224/24-6-2009, затверджені 07.05.2009р. Мінприроди, у тому числі у межах Лівадійського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (далі – ліміти, т.1, а.с.110-113).

Пунктом 4 лімітів на використання природних ресурсів на території Лівадійського парку передбачено використання території парку для торгівлі сувенірами, книгодрукарською продукцією, фотоматеріалами на збірних, легких металоконструкціях, розташованих на доріжці від північних воріт до палацу між куртин 33 та 39, 40 загальною площею 80 кв.м. загальною кількістю 20 об'єктів.

Вказані вимоги щодо використання території Лівадійського парку для торгівлі сувенірами, книгодрукарською продукцією, фотоматеріалами на збірних, легких металоконструкціях, розташованих на доріжці від північних воріт до палацу між куртин 33 та 39, 40 загальною кількістю 20 об'єктів і площею одного торгового місця 4 кв.м. передбачені у таблиці 2.2 Переліку тимчасових об'єктів обслуговування відвідувачів Лівадійського парку Наукового обґрунтування лімітів на використання природних ресурсів на території парку-пам'ятки “Лівадійський” від 16.12.2005 р. під номером 15-34 (т.1, а.с.122).

На виконання окремого доручення Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 04.02.2009 р. №34 робочою групою, створеною на виконання наказу Держекоінспекції від 07.02.2009 р. №16, за актом перевірки стану дотримання вимог природоохоронного законодавства на території «Лівадійського», «Масандрівського», «Місхорського» парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення встановлено самовільне зайняття та використання земельної ділянки на території Лівадійського парку природно-заповідного фонду України.

Зокрема, за результатами перевірки Держземінспекцією АРК 20.01.2009 р. за фактом порушення вимог земельного законодавства складено адміністративний протокол №000194 відносно Шаповалова А.В., який є суб’єктом підприємницької діяльності, за ознаками правопорушення передбаченого ст.53-1 КУпАП, а саме самовільного зайняття та використання земельної ділянки біля Лівадійського палацу, шляхом встановлення торговельного павільйону (ролета), та видано припис від 20.01.2009 р. №003321 про усунення порушень ст.125 Земельного кодексу України.

За результатами повторної перевірки стану дотримання вимог земельного законодавства на території Лівадійського парку Держземінспекцією АРК 19.03.2009 р. Шаповалову А.В. було видано черговий припис №004234 про усунення порушень та складено протокол про адміністративне правопорушення №003193 за невиконання припису №003321 від 20.01.2009р.

Постановою Держземінспекції АРК від 19.03.2009 р. №000194 за фактом здійснення правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, щодо самочинного зайняття та використання земельної ділянки орієнтовною площею 0,0004 га за адресою : м.Ялта, Лівадійський парк біля палацу, Шаповалова А.В. було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 255,00 грн., а постановою Держземінспекції АРК від 20.03.2009 р. №003193 за фактом здійснення правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП, щодо невиконання припису №003321 від 20.01.2009 р. на нього було накладено штраф у розмірі 170 грн.

Доказів оскарження та скасування зазначених постанов відповідачем суду не надано. Отже, факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки особо цінних земель заповідного фонду, охорона яких покладена на позивача, підтверджено позивачем належними доказами і не спростовано відповідачем.

Згідно статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003 р. № 963-IV під самовільним зайняттям земельної ділянки мають вважатися будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до списку учасників Громадської організації «Секвойя» із зазначенням їх номерів торговельних павільйонів, наданого головою громадського об'єднання «Секвойя» (а.с.75, т.1), належний підприємцю Шаповалову А.В. торговельний павільйон (ролєт) значиться під №17.

Як вбачається з представлених позивачем фотоматеріалів (а.с.71-74, 126-128 т.1) спірний об'єкт - торговельний павільйон (ролєт) відповідача значиться під №17, розміщений на куртинах 33, 40, а не між куртинами 33 і 39, 40 по дублюючій доріжці вздовж основного проходу до будівлі Лівадійського палацу з північної сторони (основного) в’їзду в парк довжиною 50 м., як це передбачено схемою дислокації об’єктів виносної торгівлі Наукового обґрунтування лімітів (а.с.126-128 т.1), не є збірним, з легкими металоконструкціями розміром 2х2м., як це передбачено лімітами, а збудований як стаціонарна металічна конструкція розміром 2,50х2,20м. на бетонній основі, влитим у єдиний масив металевих конструкцій павильонів на куртині парку, що підтверджується актом контрольного обміру тимчасового використання території парку (а.с.46 т.2).

Земельна ділянка, яка самовільно зайнята господарською спорудою, встановленою фізичною-особою підприємцем Шаповаловим А.В., є землею природно-заповідного фонду України відповідно до ст.44 Земельного кодексу України, на яку розповсюджується особливий режим використання, що підтверджується Охоронним зобов’язанням №ППСПИ/з-4-1 від 26.05.2008 р. Республіканського комітету АРК з охорони навколишнього природного середовища, виданого Держадміністрації парків.

Наведеним спростовуються твердження відповідача про відповідність встановленого ним в Лівадійському парку-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення торговельного павільйону затвердженим лімітам та їх Науковому обґрунтуванню.

Суд зазначає, що видача відповідних лімітів позивачу не дає підстави вважати, що розміщення торговельного павільйону, що використовується фізичною особою-підприємцем Шаповаловим А.В. у 2009 році на території Лівадійського парку, є правомірним, так як між сторонами не врегульовані питання щодо належного оформлення землекористування з метою здійснення підприємницької діяльності, тобто укладення відповідного договору на використання території об’єктів природно-заповідного фонду для розміщення тимчасової виносної торговельної точки.

Також судом приймається до уваги те, що Держадміністрація парків не надавала підприємцю Шаповалову А.В. погодження на встановлення торговельного павільйону (ролєту) на бетонній основі на куртині № 33 стаціонарного зразку, а також те, що відповідач не має з позивачем договірних відносин на використання природних ресурсів на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський» у визначених лімітах на 2009 р., та не має дозволу на спеціальне використання природних ресурсів.

Крім того, відповідно до листа виконавчого комітету Лівадійської селищної ради за вих..№02/14-432 від 17.04.2009 р. (а.с.34 т.1), на 2009 р. дозволи на торговельну діяльність на території Лівадійського парку Лівадійською селищною радою відповідачу не видавались.

Отже, зайнята фізичною особою-підприємцем Шаповаловим А.В. земельна ділянка на території Лівадійського парку у встановленому законом порядку не надавалась та у нього відсутні правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою в межах встановленого торговельного павільйону.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач без всякої правової підстави займає земельну ділянку площею 4кв.м. під розміщення об’єкту торгівлі, не маючи при цьому правовстановлюючого документу на користування земельною ділянкою, дозволу на розміщення об’єкту торгівлі, договору з позивачем на використання природних ресурсів на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва та відповідного дозволу на спеціальне використання природних ресурсів. У відповідача відсутні будь-які дозвільні документи на розміщення у 2009 році даного об’єкту на території Лівадійського парку.

Відтак, встановлення відповідачем торговельного павільйону (ролєту) на куртині № 33 є самовільним.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню.

Оскільки, саме на Держадміністрацію парків покладено завдання забезпечення проведення державної політики у галузі збереження, охорони та використання парків, заявлений позов про усунення перешкод у використанні території Лівадійського парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва шляхом знесення самовільно встановленого на території Лівадійського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення торговельного павільйону підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем під час розгляду даної справи не надано суду належних доказів, які б спростовували доводи позивача і доводили б необґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків – пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

Оскільки на день подання позову ставки витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу були змінени постановою Кабінету міністрів України від 08.07.2009 р. №693, то з відповідача підлягають стягненню витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 19.11.2009р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 23.11.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати фізичну особу-підприємця Шаповалова Антона Володимировича (98603, м.Ялта, смт.Масандра, вул.Мухина, 38, к.3, кв.20; Ідентифікаційний код №3145022575) усунути перешкоди у використанні Державною адміністрацією Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (98600, м.Ялта, Масандрівський парк, 40а, ОКПО 33223992) території Лівадійського парка–пам’ятки садово–паркового мистецтва шляхом знесення за рахунок відповідача торговельного павільйону (ролєту), який знаходиться під № 17 у складі торгівельних павільйонів учасників ГО „Секвоя” „Лівадійський сувенір”, розміщених за їх нумерацією на доріжці від Північних воріт Лівадійського парку–пам’ятки до Лівадійського палацу–музею між куртинами №№33 і 39, 40.

3.          Стягнути з фізичної особи – підприємця Шаповалова Антона Володимировича (98603, м.Ялта, смт.Масандра, вул.Мухина, 38, к.3, кв.20; Ідентифікаційний код №3145022575) на користь Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків–пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (98600, м.Ялта, вул. Масандрівський парк, 40а; ОКПО 33223992) 85,00 грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної чинності.

Копію рішення надіслати на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.