Ухвала суду № 68337458, 10.08.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38514/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Гладун Х.А., при секретарі Кулаковій І.О., за участю прокурора - Грицая Ю.І., підозрюваного - ОСОБА_1, захисника підозрюваного - адвоката Миролюбової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України Харкевича В.П. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2

В С Т А Н О В И В:

старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України майор поліції Харкевич В.П., за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Шимончук А.О., звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.02.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000000365 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Укрмедпроектбуд», ТОВ «Укрпрофмед» та іншими особами своїм службовим становищем, що спричинило настання тяжких наслідків, заволодіння під час будівництва сучасного лікувально - діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» бюджетними коштами в особливо великих розмірах, а також нецільового використання бюджетних коштів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 210, ч. 5 ст. 191 КК України.

Проведеним розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, обіймаючи посади генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» код ЄДРПОУ 34350971 (далі ТОВ «Укрпрофмед»), тобто будучи службовою особою, у період з квітня по грудень 2013 року, перебуваючи в м. Києві, діючи з корисливого мотиву та за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем учинив заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, а саме державними коштами, виділеними на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» (далі СЛДК НДСЛ «Охматдит») та придбання обладнання для указаної лікарні при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1, діючи як генеральний директор ТОВ «Укрпрофмед», тобто будучи службовою особою у вказаному товаристві, з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах при виконанні умов договорів № 2012/3 від 14.08.2012 та № 2011/5 від 29.12.2012 в частині постачання медичного та інженерного обладнання шляхом поставки зазначеного обладнання по завищеній ціні, діючи за попередньою змовою із директор ДП «Укрмедпроектбуд» ОСОБА_6 та невстановленими особами, у період з червня по грудень 2013 року, при невстановлених обставинах склали та підписали накладні та акти приймання передачі медичного та інженерного обладнання, до яких внесли завідомо неправдиві відомості щодо завищеної на 3 556 732,84 грн. закупівельної вартості на медичне та інженерне обладнання, яке було поставлене із ТОВ «Укрпрофмед» до ДП «Укрмедпроектбуд».

Після цього, ОСОБА_1, діючи як генеральний директор ТОВ «Укрпрофмед», за попередньою змовою із директором ДП «Укрмедпроектбуд» ОСОБА_7 та невстановленими особами, з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах подали складені вище зазначені підроблені видаткові накладні, а також акти приймання - передачі поставленого обладнання до Державного казначейства України, де за результатами їх розгляду було перераховано на рахунки ТОВ «Укрпрофмед» кошти в загальній сумі 77 830 052,8 грн., у тому числі і кошти в сумі 3 556 732,84 грн., на яку ОСОБА_1, ОСОБА_6 та невстановлені особи завищили вартість медичного та інженерного обладнання та якими зазначені особи заволоділи, чим спричинили державі шкоду на вказану суму.

09.08.2016 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження:

- наказом № 27-к від 11.04.2013 про призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора ТОВ «Укрпрофмед»,

- договором № 2012/3 від 14.08.2012 на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної спеціалізованої лікарні «Охматдит» на загальну суму 176 165 074,80 грн. та договором № 2012/5 від 29.12.2012 на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної спеціалізованої лікарні «Охматдит» (у тому числі будівельно-монтажні роботи, поставка та встановлення обладнання) на суму 326 647 628,94 грн.,

- видатковими накладними № УП-0001517 від 27.11.2013, № УП-0001422 від 28.10.2013, № УП-0001422 від 28.10.2013, № УП-0000641 від 03.06.2013, № УП-0001523 від 27.11.2013, № УП-0001551 від 09.12.2013, №УП-0000973 від 16.08.2013, УП-0001531 від 27.11.2013, №УП-0001552 від 09.12.2013 щодо передачі ТОВ «Укрпрофмед» до ДП «Укрмедпроектбуд» інженерного та медичного обладнання по завищеній ціні,

- актами № 5-зм від 27.11.2013, № 1-зм від 28.10.2013, № 1/обл. від 03.06.2013, № 4-зм від 27.11.2013, № 7-зм від 09.12.2013, № 2-зм від 16.08.2013, № 6-зм від 27.11.2013, № 8-зм від 09.12.2013 приймання передачі ТОВ «Укрпрофмед» до ДП «Укрмедпроектбуд» інженерного та медичного обладнання по завищеній ціні,

- платіжними дорученнями № 29 від 03.12.2012 на суму 10 000 000,00 грн., № 32 від 03.12.2012 на суму 3 263 525,00 грн., № 31 від 03.12.2012 на суму 3 385 241,56 грн., № 31 від 03.12.2012 на суму 5 038 218,78 грн., № 31 від 03.12.2013 на суму 1 576 536,46 грн., № 32 від 03.12.2013 на суму 6 585 254,34 грн., № 32 від 03.12.2013 на суму 151 220,66 грн., № 27 від 27.05.2013 на суму 12 295 008,00 грн., № 21 від 16.08.2013 на суму 5 000 000,00 грн., № 24 від 16.08.2013 на суму 5 845 036,08 грн., № 25 від 19.09.2013 на суму 24 690 011,92 грн., щодо перерахування кошів за поставлене по завищеній ціні медичне та інженерне обладнання,

- висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.05.2016 № 7017/8196/8777/16-45, якою підтверджено спричинення матеріальних збитків,

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Обґрунтовуючи подане клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи можливе в подальшому здійснення ним незаконного впливу на свідків; його переховування від органів досудового розслідування та суду, як спосіб уникнення кримінальної відповідальності; спотворення ним речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, щодо яких у слідства наявна інформація, підтверджена матеріалами кримінального провадження, що підтверджує існування небезпеки перешкоджання ОСОБА_1 встановленню істини у справі.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, вказаним у клопотанні та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що будь-яких перешкод у встановленні істини у даному кримінальному провадженні не чинить, із слідством співпрацює, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Захисник підозрюваного - адвокат Миролюбова О.В. заперечувала проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначила, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Зауважила, що стороною обвинувачення в належний спосіб не доведено наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. Просила обрати запобіжний захід щодо підозрюваного, який не пов'язаний з утриманням під вартою, при обранні якого врахувати, що підозрюваний має постійне місце реєстрації та проживання, міцні соціальні зв'язки, на даний час проходить лікування на денному стаціонарі.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 12014100000000365 від 18.02.2014 р.

09.08.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину за викладених у клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Разом з тим, слідчий суддя вважає жодним чином необґрунтованими та недоведеними доводи слідчого та прокурора, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вищевказаному ризику, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах дані про такі обставини відсутні.

Слідчим не обґрунтовано та не доведено, що слідчі дії, які вчиняються та необхідно вчинити в подальшому, не можливо вчинити без тримання підозрюваного під вартою, а сама по собі необхідність вчинення ряду слідчих дій не виправдовує тримання особи під вартою.

Відтак, клопотання задоволенню не підлягає.

Оскільки, протягом розгляду доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків як то: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, як спосіб уникнення кримінальної відповідальності; чинити перешкоди кримінальному провадженню іншим чином, вважаю наявними всі підстави для застосування відповідно до ч.4 ст.194 КПК України до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Вирішуючи, який запобіжний захід застосувати, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання за ч. 5 ст. 190 КК України, вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_1, міцність соціальних зв'язків та сімейний стан підозрюваного - має постійне місце проживання в Київ, одружений, позитивну характеристику його особи.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді, який зможе запобігти заявленим у кримінальному провадженні ризикам, а саме домашній арешт.

Зважаючи на вищевказані обставини, вирішуючи питання про вид зазначеного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у певний період доби, а саме: з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку наступної доби.

При цьому слідчий суддя виходять з положень ч.3 ст.176 КПК України, відповідно до яких домашній арешт є більш м'яким запобіжним заходом в порівнянні з триманням під вартою.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обов'язок прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню, зокрема: працівниками ТОВ «Укрпрофмед», ДП «Укрмедпроектбуд», МОЗ України, Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів та засновниками вказаних суб'єктів господарювання, у тому числі ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7, а також підозрюваними ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_9;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України Харкевича В.П. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 пенсіонера, одруженого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4, у певний період доби, а саме: з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язок прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню, зокрема: працівниками ТОВ «Укрпрофмед», ДП «Укрмедпроектбуд», МОЗ України, Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів та засновниками вказаних суб'єктів господарювання, у тому числі ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7, а також підозрюваними ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_9;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ст.. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити з часу покладення вказаних обов'язків ухвалою слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 09 жовтня 2016 року.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді в частині застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту оскарженню не підлягає, набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

В частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Х.А. Гладун