Рішення № 6833632, 16.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

16.11.2009 Справа №2-15/3589.1-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) До відповідача Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (98200, АДРЕСА_1)

Про стягнення 10318,32 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача Ключник О.О., довіреність № 015-Д від 05.01.2009 р., у справі

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, в якій просить стягнути з відповідача 10318,32 грн.

Рішенням господарського суду АР Крим від 04.11.2008 року, залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 р., у справі № 2-2/5068-2008 у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2009 року касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» задоволена частково. Рішення господарського суду АР Крим від 04.11.2008 року у справі № 2-2/5068-2008 та Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 року скасовані, справа передана на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.

Резолюцією Заступника голови Господарського суду АР Крим С.Я. Тіткова справа передана на розгляд судді Господарського суду АР Крим І.А. Іщенко із привласненням № 2-15/ 3589.1-2009.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.07.2009 р. справа була прийнята у провадження судді ГС АР Крим І.А. Іщенко.

Позовні вимоги мотивовані тим, що була проведена перевірка дотримування Правил користування електричною енергією, яка проводилась на обєкті, розташованому у АДРЕСА_2. Під час проведення перевірки було виявлене самовільне підключення обєкту (автостоянка) до мереж ВАТ «Крименерго» без оформлення договору на поставку електричної енергії, на підставі чого було складено Акт №102205 від 25.10.2007 р. про порушення ПКЕЕ, який був підписаний представником відповідача. Протоколом № 1980 від 21.11.2007 р. було визначено перерахунок обєму спожитої електричної енергії у розмірі 10318,32 грн. На підставі вищевказаного протоколу №1980 відповідачу було предявлено рахунок б/н від 04.12.2007 р. на суму 10318,32 грн., який відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечує, просить суд у позові відмовити у звязку з тим, що ніякого відношення до автостоянки у районі вул. Мира, 3 не має, хто ї орендарем або власником стоянки або у чиєму користуванні знаходиться земельна ділянка під стоянкою відповідач не знає. Щодо підпису СПД ОСОБА_4 на Акті №102205 від 25.10.2007 р. відповідач зазначив, що представники позивача при складанні акту повідомили, що відсутність підпису відповідача на акті буде розцінено як згода з порушенням.

Відповідач не скористався при новому розгляді справи своїм правом надання відзиву на позов або письмових пояснень з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України закріплена обовязковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції, для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 575 Господарського кодексу України відпуск електричної енергії без договору енергопостачання не допускається.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» №575/97-ВР від 16.10.1997 р. встановлено, що споживання електроенергії можливо лише на підставі договору.

08.07.2007 р. між ВАТ «Крименерго» (Постачальник) (позивач) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4 (Споживач) (відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1124. (а.с. 127-130).

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невідємними частинами.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Згідно з пунктом 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Згідно Додатку №3-1 «Перелік та відомості по комерційним засобам обліку, по яким здійснюється розрахунок за відпущену електроенергію споживачу», за договором обслуговується обєкт споживача кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_3.

Строк договору встановлений пунктом 9.7 Договору до 30.11.2007 р. з можливістю пролонгації.

Сторони не представили доказів розірвання вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

25.10.07р. представниками позивача проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією на об'єкті (автостоянці), розташованому за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої було виявлено самовільне підключення до мереж ВАТ «Крименерго» без оформлення договору на поставку електричної енергії, про що свідчить складений акт № 102205 від 25.10.07р. (а.с. 8)

На підставі зазначеного акту комісією ВАТ «Крименерго» прийняте рішення, оформлене протоколом № 1980 від 21.11.07 р., згідно якого суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_4 проведений перерахунок обсягу спожитої електричної енергії за період 25.10.06 р. 25.10.07 р. та виписано рахунок-попередження від 04.12.07р. на оплату на суму 10318,32 грн. (а.с. 9-10)

ВАТ «Крименерго» звернулося з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення цієї суми в розмрі 10318,32грн. заборгованості за використану недовраховану електричну енергію.

Згідно абзаців першого, третього-п'ятого пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 р. (далі - ПКЕЕ), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Згідно пункту 1.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Позивачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представлено доказів того, що саме відповідач використовує електричну енергію для забезпечення власних потреб за адресою м. Бахчисарай, вул.. Миру, 3., в той час як між ним та позивачем укладений договір № 1124 від 08.07.2007 р. на обєкт вул.. Миру, 2.

Абзацом першим пункту 6.42 ПКЕЕ визначено, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу (абзаци 3, 4, 5 п. 6.42 ПКЕЕ у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.06р. № 1497).

Відповідачем не представлено суду доказів оскарження вказаного протоколу № 1980 від 21.11.07 р..

Проте, суд з цього приводу зазначає наступне.

Надані позивачем акт про порушення ПКЕЕ та протокол, складений за результатами цього акту, не можуть бути прийняті судом у якості безперечних доказів порушення з боку відповідача у цій справі, а також доказами існування у нього заборгованості за недораховану електричну енергію за цим актом.

В даному випадку представлені позивачем акт та протокол підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суду України у постановах від 29.01.2008 р. у справі № 29-4/167-06-4113, від 13.02.2008 р. у справі № 20/227а, від 14.02.2008 р. у справі 37/143-07, від 26.02.2008 р. у справі № 20/328а, а також у Постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 р. у справі № 3/576н.

Така сама правова позиція викладена в пункту 10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» від 18.03.2008 р. N 01-8/164, Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».

Позивач не представив суду документів, які підтверджують той факт, що об'єкт (Автостоянка), який розташований за адресою м. Бахчисарай, вул. Миру 3, та на якому представниками Бахчисарайського РЕМ ВАТ «Крименерго» 25.10.2007 р. була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією належить на праві користування або власності СПД ОСОБА_4, а також не представив суду документів, що підтверджують передачу в оренду, власність, або використання земельної ділянки під вказаним обєктом для розміщення автостоянки відповідачу.

Більш того, відповідно до повідомлення Бахчисарайської міської ради за №02.1-22/366 від 09.10.2008 р., земля по АДРЕСА_2 СПД ОСОБА_4 в оренду не передавалася, як і у приватну власність, або для використання в інших цілях. (а.с. 46)

Крім того, у матеріалах справи є акт примусового зупинення від 15.10.2007 р., відповідно до якого автостоянка ПП Беззубенко по вул. Мира, 3 у м.Бахчисараї була відключена з живлячого центру поверхового щиту житлового будинку по АДРЕСА_2. (а.с. 11)

За такими обставинами суд приходить до висновку, оскільки позивачем не доведено суду порушення Правил користування електричною енергією з боку Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, у суду відсутні обґрунтовані підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості, яка складається з вартості недоврахованої електроенергії внаслідок порушення користувачем правил користування електричною енергією.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню за рахунок позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20.11.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.