Постанова № 68336046, 17.08.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2017 р. Справа № 903/349/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Дика А.І.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 директор

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" на рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017 у справі № 903/349/17 (ОСОБА_2В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія"

до Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго"

про стягнення 108 933,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" звернулось з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" 108 683,00грн.- заборгованості за виконані позивачем роботи згідно договору підряду № 19/17-3ПР від 11.01.2017р. та 250,12 грн. - пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт за період з 15.04.2017р. по 17.04.2017р. згідно пункту 8.6. договору.

13.06.2017 р. до суду надійшла заява позивача в порядку ст. 80 ГПК України, відповідно до якої останній відмовився від позовної вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 250,12 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області 13.06.2017 (суддя Бондарєв С.В..) позов задоволено частково, підлягає до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" 108 683,00 грн. заборгованості та 1 630,25 грн. витрат по сплаті судового збору. Припинено провадження в частині стягнення пені в розмірі 250,12 грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія".

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Скаргу мотивовано доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.06.2017 у справі № 903/349/17 розгляд апеляційної скарги призначено на 17.08.2017.

Відзиву до апеляційного суду не надходило.

У судовому засіданні позивач заперечував доводи апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін та третіх осіб про час і місце розгляду справи, що стверджується наявними у справі матеріалами /а.с. 105-106/, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Матеріалами справи стверджується, що 11.01.2017 року між відповідачем (замовником) - Публічним акціонерним товариством "Волиньобленерго", яке в подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Волиньобленерго") та позивачем (підрядником) - Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" укладено договір підряду № 19/17-3ПР.

За дорученням замовника підрядник зобовязався виконати встановлення КТП-250/10/0,4кВ та КТП - 160/10/0,4кВ (1 черга) для об'єкту: Нове будівництво зовнішінх електромереж для електропостачання житлового кварталу (152 земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та 6 земельних ділянок для обслуговування соцсфери, культури та побуту) в с. Княгининок Луцького району Волинської області, масив "Фальків"" (згідно договору на нестандартне приєднання №528-6014/16 від 14.03.2016р. Замовник: Княгининівська сільська рада) у відповідності до проектно-кошторисної документації на проведення робіт (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору замовник зобовязався прийняти та оплатити роботу згідно з виставленими рахунками та актами приймання виконаних будівельних робіт.

Пунктом 3.1 передбачено, що ціна договору визначається згідно з затвердженим сторонами кошторисом і складає 358 683,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 59 780,50 грн.

За умовами п. 3.7. договору (Терміни оплати), у строк не менш 3 (трьох) днів до початку робіт замовник здійснює передоплату у розмірі не менше 30% від загальної вартості об'єкту згідно даного договору. Остаточні розрахунки здійснюються на підставі загальної вартості фактично виконаних робіт по об'єкту та сплачуються замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання замовником актів приймання виконаних робіт.

Підрядник зобов'язувався виконати роботи до 31 березня 2017р. (п. 4.4 договору).

Пунктами 6.2, 6.3, 6.7 договору передбачено, що замовник зобов'язаний повернути підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт, або повідомити про виявленні зауваження у акті приймання виконаних будівельних робіт протягом 10-ти днів з моменту його підписання і надання підрядником. У разі відмови замовника від підписання акта про це вказується у акті і він підписується підрядником. У випадку, якщо замовником не надано вмотивованої відмови підписання акту приймання виконаних будівельних робіт протягом 10-ти днів з моменту надання його виконавцем, робота вважається прийнятою. Підписання акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки є підставою для здійснення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п. 8.1 договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання.

Відповідно до пункту 10.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання його умов.

Договір підписано сторонами та скріплено відтском їх печаток (а.с. 10-13).

Згідно ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Отже, матеріали справи свідчать, що правовідносини між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Волиньобленерго" виникли на підставі укладеного ними договору№ 19/17-3ПР від 11.01.2017р., який за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підставою звернення позивача з позовом у даній справі до суду є акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017р. (а.с. 38-40).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.7. договору договору підряду № 19/17-3ПР від 11.01.2017р. (Терміни оплати), у строк не менш 3 (трьох) днів до початку робіт замовник здійснює передоплату у розмірі не менше 30% від загальної вартості об'єкту згідно даного договору. Остаточні розрахунки здійснюються на підставі загальної вартості фактично виконаних робіт по об'єкту та сплачуються замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання замовником актів приймання виконаних робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" керуючись умовами договору підряду № 19/17-3ПР від 11.01.2017р., своєчасно виконало передбачені останнім роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017р. (а.с. 38-40).

Відповідач взяті на себе згідно договору підряду №19/17-3ПР від 11.01.2017р. зобовязання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті виконаних робіт виконав частково, що підтверджується карткою рахунку 361 за січень 2017р.-травень 2017р. та платіжним дорученням № 41 від 30.01.2017р. на суму 250 000,00грн. з призначенням платежу "за встановлення КТП-250/10/0,4кВ попередня оплата згідно договору №19/17-3ПР від 11.01.2017р. в т.ч. ПДВ 20% - 41 666,67грн." (а.с. 67-68).

Акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року підписані сторонами договору без зауважень. Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору підряду № 19/17-3ПР від 11.01.2017р. становить 108 683,00грн., відповідачем не оспорена, належними і допустимими доказами ним не спростована та підлягає до стягнення з нього.

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 108 683,00 грн., обґрунтованою і місцевий суд підставно задовольнив цю вимогу.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 250,12 грн. пені, суд першої інстанції правомірно припинив з підстав п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки відмова від позову є правом позивача та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При цьому, посилання скаржника у відзиві на позовну заяву про те, що він не отримував жодної претенції від позивача щодо досудового врегулювання спору, що позбавило його можливості задовольнити обгрунтовані вимоги позивача до моменту подачі ним позовної заяви до господарського суду та сплати судового збору (а.с. 75) відхиляються судом апеляційної інстанції з огляду на те, що з моменту порушення провадження у справі 21.04.2017 відповідачем не вжито жодних дій щодо погашення заборгованості, у судові засідання представник останнього також не з'являвся, що свідчить про подальше ухилення відповідача від виконання свого зобов'язання за договором.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017 у справі № 903/349/17 прийняте на підставі матеріалів справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а відтак, не є такими, що можуть бути підставою згідно зі ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги згідно зі ст.49 ГПК України покладається на відповідача/скаржника у зв'язку із відмовою у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017 у справі № 903/349/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (попереднє найменування - Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго")- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 903/349/17 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Огороднік К.М.