Рішення № 68334817, 14.08.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2017 р.Справа № 922/2232/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом ХО Територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків до ФОП ОСОБА_3, м. Чугуїв про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Берзінь С.Л. за дов. №30 від 14.11.2016 р.,

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Харківське обласне Територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Чугуїв про стягнення штрафу у розмірі 1600,00 грн. та пені - 1908,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28.07.2017 р., вх. №24289). Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на результати розгляду справи №3/01-93-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, а саме - на рішення від 10.06.2014 р. №129-р/к.

Ухвалою суду від 07.07.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалами від 17.07.2017 р., 31.07.2017 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача. Судом було визнано обов'язковою явку сторін у судове засідання, попереджено сторони про те, що неявка у судове засідання їх представників не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач у призначене судове засідання знову не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач особисто отримував ухвали суду (довідки ПАТ «Укрпошта»), однак, вимоги суду не виконав.

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони.

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України "Про захист економічної конкуренції", законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (ч. 4 ст.4 ЗУ "Про захист економічної конкуренції").

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №129-р/к від 10.06.2014 р., постановленим за результатами розгляду справи №3/01-93-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, визнано, що ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 погодивши під час проведення конкурсних торгів які проводилися у вересні 2013 р. Відділом освіти Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, свої конкурсні пропозиції з метою забезпечення перемоги ФОП ОСОБА_4, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 частини другої статті 6, п. 1 статті 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції».

Вказаним рішенням було накладено на ФОП ОСОБА_3 штраф у загальній сумі 4000,00 грн.

Рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Копію рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №129-р/к разом із супровідним листом вих. № 02-26/3-3001 від 26.06.2014 року відповідачем отримано 26.06.2014 р. (а.с. 22).

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Таким чином, штраф підлягав сплаті до 26.08.2014 р.

Відповідач листом від 22.08.2014 р. звернулася до обласного територіального відділення антимонопольного комітету із заявою про розстрочення сплати штрафу на 12 місяців.

Відповідно до ч. 6 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

Розпорядженням Адміністративної колегії від 22.08.2014 р. було розстрочено сплату штрафу в розмірі 4000,00 грн. терміном на 12 місяців зі сплатою наступними частинами (з урахуванням сплачених 400,00 грн. 11.08.2014 р.):

- до 08 вересня 2014 року - 300,00 грн.,

- до 08 жовтня 2014 року - 300,00 грн.,

- до 07 листопада 2014 року - 300,00 грн.,

- до 08 грудня 2014 року - 300,00 грн.,

- до 08 січня 2015 року - 300,00 грн.,

- до 09 лютого 2015 року - 300,00 грн.,

- до 10 березня 2015 року - 300,00 грн.,

- до 08 квітня 2015 року - 300,00 грн.,

- до 08 травня 2015 року - 300,00 грн.,

- до 08 червня 2015 року - 300,00 грн.,

- до 08 липня 2015 року - 300,00 грн.,

- до 07 серпня 2015 року - 300,00 грн.

Копію розпорядження №264-рп/к було отримано відповідачем 22.08.2014 р. (а.с 25). Однак, як зазначав позивач, сплату штрафу було здійснено лише частково - в сумі 2400,00 грн., за інформацією Головного управління ДФС у Харківській області (а.с. 26) наступними платежами:

№ps18138560 від 11.08.2014 р. на суму 400 грн.,

№@2PL312115 від 08.09.2014 р. на суму 400 грн.,

№@2PL421195 від 28.10.2014 р. на суму 400 грн.,

№@2PL826417 від 13.11.2014 р. на суму 400 грн.,

№@2PL073095 від 18.12.2014 р. на суму 400 грн.,

№@2PL266756 від 16.01.2015 р. на суму 400 грн.

Частиною 5 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

У зв'язку з неповною та несвоєчасною сплатою штрафу антимонопольним комітетом було нараховано пеню в загальному розмірі 1908,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

З огляду на розглянуті положення діючого законодавства, надані позивачем докази, які не спростовано відповідачем і не підтверджено здійснення своєчасної сплати накладеного штрафу та нарахованої пені, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності відповідача, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється саме згідно з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 3 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3 припинено за її рішенням.

Відповідно до частини четвертої пункту першого постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» справи, які пов'язані із застосуванням конкурентного законодавства і однією із сторін у яких виступають громадяни, що набули статусу суб'єктів підприємницької діяльності, підлягають розгляду господарськими судами і в тому разі, коли такі громадяни втратили зазначений статус на час подання позову зі справи, але мали його на момент прийняття відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України, у зв'язку з яким виник спір зі справи.

Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.07.2014 р. (№24790060003004026). Рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №129-р/к по справі №3/01-93-14 було постановлено 10.06.2014 р.

Крім того, ліквідація юридичної особи і припинення підприємницької діяльності фізичної особи ні за своєю правовою суттю, ні за юридичними наслідками не є тотожними подіями у розумінні пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України.

Таким чином, з урахуванням п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", провадження по справі не може бути припинено на підставі п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України, а даний спір підлягає розгляду господарським судом Харківської області.

Вказаної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 18.10.2016 р. по справі №904/11132/15, в постанові від 14 січня 2014 року по справі №926/835/13.

Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, надані Вищим господарським судом України роз'яснення, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (63503, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код особи НОМЕР_1) штраф у розмірі 1600,00 грн. та пеню у розмірі 1908,00 грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (63503, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код особи НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із зарахуванням зазначеної суми на рахунок Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, Харківська обл., місто Харків, Дзержинський район, МАЙДАН СВОБОДИ, будинок 5, ДЕРЖПРОМ, 6 ПІД'ЇЗД, 1 ПОВЕРХ, кімната 35, ідентифікаційний код особи 22630473, р/р 35216072011358, банк одержувача - Державна казначейська служба України, МФО 820172).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.08.2017 р.

Суддя Л.С. Лаврова