Вирок № 68334737, 17.08.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/4313/15-к

1-кп/465/48/17

ВИРОК

Іменем України

14-17.08.2017 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючої судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

за участю прокурора Шолопа Р.В.

захисника Федулова О.В.

представник потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42013150080000036 від 09.02.2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, одруженого, нерацюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача ОСОБА_5,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в ніч з 23 на 24 листопада 2010 року керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1, в якому перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7, близько 00 год. 00 хв., рухаючись в районі будинку №5 по вулиці Наукової у м. Львові, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змін, не впоравшись із керуванням, в'їхав правим заднім колесом автомобіля в перешкоду (бордюр), після чого здійснив наїзд на стовп лінії електропередач.

В результаті ДТП, пасажира автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_6 госпіталізовано у комунальну 8-му міську клінічну лікарню м.Львова, де, о 00 год. 30 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2, останній помер від отриманих травм.

У відповідності до висновку судово-медичного експерта №106/10 від 22.12.2010 року причиною смерті ОСОБА_6 стала відкрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння та основи правої половини черепу з руйнуванням речовини мозку та крововиливом під тверду мозкову оболонку, котра привела до набряку набубнявіння головного мозку. За даними медичних документів смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 р. о 00 год. 30 хв. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 та його обстеженні у лікарні виявлено наступні тілесні ушкодження: відкритий вдавлений перелом правої половини склепіння та основи черепу з руйнуванням речовини мозку та синцем над ним; синець на правому плечі, закриті переломи 3-10 ребер зліва, 3-8 ребер справа, рани на тильній поверхні лівої кисті та відкриті переломи 3,4 п'ястних кісток. Ушкодження на кисті лівої руки заподіяні тупим предметом з виступаючими гранями чи ріжучими краями. Усі решта ушкоджень заподіяні тупими предметами. Черепно-мозкова травма утворилась від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею. Вона стала причиною смерті і у живих осіб відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Всі решта ушкодження мають ознаку ушкоджень середньої важкості. В крові ОСОБА_6, при обстеженні у лікарні етанолу не виявлено. Вказані вище ушкодження заподіяні в невеликий проміжок часу 24.11.2010 внаслідок ударів об виступаючі частини легкового автомобіля.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив, що в ніч з 23 на 24 листопада 2010 року їхав відвозити ОСОБА_6 додому, оскільки вони поряд мешкають. Керуючи автомобілем НОМЕР_3, в якому перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7, близько 00 год., рухаючись в районі будинку № 5 по вул.Наукової у м.Львові, потрапив у вибоїну на дорозі. Автомобіль став некерованим. В результаті чого відбувся наїзд на опору лінії електропередач. В результаті ДТП ОСОБА_6 було госпіталізовано в 8-му міську клінічну лікарню м.Львова. де останній помер від отриманих травм. Щиро розкаявся у вчиненому. Просить вибачення у матері, потерпілої ОСОБА_4 Зазначив, за вищевикладених обставин вчинення ДТП не бажав, а тим паче вчиняти злочин і за жодних обставин не хотів позбавляти когось життя. Цивільний позов потерпілої вважає завищеним, оскільки вчинив даний злочин з необережності. Щодо відшкодування матеріальної шкоди, вказав, що сума, яку оплатила потерпіла ОСОБА_4 на спорудження надгробного пам'ятника не підтверджується належними документами. Просить його суворо не карати.

Крім визнання в судовому засіданні своєї вини ОСОБА_3, вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення доведена доказами, дослідженими судом.

Зокрема, показами потерпілої ОСОБА_9 наданими в судовому засіданні про те, що усі вказані докази підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а і саме дії останнього спричинили смерть її сину. Спростувала покази ОСОБА_3 щодо позиції обвинуваченого, що вказане ДТП сталось не з його вини, а буцімто, у зв'язку із нерівностями на дорозі, а саме наявності на полотні вибоїн. Потерпіла вказала, що смерть ОСОБА_6 перебуває в прямому причинно-наслідковому зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, винуватцем якої є саме ОСОБА_3 Враховуючи те, що саме потерпіла ОСОБА_4 є власником ТЗ, автомобіля НОМЕР_4, а тому з ПрАТ СК «Граве Україна» така просить стягнути в її користь 145 000,00 грн. вартості автомобіля без врахувань пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП. Звертає увагу, що виконала всі умови договору при ДТП. Доволі важко визначатись їй із розміром моральної шкоди, оскільки жодна цифра не зможе повернути їй сина. Просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь 250 000, 00 грн. в межах суми відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином та 115 000, 00 грн. витрат, які понесено нею на спорудження надгробного пам'ятника.

Свідок ОСОБА_7, який був в авто під час ДТП, в судовому засіданні пояснив, 23.11.2010 року зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в ресторані «Гуцульский двір», що позаду Південного. За столиком з ними були ще 2-3 сторонніх осіб, яких він не знає. Із вказаного закладу вийшли десь о 12 год. ночі, а відпочивали з 20-21 години. Вийшли із закладу і сіли в авто ОСОБА_6, однак з невідомих йому причин за кермом був ОСОБА_3 ОСОБА_6 сидів на задньому сидінні, а він сів спереду. ДТП сталось швидко. З якою швидкістю рухався автомобіль по Науковій свідок не пригадує, але швидкість була досить велика. Вулиця була освітлена. Вибоїн на дорозі він не бачив. Відчув удар в праву площину авто заднім колесом і машина пішла в занос і заїхала в опору.

Допитані в якості свідків в судовому засіданні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які є працівниками ресторану «Гуцульский двір», та ОСОБА_14, який є адміністратором даного закладу, повідомили, що дійсно в листопаді 2010 року обвинувачений ОСОБА_3 разом із компаніє приблизно 5 чоловік дійсно перебували у них в закладі. Замовляли вечерю, а також замовляли алкогольні напої.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав пояснення, що в ніч події, він їхав на своєму авто по вулиці Науковій зі сторони Стрийської. З перехрестя на великий швидкості рухався автомобіль червоного кольору. Вказаний автомобіль розвернуло біля заправки і такий в'їхав в стовп лінії електропередач, що від удару погасло світло на вулиці. Коли свідок підійшов до авто, на задньому сидіння такого лежав чоловік увесь в крові. Пасажир і водій вийшли з авто, та хотіли витягти пасажира із заднього сидіння, але свідок не дозволив цього зробити і викликав швидку. Погода в цей день була сухою, без опадів, дорога також була сухою, освітлювалась.

Свідок ОСОБА_15, який був слідчим та виїжджав на місце ДТП, в судовому засіданні пояснив, що коли він прибув на місце ДТП, йому пояснили, що водія забрала швидка. На місце ДТП були ще працівники ДАІ. В межах 50 метрів жодних вибоїн на дорозі не було, якби були-то він би зафіксував їх, окрім того гальмівного шляху там також не було.

Свідок ОСОБА_16, надав суду пояснення із яких вбачається, що був понятим під час складання протоколу огляду місця події. Вказував на те, що вибоїн (ям) на дорозі не бачив.

Свідоки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 також вказували про відсутність вибоїн і вказував про відремонтований стан дороги. Освітлення на вулиці було добрим, але після ДТП вся вулиця залишилась без світла.

Відповідно до рапорту інспектора відділення ОМ ДТП та дізнання ВДАІ з ОАТ м.Львова та ATI при ГУМВС України у Львівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_20, який був зареєстрований в журналі реєстрації заяв за № 1871 від 24.11.2010 року, вбачається, що 24.11.2010 року о 00 год. 05 хв. у м.Львові на вул.Науковій, 5 водій ОСОБА_6 керував транспортним засобом марки Шкода та що саме він здійснив наїзд на опору лінії електропередач, отримав тілесні ушкодження та після огляду лікарями був госпіталізований. Погодні умови, відповідно до вказаного рапорту: освітлення штучне, асфальт сухий без пошкоджень, ширина проїзної частини 7 метрів.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 24.11.2010 року зафіксовано стан дорожнього покриття: сухе, тип перекриття бетон, погодні умови без опадів та освітлення - штучне.

Згідно листа Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 28.09.11 року за вих. №35-4773 в судовому засіданні встановлено, що на вул.Науковій від перехрестя вул. Кн.Ольги до перехрестя з вул.Трускавецькою у м.Львові станом на 23.11.2010 року на дорожньому покритті пошкоджень не було.

Таким чином, помилковим є посилання сторони захисту та обвинуваченого щодо наїзду автомобіля НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3, в якому перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у вибоїну у м.Львові на вул.Науковій, 5. Даний факт спростовується і наступними доказами, дослідженими та перевіреними судом, які є належними та допустимим, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України, з дотриманням прав та свобод обвинуваченого.

Так, у дослідницькій частині висновку судової комісійної транспортно-трасологічноі та авто технічної експертизи № 3868/6602 від 22.06.2012р. (виконано експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім..заслуженого професора М.С. Бокаріуса) зазначено, що пошкодження зовнішньої боковини шини та диску правого заднього колеса утворились внаслідок контакту з достатньо твердим предметом з обмеженою поверхнею. Експерти прийшли до висновку, що першочергово автомобіль правим заднім колесом контактував з правим бордюрним каменем, по напрямку його руху, в результаті чого відбулась повна розгерметизація шини правого заднього колеса. В подальшому автомобіль переміщувався вперед та обертався проти руху годинникової стрілки, по напрямку його руху, внаслідок чого на асфальтобетонному покритті утворились подряпини, а на зовнішній закраїні ободу диска утворились глибокі подряпини металу в напрямку вісі колеса. Далі автомобіль «Skoda Octavia» контактував з металевою огорожею та стовпом електромережі, де він зафіксований в кінцевому положенні. Із проведеного дослідження слідує, що розгерметизація шини правого заднього колеса автомобіля «Skoda Octavia» відбулась в період контактування останнього з правим бордюр ним каменем, а не в результаті в'їзду заднього колеса автомобіля у вибоїну на дорожньому покритті та не могла стати причиною його наїзду на правий бордюр ний камінь, по напрямку його руху, що могло привести до втрати водієм керованості над автомобілем, у тому числі зі швидкістю 70 км/год. В період руху автомобіля «Skoda Octavia» від нерівності на проїзній частині (вибоїни) до моменту контактування з правим бордюрним каменем, заднє колесо знаходилось під надлишковим тиском повітря, а отже, не могло впливати на зміну напрямку руху автомобіля, оскільки передні колеса знаходяться під надлишковим тиском повітря та належним чином з'єднані з відповідними деталями рульового керування автомобіля, яке згідно протоколу огляду і перевірки технічного стану було в нормі.

У зв'язку з таким дослідженням експерти прийшли до висновку, що покази водія автомобіля «Skoda Octavia» ОСОБА_3 щодо в'їзду у вибоїну на дорозі та подальшого неконтрольованого з його боку, заносу автомобіля, що привело до наїзду на бордюрний камінь, з технічної точки зору, не спроможні, оскільки потрапляння заднього правого колеса автомобіля «Skoda Octavia» у нерівність на проїзній частині (вибоїну) не впливало на виникнення його заносу (п.2,3,4 висновків). З цих причин питання «Чи порушив ПДР водій автомобіля «Skoda Octavia» ОСОБА_3, не помітивши перешкоди у вигляді вибоїни на дорожньому покритті вул. Наукова у м. Львові та не вживши заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди ?», - позбавлено технічного сенсу та експертами не вирішувалось.

Також експерти зробили висновок про те, що в даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути дану ДТП для водія автомобіля «Skoda Octavia» ОСОБА_3 визначалась виконанням ним вимог п.12.1. ПДРУ, для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Крім того, з пункту 8 дослідницької частини висновка експерта за №3868/6602 від 22.06.2012 р. вбачається, що оскільки водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Skoda Octavia», не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, внаслідок чого допустив втрату керованості над транспортним засобом, що привело до його подальшого виїзду за межі проїжджої частини з послідуючим наїздом на опору лінії електропередач, то дії воді ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.1. ПДР України та знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. Також експерти зазначили, що дії водія автомобіля «Skoda Octavia» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.4. ПДР, але дана невідповідність не знаходилась, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, оскільки технічна можливість уникнути ДТП для водія ОСОБА_3 визначалась вибором відповідних прийомів керування автомобілем з урахуванням дорожніх умов.

Окрім того, відповідно до висновку судової комісійної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи по дослідженню обставин наїзду автомобіля Шкода-Октавія на стовп, який був складений 27.04.2015 року експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №838/839/840 та фото таблицями до нього, останні вказали, що шини й диск, які були надані на експертизу не мають ушкоджень і слідів, які б можливо було віднести до наїзду автомобіля «Skoda Octavia» заднім правим колесом у вибоїну. Експерти вказали, що виявлені ушкодження наданих на дослідження колісного диска й шини утворені в результаті контактування з правим, по ходу руху автомобіля, бордюр ним каменем, при наступному переміщенні по проїзній частині з розгерметизовано шиною, при контактуванні з елементами огородження лівого краю проїзної частини. Ушкодження зовнішньої бокової поверхні колісного диска у вигляді множинних дугоподібних концентричних подряпин і задирів металу, злам сегмента зовнішньої закраїни, два наскрізні ушкодження зовнішньої боковини шини відбулися при контактуванні заднього правого колеса автомобіля «Skoda Octavia» з правим, по ходу його руху бордюрним каменем.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 доводиться і наступними доказами допустимість та достовірність яких не спростована в судовому засіданні:

Протоколом огляду місця ДТП та схема від 24.11.2010 року.

Протоколом огляду транспортного засобу від 24.11.2010 року.

Протоколом додаткового огляду транспорту від 25.11.2010 року.

Висновком службового розслідування від ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Протоколом огляду місця події та фототаблицею від 03.12.2010 року.

Протоколом огляду місця події від 24.01.2011 року та протоколом відтворення обстановки та обставин події.

Протоколом огляду транспортного засобу від 18.02.2013 року.

Протоколом огляду місця ДТП від 18.02.2013 року.

Протокол проведення слідчого експерименту від 03.07.2014 року.

Висновком судово-автотехнічної експертизи №384 від 28.03.2011 року, згідно якого на момент огляду та дослідження автомобіля, система рульового керування автомобіля марки «Шкода», модель «Октавія», р.н. НОМЕР_1 була працездатною і могла виконувати свої функції по зміні напрямку його руху. На момент огляду та дослідження автомобіля, робоча гальмівна система вказаного автомобіля була несправною та знаходилась в стані повної відмови унаслідок відламу заднього правого колеса, розламу правого заднього гальмівного диску та деформації балки задньої підвіски.

Висновком металографічної експертизи №383 від 06.04.2011 року, у відповідності до якого встановлено, що від'єднання правого заднього колеса автомобіля марки «Шкода», модель «Октавія», д.н.з. НОМЕР_1 від місця його кріплення сталось внаслідок прикладення бокового ударного зусилля до диску. Від'єднання фланця осі правого колеса від фланця правого важеля задньої балки могло виникнути внаслідок бокового удару до бордюру.

Висновком судово-автотехнічної (металографічної) експертизи №3391 від 25.11.2013 року, відповідно до якого руйнування гальмівного диску заднього правого колеса сталось внаслідок прикладання до нього надмірного згинаючого зусилля, і полягало у прикладенні до колеса бокового ударного навантаження, від якого сталось зміщення супорта із затиснутими гальмівними колодками в поперечному відносно гальмівного диску напрямку. Руйнування диску могло статись в момент бокового удару в колесо при зіткненні з перешкодою, якою міг бути бордюр.

Фототаблицями до висновку №3391 від 25.11.2013 року.

Висновком судово-трасологічної експертизи №3392 від 29.11.2013 року, пошкодження шини правого заднього колеса автомобіля, а саме наскрізне пошкодження боковини шини, в комплексі із наявними пошкодженнями відповідної ділянки диску, виникло внаслідок дії на таку ділянку шини та диску колеса «притискаючого удару», спричиненого краєм твердого масивного стороннього предмету, за характером та розмірами є розривом, утвореним під час обертового руху колеса внаслідок контакту з масивною перешкодою (бордюром) і саме це пошкодження призвело до втрати тиску повітря. Розмір даного пошкодження може свідчити про інтенсивну (одномоментну) втрату тиску повітря в шині.

Висновком судово-трасологічної експертизи №880 від 25.03.2011 року, автомобіль марки «Шкода», модель «Октавія», р.н. НОМЕР_1, рухаючись по вул.Науковій в районі будинку №5, в напрямку вул.Стрийська, перебуваючи в стані бокового заносу правим бортом вперед, контактував правим заднім колесом з бордюром правого краю проїзної частини. Внаслідок даного контактування (удару) відбулося пошкодження шини (з відділенням фрагменту боковини шини) та розгерметизація заднього правого колеса. При цьому, диск розгерметизованого правого заднього колеса залишив на проїзній частині подряпину, що описує його траєкторію руху. В результаті автомобіль, продовжуючи рух в стані бокового заносу та збільшуючи кут розвороту повздовжньої осі автомобіля проти ходу годинникової стрілки, зміщувався до лівого краю проїзної частини, де на трав'яному газоні частинами та деталями правої передньої частини кузова контактував з елементами металевої огорожі. Далі, обертаючись у вказаному напрямку, автомобіль задньою правою частиною контактував з бетонним стовпом електроопори, утворюючи пошкодження задніх правих дверей та заднього крила, де і зупинився, займаючи положення, зафіксоване на схемі ДТП.

Висновком судової комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №3868/6602 від 22.06.2012 року, вирішити питання, якою буда швидкість автомобіля марки «Шкода», модель «Октавія», р.н. НОМЕР_1 на момент ДТП, виходячи із наявних на ньому ушкоджень, експертним шляхом неможливо. Показання водія ОСОБА_3 щодо в'їзду у вибоїну на дорозі та подальшого неконтрольованого з його боку заносу автомобіля, що призвело до наїзду на бордюрний камінь, з технічної точки зору неспроможні, оскільки потрапляння заднього правого колеса у нерівність на проїзній частині не впливало на виникнення заносу. Оскільки водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Шкода», модель «Октавія», р.н. НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, внаслідок чого допустив втрату керованості над транспортним засобом, що призвело до його подальшого виїзду за межі проїжджої частини з послідуючим наїздом на опору лінії електропередач, то дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Висновком комісійної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 838/839/840 від 27.04.201 року, на досліджуваних шині й диску не має ушкоджень і слідів, які б можливо було віднести до наїзду автомобіля Шкода-Октавія заднім правим колесом у вибоїну. Усі виявлені ушкодження наданих на дослідження колісного диска й шини утворені в результаті контактування з правим, по ходу руху автомобіля, бордюрним каменем, при наступному переміщенні по проїзній частині з розгерметизованою шиною, при контактуванні з елементами огородження лівого краю проїзної частини. При відсутності на правому передньому колесі характерних ушкоджень для його контакту із правим бордюром, характері ушкоджень колісного диска правого заднього колеса, слід зробити висновок, що до моменту контактування із правим бордюром автомобіль Шкода розташовувався приблизно паралельно лінії правого, по ходу руху, бордюру й рухався з деяким боковим зсувом задньої частини вправо.

Висновком судово-медичної експертизи №106/10 від 22.12.2010 року у відповідності до якого, причиною смерті ОСОБА_6 стала відкрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння та основи правої половини черепу з руйнуванням речовини мозку та крововиливом під тверду мозкову оболонку, котра привела до набряку набубнявіння головного мозку. При судово-медичній експертизі трупа та його обстеженні у лікарні виявлено наступні тілесні ушкодження: відкритий вдавлений перелом правої половини склепіння та основи черепу з руйнуванням речовини мозку та синцем над ним, синець на правому плечі, закриті переломи 3-10 ребер зліва, 3-8 ребер справа, рани на тильній поверхні лівої кисті та відкриті переломи 3,4 п'ястних кісток. Ушкодження на кисті лівої руки заподіяні тупим предметом з виступаючими гранями чи ріжучими краями. Усі решта ушкодження заподіяні тупими предметами. Черепно-мозкова травма утворилася від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею. В крові ОСОБА_6, при обстеженні у лікарні етанолу не виявлено. Вказані вище ушкодження заподіяні в невеликий проміжок часу 24.11.2010 року внаслідок ударів об виступаючі частини легкового автомобіля.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3. у скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю.

Таким чином, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.286 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження та спричинило смерть останнього.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не суджений, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання. Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у вигляді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з вимог ст.50, 65 КК України щодо призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила злочин та попередження нових злочинів, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання в місцях позбавлення волі та рахує за доцільне застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, встановивши тривалість іспитового строку і поклавши на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України, оскільки, таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення. До такого висновку суд прийшов враховуючи необережну форму вини обвинуваченого, яка свідчить про те, що ОСОБА_3 в будь-якому випадку, вчиняючи даний тяжкий злочин не бажав настання тяжких наслідків, і за жодних обставин не хотіла позбавляти когось життя. Також суд враховує поведінку обвинуваченого в суді, який постійно з'являвся в судові засідання, має постійне місце проживання, його щире каяття, те, що він попросив вибачення у матері потерпілого ОСОБА_4, що свідчить про його усвідомлення своєї вини, та те, що він зробив належні висновки для себе. Помилкове твердження ОСОБА_3 про те, що він вважає, що причиною ДТП була вибоїна, не може розцінюватись судом як спосіб уникнення від відповідальності, а лише як спосіб сприйняття ДТП та метод захисту. Надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист, в тому числі шляхом вирішення заявлених стороною захисту клопотань, на досудовому слідстві з метою встановлення істини по справі є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (п. 52 рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» від 25 березня 1999 року; п. 58 рішення у справі «Матточіа проти Італії» від 25 липня 2000 року; п. 34 рішення у справі «І.Н. та інші проти Австрії» від 20 квітня 2006 року). Поряд з цим, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 додаткове покарання в максимальному терміні, передбаченому санкцією статті обвинувачення.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_4, суд виходить з положень ст. ст. 22, 23, 1167, 1166, 1187 ЦК України, ступеня вини обвинуваченого, глибини душевних страждань потерпілої ОСОБА_4 у зв'язку із смертю її сина, потерпілого ОСОБА_6, у фізичному болю, стражданнях та у зв'язку з пошкодженням її майна, автомобіля НОМЕР_5, керуючись вимогами розумності та справедливості та рахує за доцільне цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнувши з ПрАТ СК «Граве Україна» на її користь 145 000, 00 грн. матеріальної шкоди - відшкодування збитків внаслідок знищення транспортного засобу. Стягнути з ОСОБА_3 115 000, 00 грн. витрат на спорудження надгробного пам'ятника та 200 000, 00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до змісту ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової або моральної шкоди, вправі під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди потерпілим членам сім'ї, зокрема, регламентується ст.27.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч.3 ст.23 ЦК України.

Згідно ст.27.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого на умовах, встановлених ст.1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2, ч.5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з пунктами 2, 3-4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_3 безпосередньо керував автомобілем НОМЕР_5 винним у вчиненні ДТП, повинен нести відповідальність за завдану потерпілій ОСОБА_4 шкоду.

Транспортний засіб автомобіль НОМЕР_6 на момент настання страхового випадку - ДТП за його участю останнього був забезпечений. Про що свідчить договір страхування № 04612.30-125.217, укладений між ОСОБА_6 та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія» «Граве України»: вид страхування «Каско», страхова сума 145 000 грн., сума сплати страхового платежу 8 105, 50 коп. Франшиза (частина збитку, що не відшкодовується страховиком) з вини третіх осіб 0,00%.

Виходячи з положень ст.20-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», незважаючи на те, що страхувальником за договором виступав ОСОБА_6, договір на момент керування забезпеченим транспортним засобом ОСОБА_3, який є власністю потерпілої ОСОБА_4, був чинним, що не оспорював представник ПрАТ СК «Граве Україна» в судовому засіданні у своїх запереченнях.

Як вбачається із договору, який був укладений з ПрAT СК «ГРАВЕ Україна у п.п1.1 такого договору вказано, що страховими випадками за цим Договором визнаються пошкодження, втрата або знищення застрахованого транспортного засобу (ТЗ) або додаткового обладнання ТЗ, внаслідок подій (ризиків), які вказані як застраховані в Основній частині Договору, де, п. 30.1 ДТП визначається як дорожньо-транспортна пригода за участю ТЗ, та п. 30.5 - протиправні дії третіх осіб (ПДТО) - вказуються, як навмисні, цілеспрямовані дії будь-яких осіб, які не беруть участь у страхуванні, що пов'язані із порушенням чинного законодавства і направлені проти ТЗ та/або ДО (умисне знищення або пошкодження ТЗ та або ДО, вчинене шляхом підпалу вибуху чи іншим загально небезпечним способом, що заподіяло майнову шкоду).

В основній частині договору, вказано, що протиправне позбавлення ТЗ та ПДТО покривається без обмежень на місці зберігання. Дотримання обов'язку, передбаченого п. 7.2.9.1. даного договору носить рекомендаційний характер. У п.7.2.9.1. договору вказано, що збереження ТЗ забезпечується у нічний час з 23: 00 до 06:00 - при потребі залишення ТЗ без нагляду понад 1 (одну) годину при наявності об'єктивної можливості зберігати ТЗ на території спеціально відведеної для тимчасового перебування ТЗ, огородженій території подвір'я, стоянці (паркінгу), що знаходиться під наглядом, на території діючих дорожніх постів ДАІ або у закритому гаражі із замкнутими дверима та задіяними засобами проти викрадення.

Згідно зі статтею 6 Закону Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Страхове відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Потерпілій ОСОБА_4 належить право вимоги в договірному зобов'язанні, яка вірно, на власний розсуд, обрала спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги до страховика, яка належним чином повідомляла про настання страхового випадку, та в подальшому зверталась особисто до ПрАТ СК «Граве Україна» із відповідною заявою на отримання страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 підлягає до задоволення в частині стягнення з ПрАТ СК «Граве Україна» на її користь 145 000, 00 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

Окрім того, на підтвердження понесених матеріальних витрат на спорудження надгробного пам'ятника потерпілою ОСОБА_4, в судовому засіданні представлено товарні чеки виконаних робіт. Суд вважає надуманими доводи представника цивільного відповідача захисника Федулова О. та самого обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що потерпілою не підтверджені понесені нею витрати. Суд приходить до висновку, що наявність у потерпілої вказаних товарних чеків від 07 лютого 2011 року №4 про виконання бетонних робіт на суму 43 000 , 00 грн. та від 26 грудня 2011 року за №18 щодо оздоблення гробів ця гранітом, різьбою по камені на суму 72 000, 00 грн., виданих безпосередньо після часу настання дорожньої пригоди, свідчить про отримання саме ОСОБА_4 зазначених послуг.

Окрім матеріальної шкоди внаслідок вчиненого ОСОБА_3 ДТП потерпілій ОСОБА_4 було завдано також і моральну шкоду, яка полягає у спричиненні моральних та фізичних страждань, які негативно позначилися на її житті у зв'язку із смертю сина.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частина 2 ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до роз'яснення постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» зі змінами, відповідно до яких під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення,тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуючи стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначення розміру моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховає перенесені душевні страждання ОСОБА_4 пов'язані із смертю близької людини, порушення нормального життєвого укладу потерпілої, а також ступінь вини обвинуваченого. Суд вважає, що розмір моральної шкоди у розмірі 200 000, 00 грн. є справедливим.

Витрати, пов'язані із залученням експертів за проведення судово-автотехнічної експертизи №384 від 28.03.2011 року - 1 342 грн. 50 коп., за проведення металографічної експертизи №383 від 06.04.2011 року - 1 758 грн. 00 коп.; за проведення судово-трасологічної експертизи №385 від 28.02.2011 року - 2971 грн. 60 коп., за проведення судово-трасологічної експертизи №880 від 25.03.2011 року - 5 168 грн. 00 коп., за проведення комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №2208/2209 від 25.07.2011 року - 1 594 грн. 20 коп., за проведення судової комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №3868/6602 від 22.06.2012 року - 2 821 грн. 00 коп., за проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №8566/8567/12-52/542ат від 08.02.2013 року - 4 904 грн. 00 коп., за проведення комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №2252/8488/13-52 від 30.08.2013 року - 4 416 грн. 00 коп. за проведення судової автотехнічної (металографічної) експертизи №3391 від 25.11.2013 року - 2 448 грн. 00 коп., за проведення судово-трасологічної експертизи №3392 від 29.11.2013 року - 1 958 грн. 00 коп., за проведення судової комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №9040/13228 від 28.11.2014 року - 2 829 грн. 00 коп., за проведення судової комісійної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №838/839/840 від 27.04.2015 року - 3686 грн. 40 коп., а всього на загальну суму 35 896 грн. 70 коп. стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави.

Долю речового доказу вирішити відповідності до ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 1167, 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання із встановленням іспитового строку на 3 роки.

На підставі ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», код ЄДРПОУ 19243047, на користь потерпілої ОСОБА_4 145 000 (сто сорок п'ять тисяч гривень) грн. 00 коп. відшкодування збитків знищення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 200 000 (двісті тисяч гривень) грн. 00 коп. заподіяної моральної шкоди, 115 000 (сто п'ятнадцять тисяч гривень) грн. 00 коп. витрат на спорудження надгробного пам'ятника, а всього 315 000 (триста п'ятнадцять тисяч гривень) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експертів пов'язаних із проведенням експертиз на загальну суму 35 896 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень) грн. 70 коп. в дохід держави.

Речовий доказ «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику.

Раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід - домашній арешт - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Мартьянова С.М.