Рішення № 68333974, 07.08.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2017Справа № 910/6095/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"простягнення 19 519 грн 70 коп.Представники: від позивача: Славський М.Г. - представник за довіреністювід відповідача: Сергутін В.А. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.04.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" з вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 19 519 грн 70 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Kia Rio, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Mitsubishi Pajero, державний номер НОМЕР_2, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7952014, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6095/17, розгляд справи призначений на 22.05.2017.

27.04.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Департаменту інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування Моторного (транспортного) бюро України надійшли витяги з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2017 виправлено допущену в пункті 5 резолютивної частини ухвали про порушення провадження у справі від 13.04.2017 у справі № 910/6095/17 описку.

15.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Департаменту інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування Моторного (транспортного) бюро України надійшов витяг з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.

19.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання щодо виконання ухвали суду

22.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконя вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 розгляд справи відкладено на 24.07.2017, у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача.

21.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

24.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 24.07.2017 оголошено перерву до 07.08.2017.

07.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення по відзив.

У судове засідання 07.08.2017 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 07.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3016242530245526 та постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 26.09.2016 у справі № 752/13624/16-п встановлено, що 23.08.2016 ОСОБА_3, керуючи автомобілем Mitsubishi Pajero, державний номер НОМЕР_2, порушила пункт 10.9 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Kia Rio, державний номер НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

07.04.2016 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № bm169а6к5, відповідно до умов якого, зокрема, застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Kia Rio, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до наданого позивачем звіту про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу № 303/16 від 20.11.2016, наданого Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_6 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 15.12.2007, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_4 від 24.01.2008, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_5 від 18.04.2014, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_6 від 06.03.2015), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Kia Rio, державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням зносу замінюємих складових, складає 20 593 грн 98 коп.

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3016242530245526 та акту технічного стану від 29.08.2016, при дорожньо-транспортній пригоді пошкоджено передню ліву частину транспортного засобу Kia Rio, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з калькуляцією № КА-0009304 від 25.08.2016, виставленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Промавтотехсервіс", та актом виконаних робіт № ЗА-0004801 від 12.09.2016, фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Kia Rio, державний номер НОМЕР_1, складає 20 519 грн 70 коп.

Згідно з страховим актом № АХА2152285 від 30.08.2016 та розрахунком страхового відшкодування до нього, складеними позивачем, розмір страхового відшкодування складає 20 519 грн 70 коп.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 20 519 грн 70 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Промавтотехсервіс", що підтверджується платіжним дорученням № 264 803 від 31.08.2016, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Як встановлено судом, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу Mitsubishi Pajero, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7952014 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100 000 грн 00 коп., франшизи - 1000 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Mitsubishi Pajero, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7952014, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Mitsubishi Pajero, державний номер НОМЕР_2, власнику автотранспортного засобу марки Kia Rio, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача.

Як вбачається з доданого до відзиву платіжного доручення № ID-93757 від 11.05.2017, відповідач сплатив позивачу частину страхового відшкодування у розмірі 15 616 грн 48 коп.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши надані відповідачем докази сплати страхового відшкодування після порушення провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача страхове відшкодування у розмірі 15 616 грн 48 коп.

Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

З огляду на вищезазначене, у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (100 000 грн 00 коп.) і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, та за мінусом франшизи.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України № 3-1304гс16 від 22.03.2017.

Відповідно до частини 1 стаття 111-25 Господарського процесуального кодексу України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

У пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, а саме: якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників.

Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Як вбачається з витягу з "Audahistory" транспортний засіб Kia Rio, державний номер НОМЕР_1, раніше відновлювався ремонтом (ліва сторона автомобіля), що є підставою для нарахування коефіцієнту фізичного зносу.

Згідно консультації № 55-R/27/6 від 12.02.2017, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Селтим" за підписом оцінювача ОСОБА_7 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_7 від 13.06.2017) коефіцієнт фізичного зносу для складових транспортного засобу Kia Rio, державний номер НОМЕР_1, склав - 32, 4 %.

До складу відновлювального ремонту згідно калькуляції № КА-0009304 від 25.08.2016, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Промавтотехсервіс" включено запасні частини, що підлягають заміні на суму 12 046 грн 96 коп. З урахуванням фізичного зносу підсумкова вартість встановлених запасних частин має становити 8 143 грн 74 коп. і відповідно вартість відновлювального ремонту транспортного Kia Rio, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням ПДВ, становить 16 616 грн 48 коп.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

24.11.2016 позивач направив на адресу відповідача претензію № ЕЛ_1376 від 24.11.2016. Відповідачем на задоволення претензії позивача 11.05.2017 було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 15 616 грн 48 коп.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7952014 розмір франшизи складає 1000 грн 00 коп.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, з урахуванням норм статей 12 та 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 3 902 грн 47 коп. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (частина 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, який вчасно не вчинив заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача (утримався від задоволення її заснованих на законодавстві вимог), оскільки відповідачем здійснено погашення страхового відшкодування 11.05.2017, тобто після звернення позивача до суду з позовною заявою (12.04.2017) та порушення провадження у справі (13.04.2017), судовий збір покладається на відповідача.

Kеруючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст.80, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" страхового відшкодування у розмірі 15 616 грн 48 коп.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) судовий збір у розмірі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн 06 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 11.08.2017

Суддя Н.Б. Плотницька