Рішення № 68333839, 10.08.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" серпня 2017 р. Справа № 906/614/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат (договір № 42 від 03.07.2017)

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 20.07.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акуба" (с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с. Нова Романівка Новоград-Волинського району Житомирської області)

про стягнення 178921,54 грн

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь попередню оплату в сумі 178921,54 грн, здійснену на підставі укладеного між сторонами договору від 04.01.2016 № 04-01/16. Також, заявлені до відшкодування витрати понесені на адвоката в сумі 10000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, вказала, що договір поставки пиломатеріалів № 04-01/16 від 04.01.2016 укладений директором відповідача з порушенням вимог установчих документів, у зв'язку з чим він може вважатися недійсним. Усно просила надати час для проведення між сторонами звірки взаєморозрахунків, у зв'язку з чим було подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ст. 69 ГПК України.

Господарський суд, враховуючи, що акт звірки взаєморозрахунків відповідач повинен був надати в судове засідання від 10.08.2017 на виконання покладених судом вимог ухвалою від 14.07.2017 та встановивши, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення у справі, відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акуба" (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (продавець/відповідач) укладено договір № 04-01/16, згідно умов якого продавець зобов'язався виготовити та поставити пиломатеріали, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором (а.с. 13-14).

Відповідно п. 1.2 договору, у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору сторони визначають: асортимент, кількість, вартість товару, вимоги до якості, та інші умови у разі необхідності.

Як вбачається з розділу 2 договору: загальна сума цього договору визначається як сумарна вартість усіх партій товару, що будуть поставлені протягом всього строку дії цього договору; ціна товару зазначається в специфікації та встановлюється в національній валюті України; у випадку зміни цін на товарному ринку України, постачальник має право змінити ціну товару, за умови, що товар ще не був оплачений покупцем. Не може бути змінена ціна товару, який був оплачений на підставі рахунку, виставленого покупцем; покупець здійснює попередню оплату за товар, в розмірі, що обумовлюється сторонами. Остаточний розрахунок за партію товару Покупець сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів , з дня, в якому здійснюється передача партії товару та його завантаження; при здійснені платежів, покупець зобов'язаний вказувати номер і дату цього договору та номер і дату рахунку - фактури; платіжне зобов'язання вважається виконаним покупцем після зарахування коштів на банківській рахунок постачальника.

Відповідно п. 3.1 договору, товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту передачі товару безпосередньо покупцю або повноважному представнику покупця відповідно до видаткової накладної.

Сторонами були підписані специфікації № 1 від 04.01.2016, загальна вартість партії товару 3 499 930,00 грн (а.с. 15) та № 2 від 09.08.2016, загальна вартість партії товару 496496,00 грн (а.с. 16).

Так, на виконання умов договору, позивач перерахував позивачу 1 906 934,25 грн за пиломатеріали, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 19-24).

В свою чергу, відповідач повернув позивачу кошти в розмірі 1 413 837,13 грн та поставив пиломатеріали на загальну суму 314 175,58 грн. Дані дії підтверджуються матеріалами справи та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні.

Відтак, кошти в сумі 178921,54 грн (1 906 934,25 - 1 413 837,13 - 314 175,58) залишились не повернутими або товар на цю суму не поставлений відповідачем.

Станом на день пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем не була погашена та становить 178921,54 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Відповідно ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ст.8 зазначеного Закону головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави вважати, що акти звірки взаємних розрахунків не є первинними документами, проте в силу ст. 33, 34 ГПК України є доказами, які в сукупності з іншими доказами можуть встановлювати юридичний факт наявність заборгованості відповідача.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач вчиняв дії, які за своїм змістом спрямовані на визнання боргу, оскільки оформив та підписав акти звірки взаємних розрахунків станом на 17.08.2016 на суму 335498,65 грн, станом на 26.01.2017 на суму 178921,54 грн (а.с. 100-101). Також, листом від 05.09.2016 № 132/1 відповідач зобов'язувався погасити наявну заборгованість в сумі 178921,54 грн (а.с. 107).

Заперечення представника відповідача про недійсність правочину, у зв'язку з перевищенням директором повноважень на підписання договору не приймаються судом до уваги, оскільки договір не визнаний в судовому порядку недійсним. Як встановлено судом, з коштів в сумі 1 906 934,25 грн, яки були отримані від позивача на виконання умов спірного договору, відповідач частково повернув суму попередньої оплати, а на решту здійснив поставку пиломатеріалів, що становить 90,62%.

На підставі викладеного, заборгованість з попередньої оплати в сумі 178921,54 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.43 ГПК України).

Відповідач доказів повернення суми попередньої оплати суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 178921,54 грн попередньої оплати.

Відповідно ст. 49 ГПК України, судові витрати в сумі 2683,82 грн за розгляд господарським судом справи № 906/614/17 покладаються на відповідача.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачу понесених судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 10000,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України, при відмові в позові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, покладаються на позивача.

Частина 3 ст. 48 ГПК передбачає, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (далі - Закон).

Статтею 12 Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Однак законом не встановлено, в якому обсязі відшкодовуються, як судові витрати, витрати на оплату праці адвоката.

Відповідно до Правил "Адвокатської етики", затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 ст.28 встановлено порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно до листа Вищого господарського суду України N 01-8/155 від 13.02.2002, яким вирішується питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно п. 6.5 Постанови Пленуму ВГСУ України № 7 від 21.02.2013, розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Таким чином, для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факти надання правової допомоги саме адвокатом, здійснення оплати на підставі відповідного договору, підтверджені відповідними платіжними документами.

В обґрунтування вимоги про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката позивачем надано договір від 03.07.2017 укладений між ТОВ "Акуба" та адвокатом ОСОБА_1, ордер від 07.07.2017 № 018094, розрахунки вартості робіт № 1 від 07.07.2017, № 2 від 09.08.2017, квитанції № 25/ПО від 07.07.2017 на суму 3500,00 грн, № 27/ПО від 09.08.2017 на суму 6500,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 471, видане 27.06.2006.

Господарський суд вважає, що заявлена до відшкодування відповідачем сума судових витрат на оплату послуг адвоката понесених позивачем в розмірі 10000,00 грн є явно завищеною. У зв'язку з цим, суд вважає, що обґрунтований і розумний розмір вартості послуг адвоката у даній справі становить не більше 5000,00 грн.

На цій підставі, суд зменшує заявлені до відшкодування відповідачем судові витрати на оплату послуг адвоката до 5000,00 грн.

Керуючись ст.32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (11744, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Нова Романівка, вул. Молодіжна, 26-А, код 31711882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акуба" (38340, Полтавська область, Великобагачанський район, с. Коноплянка, вул. Шевченка, 15, код 39684204):

- 178921,54 грн попередньої оплати;

- 2683,82 грн судового збору;

- 5000,00 грн витрати на послуги адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.08.17

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)