Постанова № 68333297, 14.08.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/3021/17

пр. № 3/336/1595/2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, при секратері ОСОБА_1, за участі захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає у м. Запоріжжя, вул. Полякова. 19, кв. 68,-

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2017 року о 03.05 годині ОСОБА_3, перебуваючи по вул. Правди біля буд. № 40 у м. Запоріжжя, керував автомобілем Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1, маючи зовнішні ознаки спяніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин, та, будучи зупиненим поліцейськими, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, за повідомленням захисника через відрядження, натомість будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки не надав.

Захисник в судовому засіданні вказував, що ОСОБА_3 вину у скоєнні правопорушення не визнає, просив матеріали адміністративної справи повернути для доопрацювання, а у разі відхилення цього клопотання закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи клопотання захисника про повернення матеріалів адміністративної справи для доопрацювання суд виходить з наступного.

В обґрунтування такого клопотання захисник вказував, що постановою суду матеріали адміністративної справи повертались для доопрацювання, однак, вимоги суду, викладені у постанови виконані не були, оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення після того як копія його була вручена ОСОБА_3 вносились виправлення, що є неприпустимим, а вдруге протокол ОСОБА_3 не направлявся. Крім того, захисник посилався, що свідків відмови ОСОБА_3 від проходження огляду не було, а також, що відсутні докази, що працівники поліції мали прилад «Драгер», а також сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку вказаного приладу.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.07.2017 року матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_3 були повернуті для доопрацювання у звязку з відсутністю у копії протоколу, яка була надана ОСОБА_3 вказівки частини статті 130 КУпАП, порушення якої інкримінується ОСОБА_3, а також у звязку з тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано про наявність матеріалів відео фіксації правопорушення.

Водночас з направлених до суду після доопрацювання матеріалів вбачається, що 31.07.2017 року ОСОБА_3 було направлено копію адміністративного протоколу від 25.05.2017 року, тож у суду немає підстав вважати, що ОСОБА_3 разом із вказаним супровідним листом було направлено якусь іншу копію протоколу ніж та, яка була знята з оригіналу протоколу, наявного в матеріалах справи.

Оскільки судом матеріали справи повертались саме з метою приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства, тож суд вважає, що такі вимоги суду працівниками патрульної поліції були виконані, протокол про адміністративне правопорушення приведений у відповідність до вимог чинного законодавства, а копія такого протоколу була направлена особі, щодо якої складено протокол.

Інші заперечення захисника можуть бути розглянуті в ході з'ясування обставин справи та не є підставою для повернення матеріалів справи для доопрацювання.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для повернення матеріалів адміністративної справи для доопрацювання.

Посилаючись на відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, захисник вказував, що автомобіль під керуванням ОСОБА_3 нікуди не їхав, працівниками поліції ОСОБА_3 не було запропоновано пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», а свідків відмови ОСОБА_3 від проходження обстеження у медичному закладі фактично не було, протокол був складений в іншому місці, ніж місце зупинки.

Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 25.05.2017 року о 03.20 годині ОСОБА_3, маючи ознаки спяніння, відмовився від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки та у медичному закладі.

Суд частково погоджується з твердженнями захисника про те, що фактично вказані свідки не могли підтвердити факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на місці за допомогою газоаналізатору «Драгер», водночас це повязане із тим, що ОСОБА_3, відмовившись від проходження огляду за допомогою газоаналізатору «Драгер» на місці зупинки, погодився на проходження огляду у медичному закладі, куди і був доставлений працівниками поліції з метою проведення огляду, що підтверджено відеозаписом.

В ході дослідження доказів судом вивчені наступні докази.

Акт огляду на стан алкогольного спяніння, підписаний двома свідками, відповідно до якого ОСОБА_3 від проходження огляд на приладі «Драгер» відмовився.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану спяніння від 25.05.2017 року, в якому вказано, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду також і у медичному закладі.

З відеозапису, який наявний на диску, долученому до матеріалів справи, вбачається, що о 03.03 годині патрульний автомобіль зупиняється біля автомобілю під керуванням ОСОБА_3, який як раз припаркувався біля узбіччя. На водійському сидінні перебуває ОСОБА_3, після спілкування з яким працівник патрульної поліції пропонує пройти ОСОБА_3 обстеження за допомогою приладу «Драгер», від чого ОСОБА_3 відмовляється. Працівник поліції пропонує ОСОБА_3 проїхати для здійснення огляду до медичного закладу, на що ОСОБА_3 відповідає, що він не відмовляється від обстеження у медичному закладі, але поки що не готовий, оскільки ще рано, тобто він готовий, але не зараз. Далі ОСОБА_3 повідомляє, що йому спочатку потрібно покурити, потім подзвонити, а потім він готовий поїхати до медичного закладу. Поім в ході спілкування з поліцейським ОСОБА_3 пропонує побалакати про гроші, повідомляє, що у нього є трохи грошей, на що працівник поліції вказує, що вони знадобляться ОСОБА_3 для сплати штрафу, ОСОБА_3 намагається про щось домовитись. Потім ОСОБА_3 відмовляється зачиняти свій автомобіль, водночас погоджується поїхати для огляду до медичного закладу. Перебуваючи в патрульному автомобілі, ОСОБА_3 знову пропонують обстеження на місці за допомогою газоаналізатору «Драгер», водночас ОСОБА_3 знову відмовляється, повідомляє, що те, що він відмовився від проходження огляду на місці, то це його примха, бо він не любить обстеження на місці. Вже біля медичного закладу ОСОБА_3 неодноразово відмовляється від обстеження і у медичному закладі та вимагає, щоб його відвезли до автомобілю, пропонує забрати водійське посвідчення, а повертаючись до автомобілю, вимагає зупинитись попити кави, тощо. Далі ОСОБА_3 у присутності свідків відмовляється від проходження огляду.

Суд погоджується з тим, що ОСОБА_3 мав зовнішні ознаки спяніння, оскільки мова його нечітка, а пропозиції до працівників поліції дивні, поведінка непослідовна.

Твердження захисника про відсутність свідків суд оцінює критично, оскільки на відеозапису свідків можна і побачити, і почути.

Посилання захисника на те, що протокол був складений не на місці зупинки, на переконання суду, не спростовує факту відмови ОСОБА_3 від проходження огляду, адже пересування працівників поліції пов'язані безпосередньо з непослідовністю поведінки самого ОСОБА_3, який спочатку погодився на проходження огляду в медичному закладі та попрямував туди разом з працівниками поліції, а потім відмовився та вимагав повернути його до автомобілю. Крім того, події відбуваються серед ночі, тож працівникам поліції знадобилось знайти ще і свідків.

Судом відхилено клопотання захисника про допит свідків в судовому засіданні, адже в матеріалах справи є письмові пояснення свідків, а на відеозапису особисто ОСОБА_3 як у присутності свідків, так і без них неодноразово відмовляється від проходження обстеження на стан спяніння.

За таких обставин суд не вбачає підстав затягувати розгляд справи, яка і так вже поверталась для доопрацювання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 саме керував автомобілем та відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин повністю доведений наявними у справі доказами.

Інші заперечення захисника щодо того, що невідомо чи мав газоаналізатор «Драгер» відповідні сертифікати, на переконання суду, не мають істотного значення для вирішення питання про наявність чи відсутність події та складу правопорушення, є формальними та надуманими, адже не має значення чи сертифікований той прилад, від проходження огляду за допомогою якого ОСОБА_3 все одно відмовився, як рівно і відмовився від проходження медичного огляду в закладі охорони здоровя.

Наявність сертифікату приладу «Драгер» ОСОБА_3 на місці подій не цікавила, адже він цих питань не задавав працівникам поліції.

Загалом зайнята стороною захисту позиція щодо дійсних обставин подій є непослідовною та суперечливою, тож суд оцінює заперечення захисника критично як такі, що мають на меті уникнення відповідальності ОСОБА_3 за скоєне.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, встановлений безперечний обовязок водія на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пунктом 1.3 ПДД визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Водієм за визначенням п. 1.10 ПДД є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Отримання ОСОБА_3 посвідчення водія та як наслідок набуття ним статусу водія як учасника дорожнього руху та права керувати транспортними засобами, одночасно є передумовою для виникнення у нього, як водія, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, повязана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, отримавши статус водія, ОСОБА_3 одночасно прийняв на себе і обовязок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Висновки про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення суд ґрунтує також і на наступних положеннях чинного законодавства.

Порядок проведення медичного огляду та проходження такого огляду особою визначені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі по тексту Порядок), та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту Інструкція).

Відповідно до Порядку та Інструкції огляд проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;

лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Вищезазначені положення чинного законодавства загалом працівниками поліції дотримані, суттєвих порушень, які б могли бути підставою для висновку про відсутність події чи складу правопорушення та для закриття провадження у справі, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дослідженими доказами вина ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення доведена та кваліфікує його дії за ст. 130 ч. 1 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставин, які помякшують або обтяжують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_2 про повернення матеріалів адміністративної справи для доопрацювання відмовити.

Накласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає у м. Запоріжжя, вул. Полякова. 19, кв. 68, інивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адміністративне стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає у м. Запоріжжя, вул. Полякова. 19, кв. 68, інивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 320 (триста двадцять гривень) гривень.

Штраф сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Запорізькій області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: ГУДКСУ у Запорізькій області

Код банку отримувача (МФО): 813015

Рахунок отримувача: 31113149700001

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Призначення платежу: адміністративний штраф з метою забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Стягувач: Державна судова адміністрація Уукраїни, місце знаходження - вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 26255795, рахунок для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України"):

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106;

банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

код банку отримувача : 820019;

рахунок отримувача: 31215256700001;

код класифікації доходів бюджету : 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області в установленому порядку.

Суддя О.І. Дацюк

Строк предявлення виконавчого документу «_____»_______20___року

Постанова набрала законної чинності «_____»_______20___року

Дата видачі «_____»_______20___року