Ухвала суду № 68332327, 15.08.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

88-ц/775/3/2017(м)

0519/2306/2012

Головуючий у 1-й інстанції Ковтуненко В.О.

Суддя-доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 6

УХВАЛА

Іменем України

15 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів - Пономарьової О.М., Зайцевої С.А.

за участю секретаря - Сидельнікової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 16 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/11-155/058, на підставі якого останньому було надано кредитні кошти у розмірі 270000 доларів США зі сплатою за користування кредитом 12% річних і строком повернення до 15 березня 2017 року.

З урахуванням уточнених вимог просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 329 764 доларів США 42 центів.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року, в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року зазначені судові рішення скасовані з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення зі ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в розмірі 329769 доларів США 99 центів відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 квітня 2014 року скасовано. Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 16 березня 2007 року станом на 17 січня 2012 року: по кредиту в розмірі 229 500 доларів США, по відсоткам в розмірі 87 581 доларів США 06 центів і пеню в розмірі 101 337 гривень 43 коп. та відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 9 064 грн. 20 коп.

Дане рішення набрало чинності та згідно матеріалів справи в касаційному порядку не переглядалось.

12 липня 2017 року ОСОБА_3 подав заяву про перегляд рішення Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В заяві зазначає, що не погоджується з зазначеним судовим рішенням, яке на теперішній час набуло законної сили, оскільки судом не було взято до уваги усі доводи надані відповідачем та суд безпідставно і упереджено став на бік позивача, судом не було з'ясовано питання щодо суми боргу за кредитом та валюти кредитування, оскільки матеріали справи містять суперечливі документи, а також документи, що прямо суперечать діючим законодавчим актам.

Під час розгляду справи суд позбавив його можливості провести судово-економічну експертизу, про що в матеріалах справи містяться відповідні ухвали суду.

Зазначає, що у зв'язку з тим, що позивач на теперішній час не надає жодного бухгалтерського документу (виписок, тощо), відповідачем, на звернення його представника до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, було отримано копію прошитої та засвідченою печатками суду цивільної справи.

З метою з'ясування обставин кредитування, заявник звернувся до експерта. Провівши експертне економічне дослідження, висновком № 19 від 26 червня 2017 року було встановлено, що матеріали судової справи не містять: 1) договору на відкриття рахунку 2) виписки за поточним рахунком;3) встановлена невідповідність вимогам закону документів, наявних в матеріалах судової справи, документального оформлення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надання за кредитним договором грошових коштів ОСОБА_3; 4)вказана неможливість на підставі наявних документів в матеріалах справи встановити факт надання кредитних коштів ОСОБА_3 за кредитним договором.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції суд цих питань не з'ясував.

У свою чергу, банк у порушення норм матеріального права не надав йому примірник договору банківського рахунку.

Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15рп/2004 року, зазначає, що ані судові інстанції, що розглядали справу, ані ні він не змогли без сторонньої допомоги спеціалістів встановити, що надані до суду документи не відповідають вимогам діючого законодавства щодо належного документування операцій за кредитним договором та сам факт надання кредиту, який не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Вважає, що приймаючи рішення від 16 липня 2014 року, апеляційним судом не встановлено наявність між сторонами правовідносин кредитування, якщо так, то якими доказами це підтверджується, чи відповідає розмір заборгованості за кредитом та валюта кредитування, на якій наголошував позивач дійсним обставинам кредитування, та чи слід в цьому випадку застосувати положення цивільного законодавства,яке регулює питання банківського кредитування.

За таких обставин, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норма матеріального та процесуального права,та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст.158-1 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу в режимі відеоконференції.

У відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності заявника ОСОБА_3, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи(а.с. 246 том 2), 08 серпня 2017 року надав заяву про розгляд справи без його участі ( а.с.261 том 2).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтримали заяву та просили її задовольнити, заперечення представника позивача ОСОБА_6, який просив заяву про перегляд судового рішення залишити без задоволення , дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2014 року за нововиявленими обставинами підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 361 ЦПК рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Однією з підстав для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 361 ЦПК).

Згідно з частиною першою статті 363 ЦПК рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.

Відповідно до частини 2 статті 365 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції установив, що16 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/11-155/058 на суму 270000,00 доларів США зі сплатою 12% річних за користування кредитом та погашення кредиту і сплати відсотків щомісячними платежами строком до 15 березня 2017 року.

На підтвердження отримання відповідачем кредиту в іноземній валюті у зазначеній в кредитному договорі сумі банком надані: 1) оригінали та копії 7 клопотань ОСОБА_3 про перерахування на його рахунок кредитних коштів.

2) копії валютних меморіальних ордерів: від 16.03.2007 року на суму 70000 доларів США, що було еквівалентно 353500 гривень, від 30.03.2007 року на суму 65000 доларів США, що було еквівалентно 328250 гривень, від 11.05.2007 року на суму 30000 доларів США, що було еквівалентно 151500 гривень, від 08.06.2007 року на суму 30000 доларів США, що було еквівалентно 151500 гривень, від 13.07.2007 року на суму 35000 доларів США, що було еквівалентно 176750 гривень,від 27.07.2007 року на суму 20000 доларів США, що було еквівалентно 101000 гривень,від 02.08.2007 року на суму 20000 доларів США, що було еквівалентно 101000 гривень.

На копіях меморіальних ордерів маються штампи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і в них вказано про перерахування з позичкового рахунку НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_1 грошових сум в доларах США із зазначенням еквівалента у гривнях України (т.1 а.с.62, 66, 69, 73, 77, 81, 85).

3) Копії заяв ОСОБА_3 про видачу готівки, які містять штампи Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». (т.1 а.с.63, 64, 67, 70, 74, 78, 82, 86).

Також надані заяви ОСОБА_3 від 01 червня 2007 року, від 12 липня 2007 року, від 26 липня 2007 року, від 01 серпня 2007 року, від 02 вересня 2007 року, в яких повідомлено, що отримані кошти за кредитним договором перераховані підрядній організації ТОВ «Кристаб» для закупівлі будівельних матеріалів. (т.1 а.с.71, 75, 79, 83, 87).

Крім того, судом встановлено, що відповідно до п. 2 кредитного договору та заяви ОСОБА_3 від 15 березня 2007 року банком йому було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 6 т.1).

16 березня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до банку із заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів у розмірі 70000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 60 т.1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 38 від 16 березня 2007 року з позичкового на поточний рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 було перераховано 70000 доларів США, що еквівалентно було 353500 грн. ( а.с. 62 т. 1).

28 березня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до банку з заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 65000 доларів США, відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 65 т.1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 2 від 30 березня 2007 року з позичкового на поточний рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 було перераховано 65000 доларів США, що еквівалентно було 328250 грн. (а.с. 66 т.1).

11 травня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до банку із заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 30000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 68 т. 1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 5 від 11 травня 2007 року на поточний рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 було перераховано 30000 доларів США, що еквівалентно було 151500 грн. (а.с. 69 т.1).

08 червня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до банку з заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 30000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 72 т. 1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 7 від 08 червня 2007 року на поточний рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 було перераховано 30000 доларів США, що еквівалентно було 151500 грн. (а.с. 73 т.1).

13 липня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до банку із заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 35000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 76 т. 1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 8 від 13 липня 2007 року на поточний рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 було перераховано 35000 доларів США, що еквівалентно було 176750 грн. (а.с. 77 т.1).

27 липня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до банку із заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 20000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 80 т. 1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 4 від 27 липня 2007 року на поточний рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 було перераховано 20000 доларів США, що еквівалентно було 101000 грн. (а.с. 81 т.1).

02 серпня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до банку із заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 20000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 84 т. 1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 5 від 02 серпня 2007 року на поточний рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 було перераховано 20000 доларів США, що еквівалентно було 101000 грн. (а.с. 85 т.1).

Відповідно до виписки з банківського рахунку по кредитному договору №014/11-155/058 з 28 квітня 2007 року по 13 жовтня 2008 року ОСОБА_3 щомісячно сплачував у погашення кредиту грошові суми від 2150 доларів США до 2340 доларів США і за цей період виплатив 40500 доларів США. Після чого припинив погашення кредиту і на 26 грудня 2008 року його заборгованість за кредитом становила 229500 доларів США (270000 - 40500) (а.с. 195-196 т.1).

Відповідно до виписки з рахунку відсотків по зазначеному кредитному договору ОСОБА_3 з 30 березня 2007 року по 31 жовтня 2008 року щомісячно сплачував відсотки за користування кредитом у доларах США і всього сплатив 43766,30 доларів США (а.с.197-207 т.1).

У зв'язку з тим, що станом на 17 січня 2012 року за даним кредитним договором утворилась заборгованість, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач має нести майнову відповідальність за порушеним зобов'язанням , та, у свою чергу, не надав будь-яких доказів у спростування доводів позивача про видачу йому кредиту в сумі 270000 доларів США або у спростуванні розміру заборгованості за кредитним договором.

Передбачений главою 4 розділу V ЦПК перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК порушує принцип правової визначеності та право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950).

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розглуду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

У розумінні частини другої статті 361 ЦПК нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Згідно приписів, викладених у пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Звертаючись із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2014 року заявник, як на нововиявлену обставину посилається на висновок експертного економічного дослідження № 19 від 26 червня 2017 року, виконаного судовим експертом ОСОБА_7 на запит ОСОБА_8 та ОСОБА_3

Як вбачається з даного висновку, предметом дослідження експерта були копії матеріалів цивільної справи 0519/2306/2012, надані замовниками, та експерт дійшов до висновків,що 1)«Дослідженням наданих документів експертом встановлено,що не відповідає вимогам чинних нормативних актів, документи наявні в матеріалах судової справи № 0519/2306/2012, документальне оформлення ПАТ « Райффазен Банк Аваль» надання за кредитним договором № 014/11-155/058 від 16.03.2007 р. грошових коштів ОСОБА_3» та 2) « На підставі наявних документів в матеріалах судової справи № 0519/2306/2012 не можливо встановити факт надання кредитних коштів ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/11-155/058 від 16.03.2007р.»( а.с. 219-223)

Посилаючись на даний документ, як об'єкт дослідження в сенсі ст. 361 ЦПК України, заявник фактично порушує питання про дослідження нових доказів, які не існували на час розгляду справи, отже, даний новий доказ не може бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У свою чергу, згідно приписів п.5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Отже, доводи заявника, що апеляційний суд відмовив йому у проведенні судово - економічної експертизи, та суд на даної стадії судового розгляду має на підставі нових доказів скасувати рішення апеляційного суду від 16 липня 2014 року, не ґрунтуються на вимогах закону.

Інші доводи заяви щодо порушення судом норма матеріального та процесуального права,зокрема, що апеляційним судом не встановлено наявність між сторонами правовідносин кредитування, якщо так, то якими доказами це підтверджується, чи відповідає розмір заборгованості за кредитом та валюта кредитування, на якій наголошував позивач дійсним обставинам кредитування, та чи слід в цьому випадку застосувати положення цивільного законодавства, яке регулює питання банківського кредитування, судова колегія відхиляє, судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК України відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України.

У даному випадку відсутні підстави для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки все зазначене заявником не визнається істотними для справи обставинами у сенсі статті 361 ЦПК України,а заявник фактично намагається ініціювати питання про перегляд судового рішення у спосіб, не передбачений законом.

З урахуванням вимог закону та доводів заявника, колегія суддів не вбачає встановлених законом підстав для перегляду рішення Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, тому заява ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 361,365 ЦПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2014 року за ново виявленими обставинами у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Гаврилова Г.Л.

Пономарьова О.М.

Зайцева С.А.