Ухвала суду № 68325709, 15.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 року м. Київ К/800/7782/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі №876/2774/17 (№445/2355/15-а) за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області визнання дій неправомірними , -

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі Львівської області (далі УПФУ), в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення з 1 червня 2015 року виплати пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», відмови у поновленні виплати зазначеної пенсії та зобов'язати відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 1 червня 2015 року у попередньому розмірі.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2016 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії УПФУ щодо припинення з 1 червня 2015 року виплати ОСОБА_4 пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та відмови у поновленні виплати зазначеної пенсії. Зобов'язано відповідача поновити ОСОБА_4 виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 1 червня 2015 року у попередньому розмірі.

В подальшому відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2016 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку із не сплатою судового збору та надано строк для усунення зазначених недоліків.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору від 17 березня 2016 року, в якому УПФУ посилалось на відсутність коштів призначених на цю мету та надано довідку від 17 березня 2016 року № 1337/06-17, відповідно до якої, кошторисом УПФУ на 2016 рік видатки за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 «Інші поточні видатки» не передбачені.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки останнім недоліки апеляційної скарги не усунуто.

13 лютого 2017 року відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2016 року та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, а апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та надано тридцяти денний строк для усунення зазначених недоліків.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, УПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, разом з апеляційною скаргою відповідачем було подано клопотання, в якому апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Золочівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2016 року, як пропущений з поважних причин, мотивуючи відсутністю грошових коштів для сплати судового збору.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо вжиття апелянтом заходів для оскарження судового рішення після повернення йому скарги під час первинного її подання, а також щодо забезпечення повторного звернення із апеляційною скаргою в межах установлених строків.

Строк, який сплинув після настання обставин для повторного звернення із скаргою є неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення.

Вчасне первинне звернення із апеляційною скаргою не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання процесуального строку оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Згідно з п.1 ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 186 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та клопотання про поновлення цього строку подано без обґрунтування поважності причин його пропуску, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням тридцяти денного строку для усунення недоліків.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягає застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: