Ухвала суду № 68325682, 07.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2017 року м. Київ К/800/17913/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівБорисенко І.В. Веденяпіна О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року

у справі №808/7761/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач, ВАТ «Запоріжжяобленерго») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач), в якому просило:

визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі щодо відмови у задоволенні заяви ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 11 серпня 2011 року № 001-008/6056 про списання податкового боргу з податку на додану вартість на суму 37809687,50 грн., а також пені, яка нарахована на суму податкового боргу та обліковується за даними Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі;

зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі прийняти рішення про списання податкового боргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» з податку на додану вартість на суму 37809687,50 грн., а також пені, яка нарахована на суму податкового боргу та обліковується за даними Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, який (податковий борг) виник внаслідок визначення Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі податкового зобов'язання ВАТ «Запоріжжяобленерго» з податку на додану вартість через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії) та був погашений неправомірним зарахуванням за самостійним розподілом Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі грошових коштів за податковими деклараціями ВАТ «Запоріжжяобленерго» з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень 2010 року.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 13 жовтня 2011 року адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо відмови у задоволенні заяви ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 11 серпня 2011 року вих. №001-008/6056 про списання податкового боргу та пені. Зобов`язав Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів прийняти рішення про списання податкового боргу і пені, яка нарахована на суму такого податкового боргу, ВАТ «Запоріжжяобленерго» з податку на додану вартість у сумі 37809687,50 грн., який виник внаслідок визначення Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів ВАТ «Запоріжжяобленерго» за податковим повідомленням-рішенням від 7 жовтня 2004 року № 0000210203/2 суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії).

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 березня 2012 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду залишив без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 вересня 2013 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду постановою від 13 жовтня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 28 жовтня 2013 року адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо відмови у задоволенні заяви ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 11 серпня 2011 року вих. №001-008/6056 про списання податкового боргу та пені. Зобов`язав Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів прийняти рішення про списання податкового боргу і пені, яка нарахована на суму такого податкового боргу, ВАТ «Запоріжжяобленерго» з податку на додану вартість у сумі 37809687,50 грн., який виник внаслідок визначення Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів ВАТ «Запоріжжяобленерго» за податковим повідомленням-рішенням від 7 жовтня 2004 року № 0000210203/2 суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії).

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 березня 2014 року постанову Запорізького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року залишив без змін.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, правонаступником якої була Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, визначила ВАТ «Запоріжжяобленерго» за податковим повідомленням-рішенням від 07 жовтня 2004 № 0000210203/2 податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 37809687,50 грн.

Верховний Суд України постановою від 1 вересня 2009 року скасував ухвалу Вищого адміністративного суду від 14 березня 2007, ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27 січня 2006 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 7 квітня 2005 року в частині задоволення позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 07 жовтня 2004 № 0000210203/2 та відмовив у задоволенні позову у вказаній частині.

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37809687,50 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 7 жовтня 2004 року № 0000210203/2, не було сплачено ВАТ «Запоріжжяобленерго» у строк, встановлений підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 ст. 5 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», і з 12 вересня 2009 року стало податковим боргом з податку на додану вартість.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» 11 серпня 2011 року звернулося до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів із заявою про списання податкового боргу від 11 серпня 2011 року №001-008/6056, в якій просило прийняти рішення про списання податкового боргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» з податку на додану вартість в сумі 37809687,50 грн, а також пені, яка нарахована на суму податкового богу та обліковується за даними Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів надіслала на адресу ВАТ «Запоріжжяобленерго» лист від 16 серпня 2011 року № 6855/10/24-013, в якому відмовила у задоволенні заяви про списання податкового боргу від 11.08.2011 №001-008/6056 в повному обсязі з тих підстав, що за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість узгоджене в судовому порядку податкове зобов'язання в сумі 37809687,50 грн., визначене у податковому повідомленні-рішенні від 7 жовтня 2004 року № 0000210203/2 через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії) за періоди 2001-2004 роки, сплачене в повному обсязі (з урахуванням вимог підпункту 7.7 статті 7 Закону №2181 та пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України), тобто податковий борг за вказаним податковим повідомленням-рішенням відсутній.

Податковий орган у період до 1 січня 2011 року здійснював погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 37809687,50 грн., визначеного за податковим повідомленням-рішенням від 7 жовтня 2004 року № 0000210203/2, за рахунок грошових коштів, сплачених позивачем до бюджету як поточні зобов'язання з податку на додану вартість до 1 січня 2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 21 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (підрозділ 10 доповнено пунктом 21 Законом України від 12 травня 2011 року № 3320-VI) підлягає списанню податковий борг станом на 1 січня 2011 року Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств, зокрема ДК «Укргазвидобування», а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Відповідні рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу.

Згідно з нормою цього пункту списанню підлягають суми, що залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», тобто станом на 1 червня 2011 року.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 7 квітня 2010 у справі №2а-991/10/0870 адміністративний позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання дій протиправними задовольнив повністю, визнав протиправними дії відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях на загальну суму 10682895,00 грн., якими позивач сплатив до Державного бюджету України поточні податкові зобов'язання з податку на додану вартість за листопад та грудень 2009 року.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 травня 2011 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року у справі № 2а-991/10/0870 залишив без змін.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 8 квітня 2010 року у справі №2а-1543/10/0870 адміністративний позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання дій протиправними задовольнив повністю, визнав протиправними дії відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях на загальну суму 3150000,00 грн., якими позивач сплатив до Державного бюджету України поточні податкові зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2010 року.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 1 червня 2011 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2010 року у справі № 2а-1543/10/0870 залишив без змін.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 13 травня 2010 року у справі № 2а-2066/10/0870 адміністративний позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задовольнив, визнав протиправними дії відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях на загальну суму 3263394,00 грн., якими позивач сплатив до Державного бюджету України поточні податкові зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2010 року.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 вересня 2010 року апеляційну постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року у справі № 2а-2066/10/0870 залишив без змін.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 14 січня 2010 у справі № 2а-6441/09/0870 позов задовольнив частково та визнав протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях на загальну суму 7285983,00 грн., якими позивач сплатив до Державного бюджету України поточні податкові зобов'язання з ПДВ за вересень 2009 року.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 вересня 2011 року у справі 2а-6441/09/0870 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2010 року у справі № 2а-6441/09/0870 залишив без змін.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 22 березня 2010 року у справі № 2а-23/10/0870 позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про визнання дій протиправними задовольнив, визнав протиправними дії відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях на загальну суму 4058564,00 грн., якими позивач сплатив до Державного бюджету України поточні податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 лютого 2012 року у справі № 2а-23/10/0870 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року залишив без змін.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 10 червня 2010 року у справі № 2а-2820/10/0870 адміністративний позов задовольнив повністю, визнав протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях на загальну суму 8390485,00 грн., якими позивач сплатив до Державного бюджету України поточні податкові зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2010 року.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 8 вересня 2011 року у справі № 2а-2820/10/0870 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року у справі № 2а-2820/10/0870 залишив без змін.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 9 серпня 2010 у справі № 2а-4932/10/0870 визнав протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях на загальну суму 18079921,00 грн., якими позивач сплатив до Державного бюджету України поточні податкові зобов'язання з ПДВ за квітень та травень 2010 року.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 липня 2011 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 0 серпня 2010 року у справі № 2а-4932/10/0870 залишив без змін.

Таким чином, дії відповідача, щодо самостійного спрямування податковим органом сплачених ВАТ «Запоріжжяобленерго» до бюджету поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість у рахунок погашення податкового боргу судовими рішеннями, що набрали законної сили, визнані протиправними.

Згідно частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із пунктом 3 частини першої, частини третьої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на час виникнення у позивача податкового боргу, не списаного відповідачем) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, у разі самостійного перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання, вважається, що такий платник виконав своє зобов'язання зі сплати податку за визначеними ним періодами.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення у позивача податкового боргу, не списаного відповідачем) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Однак у разі невикористання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого підпунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений повноваженням змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Таким чином, заборона примусово стягувати активи платників податків в рахунок погашення його податкового боргу окрім як за рішенням суду встановлена спеціальним законом з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, не має зворотної дії в часі. Дія пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України починається з 1 січня 2011 року і може бути застосована лише до тих податкових зобов'язань, які виникли після 1 січня 2011 року.

Таким чином, повноваження податкового органу, передбачені пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, можуть поширюватися на ті платежі (податкові зобов'язання, в т.ч. несплачені у встановлений законом строк), які виникають з підстав, визначених в цьому Кодексі. Тобто, податковий орган має повноваження зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення лише того податкового боргу, який складається з несплачених узгоджених грошових зобов'язань, що виникли після 1 січня 2011 року.

Підстави застосовувати до правовідносин зі сплати податкових зобов'язань, виникнення та строк сплати яких регулювалися Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, норму пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, відсутні.

Враховуючи наведене, податковий орган не мав права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків, посилаючись на пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність у податкового органу правових підстав вважати податковий борг позивача в сумі 37809687,50 грн. погашеним та відповідно, про відсутність правих підстав для відмови позивачу у списанні цього податкового боргу згідно з вимогами пункту 21 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України.

Мотивація, наведена у касаційній скарзі, не дає суду касаційної інстанції підстав для висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено.

Зважаючи на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяНечитайло О.М. СуддіБорисенко І.В. Веденяпін О.А.