Ухвала суду № 68325672, 07.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2017 року м. Київ К/800/15831/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівБорисенко І.В. Веденяпіна О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фінансово-промислового концерну «ЛИС»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року

у справі №804/6320/15

за позовом Фінансово-промислового концерну «ЛИС»

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фінансово-промисловий концерн «ЛИС» звернувся до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 березня 2015 року № 000212201.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 18 червня 2015 року адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18 березня 2015 року № 000212201 про визначення грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 81469 грн. за основним платежем та в сумі 20367 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 березня 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасував. Позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в частині нарахування грошового зобов'язання з орендної плати в сумі 45226,24 грн.

Вважаючи, що постанова суду апеляційної інстанцій прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити вказану постанову в частині часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Відповідач провів позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти сплати орендної плати за використання земельних ділянок комунальної власності протягом 2009-2012 років, за результатами якої склав акт від 27 лютого 2015 року № 21/04-10-22-01/20307462.

В акті перевірки викладено висновки про порушення позивачем вимог пункту 288.1, пункту 288.2, пункту 288.3, пункту 288.4, пункту 288.7 статті 288, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено орендну плату за землю за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року на суму 98809,78 грн. та з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року на суму 49404,89 грн.

На підставі акта перевірки від 27 лютого 2015 року № 21/04-10-22-01/2030746 відповідач прийняв податкове повідомлення рішення від 18 березня 205 року № 000212201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за орендної плати за землю в сумі 101836,00 грн., в т.ч. 81469,00 грн. за основним платежем та 20367,00 грн. за штрафними санкціями.

Між Павлоградською міською радою (орендодавець) та ФПК «ЛИС» (орендар) укладено договір від 3 січня 2006 року оренди земельної ділянки загальною площею 0,8972 га (кадастровий номер 1212400000:02:035:0077), який зареєстрований у Павлоградському територіальному відділі Дніпропетровського державного земельного кадастру 3 січня 2006 року за № 046009002.

Пунктом 1 договору встановлено, що орендар на підставі рішення 35 сесії від 4 листопада 2005 року № 68 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Горького, 166, для обслуговування будівель та споруд - УКЦВЗ - 1.10.5 підприємства іншої промисловості. Відповідно до акта прийому-передачі земельної ділянки в натурі від 3 січня 2006 року та на підставі пункту 2 договору орендарю передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0, 8972 га, в тому числі: 0, 8972 га забудовані землі, що знаходиться по вул. Горького, 166.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору складала 2000913,47 грн.

Додатковою угодою від 7 листопада 2011 року внесено такі зміни до договору оренди від 3 січня 2006 року № 040600900002: нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою відділу Держкомзему у м. Павлоград від 29 січня 2010 року № 436 становить 1176306, 91 грн. (пункт 4 договору); внесено зміни до пункту 7 договору та продовжено дію договору на 3 роки; пункт 8 викладено в редакції, за якою орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1/12 частини від 3 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Впродовж періоду, який перевірявся, ФПК «ЛИС» здійснювало користування вказаною земельною ділянкою та здійснювало оплату користування земельною ділянкою згідно з платіжними дорученнями, які надані до перевірки та долучені до матеріалів справи.

Перевіркою встановлено, що декларування сум орендної плати за земельну ділянку здійснювалося на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданих відділом Держкомзему у м. Павлограді.

Відповідно до документів, отриманих від Павлоградської міжрайонної прокуратури, висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42014040880000009 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24 вересня 2014 року № 2407-14 та акта позапланової ревізії фінансово господарської діяльності відділу Держземагенства у м. Павлоград Дніпропетровської області за період з 1 вересня 2009 року по 1 січня 2013 року від 15 грудня 2014 року № 870-36/20 стосовно законності визначення у періоді 2009-2012 роки службовими особами відділу Держземагенства у м. Павлоград Дніпропетровської області розміру нормативно-грошової оцінки земельних ділянок комунальної власності, які у вигляді витягів, довідок, були використані Павлоградською міською радою для укладання договорів оренди та додаткових угод з ФПК «ЛИС» на використання земельних ділянок комунальної власності, в тому числі з кадастровим номером 1212400000:02:035:0077, встановлено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, площею 0, 8972 га, розташованої по вул. Горького, 166, м. Павлоград, повинна становити: 2009 рік - 2665641,29 грн., 2010-2011 роки - 2823136,58 грн., 2012 рік - 2823136,58 грн.

Враховуючи висновки комісійної судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42014040880000009 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24 вересня 2014 року № 2407-14 та акта позапланової ревізії фінансово господарської діяльності відділу Держземагенства у м.Павлоград Дніпропетровської області за від 15 грудня 2014 року № 870-36/20, відповідач встановив заниження позивачем орендної плати за землю за період з 2009 року по 2012 рік в сумі 148214, 67 грн., в тому числі за 2012 рік в сумі 49404,89 грн.

На запит відповідача Відділ Держземагенства у м. Павлограді Дніпропретровської області надав відповідь від 24 березня 2015 року № 8-427-0.4-1168/2-15, згідно з якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки ФПК «ЛИС» (кадастровий номер 1212400000:02:035:0077) складає: на 2009 рік - 2665641,29 грн., на 2010 рік - 1176306, 91 грн., на 2011 рік - 1176306,91 грн., на 2012 рік - 1176306, 91 грн.

Виходячи із зазначених показників позивач на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданих відділом Держкомзему у м. Павлограді, здійснював розрахунки орендної плати за земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою від 7 квітня 2015 року у кримінальному провадженні № 42014040880000009 за обвинуваченням ОСОБА_5, працюючого начальником відділу Держземагенства, визнав винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 364, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України та звільнив від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 цього кодексу у зв'язку із закінченням строку давності.

При цьому Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області встановив, що начальник відділу Держкомзему в м. Павлограді, виконуючи функції представника органів державної влади, 29 січня 2010 року, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб - ФПК «ЛИС», всупереч вимогам законодавства України, умисно, безпідставно використавши неправильний коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки, занизив розрахунок нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1212400000:02:035:0077, що призвело до заниження розміру орендної плати такої земельної ділянки.

Згідно з ухвалою суду та відповідно до висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42014040880000009 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24 вересня 2014 року № 2407-14 встановлено визначення коефіцієнту функціонального використання при видачі витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:02:035:0077 в розмірі 1,2% - землі промисловості, що перевищує коефіцієнт, застосований позивачем в розмірі 0,5% - д - землі відведені для будівництва.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно п.п.288.5.1, 288.5.2 ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, позивач повинен був вносити до відповідного бюджету орендну плату за 2012 рік у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка згідно з Порядком нормативно-грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Дежкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Українською академією аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, враховує коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки.

Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо наявності судового рішення, яким визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 364, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 - начальника відділу Держземагенства, в результаті яких протиправно було занижено розрахунок нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1212400000:02:035:0077 при безпідставному застосуванні розміру коефіцієнта, що, своєю чергою, призвело до визначення заниженого розміру орендної плати за цю земельну ділянку, колегія суддів суду касаційної інстанції знаходить правильним висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування коефіцієнту 1,2 % функціонального використання земельної ділянки з кадастровим номером 1212400000:02:035:0077 і неправильне застосування позивачем при розрахунку орендної плати за землю коефіцієнту 0,5 % функціонального використання цієї земельної ділянки.

Відповідно до пункту 102.2 статі 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що за податковим повідомленням-рішенням від 18 березня 2015 року № 000212201 позивачу визначено грошове зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 81469 грн. за основним платежем. При цьому в акті перевірки визначено, що у 2012 році дійсна нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2823136,58 грн., річна сума орендної плати - 84694,10 грн., позивач нарахував і сплатив 35289,21 грн., сума заниження складає 49404,89 грн.

Зважаючи на норму 102.2 статі 102 Податкового кодексу України та виходячи того, що за нормою пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України податкова декларація за 2012 рік подається не пізніше 20 лютого цього року, але з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що контролюючий орган в межах 1095 днів визначив податкове зобов'язання з орендної плати за 2012 рік тільки за місяці: лютий - грудень 2012 року в сумі 45287,18 грн. та, відповідно, правомірно нарахував штрафні санкції в сумі 11321,95 грн., що становить 25 % від заниженої суми податкового зобов'язання. Решта податкового зобов'язання з орендної плати за основним платежем визначена платнику податку - позивачу поза межами 1095 днів, тому позивач вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачу грошового зобов'язання в сумі 45226,24 грн., в тому числі в сумі 36181,20 грн. за основним платежем та в сумі 9045,05 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та про правомірність цього податкового повідомлення-рішення в іншій частині нарахувань є обґрунтованим.

Мотивація, наведена в касаційній скарзі, не дає суду касаційної інстанції підстав для висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Фінансово-промислового концерну «ЛИС» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року - без змін.

2.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяНечитайло О.М. СуддіБорисенко І.В. Веденяпін О.А.