Постанова № 68324109, 15.08.2017, Луганський окружний адміністративний суд

9.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/242/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Смішливої Т.В.,

суддів Петросян К.Є., Секірської А.Г.,

при секретарі судового засідання Бутенко К.В..,

за участю представників сторін:

від позивача - Кузовова О.Ю.,

від відповідача - Лукіна О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (далі - ПАТ «Луганськтепловоз», позивач) до Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ, відповідач), в обґрунтування якого зазначено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 у справі № 2а/1270/4336/2012 позовні вимоги ПАТ «Луганськтепловоз» задоволено повністю та стягнуто на користь ПАТ «Луганськтепловоз» податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією ПДВ за липень 2011 року у сумі 10559325,48 грн.

Вказана постанова суду набрала законної сили та на її виконання 25.09.2012 видано виконавчий лист. Зазначений виконавчий лист 03.10.2012 направлено для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області. Листом від 05.02.2013 відповідач підтвердив отримання необхідних документів для виконання судового рішення у справі № 2а/1270/4336/2012.

На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 у справі № 2а/1270/4336/2012 відповідачем на рахунок позивача 28.09.2012 перераховано кошти у сумі 8271439,00 грн, а 29.04.2013 перераховано 2155785,00 грн.

На час звернення ПАТ «Луганськтепловоз» до суду з позовом судове рішення невиконано на суму 132101,48 грн.

З метою досудового врегулювання спору ПАТ «Луганськтепловоз» 16.12.2016 звернулось до ДКСУ зі скаргою № 863-449, відповідь на яку у встановлені чинним законодавством строки не отримало.

З посиланням на положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ДКСУ щодо неповного виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 25.09.2012 в адміністративній справі № 2а/1270/4336/2012 в частині стягнення 132101,48 грн;

- зобов'язати ДКСУ здійснити дії щодо виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 25.09.2012 у справі № 2а/1270/4336/2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві. Також представником позивача подано до матеріалів справи додаткові письмові пояснення, у яких зазначено, що у декларації з ПДВ за липень 2011 року ПАТ «Луганськтепловоз» заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ на суму 17489537,00 грн. Після проведеної перевірки податковим органом та подальшого узгодження рішень контролюючого органу рішенням Державної податкової адміністрації в Луганській області від 29.12.2011 підтверджено правомірність заявлення до бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 10559325,48 грн, а на суму 6930211,52 грн винесено податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012 № 0000028013 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ та нараховано штраф у сумі 1732552,88 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем у судовому порядку та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 у справі № 2а/1270/715/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.05.2012, скасовано. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 у справі № 2а/1270/9853/2012, з урахуванням постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013, з Державного бюджету України на користь ПАТ «Луганськтепловоз» стягнуто бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 6930211,52 грн по декларації за липень 2011 року. Вказане судове рішення на даний час не виконано повністю. У зв'язку з цим залишок невідшкодованої суми ПДВ по декларації за липень 2011 року становить 7062313,00 грн, як вказано в інформації Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, та складається із залишку невиконаного рішення суду у справі № 2а/1270/4336/2012 у сумі 132101,48 грн та суми стягнення за рішенням суду у справі № 2а/1270/9853/2012 у сумі 6930211,52 грн (Т. 1 а.с. 215-218).

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, про що надав до матеріалів справи письмові заперечення проти позову (Т. 1 а.с. 65-71), у яких зазначив, що дійсно з 05.10.2012 на виконанні в ГУ Державної казначейської служби України в Луганській області перебувала заява ПАТ «Луганськтепловоз» з оригіналом виконавчого листа у справі № 2а/1270/4336/2012 про стягнення з державного бюджету на користь заявника ПДВ по декларації за липень 2011 року у сумі 10559325,48 грн. Вказані документи до Державної казначейської служби України передано 30.10.2012 разом із довідкою СДПІ у м. Луганську від 18.10.2012 № 17 про те, що узгоджений залишок бюджетного відшкодування за липень 2011 року станом на 18.10.2012 становить 2287886,48 грн, а 19.11.2012 відповідач отримав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.10.2012 про відкриття касаційного провадженні та зупинення виконання судових рішень у справі № 2а/1270/4336/2012. У подальшому 13.05.2014 до ДКСУ надійшла довідка податкового органу № 9 від 23.04.2014 про те, що залишок бюджетної заборгованості по виконавчому листу № 2а/1270/4336/2012 станом на 23.04.2014 становить 132101,48 грн. Відповідно до положень Бюджетного кодексу України витрати державного бюджету у населених пунктах Донецької та Луганської областей, що розташовані на території проведення АТО. Місто Луганськ віднесено до території проведення АТО та території, на якій ограни державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, а тому до повернення зазначеної території витрати державного бюджету не проводяться. Крім того, на адресу ДКСУ надійшли листи Служби безпеки України про тимчасове зупинення операцій з бюджетними коштами стосовно ПАТ «Луганськтепловоз» з метою недопущення економічних збитків та фінансування терористичної діяльності з огляду на те, що позивач здійснює господарську діяльність на тимчасово непідконтрольній території та виробничі потужності ПАТ «Луганськтепловоз» залишаються у м. Луганську. Додатково представник відповідача пояснив, що окреме рішення щодо зупинення операцій щодо ПАТ «Луганськтепловоз» у письмовому вигляді не приймалось, відповіді на звернення ПАТ «Луганськтепловоз», у тому числі і на скаргу від 16.12.2016, не надавались. Вважав, що позивач не надіслав до ДКСУ інформації про зміну юридичної адреси та зміну банківських рахунків, на які необхідно перерахувати кошти на виконання рішення суду, а лист від 09.11.2015 не відповідає формі повідомлення, передбаченого Порядком № 845.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив таке.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" зареєстровано в якості юридичної особи (і.к. 05763797) та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з 23.06.2015 місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б (Т. 1 а.с. 27-32, 227-228).

Позивач є платником податку на додану вартість на загальних умовах, на час розгляду справи з 16.09.2016 перебуває на податковому обліку як платник податків у Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Т. 1 а.с. 228).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 у справі № 2а/1270/4336/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2014, позовні вимоги ПАТ «Луганськтепловоз» задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», р/р № 260000 у ЛФ ПАТ «Укрексімбанк», МФО 304289, код 05763797 суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за липень 2011 року у розмірі 10559325,48 грн (Т. 1 а.с. 10-17).

На підставі вищевказаної постанови Луганським окружним адміністративним судом 25.09.2012 видано виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», р/р № 260000 у ЛФ ПАТ «Укрексімбанк», МФО 304289, код 05763797 суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за липень 2011 року у розмірі 10559325,48 грн, який 03.10.2012 направлено позивачем на виконання до Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області (Т. 1 а.с. 18).

Листом від 05.02.2013 Державна казначейська служба України повідомила ПАТ «Луганськтепловоз» про те, що на виконанні у ДКСУ знаходиться виконавчий лист, виданий Луганським окружним адміністративним судом 25.09.2012 про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Луганськтепловоз» податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за липень 2011 року у сумі 10559325,48 грн, а також про те, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 31.10.2012 зупинено виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 у справі № 2а/1270/4336/2012 до закінчення виконавчого провадження (Т. 1 а.с. 20).

Згідно виписки філії АТ «Укрексімбанк» з банківського рахунку ПАТ «Луганськтепловоз» ГУ ДКСУ у Луганській області 28.09.2012 перераховано на рахунок позивача 8271439,00 грн як відшкодування ПДВ за декларацією за липень 2011 року (Т. 1 а.с. 26), а 29.04.2013 перераховано 2155785,00 грн з призначенням платежу: «відшкодування ПДВ за декларацією за липень 2011 року (Т. 1 а.с. 23-25).

Отже, на виконання рішення суду у справі № 2а/1270/4336/2012 відповідачем всього перераховано 10427224,00 грн, залишок невідшкодованої суми ПДВ за декларацією за липень 2011 року, стягнутої рішенням суду у справі № 2а/1270/4336/2012, становить 132101,48 грн.

Зазначений залишок бюджетної заборгованості підтверджено також довідкою № 9 від 23.04.2014 про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду (Т. 1 а.с. 42).

Листом від 31.03.2015 ПАТ «Луганськтепловоз» звернулось до ДКСУ з проханням повідомити про стан виконання рішення суду у справі № 2а/1270/4336/2012, а також повідомило нові банківські реквізити стягувача, а саме розрахунковий рахунок, відкритий в ПАТ «ВТБ Банк» (Т. 2 а.с. 64-65).

Повторно ПАТ «Луганськтепловоз» звернулось до ДКСУ 09.11.2015 із запитом про стан виконання виконавчого листа № 2а/1270/4336/2012 від 25.09.2012, зазначивши у вказаному запиті інформацію про зміну юридичної адреси з м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, на адресу: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, повторно повідомило свої банківські реквізити, а саме розрахунковий рахунок, відкритий в ПАТ «ВТБ Банк» (Т. 2 а.с. 62-63).

Зазначені листи відповідач отримав, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення, а також не заперечується представником відповідача у судовому засіданні, однак, відповіді не надав.

ПАТ «Луганськтепловоз» 16.12.2016 звернулось до голови ДКСУ зі скаргою № 863-449, у якій зазначило, що на виконанні у ДКСУ перебуває виконавчий лист від 25.09.2012, виданий Луганським окружним адміністративним судом у справі № 2а/1270/4336/2012, який до тепер не виконано, на запити щодо стану виконання судового рішення ДКСУ відповіді не надає. Заявник просив розглянути скаргу ПАТ «Луганськтепловоз» та письмово повідомити про стан та чергу виконання виконавчого листа у справі № 2а/1270/4336/2012, а також стягнути з Державного бюджету України залишок невідшкодованої суми ПДВ за декларацією за липень 2011 року у сумі 132101,48 грн (Т. 1 а.с. 21).

Зазначена скарга отримана ДКСУ 22.12.2016 (Т. 1 а.с. 22), однак, станом на час розгляду даної справи в суді відповідь на скаргу не надана.

Також, судом встановлено, що ДКСУ листом № 5-08/233-22382 від 03.09.2015 звернулось до Служби безпеки України з проханням повідомити про наявність законних підстав, що можуть вплинути на процес перерахування коштів за судовими рішеннями щодо відшкодування з державного бюджету сум ПДВ на користь платників, що знаходяться на території Донецької та Луганської областей (Т. 2 а.с. 71).

У відповідь на вказаний лист Служба безпеки України листом № 8/1/2-17807 від 15.12.2015 повідомила ДКСУ про те, що ПАТ «Луганськтепловоз» перереєструвалось до підконтрольної українській владі території Луганської області за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, виробничі потужності знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Луганську. Вказану інформацію просили врахувати при прийнятті рішення щодо проведення бюджетного відшкодування ПДВ (Т. 1 а.с. 210).

У подальшому у січні, червні та липні 2016 року ДКСУ повторно зверталась до Служби безпеки України з листами з проханням уточнити інформацію щодо наявності законних підстав для подальшого відкладення перерахування бюджетних коштів на користь ПАТ «Луганськтепловоз» (Т. 2 а.с. 68-70).

На вказані листи надано відповіді листами від 25.02.2016, 01.08.2016 та 26.08.2016, у яких Служба безпеки України просила ДКСУ розглянути питання щодо відкладення списання коштів на користь ПАТ «Луганськтепловоз» (Т. 1 а.с. 211-213).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України - безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), в пп. 6 п. 16 якого чітко визначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Відповідно до п. 23 Порядку № 845 стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

При цьому, а ні Порядком № 845, а ні будь-яким іншим нормативним документом не встановлено форму заяви про виконання судового рішення, отже, така заява подається у довільній формі.

Як встановлено судом ПАТ «Луганськтепловоз» дотримано вимоги Порядку № 845 на час звернення у 2012 році до ДКСУ щодо виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 у справі № 2а/1270/4336/2012, про що свідчить лист ДКСУ від 05.02.2013 (Т. 1 а.с. 20).

Особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних відносин позивач перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції на час розгляду даної справи відсутній.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (ч. 2 ст. 1 Закону № 1669).

Згідно п. 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України витрати державного бюджету у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади.

Однак, судом встановлено, що ПАТ «Луганськтепловоз» змінило своє місцезнаходження (юридичну адресу) 23.06.2015 на м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, що підтверджено як установчими документами позивача, так і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у якому зазначено серед інших і місто Луганськ - місцезнаходження ПАТ «Луганськтепловоз» до 23.06.2015.

При цьому, місто Сєвєродонецьк не віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У листах від 31.03.2015 та 09.11.2015 ПАТ «Луганськтепловоз» повідомило ДКСУ про нові банківські реквізити для зарахування коштів, стягнутих на його користь судовим рішенням у справі № 2а/1270/4336/2012, одночасно повідомивши і про зміну своєї юридичної адреси.

Про те, що позивач перереєструвався на підконтрольній Україні території за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, б. 52-Б повідомлено відповідача також і Службою безпеки України у листі № 8/1/2-17807 від 15.12.2015.

Пунктом 13 Порядку № 845 передбачено, що зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі:

1) зупинення судом виконання:

виконавчого документа;

рішення про стягнення коштів;

3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;

4) наявності інших передбачених законом обставин.

З часу прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 09.10.2014 про залишення без змін постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 у справі № 2а/1270/4336/2012 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2012, жодні судові рішення про зупинення виконання рішення суду чи виконавчого документа у справі № 2а/1270/4336/2012 не приймались.

Звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником з жовтня 2014 року також відсутні.

Листи Служби безпеки України від 15.12.2015, 25.02.2016, 01.08.2016, 26.08.2016, на які відповідач посилається як на підставу для зупинення безспірного списання коштів на користь ПАТ «Луганськтепловоз», за своїм змістом є інформаційним повідомленням про те, що після переміщення ПАТ «Луганськтепловоз» на контрольовану державною владою територію Луганської області виробничі потужності останнього залишились за своїм попереднім місцем знаходження. Вказану інформацію Служба безпеки України просить враховувати при вирішенні питання про можливість відкладення списання коштів на користь ПАТ «Луганськтепловоз», однак, листи не містять жодних заборон щодо виконання рішення суду.

У зазначених листах відсутня будь-яка інформація щодо відкритих кримінальних проваджень стосовно позивача. Таку інформацію не надано суду і під час розгляду справи.

Тобто, зазначені листи носять лише рекомендаційний характер.

Суд звертає увагу на те, що пункт 13 Порядку № 845 містить вичерпний перелік підстав для зупинення безспірного списання коштів, який розширеному тлумаченню не підлягає, а листи Служби безпеки України не визначені чинним законодавством як підстава для зупинення безспірного списання коштів.

Згідно пояснень представника відповідача ДКСУ жодного письмового рішення про зупинення безспірного списання коштів на користь ПАТ «Луганськтепловоз» не приймалось, відповіді на неодноразові звернення позивача не надавались.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні підстави для невиконання рішення суду у справі № 2а/1270/4336/2012 щодо відшкодування на користь позивача ПДВ за декларацією за липень 2011 року, а тому не здійснення заходів щодо виконання виконавчого листа у справі № 2а/1270/4336/2012 суд розцінює як протиправну бездіяльність ДКСУ.

Щодо позовної вимоги зобов'язати ДКСУ здійснити дії щодо виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 25.09.2012 в адміністративній справі № 2а/1270/4336/2012, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року, у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, вирішуючи питання про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії суд повинен перевірити, чи передбачено вчинення таких дій законодавством, та відсутність законодавчо встановлених заборон на вчинення цих дій на час розгляду справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок № 595).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 279 доповнено Тимчасовий порядок № 595 пунктом 12, згідно якого платежі з рахунків, відкритих в органах Казначейства, установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, крім випадків, установлених законодавством, здійснюються, зокрема з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість, у разі коли:

- установа зареєстрована на контрольованій території;

- орган управління установи перебуває на контрольованій території;

- рахунки установи відкриті в банківських установах, розташованих на контрольованій території;

- установа сплачує податки та збори до державного бюджету та/або місцевих бюджетів.

Факт перереєстрації ПАТ «Луганськтепловоз» на контрольованій території встановлено судом під час розгляду справи та підтверджено належними доказами (Т. 1 а.с. 27-32, 227-228).

На підтвердження перебування органів управління ПАТ «Луганськтепловоз» на контрольованій території представником позивача надано до суду копії наказів ПАТ «Луганськтепловоз» про порядок здійснення управління Товариства та про організацію роботи, а також журнал реєстрації наказів, копії з якого долучено до матеріалів справи (Т. 2 а.с. 5-13).

Зазначеними наказами встановлено, що директор з правових питань з 24.05.2015 працює дистанційно в офісі ПАТ «Луганськтепловоз» за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, б. 52-Б (наказ № 307 від 21.05.2015), з 01.01.2016 начальник юридичного відділу працює дистанційно за юридичною адресою товариства (наказ № 864 від 30.12.2015), встановлено порядок здійснення управління за юридичною адресою товариства (наказ № 400 від 21.09.2016), надано посадовим особам ПАТ «Луганськтепловоз», які працюють за місцезнаходженням товариства, право першого та другого підпису банківських та фінансових документів (наказ № 85 від 03.04.2017).

Рахунки ПАТ «Луганськтепловоз» відкриті в банківських установах, розташованих на контрольованій території, що підтверджено копіями договору банківського рахунку від 30.09.2014 № Y1114/1453R/LG00, укладеного з ПАТ «ВТБ БАНК» (відділення «Харківська регіональна дирекція ПАТ «ВТБ БАНК») (Т. 2 а.с. 14-29), договору про розрахункове обслуговування за допомогою системи «Клієнт-Банк» № 764 від 11.07.2016, договору банківського рахунку № 145 від 11.07.2016, укладених з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (Т. 2 а.с. 29-54), листами ПАТ «ВТБ БАНК» № 1172/400-2 від 28.07.2017 та АТ «Укрексімбанк» № 164-1/1874 від 28.07.2017 про відкриті рахунки для ПАТ «Луганськтепловоз» (Т. 2 а.с. 55-56).

ПАТ «Луганськтепловоз» є великим платником податків та перебуває на податковому обліку у Харківському управлінні Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно довідки Офісу великих платників податків ДФС № 41705/10/28-10-50-21 від 07.08.2017 ПАТ «Луганськтепловоз» станом на 07.08.2017 не має заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами ДФС. Довідка дійсна до 17.08.2017 (Т. 23 а.с. 4).

Отже, позивачем надано суду докази того, що ним дотримано всіх умов, з якими Тимчасовий порядок № 595 пов'язує можливість здійснення платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість.

Натомість відповідачем не надано доказів існування обставин, з якими чинне законодавство пов'язує обов'язковість зупинення чи відкладення безспірного списання коштів на виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на вказане позовну вимогу про зобов'язання ДКСУ здійснити дії щодо виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 25.09.2012 в адміністративній справі № 2а/1270/4336/2012 суд вважає обґрунтованою.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із двома позовними вимогами немайнового характеру, сплативши платіжними дорученнями № 61 та 62 від 26.01.2017 3200,00 грн, що відповідає розміру, встановленому пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням положень частини 3 статті 6 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне присудити позивачу документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо неповного виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 25.09.2012 у справі № 2а/1270/4336/2012, в частині стягнення бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією за липень 2011 року у сумі 132101,48 грн.

Зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити дії щодо повного виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 25.09.2012 у справі № 2а/1270/4336/2012.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіона, буд. 6, ідентифікаційний код 37567646) на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 52 Б, ідентифікаційний код 05763797) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3200,00 грн (три тисячі двісті грн 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Постанову складено та підписано у повному обсязі 17 серпня 2017 року.

Головуючий суддя Т.В. СмішливаСуддя Суддя К.Є. Петросян А.Г. Секірська