Постанова № 6832125, 05.10.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 жовтня 2009 р. м. Чернівці Справа № 2а-871/09/2470

15 год. 10 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Огородника А.П. при секретарі судового засідання Якименку О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Сторожинецьке лісове господарство"

до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області

про зобов"язання відповідача вчинити дії

за участю:

представника позивача Пустовіта Ю.О.

представниківвідповідача Ірічук А.В., Григоришина О.М.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 05.10.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складення постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Обставини справи:

Сторожинецьке лісове господарство звернулось до суду з адміністративним позовом про зобов"язання відповідача вчинити дії щодо реєстрації Позивача платником ПДВ за спеціальним режимом оподаткування з моменту подання заяви до ДПІ у Сторожинецькому районі та внести відповідні зміни в облікову картку Позивача з ПДВ.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позивач не погоджується з відмовою реєстрації Позивача платником ПДВ за спеціальним режимом оподаткування, виходячи з того, що такі дії Відповідача є неаргументованими та не відповідають вимогам статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (далі - Закон№168), Постанові Кабінету Міністрів України від 21.01.09 р. №23 "Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - ПКМУ №23).

Позивач стверджує, що він мав право на використання такого спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість тому, що підприємство займається лісовпорядкуванням, лісокористуванням і реалізує, як виробник, лісоматеріали - лісопродукцію яка в розумінні спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (ст.8-1 Закону №168) прирівняна до сільськогосподарської продукції. Вказана продукція виробляється та переробляється безпосередньо позивачем та відповідає товарам, зазначеним у групах 1-24 УКТ ЗЕД - група 06, код 0602 90 41 00 - дерева лісові та 44 групі УКТ ЗЕД товарів "Деревина і вироби з дерева".

Крім того, за твердженнями позивача, відповідач не мав підстав для відмови в реєстрації Позивача платником ПДВ за спеціальним режимом оподаткування, вичерпний перелік яких визначений ст. 8-1 Закону №168.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача позов не визнав, проти позову заперечив.

У своїх запереченнях зазначив, що відмова у видачі свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки Позивачем порушені вимоги пунктів 8-1.1, 8-1.6 та 8-1.7 статті 8-1 Закону №168, крім того, Позивач протягом 2008 року здійснював поставку товарів, які не є сільськогосподарськими.

Відповідач вважає свої дії правомірними з тих мотивів, що продукція, яку випускає позивач (протягом 2008р. сукупна вартість поставок всіх видів товарів (послуг), не підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД - група 06, код 0602 90 41 00 - дерева лісові, а відноситься до 44 групи товарів "Деревина і вироби з дерева". З цієї причини та у зв"язку із невідповідністю п. 8-1.7. ст.8-1 Закону №168 державному підприємству "Сторожинецьке лісове господарство" відмовлено в реєстрації.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд,-

встановив:

Державне підприємство "Сторожинецьке лісове господарство" (зареєстровано Сторожинецькою державною адміністрацією Чернівецької області 23.05.2007р. свідоцтво № А00 №574030 за юридичною адресою: вул. Б. Хмельницького, 45, м.Сторожинець, Чернівецька область, 59000, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄДРЮОФО - підприємців 21440625).

Відповідно до довідки про включення до ЄДРПОУ виключними видами діяльності Позивача за КВЕД є: 02.01.1 - Лісівництво та лісозаготівлі; 20.10.0 - Лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов державного підприємства "Сторожинецьке лісове господарство" до державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області обгрунтований та підлягає задоволенню.

Аналізуючи норми ст. 8-1 Закону №168, суд дійшов висновку, що спеціальний режим оподаткування може обрати підприємство, яке проводить підприємницьку діяльність як у сфері сільського господарства, так і у сфері лісового господарства. Враховуючи специфіку проведення обох видів діяльності суд вважає, що хоча вони мають відмінності та згідно з чиннним законодавством України різні за своїм змістом, проте, з метою оподаткування у розумінні Закону №168 ці обидва види діяльності прирівняні один до одного. При цьому суд виходить з того, що Законом №168 не дано визначення поняття "лісогосподарського підприємства" та "лісових товарів" окремо, а дано лише визначення узагальнених понять - "сільськогосподарського підприємства" та "сільськогосподарських товарів". Тому у розумінні Закону № 168 зміст цих визначень прирівняний з метою оподаткування ПДВ і не відповідає загальноприйнятим визначенням у прямому розумінні.

Пункт 8-1.7 статті 8-1 Закону №168 вказує, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Таким чином, під дану норму підпадає також поставка лісових ресурсів і лісоматеріалів, (не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), визначення яких дане Лісовим кодексом України від 21.01.1994 N 3852-XII, Законом України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" від 08.09.2005 N 2860-IV, Наказом Головної державної інспекції з карантину рослин України "Про затвердження Правил фітосанітарного контролю деревини та виробів з неї" від 06.08.2002 N 65.

При розгляді справи судом зясовано, що Позивачем протягом 2008 року поставлялись товари, прирівняні з метою оподаткування до сільськогосподарських, та поставлялись продукти їх обробки. Тобто, вартість сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно (попередніх від дати подання заяви).

Тому діяльність Позивача відповідає вимогам норм пункту 8-1.7 статті 8-1 Закону №168.

Суд дійшов висновку, що Позивач проводить діяльність у сфері лісового господарства, здійснює лісові відносини щодо лісовпорядкування, лісокористування, що підтверджено наявними в справі копіями лісорубних квитків (а.с.66-298), Звітом про виконання виробничого плану по лісовому господарству за 2008р. (а.с.60-65), Показниками виробничо-господарської діяльності, за 2008р., 1 півріччя 2009р. (а.с.56-59), виробничо-фінансовим планом на 2008р та 2009р. (а.с.41-54)). Таким чином, Позивач є виробником поставляємої виробленої ним продукції та продуктів її переробки. Зазначений висновок не спростований Відповідачем жодним доказом.

Позивач відповідно до пунктів 8-1.1 та 8-1.6 статті 8-1 Закону №168 провадить підприємницьку діяльність у сфері лісового господарства і його діяльність відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, тому є всі підстави для обрання Позивачем спеціального режиму оподаткування.

Невірним є твердження Відповідача, що норма пункту 8-1.7 статті 8-1 Закону №168 поширюється виключно на сільськогосподарські товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом №2371 з таких міркувань. В пункті 8-1.7 статті 8-1 Закону №168: "Сільськогосподарськими вважаються також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником". Перероблення - це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції (Національний класифікатор України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", затверджений наказом Держспоживстандарту України 26.12.2005 р. № 375)

Аналізуючи законодавчі та підзаконні нормативні акти, суд дійшов до висновку, що товари групи 44 "деревина і вироби з дерева" є продуктом переробки товару групи 06 код 0602 90 41 00 назва "дерева лісові", а отже є сільськогосподарськими товарами відповідно до вимог пункту 8-1.7 статті 81 Закону №168, оскільки, як це передбачено згаданою нормою, товар "дерева лісові", вирощені безпосередньо платником податку субєктом спеціального режиму оподаткування та ним же перероблені, в результаті чого створено новий продукт групи 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева". Крім цього, продуктом переробки товару групи 06 код 0602 90 41 00 назва "дерева лісові" є товари, які не можливо віднести до інших товарних груп окрім 44.

Закон №168 прямо не вказує, що сільськогосподарськими є продукти групи 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева", але називає їх, за умови поставки таких продуктів, саме виробником - лісокористувачем.

Жодною нормою Закону №168 прямо не вказано, що група 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева" не може відноситись до сільськогосподарських товарів (у розумінні цього закону).

Крім цього, нормативне визначення "сільськогосподарських товарів" наведено в пункті 2.15 статті 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України": "Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари)" - товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах)".

Тому суд вважає, що група 44 УКТ ЗЕД, в розумінні Закону №168, належить до сільськогосподарських товарів у разі поставки її саме виробником - лісокористувачем, що має місце по суті справи.

Твердження Позивача є обгрунтованими ще і тому, що вони підтверджуються нормами ПКМУ №23, якою затверджений Перелік видів діяльності, на які поширюються вимоги статті 8-1 Закону №168. У пунктах 9 та 10 цього Переліку передбачені види діяльності, а саме: "Лісівництво та лісозаготівлі", код згідно з КВЕД - 02.01.1; "Одержування продукції лісового господарства", код згідно з КВЕД - 02.01.2.

Саме код 02.01.1 - Лісівництво та лісозаготівлі вказаний, як офіційно зареєстрований вид діяльності Позивача у Свідоцтві.

Оцінюючи фактичні дані, матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що Відповідач неправомірно відмовив у реєстрації сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Статтею 19 Господарського кодексу України передбачено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб"єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Такі докази правомірності своїх дій Відповідачем не надані.

Конституція України проголосила Україну правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Згідно із закріпленими Конституцією України основами правового порядку в Україні органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При перевірці рішення Відповідача щодо відмови у реєстрації Позивача платником ПДВ за спеціальним режимом оподаткування суд встановив, що дії працівників податкової служби при відмові у реєстрації вчинені безпідставно і свідчать про порушення вимог частини 2 статті 19 Конституції України, частини 5 статті 19 Господарського кодексу України, норм статті 8-1 Закону №168.

Суд вважає, що це рішення прийнято необгрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення з допущенням невмотивованих висновків, обгрунтованих припущеннями.

Зважаючи на те, що Позивач є єдиним Лісокористувачем на відповідній території, що здійснює діяльність з лісокультурних робіт, посадці лісу, догляду за лісовими культурами, лісоохорони, діяльність з рубок догляду на протязі тривалого терміну, рішення Відповідача є нерозсудливим та неприпустимим з огляду на загальноприйняті моральні стандарти.

Рішення прийнято з порушенням пропорційності без урахування розумного балансу між публічними інтересами та інтересами Позивача. Відмова у реєстрації Позивача платником ПДВ за спеціальним режимом оподаткування спричиняє вкрай негативні наслідки для Позивача при проведенні подальшої фінансово-господарської діяльності.

Дії Відповідача здійснені без урахування права Позивача на участь у процесі прийняття рішення, посадові особи якого не були вислухані суб"єктом владних повноважень, не надана можливість для наведення обставин, доказів, правових аргументів Позивачем.

З огляду на викладене, дії Відповідача щодо відмови реєстрації Позивача платником ПДВ за спеціальним режимом оподаткування необхідно визнати протиправними, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі, здійснені нею і документально підтверджені, судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-72, 76,79, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити .

2. Визнати протиправними дії щодо відмови Державною податковою інспекцією у Сторожинецькому районі Чернівецької області в реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб"єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість - державного підприємства "Сторожинецьке лісове господарство".

3. Зобов"язати Державну податкову інспекцію у Сторожинецькому районі Чернівецької області вчинити дії щодо реєстрації як суб"єкта спеціального режиму оподаткування та використання державним підприємством "Сторожинецьке лісове господарство" (вул. Б. Хмельницького, Б.45, м. Сторожинець, Чернівецької області, і.к. 21440625) спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства відповідно до положень ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" N 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року.

4. Присудити державному підприємству "Сторожинецьке лісове господарство" судові витрати - державне мито у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, пятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанова складена у повному обсязі 09 жовтня 2009 р.

Суддя А.П.Огородник