Ухвала суду № 68320159, 14.08.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/16204/17

Провадження №11-сс/772/469/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Михайленко А. В.

Доповідач : Кривошея А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року м. Вінниця

Колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого - судді Кривошеї А.І.

суддів: Ващук В.П. та Ковальської І.А.

секретаря Табачук В.О.

за участю прокурора Мазуренка В.С.

підозрюваної ОСОБА_2

адвокатів Дідиченко О.О. та Федюніна Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014020130000682 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2017, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_2 та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на 60 днів, починаючи з 28.07.2017, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Витава, Тиврівського району, Вінницької області, українки, громадянки України, із вищою освітою, працюючої комерційним директором ТОВ «М'ясний всесвіт», розлученої, не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

яка органами досудового слідства підозрюється за ч. 4 ст. 190 КК України в тому, що що у вересні 2014 року перебуваючи на посаді директора ТОВ «Торговий дім «Вінницький підшипник», у службовому кабінеті, який розташований в адміністративному приміщенні по вул. Сергія Зулінського (Тарногродського), буд. 46 м. Вінниці, зустрілась з ОСОБА_5, який висловив їй свій намір придбати будівлю механіко-монтажного цеху площею 2302, 3 м.2, літера «Е», корпус 52, за адресою: м. Вінниця вул. Тарногродського, 46.

ОСОБА_2, достовірно знаючи, що будівля механіко-монтажного цеху не належить ТОВ «Торговий дім «Вінницький підшипник», не маючи від дійсного власника вказаної будівлі ТОВ «Централізована резервна компанія» доручення на право укладення будь-яких угод з відчуження майна, усвідомлюючи, що вона не має реальної можливості розпорядження вказаним майном, вирішила заволодіти коштами ОСОБА_5, для чого повідомила йому неправдиві відомості про належність будівлі цеху ТОВ «Торговий дім «Вінницький підшипник» та запевнила що отримає згоду учасників товариства на її продаж за умови здійснення передоплати в розмірі 50 відсотків від вартості будівлі, яку визначила в сумі 110000 доларів США.

03.10.2014 року ОСОБА_2 перебуваючи в службовому кабінеті директора ТОВ «Торговий дім «Вінницький підшипник», реалізовуючи свій злочинний намір спрямований на заволодіння коштами ОСОБА_5, повідомила останньому неправдиві відомості про надання згоди учасниками ТОВ «Торговий дім «Вінницький підшипник» на продаж будівлі механіко-монтажного цеху та необхідність внесення передоплати для укладення договору купівлі-продажу, після чого зловживаючи його довірою отримала від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 10000 доларів США, що по курсу Національного банку України становило 129404,96 грн., якими заволоділа та розпорядилась на власний розсуд. Про отримання грошових коштів в сумі 10000 доларів США ОСОБА_2 написала розписку, яку засвідчила відтиском печатки ТОВ «Торговий дім «Вінницький підшипник», надаючи таким чином своїм протиправним діям видимості законності укладення угоди.

28.11.2014 року ОСОБА_2, зустрівшись з ОСОБА_5 у кабінеті директора ТОВ «Торговий дім «Вінницький підшипник», зловживаючи довірою ОСОБА_5 увівши останнього в оману отримала від нього грошові кошти в сумі 10000 доларів США, що по курсу Національного банку України становило 149692,69 грн., якими заволоділа та розпорядилась на власний розсуд. Надаючи своїм протиправним діям видимості законності, ОСОБА_2 склала та підписала з ОСОБА_5 попередній договір від 28.11.2014 року, відповідно до якого ТОВ «Торговий дім «Вінницький підшипник» в особі директора ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) уклали угоду про намір купівлі - продажу будівлі механіко-монтажного цеху площею 2302, 3 м.2 за адресою: м. Вінниця вул. Тарногродського, 46, за суму 1646700 грн., що на день підписання договору еквівалентна 110000 доларів США.

Продовжуючи свої злочинні дії, 27.12.2014 року ОСОБА_2, зустрівшись з ОСОБА_5 у кабінеті директора ТОВ «Торговий дім «Вінницький підшипник», зловживаючи його довірою отримала від нього грошові кошти в сумі 25000 доларів США, що по курсу Національного банку України становило 394221,62 грн., якими заволоділа та розпорядилась на власний розсуд. Про отримання грошових коштів в сумі 25000 доларів США ОСОБА_2 написала розписку, яку засвідчила відтиском печатки ТОВ «Торговий дім «Вінницький підшипник», надаючи своїм протиправним діям видимості законності укладення угоди.

В середині січня 2015 року, точної дати встановити слідством не представилось можливим, ОСОБА_2 продовжуючи свої злочинні дії, зустрівшись з ОСОБА_5 у кабінеті директора ТОВ «Торговий дім «Вінницький підшипник», зловживаючи його довірою під приводом остаточного розрахунку за договором купівлі-продажу приміщення цеху отримала від нього грошові кошти в сумі 15000 доларів США, що по курсу Національного банку України становило 236641,42 грн., якими заволоділа та розпорядилась на власний розсуд.

В результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_2 зловживаючи довірою ОСОБА_5, шляхом обману заволоділа його грошовими коштами в сумі 60000 доларів США, що по курсу НБУ на дату вчинення злочинів становить 909960,7 грн. та в 1533 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а не тримання під вартою, мотивував прийняте рішення тим, що прокурор не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

В своїй апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а також ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім того, ОСОБА_2 було оголошено у розшук 27.02.2017, оскільки з травня 2016 року вона переховувалась від слідства.

В зв'язку з цим, прокурор вважає, що домашній арешт не може запобігти зазначеним ризикам.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, підозрювану ОСОБА_2 та її адвокатів, які просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд, відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, всупереч вимог п. 2,4, 6,8 ч. 1 ст. 178 КПК України не оцінив в сукупності всі обставини, а саме те, що відповідно ст. 12 КК України остання обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, переховувалася від слідства та перебувала у розшуку. ОСОБА_2 немає прописки чи постійної реєстрації, а тому домашній арешт підозрюваній, визначений слідчим суддею лише зі злів самої підозрюваної, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а подання слідчого - задоволенню.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України, заставу слід призначити у розмірі, що перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А саме, в розмірі заподіяної шкоди - 909960,70грн.

Керуючись ст.ст. 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 28.07.2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо ОСОБА_2 скасувати.

Клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області Вапнярука О.М. задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб - до 08 жовтня 2017 року.

Визначити заставу в розмірі 909 960, 70 грн.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов'язок:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого та суду;

- не відлучатися з м. Бучі Київської області без дозволу слідчого та суду;

- повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування з особами, визначеними слідчим.

Взяти ОСОБА_2 під варту з залу суду.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

А.І. Кривошея В.П. Ващук І.А. Ковальська