Вирок № 68318718, 17.08.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/11633/17

пр. № 1-кп/759/768/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ясельського А.М.,

за участю секретаря Никитюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017100080005849 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.07.2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця смт. Нова Ушиця Новоушицького району

Хмельницької області, громадянина України, освіта

середня, не одружений, не працює, ІПН в матеріалах

кримінального провадження відсутній, який зареєстрований

та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засуджений:

-12.09.2005 року Новоушицьким районним судом

Хмельницької області за ч.3 ст. 185 КК України до громадських

робіт терміном 240 годин;

-16.06.2006 року Новоушицьким районним судом

Хмельницької області за ст. 297 КК України до громадських

робіт терміном 240 годин та штрафу у розмірі 680 гривень;

-21.08.2007 року Святошинським районним судом м. Києва

за ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі;

-16.03.2009 року Новоушицьким районним судом

Хмельницької області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до

5 років 6 місяців позбавлення волі;

-15.11.2012 року Новоушицьким районним судом

Хмельницької області за ч.2 ст. 185, 395, 70, 71 КК України

до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений на

підстав ухвали Хмельницького міського суду Хмельницької

області від 02.11.2015 року, із заміною невідбутого терміну

4 місяці 13 днів на громадські роботи терміном 240 годин, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Матюшко М.А.

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Войтенко К.В.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03.07.2017 року, приблизно о 12 годині 20 хвилин, знаходячись на території парку «ім. Генерала Потапова», неподалік від будинку № 1/5 по вул. Генерала Потапова в м. Києві, звернув увагу на раніше незнайомого йому ОСОБА_3, який сидів на лавці із заплющеними очима та поруч з яким знаходилась чоловіча сумка. Не маючи постійного місця роботи, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, ОСОБА_1 вирішив повторно таємно викрасти дане чуже майно з метою подальшого продажу та отримання коштів для власних потреб.

З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 та помітив, що у останнього в кишені шортів знаходиться мобільний телефон «Nokia C1».

Продовжуючи далі свої злочинні дії направлені на заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь і особистого збагачення, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 та впевнившись, що останній за своїми речами не спостерігає, взяв з кишені його шортів мобільний телефон «Nokia C1» imel: НОМЕР_1, вартість якого згідно висновку спеціаліста становить 200 гривень, із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Djuice», вартістю 50 гривень, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 20 гривень, а також належну ОСОБА_3 сумку, вартість якої згідно висновку спеціаліста становить 50 гривень, в якій знаходилась музична колонка «MD-11», вартість якої згідно висновку спеціаліста становить 100 гривень та мобільний телефон марки «Nokia X7» imel: НОМЕР_2, вартість якого згідно висновку спеціаліста становить 400 гривень, а всього майна на загальну суму 820 гривень.

Заволодівши чужим майном, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину та пояснив, що 03.07.2017 року, приблизно о 12 годині 20 хвилин, знаходився на території парку «ім. Генерала Потапова», в м. Києві, де звернув увагу на раніше незнайомого йому громадянина ОСОБА_3, який сидів на лавці із заплющеними очима та поруч з яким знаходилась чоловіча сумка. В нього виник умисел таємно викрасти чуже майно, яке належало громадянину ОСОБА_3 Тоді він підійшов до ОСОБА_3 та впевнившись, що останній за своїми речами не спостерігає, взяв з кишені його шортів мобільний телефон «Nokia C1» і сумку ОСОБА_3, в якій знаходилась музична колонка «MD-11» та мобільний телефон марки «Nokia X7». Після чого він з місця вчинення злочину втік.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченому положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів до справі.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.2 ст. 185 КК України вірна, оскільки він повторно таємно викрав чуже майно.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий, зокрема за злочини проти власності, не працює. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України, обставина, що обтяжує покарання останнього, є рецидив злочинів. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 100, 368, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання згідно ст. 208 КПК України, а саме з 03 липня 2017 року.

Речові докази після вступу вироку у закону силу: мобільний телефон «Nokia C1» , imel: НОМЕР_1 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Djuice», чоловічу сумку в якій знаходяться мобільний телефон марки «Nokia X7» , imel: НОМЕР_2без сім-картки та музична колонка «MD-11», які були передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 -залишити ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: А.М. Ясельський