Ухвала суду № 68318686, 13.07.2017, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 4-с/759/210/17

ун. № 759/20112/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року Святошинський районний суд м.Києва в складі :

головуючого судді - П'ятничук І.В.,

при секретарі - Немировській А.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали скарги ПАТ «Родовід Банк», заінтересовані особи: старший державний виконавець Святошинської РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Костенко А.О., ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за скаргою ПАТ «Родовід Банк», заінтересовані особи: старший державний виконавець Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Костенко А.О., ОСОБА_2 на дії державного виконавця, в якій скаржник просить визнати незаконними дії старшого державного виконавця Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Костенко А.О., щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.12.2016 р. по виконавчому провадженню № 49528225, скасувати постанову старшого державного виконавця Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Костенко А.О. по виконавчому провадженню № 49528225 від 20.12.2016 р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скаржник посилається на те, що 24.03.2015 року було ухвалено рішення по цивільній справі №759/20112/14-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 18.08.2015 року на підставі вищезазначеного рішення було отримано виконавчий лист, 27.10.2015 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №49528225 з примусового виконання виконавчого листа.

Скаржник зазначив, що 20.01.2017 року АТ «Родовід Банк» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.12.2016 року, яка винесена старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції м. Києва Костенко Анастасією Олегівною. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є те, що в ході проведення виконавчих дій у боржника не виявлено майна, на яке можна звернути стягнення, а заходи державного виконавця щодо його розшуку виявились безрезультатними. Скаржник вважає, що старшим державним виконавцем по виконавчому провадженню №49528225 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з порушенням норм матеріального права та має бути скасованим вважає скаржник. Стягувач вважає такі дії незаконними, оскільки державним виконавцем не вчинено всіх передбачених ст.ст. 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження» дій для виконання рішення суду.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, від скаржника суду надійшло клопотання про розгляд справи в відсутності їх представника, заявлені вимоги підтримав, представник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції м. Києва та боржник причини неявки суду не повідомили, враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути справу в відсутності сторін.

Суб'єкт оскарження - старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції м. Києва Костенко А.О. надав до суду заперечення в яких посилається на те, що 30.11.2015 року до відділу Святошинської РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшов виконавчий лист по справі №2/759/1292/15 від 18.08.2015, про стягнення солідарно зі ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості у розмірі 24 667,24 доларів США, та 324 517,08 грн. В ході проведення виконавчих дій встановлено наступне: згідно відповіді ДПС про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб та про номери рахунків, відкритих фізичними особами, інформація відсутня, згідно відповіді ПФУ про осіб-боржників, які отримують пенсії та про осіб -боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, -інформацію не знайдено. 22.09.2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відомості до відповідних реєстрів (номер запису про обтяження №16546179 у ДРРПНМ, реєстраційний номер обтяження №15984230 у ДРОРМ). Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців, - за боржником нерухомого майна не зареєстровано. 11.08.2016, 15.11.2016 державним виконавцем здійснено виходи за адресою проживання боржника, проте двері ніхто не відчинив, тому здійснити перевірку майнового стану боржника не виявлось можливим, про що складені відповідні акти, враховуючи вищевикладене, 20.12.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа. (а.с. 154-157).

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до цього Закону державному виконавцю також надані права на отримання інформації, необхідної для виконання рішення суду, зокрема інформації, що містить дані про майно та грошові кошти боржника, надано право проникати до житла у встановленому порядку тощо.

Такі ж положення містить і Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Як вбачається з копії матеріалів виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_2 згідно яких за відомостями Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, МВС України відсутні відомості про цю особу та про належне їй рухоме і нерухоме майно.

Разом з тим, слід зазначити, що матеріали справи не містять відомостей про направлення письмових викликів боржнику до органу виконавчої служби з повідомленням про наявність виконавчого провадження та вимогою щодо виконання рішення суду.

Також слід зазначити, що дані актів від 11 серпня 2016 року та 15 листопада 2016 року (без зазначення часу) про вихід державного виконавця за місцем проживання боржника не можна вважати такими, що підтверджують здійснення належним чином перевірки майнового стану за місцем реєстрації або фактичного проживання боржника.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. А відповідно до частини 2 цієї статті, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В частині 4 цієї ж норми Закону передбачено, що про повернення стягувачеві виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Однак, під час розгляду скарги державним виконавцем не були надані суду докази виконання вимог вищевказаних норм.

Також, в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві відсутнє посилання на докази про те, що державним виконавцем були вжиті заходи для розшукання боржника його майна, тощо.

Вказані обставини свідчать про неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява N 40450/04) Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див.; рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

На підставі викладеного, скарга підлягає задоволенню щодо вимог про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 210, 213, 383 - 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ «Родовід Банк», заінтересовані особи: старший державний виконавець Святошинської РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Костенко А.О., ОСОБА_2 на дії державного виконавця- задовольнити.

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Костенко А.О., щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.12.2016 р. по виконавчому провадженню № 49528225.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Костенко А.О. по виконавчому провадженню № 49528225 від 20.12.2016 р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання її копії через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ