Постанова № 6831776, 10.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10.09.2009 р.           12 год. 30 хв.           № 2а-4855/09/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Лізоформ»

до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві

провизнання нечинним та скасування розпорядження

За участю представників сторін:

Від позивача: Лісовий О.І. –представник за довіреністю

Від відповідача: Панчук Ю.В., Самборський В.С.- представники за довіреностями          

у судовому засіданні 10.09.09р. відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ЗАТ «Лізоформ»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування розпорядження №435-КУ від 05.03.09р. про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та не погоджуючись з порушеннями ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та розділів I, VI Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.06р. №1591, вказує на те, що зазначені норми Закону та Положення стосуються емітентів, які здійснили відкрите розміщення цінних паперів та не підлягають застосуванню до позивача, який є закритим акціонерним товариством і не здійснює відкритого (публічного) розміщення цінних паперів або відкритої підписки на акції. В обґрунтування правомірності своїх доводів позивач покликається на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.08р., що набрала законної сили, та згідно з якою розділ VI зазначеного Положення визнано таким, що не відповідає актам вищої юридичної сили. В судовому засіданні 10.09.09р. представник позивача подав суду рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.08.09р. № 948, яким розділ VI Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів виключено.

З посиланням на те, що законодавством не передбачений обов’язок складання та оприлюднення регулярної річної інформації для закритих акціонерних товариств, у тому числі складання та подання аудиторського висновку, позивач вважає, що вправі самостійно прийняти рішення щодо складання та оприлюднення річної регулярної інформації, а також визначити її зміст. В поясненнях, поданих до суду 10.09.09р., представник позивача зазначив, що у поданій до Комісії річній інформації за 2007 рік позивачем розкриті всі відомості, які вимагаються законом для закритих акціонерних товариств при поданні річної інформації емітента (включаючи вимоги розділу VI Положення про розкриття інформації).

Враховуючи наведене, позивач вважає розпорядження №435-КУ від 05.03.09р. про усунення порушень законодавства про цінні папери протиправним та просить його скасувати.

Представник відповідача позов заперечує, вказуючи на те, що при перевірці регулярної річної інформації за 2007 рік встановлені порушення позивачем ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та розділів I, VI Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19.12.06р. №1591, що полягали у розміщенні на сайті інформації щодо аудиторського висновку у неповному обсязі; відсутності копії офіційного друкованого видання, де опублікована річна регулярна інформація; неповному розкритті інформації у формі «Основні відомості про емітента», а саме: про орган управління, посадових осіб емітента, засновників емітента; у неповному розкритті у аудиторському висновку інформації про дії, які відбулися протягом звітного року та можуть вплинути на фінансово –господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів, визначеної ч.1 ст. 41 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Щодо постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.08р., якою розділ VI Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19.12.06р. №1591 визнано таким, що не відповідає актам вищої юридичної сили, представник відповідача зазначив, що на час прийняття оспорюваного розпорядження зміни до вказаного рішення ДКЦПФР не внесені та не зареєстровані Міністерством юстиції України в установленому порядку, а, отже, відсутні підстави вважати, що положення розділу VI втратили чинність та не можуть застосовуватись комісією при перевірці регулярної річної інформації, поданої закритими акціонерними товариствами.

З посиланням на вищенаведене, представник відповідача вважає, що оскаржуване розпорядження є правомірним та винесеним у відповідності до вимог закону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи і заперечення сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві (далі –Територіальне управління) при перевірці регулярної річної інформації за 2007 рік ЗАТ «Лізоформ»було встановлено порушення ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.06р. №1591, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.07р. за № 97/13364, а саме: не в повному обсязі розміщена інформація щодо аудиторського висновку на сайті, відсутня копія офіційного друкованого видання, де опублікована річна регулярна інформація, не повністю розкрита інформація у формі «Основні відомості про емітента», зокрема: про орган управління, посадових осіб емітента, засновників емітента; в аудиторському висновку не повністю розкрита інформація про дії, які відбулися протягом звітного року та можуть вплинути на фінансово – господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів, визначена ч.1 ст. 41 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

В зв’язку з цим, Територіальним управлінням було винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №435-КУ від 05.03.09р., яким встановлено позивачу строк до 30.03.09р. для усунення вказаних порушень.

Правомірність винесення вказаного розпорядження є предметом спору.

Суд не погоджується з висновком Територіального управління про порушення позивачем законодавства про цінні папери, вважає оспорюване розпорядження неправомірним, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 25 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.91р № 1576- XII, до акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах) (ст. 29 цього ж Закону).

Отже, із викладених норм вбачається, що закрите акціонерне товариство не розповсюджує акції шляхом підписки, відкрито (публічно) не розміщує цінні папери.

Відповідно до ч. 5 ст. 152 ЦК України, акціонерне товариство, яке здійснює публічне розміщення акцій, зобов'язане щорічно публікувати для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу інформацію, передбачену законом.

Акціонерне товариство, яке зобов'язане відповідно до закону публікувати для загального відома документи, передбачені статтею 152 цього Кодексу, повинне для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками (ч. 1 ст. 162 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність»від 22 квітня 1993 року N 3125-XII, проведення аудиту є обов'язковим, зокрема, для підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету.

Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України; фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством (частини 1,2 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV)

Емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про: фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством; будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери; власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02. 2006 року N 3480-IV).

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (в тому числі в електронному вигляді); річна інформація про емітента повинна містити такі відомості: найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу; орган управління емітента, його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента; цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), розміщення та лістинг цінних паперів; річна фінансова звітність; аудиторський висновок. Емітент має право додатково подавати іншу інформацію.

Річна інформація про емітента є відкритою і підлягає оприлюдненню емітентом у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів.

Примірник офіційного друкованого видання, в якому опубліковано річну інформацію про емітента, він (емітент) надсилає до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ч.4 ст.40 цього ж Закону).

Із викладеного вбачається, що ст. 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»визначає вимоги до розкриття інформації емітентами, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів (тобто відкритих акціонерних товариств), тоді як ст. 40 вказаного Закону встановлює вимоги до змісту річної інформації емітентів, наведених в ст. 39, тобто для тих, які здійснюють відкрите розміщення цінних паперів (тобто для ВАТ).

Наведені норми зобов`язують в обов`язковому порядку проводити аудит та офіційно оприлюднювати аудиторський          висновок лише відкриті акціонерні товариства.

Отже, за наведених правових норм , суд вважає помилковими посилання відповідача на порушення позивачем ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»в частині відображення не всіх відомостей, які визначені вказаною нормою.

Доводи відповідача про недотримання позивачем розділу VI Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.06р. №1591, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.07р. за № 97/13364 (надалі –Положення), який визначає склад та порядок подання річної інформації емітентами - закритими акціонерними товариствами не можуть слугувати підставою для висновку про порушення законодавства про цінні папери з огляду на те, що даний розділ не узгоджується з вищенаведеними нормами актів цивільного законодавства , що мають вищу юридичну силу (у порівнянні з вимогами розділу VI Положення), зокрема ч.5 ст.152 ЦК України, ч.4 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1 ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність».

Невідповідність розділу VI Положення правовим актам вищої юридичної сили слугувала підставою для визнання Окружним адміністративним судом м. Києва вказаного розділу таким, що не відповідає актам вищої юридичної сили, про що свідчить постанова суду від 14.03.08р. у справі №9/66 , яка набрала законної сили.

З метою з’ясування інформації щодо державної реєстрації змін до рішення ДКЦПФР, яким затверджене Положення в частині його розділу VI, судом направлений запит № 2а-4855/09/2670 від 13.07.09р на адресу Міністерства юстиції України, у відповідь на який Мінюст України повідомило, що рішенням Держкомісії від 14.08.09р. №948 внесено зміни до Положення, якими, зокрема, виключено розділ VI Положення. Зазначене рішення зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.09.09р. за №837/16853 наказом Міністерстві юстиції України від 07.09.09р. №1609/5.

Доводи відповідача про те, що вказані зміни не набрали чинності на момент прийняття оспорюваного розпорядження не спростовують невідповідності розділу VI Положення актам вищої юридичної сили.

Принцип законності у контексті адміністративного судочинства передбачає, зокрема, правила застосування правових актів із врахуванням їх місця в ієрархії національного законодавства –юридичної сили. Так, відповідно до ч. 4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За наведених обставин , враховуючи, що подання та оприлюднення регулярної річної інформації для позивача, який є закритим акціонерним товариством, не є обов’язковим за вимогами законодавства, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та розділу I,VI Положення є помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах актів вищої юридичної сили.

З огляду на викладене, розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 05.03.09р. №435-КУ є протиправним та підлягає скасуванню.

Задовольняючи позов, суд враховує і ту обставину, що позивачем фактично подано до Комісії річну інформацію за 2007 рік (копія долучена до матеріалів справи), у якій позивачем розкриті відомості про емітента.

Приймаючи до уваги те, що вимога про визнання нечинним акта може застосовуватися лише до нормативно –правового акта, тоді як оспорюваний акт є актом індивідуальної дії ненормативного характеру, такий          акт підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про аудиторську діяльність», «Про господарські товариства», Цивільним кодексом України, ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №435-КУ від 05.03.09р. про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Лізоформ» (ЄДРПОУ 32665379) – 3,40 судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 15.09.09р.