
Тальнівський районний суд Черкаської області
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 704/445/17
15.08.2017 року Тальнівський районний суд Черкаської області в складі :
головуючого - судді Міщенко К.М.
за участю секретаря Самсонової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради Тальнівського районну Черкаської області про визнання протиправними рішень органу місцевого самоврядування, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тальнівської міської ради Тальнівського районну Черкаської області про визнання протиправними рішень органу місцевого самоврядування, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що 13.01.2007 року розпорядженням міського голови №7-Рк її було призначено на посаду начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету, а розпорядженням від 09.03.2017 року №66 її було звільнено із займаної посади. Позивач вважає, що її звільнення з посади не відповідає вимогам нормативно-правових актів України, а тому вона вимушена звернутись з даним позовом до суду, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Тальнівського міського голови від 09.03.2017 року №66-Рк, поновити її на посаді начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету з 10.03.2017 року, стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за період вимушеного прогулу та стягнути 50 000 грн. моральної шкоди.
04.05.2017 року позивач звернулась до суду із заявою про збільшення позовних вимог в якій просила суд збільшити позовні вимоги, а саме: в частині поновлення її на посаді начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету з 10 березня допустити до негайного виконання, та в разі задоволення позову на її користь стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1280 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду заперечення на позов та пояснив, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню в зв'язку з тим, що 8 серпня 20017 року розпорядження Тальнівського міського голови №66-Рк від 9 березня 2017 р., яким позивача було звільнено з роботи, скасоване, а тому відсутній предмет спору у позовній вимозі щодо визнання незаконним та скасування даного розпорядження. Щодо позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, то представник відповідача вважає, що ці позовні вимоги є похідними від позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження. А так як основний предмет спору відсутній, то відсутні підстави і до задоволення похідних позовних вимог. Щодо позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди, то представник відповідача вважає, що ці позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки необхідно врахувати самостійне скасування спірного розпорядження відповідачем; відсутність обґрунтування розміру заявленої моральної шкоди та міркувань, з яких позивач виходив при визначені саме такого розміру моральної шкоди.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши докази у їх сукупності та оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що базується на засадах відносності та припустимості доказів, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
В судовому засіданні встановлено і не заперечується сторонами, що 13.01.2007 року розпорядженням міського голови №7-Рк ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету.
Згідно з розпорядженням міського голови №66-Рк від 09.03.2017 року ОСОБА_1 звільнено із посади начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради відповідно до ст. 7 КЗпП України.
Згідно з розпорядженням міського голови №158-Р від 08.08.2017 року було скасовано розпорядження про звільнення ОСОБА_1 від 09.03.2017 р. №66-Рк. та доручено начальнику відділу організаційно-кадрової роботи з'ясувати наміри ОСОБА_1 щодо оформлення трудових правовідносин та наявність поважних підстав неявки на робоче місце.
Таким чином, судом встановлено, що оскільки на день розгляду справи розпорядження № 66-Рк від 09 березня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1.» скасоване то позовні вимоги про визнання незаконним та скасування даного розпорядження задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог позивача про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, то суд вважає, що дані позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовної вимоги визнання незаконним та скасування розпорядження.
Щодо позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди, то суд зазначає, що згідно вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребували від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оскільки позивач в позовній заяві не обґрунтовує в чому полягають її моральні страждання та втрати нормальних життєвих зв'язків, не вказала, які додаткові зусилля для організації свого життя потребувались від неї, не обґрунтувала суму моральної шкоди, чим не довела факту спричинення їй моральної шкоди, то дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі ст.ст. 235, 237-1 КЗпП України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись, ст. ст. 11; 71; 86; 159; 163КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради Тальнівського районну Черкаської області про визнання протиправними рішень органу місцевого самоврядування, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Тальнівський районний суд на протязі 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя К. М. Міщенко
Судове рішення № 68317515, Тальнівський районний суд Черкаської області було прийнято 15.08.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 704/445/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: