Ухвала суду № 68311878, 13.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3142/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Циктіч В.М.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Дзюбіна В.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Проаспет К.О.,

з участю:

прокурора Клещенка О.М.,

захисника Хілька О.М.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Хілька О.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 та апеляційну скаргу самого підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у місті Києві Севрука Т.Р., яке погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Клещенком О.М.,та продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 липня 2017 року включно, із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень, з покладенням обов'язків у разі внесення застави, передбачених п. п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року в селі Гостра Могила Ставищенського району Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.

Також зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника Хілька О.М. про зменшення підозрюваному ОСОБА_2 розміру застави.

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 зазначених кримінальних правопорушень, необхідність відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження, а також наявні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і які на момент розгляду клопотання старшого слідчого про продовження строку тримання під вартою не зменшилися.

Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів, мотивувавши своє рішення стосовно визначення підозрюваному розміру застави.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Хілько О.М. подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить скасувати цю ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою та зменшити розмір застави до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 240000 гривень.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження Хілько О.М. зазначає, що розгляд клопотання старшого слідчого, хоча і був здійснений за його участі, але 22 травня 2017 року слідчим суддею було оголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, а повний текст ухвали слідчого судді він, Хілько О.М., отримав лише 30 травня 2017 року.

Стосовно ухвали слідчого судді, то захисник Хілько О.М. вважає її незаконною та необґрунтованою. Зокрема, захисник зазначає, що слідчий суддя прийшов до переконання про обґрунтованість доводів прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5, яка ніякого відношення до кримінального провадження № 12016100030004345 не має. Також апелянт зауважує, що слідчий суддя вказав про завдання матеріальної шкоди 14 потерпілим, хоча ОСОБА_2 підозрюється не по 14 епізодам, а лише по 6 епізодам, у зв'язку з чим, як запевняє захисник, потерпілих на 8 осіб менше. Крім того, автор апеляції стверджує, що слідчий суддя не взяв до уваги повідомлення прокурора в судовому засіданні про відсутність фактів незаконного впливу на свідків та інших учасників з боку підозрюваного ОСОБА_2, а також залишив поза увагою відсутність в матеріалах кримінального провадження чи в додатках до клопотання старшого слідчого жодного документу, який би свідчив про отримання ОСОБА_2 будь-яких документів чи підтверджував би обізнаність останнього про наявність кримінального провадження щодо нього.

При цьому апелянт запевняє, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину та дружину інваліда третьої групи. Тому, на думку захисника, застосований щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим, а визначений останньому розмір застави непомірним, у зв'язку з чим просить зменшити заставу до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки є особа, яка готова внести заставу в розмірі 240000 гривень.

08 червня 2017 року до Апеляційного суду міста Києва надійшла апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_2, в якій він, теж вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого про продовження йому строку тримання під вартою, а також задовольнити клопотання захисника ХількаО.М. про зменшення застави до 240000 гривень. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_2 в своїй апеляційні скарзі стверджує, що повідомлена йому підозра у вчиненні кримінальних правопорушень є необґрунтованою. Також ОСОБА_2 зазначає, що він не отримував жодного виклику у даному кримінальному провадженні до поліції, про існування ухвали слідчого судді про його розшук він дізнався лише під час затримання та наголошує, що не переховувався від органів слідства та суду і не вчиняв тиску на свідків. Крім того, підозрюваний ОСОБА_2 вказує, що має дружину та малолітнього сина, місце реєстрації в АДРЕСА_1 та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, де проживає разом з родиною. При цьому він наголошує, що визначений йому розмір застави є для нього непомірним та занадто великим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений захиснику ХількуО.М. та підозрюваному ОСОБА_2, але їх апеляційні скаргине підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки захисник Хілько О.М. та підозрюваний ОСОБА_2 були присутні в судовому засіданні 22 травня 2017 року при розгляді клопотання старшого слідчого про продовження останньому строку тримання під вартою, але повний текст ухвали слідчого судді отримали лише 30 травня 2017 року, то причину пропуску ними строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді слід визнати поважною, а захиснику Хільку О.М. та підозрюваному ОСОБА_2 необхідно поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується безпосередньо апеляційних скарг, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12016100030004345, внесеному 12 квітня 2016 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.

15 грудня 2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

28 лютого 2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

02 травня 2017 року о 09 годині 45 хвилин підозрюваного ОСОБА_2 було затримано на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

03 травня 2017 року постановою прокурора відділу прокуратури міста Києва Кошмана Ю.О. кримінальні провадження № 120171000000015 та № 12016100030004345 були об'єднані в одне кримінальне провадження № 12016100030004345 та того ж числа ОСОБА_2 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2017 року щодо ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

11 травня 2017 року першим заступником прокурора міста Києва Кононенком П.М. була винесена постанова про визначення загального строку досудового розслідування.

19 травня 2017 року старший слідчий СУ ГУ НП у місті Києві Севрук Т.Р., за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва КлещенкомО.М.,звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів, тобто до 25 липня 2017 року. Це клопотання мотивовано тим, що завершити досудове розслідування у встановлені строки не представляється можливим, оскільки на даний час сторонам кримінального провадження відкрито матеріали кримінального провадження та надано доступ для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який відсутні, так як останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, заявлені під час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 ризики не зменшилися і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2017 року дане клопотання старшого слідчого було задоволено та продовжено ОСОБА_2 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 липня 2017 року включно, із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480000 гривень, з покладенням обов'язків у разі внесення застави, передбачених п. п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку тримання під вартою слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч ствердженням захисника і підозрюваного, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні старшого слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому посилання захисника та підозрюваного на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч запевнень апелянтів, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчинених кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто заявлені у клопотанні ризики з часу застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам, а у провадженні необхідно завершити виконання вимог ст. ст. 290, 291 КПК України.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційних скаргах.

Таким чином, доводи захисника та підозрюваного щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою.

У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, продовжив підозрюваному ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 21 липня 2017 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування, одночасно визначивши останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з огляду на положення ч. 3 ст. 183 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з покладенням на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави, передбачених п. п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 того ж КПК.

При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання старшого слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Хілька О.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 та апеляційну скаргу самого підозрюваного ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити захиснику Хільку О.М. та підозрюваному ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у місті Києві Севрука Т.Р., погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Клещенком О.М., та продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 липня 2017 року включно, із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень, з покладенням обов'язків у разі внесення застави, передбачених п. п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисникаХілька О.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 та апеляційну скаргу самого підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

В.М. Лашевич В.В. Дзюбін І.О. Рибак