Постанова № 68311834, 14.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2017 р. Справа№ 910/2853/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Халько В.А.,

та представників:

від апелянта - Галкіна І.В. - дов. №20/09/16-Г від 20.09.2016р.;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АТБ-маркет"

на рішення господарського суду м.Києва від 23.05.2017р.

у справі №910/2853/17 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом ТОВ "АТБ-маркет"

до Громадської організації (далі - ГО) "Стоп корупції"

про захист ділової репутації та спростування недостовірних відомостей

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 23.05.2017р. у справі №910/2853/17 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "АТБ-маркет" до ГО "Стоп корупції" про захист ділової репутації та спростування недостовірних відомостей.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "АТБ-маркет" подало апеляційну скаргу, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі №910/2853/17 від 23.05.2017 р. та прийняти нове рішення, яким: визнати інформацію недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивача, яка була поширена шляхом розміщення на веб-сайті Інформаційний портал "СТОПКОР", власником якого є відповідач, у статті "ІНФОРМАЦІЯ_1", а саме (цитати): 1) "Активісти "Стоп корупції" провели пікет під стінами СБУ з вимогою розслідувати факти сепаратистської діяльності та спонсорування терористів на Сході країни з боку топ- менеджменту продовольчої мережі АТБ"; 2) "Ми пікетували правоохоронне відомство з вимогою перевірити численні факти антидержавної діяльності з боку керівників мережі супермаркетів АТБ. Магазини продовжують працювати на тимчасово окупованих територіях Донбасу та в анексованому Криму, а топ-менеджмент підозрюють у спонсоруванні тероризму. Активісти мають намір зупинити роботу мережі та покласти край діям посібників та спонсорів тероризму"; 3) "Додамо, що за даними журналістів, ОСОБА_3 - один зі співвласників мережі, був наближений до оточення екс-президента утікача ОСОБА_5. Є інформація, що ОСОБА_3 спонсорував діяльність тітушок та спецпідрозділів правоохоронців, які розганяли та вбивали мирних протестувальників під час Революції Гідності"; 4) "На початку сепаратистського руху, за даними журналістів, ОСОБА_3 налагоджував зв'язок із терористами та постачав їм матеріальну допомогу й усіляко підтримував проведення проросійських акцій та антиукраїнську агітацію"; 5) "Додамо, що наприкінці минулого року СБУ затримала топ-менеджера мережі супермаркетів через фінансування терористичної організації "ДНР"". Заборонити відповідачу поширювати вищенаведену інформацію будь-якій особі в будь-якій спосіб, в тому числі по телебаченню, в мережі Інтернет, в публічних виступах, акціях, мітингах, протестах, пікетах, тощо. Зобов'язати відповідача, не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду, спростувати вищевикладену недостовірну інформацію, поширену в мережі Інтернет на веб-сайті Інформаційний портал "СТОПКОР", в статті: "ІНФОРМАЦІЯ_1", шляхом розміщення (оприлюднення) тим же шрифтом, кольором, на тому ж веб-сайті, на якому було розміщено вказану статтю, під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_2" тексту: "Визнати недостовірною інформацію викладену в статті "ІНФОРМАЦІЯ_1", і в той же час доби, коли була поширена така стаття, з розміщенням фотокопії відповідного рішення суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. апеляційна скарга ТОВ "АТБ-маркет" була прийнята до провадження і призначена до розгляду на 03.07.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017р. названу вище апеляційну скаргу було прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі та призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017р. розгляд справи було відкладено на 02.08.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017р. названу вище апеляційну скаргу було прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі та призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017р. розгляд справи відкладено на 14.08.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ГО "Стоп корупції" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва від 23.05.2017р. залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ТОВ "АТБ-маркет" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до ГО "Стоп корупції" (із вимогами про зобов'язання про захист ділової репутації та спростування недостовірних відомостей, зазначивши, що відповідачем - Громадською організацією "Стоп корупції", на веб-сайті Інформаційний портал "СТОПКОР" (http://ІНФОРМАЦІЯ_7/) була опублікована стаття: "ІНФОРМАЦІЯ_1" (ІНФОРМАЦІЯ_3/).

Позивач стверджує, що вказана стаття безпосередньо стосується ТОВ "АТБ- маркет", як власника мережі магазинів "АТБ", з огляду на наступні твердження, які абсолютно не відповідають дійсності, та ганьблять ділову репутацію позивача: магазини позивача нібито продовжують працювати на окупованих територіях Донбасу та анексованому Криму; топ-менеджмент позивача підозрюють у спонсоруванні тероризму; позивач - посібник та спонсор тероризму; позивач здійснює антиукраїнську діяльність; один із співвласників позивача спонсорував діяльність тітушок та спецпідрозділів правоохоронців, як розганяли та вбивали мирних протестувальників; на початку сепаратистського руху, співзасновник позивача - ОСОБА_3 налагоджував зв'язок із терористами та постачав їм матеріальну допомогу, підтримував проросійських акцій, антиукраїнську агітацію; СБУ нібито затримало топ-менеджера мережі супермаркетів через фінансування терористичної організації "ДНР".

На думку позивача, відповідні твердження створюють у читачів статті хибні враження про безпосередню причетність ТОВ "АТБ-маркет" до фінансування тероризму, та що ТОВ "АТБ-маркет" продовжує ведення господарської діяльності на окупованих територіях, сприяючи цим розвитку тероризму. Розповсюджена відповідачем інформація є недостовірною, а її поширення порочить ділову репутацію позивача.

Позивач, стверджує, що інформацію, яку він вважає недостовірною, було поширено саме відповідачем, обґрунтовуючи вказане тим, що:

- особа, яка поширила негативну і недостовірну інформацію про позивача в мережі Інтернет, є достовірно відомою: це відповідач, якому належить як інформація на веб-сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_7, так і сам веб-сайт http://ІНФОРМАЦІЯ_7, як інформаційний портал;

- відповідно до розміщеної на вказаному веб-сайті інформації, його користувачем та власником є Громадська організація "Стоп корупції" (код ЄДРПОУ 39946405).

Також, позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що він не є власником вказаного сайту, на думку позивача, спростовуються з огляду на те, що оформлення головної сторінки веб-сайту, на якому була розміщена оскаржувана інформація, містить візуальні позначення інформаційного порталу "СТОПКОР" під знаком "ІНФОРМАЦІЯ_4", тоді як відповідач є власником Знаку для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_4" відповідно до Свідоцтва НОМЕР_1 (заявка № m201508669 від 19.08.2015р.), відтак, використання відповідачем знаку для позначення та ідентифікації "ІНФОРМАЦІЯ_5" захищене чинним законодавством, що, в свою чергу, підтверджує те, що поширення спірної інформації під вказаним знаком відбулось саме відповідачем як володільцем цього знаку.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1 та 2 ст. 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Як зазначено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1), беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України (далі - ГК України) дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 та 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Як зазначено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Матеріалами справи підтверджується факт поширення спірної інформації - статті "ІНФОРМАЦІЯ_1" (ІНФОРМАЦІЯ_6 в мережі Інтернет за адресою http://ІНФОРМАЦІЯ_7.

Місцевим судом було встановлено, що автор спірної статті не вказаний.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, на підтвердження того, що саме відповідач - ГО "Стоп корупції", є автором спірного інформаційного матеріалу (або авторами є його посадові чи службові особи при виконанні посадових (службових) обов'язків) або того, що відповідач є власником сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_7, на якому поширено спірну інформацію.

Статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що електронна (цифрова) інформація - аудіовізуальні твори, музичні твори (з текстом або без тексту), комп'ютерні програми, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, що знаходяться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення комп'ютером, які можуть існувати і (або) зберігатися у вигляді одного або декількох файлів (частин файлів), записів у базі даних на зберігаючих пристроях комп'ютерів, серверів тощо у мережі Інтернет, а також програми (передачі) організацій мовлення, що ретранслюються з використанням мережі Інтернет.

Статтею 1 вказаного Закону України "Про інформацію" визначено, що:

- веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов'язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом; веб-сторінка - складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об'єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо;

- власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу;

- власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею;

- доменне ім'я - ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті.

Разом з тим, кожен комп'ютер при підключенні до Інтернету має свою власну унікальну адресу-число, яке складається з чотирьох байтів (ІР- адреса). Оскільки запам'ятовування десятків чи навіть сотень знаків є важким і недоцільним, для спрощення у користування було вирішено ввести спеціальні назви - домени та доменні ім'я. Доменна Система Імен влаштована таким чином, що дозволяє призначати декілька доменних імен одній IP-адресі, що дає можливість декільком веб-сайтам функціонувати на одній ІР-адресі.

Згідно визначень, що містяться у статті 1 Закону України "Про телекомунікації", домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовується адміністратором; доменне ім'я - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.

У Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2002 року № 327/225, міститься визначення, згідно з яким веб-сайт - сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

Відповідно до зазначеного, особа, яка володіє сайтом має ІР-адресу (число, яке складається з чотирьох байтів), проте сайт має свою назву - http://ІНФОРМАЦІЯ_7/, при цьому доменним ім'ям є "ІНФОРМАЦІЯ_7", а доменами - "stopcor ", "org". Тобто, для позначення певного сайту використовується доменне ім'я, яке створюється за допомогою доменів різних рівнів.

Власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім'я. Доменне ім'я, зареєстроване у відповідному домені, використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним ім'ям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім'я у відповідному домені.

Таким чином, виникають правовідносини з реєстрації доменного імені, суб'єктами яких є: реєстрант, реєстратор та адміністратор адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені:

реєстрант - особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем в публічному домені. Це і є особа, якій належить доменне ім'я, а отже і сайт, для позначення якого воно використовується;

реєстратор - суб'єкт господарювання, який надає реєстранту послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування і функціонування доменного імені;

адміністратор - адміністратор публічного домену, в якому відбувається делегування.

Під час реєстрації доменного імені реєстрант надає контактну інформацію про себе реєстратору, а отже, ці дані є в розпорядженні реєстратора та адміністратора. Факт реєстрації доменного імені означає делегування прав на нього реєстранту, який використовує відповідне доменне ім'я для позначення сайту, тобто є власником цього сайту з відповідним доменним ім'ям.

З урахуванням приписів п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1, належним підтвердженням того, що певна особа є власником сайту, можуть бути дані, отримані від адміністратора адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені, а також дані, отримані від реєстратора, який на підставі цивільно-правового договору, укладеного з реєстрантом, здійснював реєстрацію відповідного доменного імені.

У матеріалах справи міститься відповідь ТОВ "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ" про те, що ТОВ "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ" не надає послуги з реєстрації доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7.

При цьому, з інформації WHOIS, доступної за допомогою сайту http://imena.ua, вбачається, що домен ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстровано Компанією "GoDaddy.com, LLC; реєстрант - ОСОБА_6; admin name: ОСОБА_6; tech name: ОСОБА_6; registry Tech ID: НОМЕР_2.

Відомості про те, що ОСОБА_6 є власником доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 підтверджуються також довідкою ТОВ "Хостпро" вих. №30 від 04.05.2016 р.,

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що власником сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_6.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Паеффген проти Німеччини (PAEFFGEN GMBH v. Germany, № 25379/04, 21688/05, 21722/05, 21770/05, ECHR 2007)", вказав на те, що власник доменного імені вправі самостійно визначати способи його використання (розмістити рекламу, сайт про послуги і товари, зробити доступ платним або безкоштовним, здавати доменне ім'я в оренду, продати його). Тому виключне право на використання доменного імені має економічну цінність, а відповідно є правом власності в змісті статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, на підтвердження того, що власник доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 (сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_7), передав вказане доменне ім'я у власність або користування іншій особі, зокрема, відповідачу у даній справі, на підставі відповідного договору, а також доказів того, що користування доменним stopcor.kiev.ua здійснюється без належної правової підстави, саме відповідачем.

Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази надання відповідачу - ГО "Стоп корупції", доступу до веб-сайту http://ІНФОРМАЦІЯ_7; або створення облікового запису, що використовується ГО "Стоп корупції" для розміщення веб-сторінки на вказаному веб-сайті, та здійснення управління і (або) розміщення електронної (цифрової) інформації в межах такої веб-сторінки (у випадку якщо власник веб-сторінки володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження своїх тверджень. Позивач не звертався із запитом про надання інформації до реєстратора - Компанії "GoDaddy.com, LLC", будь-якої іншої особи або органу, що може надати відомості про власника спірного сайту, відмінні від наявних у матеріалах справи.

Використання саме відповідачем належного йому знаку для товарів і послуг на веб-сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_7 не підтверджується належними доказами.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено факту поширення саме відповідачем спірної інформації - статті "ІНФОРМАЦІЯ_1" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8

За змістом п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", підставою для задоволення позову у справах зазначеної категорії є сукупність всіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. А отже, за відсутності однієї з наведених обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Суд першої інстанції законно і обґрунтовано відмовив ТОВ "АТБ-маркет" у задоволенні позову до ГО "Стоп корупції" про захист ділової репутації та спростування недостовірних відомостей.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "АТБ-маркет" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 23.05.2017р. у справі №910/2853/17 - без змін.

Справу №910/2853/17 повернути до господарського суду м. Києва

Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко