Рішення № 68311810, 10.08.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2017 р.Справа № 925/661/17

Господарський суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - адвокат,

від відповідача-1 ОСОБА_2 за довіреністю,

від відповідача-2 - ОСОБА_3 за довіреністю,

від третьої особи не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Фермерського господарства "Сухецький", м.Христинівка

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

до відповідача-2: Приватного підприємства "Дніпро", смт.Голованівськ Кіровоградської області

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача-1 ОСОБА_4 районна державна адміністрація

про визнання додаткової угоди недійсною,

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Сухецький" (далі - ФГ "Сухецький"; Позивач) звернулось до Господарського суду з вимогою:

Визнати недійсною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення укладену між Приватним підприємством «Дніпро» та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області (правонаступником якого є Головне управляння Держгеокадастру в Черкаській області), що продовжила дію Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення укладений 06.09.2007 відповідачем-1 х ОСОБА_4 районною державною адміністрацією на новий 5-річний строк до 30.10.2017 з мотивів недодержання в момент вчинення правочину Сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою статті 203 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні представник Позивача заявлені вимоги повністю підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Зокрема, пояснив, що Додатковою угодою між Відповідачами дію Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 06.09.2007 продовжено на новий 5-річний строк до 30.10.2017.

Позивач стверджує, що на момент вчинення оскаржуваного правочину Відповідач-1 не мав повного обсягу дієздатності для укладення даного правочину, так як повноваження йому передані Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012 лише з 25.01.2013 із часу затвердження Положення про діяльність Відповідача-1. Укладати правочин - Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення 06.09.2007 на новий 5-річний строк до 30.10.2017 Головне управління Держземагенства у Черкаській області (правонаступником якого є Відповідач-1) не мало права, в тому числі таке право не надавалося Відповідачу-1 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Переважне право на поновлення Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 06.09.2007 - Відповідачем-2 було втрачено, а договір оренди припинив свою дію 07.09.2012. Відповідачем-2 не виконано умов набуття пріоритетного права оренди земельної ділянки на новий строк так як не вчинено переліку дій, що передбачені ч.І ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі Управління; Відповідач-1; Орендодавець) відзиву на позов не подало. Представник Відповідач-1 в судовому засіданні пояснила, що за результатами розгляду справи № 925/1901/14 було визнано поновленим договір оренди з ПП»Дніпро». Проте, ПП «Дніпро» не зверталось до Управління для підписання Додаткової угоди. Додаткова угода не була у встановленому порядку зареєстрована. Тобто, у ПП «Дніпро» немає зареєстрованого речового права на земельну ділянку. Правомірність землекористування позивача розглядалася ОСОБА_4 райсудом, який прийняв відповідне рішення. На думку представника Відповідача -1 прийняті у справі № 925/1901/14 рішення мали б переглядатися в іншому порядку, а не шляхом предявлення наявного позову. На сьогодні Відповідач-1 не може визначити свою правову позицію стосовно спору. Договір поновлено і Додаткова угода укладена згідно рішення суду від 11.02.2015 925/1901/14, а Головне управління Держгеокадастру оскаржуваної Додаткової угоди не підписувало.

Приватне підприємство " Дніпро" ( далі ПП "Дніпро"; Відповідач-2) у поданих до суду письмових поясненнях та його представник у судовому засіданні заявлених вимог не визнав мотивуючи, зокрема тим, що позивач в доданих матеріалах до позову не надає відомостей про наявність оскаржуваної додаткової угоди до договору оренди землі, адже такої не існує. Пролонгація договору оренди землі від 06.09.2007 між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ПП» Дніпро» відбулось відповідно до рішення Господарського суду Черкаської області в справі № 925/1901/14, на яку посилається позивач. Тобто вищезазначене рішення є преюдиційним для вирішення даного спору ( а.с.106).

Відповідач-2 вважає, що в даному випадку слід врахувати правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі № 6-1282цс16.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_4 районної державної адміністрації (далі-третя особа) в судове засідання не зявився, про причини незявлення суд не повідомлений.

У відзиві на позов третя особа своєї позиції щодо предмету спору не висловила. Разом з тим, у відзиві зазначено, що ОСОБА_4 районна державна адміністрація надати суду документи, що стосуються укладення спірного договору оренди земельної ділянки на новий строк не може, оскільки вищезгаданої додаткової угоди райдержадміністрація не укладала(а.с.118).

Факт належного повідомлення третьої особи про час і місце розгляду справи, крім відзиву на позов, підтверджується також поштовим повідомленням УДППЗ «Укрпошта» про вручення їй ухвали з викликом до суду (а.с.117).

Представники позивача і відповідачів не наполягали на обовязковій участі представника ІІІ особи в судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку визначеному ст.75 ГПК України.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та матеріали господарської справи № 925/1901/14 і подані сторонами докази приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України: кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Позивач - Фермерське господарство "Сухецький" є субєктом господарської діяльності, що підтверджується копією Статуту та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності фермерського господарства є виробництво, вирощування , заготівля, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції та надання господарських послуг ( а.с.14-23;91-99 ).

Предметом спору є захист права позивача на користування (оренду) земельною ділянкою загальною площею 40,3375 га з кадастровим № 7124687000:03:002:0166, шляхом визнання недійсним правочину - Додаткової угоди від 11.02.2015 до Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 06.09.2007 (далі - Додаткова угода від 11.02.2015) з мотивів недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, внесено зміни до Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі, а також землі державної та комунальної власності визнано розмежованими.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною 4 статті 4 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 №258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 за №852/21164, затверджено Положення про Головне управління Держземагенства в області, яке є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане, і яке, серед іншого, розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2015 № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворені, як юридичні особи публічного права, територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29.04.2015 №3 Головне управління Держземагентства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

На час розгляду справи діє Положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області затверджене наказом служби від 17.11.2016 (а.с. 69 74).

Суд приходить до висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру), як орендодавець, є належним відповідачем.

Відповідач-2 є субєктом господарської діяльності, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності фермерського господарства є виробництво, переробка і реалізація рослинної і тваринницької продукції та надання транспортних і господарських послуг. ( а.с. 57-59).

Цивільний кодекс України (далі ЦК) передбачає два випадки пролонгації договору найму (оренди): ч. 1 ст. 764 ЦК України і ч. 1 ст. 777 цього Кодексу.

Так, за змістом положень ч. 1 ст. 764 ЦК якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 ЦК наймач, який належно виконує свої обовязки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст. 33 Закону України Про оренду землі, яка конкретизує порядок такої пролонгації.

За змістом ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Порядок зміни господарських договорів регламентовано ст.188 Господарського кодексу України (далі ГК). Відповідно до положень ст.30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку.

06.09.2007 між ОСОБА_4 районною державною адміністрацією Черкаської області, як орендодавцем і ПП "Дніпро", як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, згідно з яким орендодавець на підставі своїх розпоряджень від 17.05.2005 №77 і від 02.08.2007 №171 зобов'язався надати, а орендар прийняти у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 43,1436 га ріллі, що знаходиться в адміністративних межах Углуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області(а.с. 24 31).

Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 43 договору, він набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

06.09.2007 договір посвідчено приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за №4339, а 30.09.2007 зареєстровано у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при ДК України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040779500054.(а.с.27).

За актом прийому-передачі земельної ділянки від 06.09.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду терміном на 5 років зазначену в Договорі земельну ділянку(а.с. 32).

06.08.2010 та 14.03.2011 сторони уклали правочини про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.09.2007, якими за взаємною згодою змінювали умови договору щодо розміру орендної плати (а.с.122-123).

Право сторін на зміну умов договору закріплено у п.36 Договору (а.с.26).

21.10.2014 приватне підприємство "Дніпро" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Черкаської області, в якому просило, з урахуванням доповнень позовних вимог:

- визнати за позивачем право на поновлення і продовження договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладеного 06.09.2007 ним як орендарем, і ОСОБА_4 районною державною адміністрацією Черкаської області як орендодавцем, зареєстрованого у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центрального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.10.2007 за №040779500054;

- визнати відновленим і продовженим термін дії вищеназваного договору на той же 5-ти річний термін і на тих же умовах;

- визнати укладеною між позивачем і головним управлінням Держземагентства у Черкаській області додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 06.09.2007, зареєстрованого у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центрального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.10.2007 за № 040779500054 про поновлення договору на той же 5-ти річний термін на умовах поданого позивачем проекту додаткової угоди.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.12.2014 за клопотанням позивача замінено відповідача ОСОБА_4 районну державну адміністрацію Черкаської області на належного відповідача - головне управління Держземагентства у Черкаській області, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_4 районну державну адміністрацію Черкаської області і реєстраційну службу Христинівського районного управління юстиції Черкаської області.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.02.2015 у справі № 925/1901/14 позов задоволено частково: Договір оренди земельної ділянки сільгосппризначення, укладений 06.09.2007 ОСОБА_4 районною державною адміністрацією і приватним підприємством "Дніпро", зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040779500054, визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 06.09.2007, зареєстрованого у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центрального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.10.2007 за №040779500054, про поновлення договору на той же 5-ти річний строк до 30 жовтня 2017 року визнано укладеною.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 33 41).

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів господарської справи № 925/1901/14 вбачається, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, гр. ОСОБА_5 (голова фермерського господарства), що спростовує доводи позивача про незалучення Фермерського господарства до участі у розгляді спору щодо укладання між відповідачами спірної Додаткової угоди (справа № 925/1901/14).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 за апеляційною скаргою гр. ОСОБА_5, рішення господарського суду Черкаської області від 11.02.2015 скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постанова апеляційного суду вмотивована тим, що спірна земельна ділянка вже передана гр. ОСОБА_5 в оренду на підставі Договору від 27.03.2014, та Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі №706/1096/14-ц, яке набрало законної сили, зобовязано ПП "Дніпро" повернути гр. ОСОБА_5 у володіння і користування земельну ділянку з кадастровим номером 7124687000:03:002:0166 площею 40,3375 га.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, приватне підприємство "Дніпро" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просило Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 скасувати, а рішення господарського суду Черкаської області від 11.02.2015 залишити в силі.

Факт прийому-передачі земельної ділянки Відповідачем -2 у 2007 році не оспорюється сторонами, які беруть участь у справі і у суду сумнівів не викликає.

Державна реєстрація Додаткової угоди від 11.02.2015 до Договору від 06 лютого 2007 року не здійснена, що підтверджується поясненнями представників сторін у судовому засіданні та неподанням до суду належних і допустимих доказів, які б обєктивно підтверджували факт реєстрації .

Ні позивач, ні відповідач-1 не надали суду належних і допустимих доказів того, що на час розгляду наявної справи саме вони реально обробляють/використовують земельну ділянку з кадастровим номером 7124687000:03:002:0166 площею 40,3375 га за призначенням.

За приписами ч.3 с.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи позивача про те, що Орендодавець не мав повноважень на укладання Додаткової угоди через відсутність Положення про Головне управління Держгеокадастру, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

За приписами ст.509 ЦК України зобовязання виникають із підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Положеннями ст.11 ЦК України визначено:

« 1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події».

Суд, враховуючи вищенаведені нормативні акти, приходить до переконання, що повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів надані Головному управлінню Держгеокадастру з 01.01.2013.

В судовому засіданні встановлено, що речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 7124687000:03:002:0166 площею 40,3375 га. у встановленому порядку зареєстровано саме за ФГ «Сухецький», а не за ПП «Дніпро».

Правомірність укладання Додаткової угоди від 11.02.2015 за рішенням суду щодо пролонгації договору оренди ПП «Дніпро» підтверджується постановою ВГСУ від 11.11.2015 у справі № 925/1901/14, що в силу приписів ст.35 ГПК України має преюдиційне значення (а.с. 124).

Суд приходить до переконання, що позивач намагається поза порядком, встановленим ГПК України для перегляду/скасування рішень, скасувати судове рішення, прийняте 11.11.2015 Вищим господарським судом України у справі № 925/1901/14.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів заявлених ним вимог, і позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення і підписання повного тексту рішення.

Рішення складено 15.08.2017

Суддя В.В.Єфіменко