Постанова № 68311642, 15.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року Справа № 916/1991/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Демидової А.М. Шевчук С.Р.,розглянув касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Агропромсервіс"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.03.2017р. та рішеннягосподарського суду Одеської області від 05.12.2016р.у справі№916/1991/16 господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Агропромсервіс"до відповідачів:1. Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фінанс"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 провизнання недійсними договорівза участю представників

позивача - не з'явились;

відповідачів 1. Ногай Д.С.;

2. не з'явились;

третьої особи на стороні позивача - не з'явились;

третьої особи на стороні відповідача - не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Товариство з додатковою відповідальністю (надалі - ТДВ) "Агропромсервіс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк (надалі - ПАТ АБ ) "Порто-Франко" та Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Альянс Фінанс" про визнання недійсними договорів, укладених 30.05.2016р. між ТОВ "Альянс Фінанс" та ПАТ АБ "Порто-Франко", про відступлення права вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки, речові права за яким зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за індексним номером 29815177.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Рога Н.В., суддя Бездоля Д.О., суддя Железна С.П.) у справі №916/1991/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2017р. у даній справі (колегією суддів у складі Разюк Г.П., суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.) рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, ТДВ "Агропромсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2017р. та рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. у справі №916/1991/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника ПАТ АБ "Порто-Франко", суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 17.10.2005р. між АКБ "Порто-Франко" (правонаступник ПАТ АБ "Порто-Франко") (Іпотекодержатель) та ВАТ "Агропромсервіс" (правонаступник ТДВ "Агропромсервіс") (Іпотекодавець), яке є майновим поручителем ОСОБА_4 (Боржник), був укладений Договір іпотеки, який забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором (відзивна кредитна лінія) №1388/1-05 від 17.10.2005р., укладеного між Іпотекодержателем та ОСОБА_4, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі.

Відповідно до п.1.3 Договору іпотеки предметом іпотеки є нежитлова будівля під АДРЕСА_1, загальною площею 8167,5 кв.м, що розташована на земельній ділянці розміром 13144 кв.м, яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України від 18.08.1995р. за №1326 та зареєстрована КП "ОМБТІ та РОН".

Відповідно до п.6.1 Договору він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором та додаткових договорів до нього. Право іпотеки, та відповідно і цей Договір, припиняє чинність у разі: припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) Предмета іпотеки, якщо Іпотекодавець не замінює або не відновляє предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття Іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

14.01.2009р. був укладений додатковий договір про внесення змін до Договору іпотеки від 17.10.2005р., у п.1.1. якого зазначено, що Договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором (відклична кредитна лінія) №1388/1 -05 від 17.10.2005р., додаткової угоди №1 до нього від 01.02.2006р., додаткової угоди №2 до нього від 27.08.2008р., додаткової угоди №3 до нього від 2008р., додаткової угоди №4 до нього від 10.12.2008р., додаткової угоди №5 до нього від 16.01.2009р., які укладено між Іпотекодержателем та ОСОБА_4, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі. Сума кредитної лінії - 600000 дол. США; строк повернення кредиту - 14.01.2011р.; розмір відсоткової ставки - 14,5% річних.

Разом з тим, судами також встановлено, що 26.09.2014р. на підставі постанови правління Національного банку України №610 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Порто-Франко" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №103 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АБ "Порто-Франко", на підставі якого з 29.09.2014р. розпочато процедуру виведення ПАТ АБ "Порто-Франко" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ "Порто-Франко". Згідно з постановою правління Національного банку України від 30.01.2015 № 67 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ АБ "Порто-Франко" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 30.01.2015 № 19 "Про початок процедури ліквідації АБ "Порто-Франко" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ АБ "Порто-Франко" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ "Порто-Франко" Красюка І.І.

Так, за результатами аукціону, що відбувся 25.04.2016р., Фондом гарантування вкладів фізичних осіб /ФГВФО/ було реалізовано активи ПАТ АБ "Порто-Франко" та укладено Договір відступлення права вимоги №18 від 30.05.2016р. між ПАТ АБ "Порто-Франко" в особі уповноваженої особи ФГВФО Красюка І.І. (Первісний кредитор) та ТОВ "Альянс Фінанс" (Новий кредитор) згідно умов якого та на підставі протоколів організатора аукціону ТОВ "Професіонал" про визначення переможця аукціону з реалізації активів АБ "Порто -Франко" шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язань від 25.04.2016р. №51 (АЕТ) лот №1232, первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові і стає кредитором за кредитним договором (відклична кредитна лінія) №1388/1-05 від 17.10.2005р., укладеним між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ОСОБА_4. За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором та всіма договорами забезпечення.

Крім того, 30.05.2016р. між ПАТ АБ "Порто-Франко" (Цедент) та ТОВ "Альянс Фінанс" (Цесіонарій) був укладений Договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки, за умовами якого у зв'язку із укладанням між Цедентом та Цесіонарієм Договору відступлення права вимоги №18 від 30.05.2016р. Цедент передає, а Цесіонарій приймає права вимоги за Договором іпотеки від 17.10.2005р., Іпотекодавцем за яким є ВАТ "Агропромсервіс" (правонаступник ТДВ "Агропромсервіс"), Боржником за кредитним договором - ОСОБА_4. Згідно п.1.2 цього Договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включають всі права Іпотекодержателя, що передбачені умовами договору іпотеки; право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до договору іпотеки. Договір посвідчений нотаріально.

Укладення зазначених договорів і стало підставою для виникнення спору у даній справі, оскільки позивач, як іпотекодавець, вважає, що аукціон від 25.04.2016р. проведений з порушенням та ігноруванням вимог Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016р., та зареєстрованого в Мінюсті України 20.04.2016р. за №606/28736. Відтак, за переконанням позивача, це порушує права як потенційних покупців, так і право боржника, який би отримавши зазначену інформацію у встановленому порядку мав змогу самостійно придбати відповідний актив, задовольнивши вимоги банку.

Крім того, позивач зазначає, що ТОВ "Експертна компанія "Професіонал" була значно занижена оціночна вартість права грошової вимоги, з огляду на що позивач вважає, що невідповідність початкової ціни реалізації оціночній вартості також свідчить про відсутність затвердження Фондом ціни активу у розмірі 763809 грн. у інвентаризації майна та формуванні ліквідаційної маси банку, та відповідно, використання при цьому оцінки ТОВ "Експертна компанія "Професіонал", яка відрізняється від початкової ціни реалізації більше ніж на 30%, що саме по собі виключає погодження Фондом такої вартості.

Таким чином, як встановлено судами та вбачається зі змісту позовної заяви ТДВ "Агропромсервіс", останнє стверджує, що Договір відступлення права вимоги №18 від 30.05.2016р. та Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 30.05.2016р. мають бути визнані судом недійсними, оскільки ПАТ АБ "Порто-Франко" оскарживши в судовому порядку попереднє відступлення активу на користь ТОВ "Фінансова компанія "ТОП ФІНАНС" за заниженою ціною, здійснив у наступному ті ж дії, які порушують вимоги ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". За таких обставин, позивач вважає, що будь-які форми виконання зобов'язань перед ТОВ "Альянс Фінанс" з боку ТДВ "Агропромсервіс", за умови встановленої недійсності придбання прав вимоги до ТДВ "Агропромсервіс" будуть безпідставними та такими, що порушують права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Зазначеної позиції дотримується Верховний суд України у постанові Пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9.

Водночас, у ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільний кодекс України не містить визначення поняття "заінтересована особа", тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом. Тобто, як вірно зазначено судами, звернувшись до суду з позовом у даній справі, ТДВ "Агропромсервіс" повинно доводити не тільки наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а в першу чергу - обставини за якими спірні правочини, стороною яких він не є, порушують його законні права та/або інтереси.

Проте матеріали справи не містять документів, які б свідчили про порушення саме права позивача внаслідок укладення спірних договорів. Натомість, позивач посилається на можливість порушення права боржника та потенційних покупців. Але, ані боржник, ані сторони договорів їх не оскаржують. Власне і позивач не оскаржував ні процедури проведення аукціону, ні звіту про визначення вартості права грошової вимоги тощо. Відтак, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що права та охоронювані законом інтереси позивача не були і не могли бути порушеними оспорюваними ним договорами відступлення права вимоги.

Крім того, судом апеляційної інстанції було досліджено виписку з протоколу засідання виконавчої дирекції ФГВФО №098/15 від 27.04.2015р. про погодження скоригованого початкового балансу ліквідації, затвердження результатів інвентаризації, затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів та затвердження акта формування ліквідаційної маси ПАТ АБ "Порто-Франко"; виписку з протоколу засідання Комітету з питань організації продажу активів ФГВФО №07/16 від 27.01.16р. про організацію продажу активів ПАТ АБ "Порто-Франко"; рішення виконавчої дирекції ФГВФО №111 від 4.03.16р. "Про затвердження умов продажу активів АБ "Порто - Франко"; протоколи засідання малого комітету з управління активами АБ "Порто-Франко" №47 від 9.02.16р., №60 від 5.04.16р. та протокол №51(АЕТ) лот №1232 від 25.04.16р. про визначення переможця повторних відкритих торгів (аукціону), яким визначено вартість реалізації активів АБ "Порто-Франко". За результатами дослідження зазначених документів порушень вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час ліквідаційної процедури відповідача-1 не встановлено.

Посилання заявника касаційної скарги на висновки Верховного суду України, здійснені у постановах від 13.04.2016р., є помилковим, оскільки обставини, встановлені судами у зазначених заявником справах є відмінними від тих, які встановлені в межах даної справи та не можуть бути враховані у цій справі.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на викладені вище встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, враховуючи, що доводи заявника касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні ним положень чинного в Україні законодавства та не спростовують вірних висновків судів, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115,1117,1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Агропромсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2017р. у справі №916/1991/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М.Демидова

С.Р.Шевчук