Рішення № 68310761, 14.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.2017 Справа № 904/6641/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат",

м. Кривий Ріг

про стягнення 30 751,68 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 673 від 17.05.2017 р.

Від Відповідача: представник ОСОБА_2 , довіреність № 52-16/119 від 27.12.2016 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь плату за користування вагонами в розмірі 29350,08 грн., збір за зберігання вантажу в розмірі 1401,60 грн. (всього 30751,68 грн.) та судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що на адресу Відповідача в січні 2017 року залізницею було прийнято до перевезення порожні власні вагони, які були затримані на станції Рядова через зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію, про що залізницею складені акти загальної форми ГУ-23а та видано наказ про затримку.

Представник Відповідача подав клопотання про витребування документів (арк.с. 109-111), а саме просить суд:

витребувати у РФ «Придніпровська залізниця»:

1. Графіки руху поїздів по вузлу Кривий Ріг (у кольорі) на дату затримки вагонів за період з 06.01.2017 по 07.01.2017 (включно) - прибуття поїзду та на дату затримки вагонів, а саме за 07.01.2017;

2. Графіки виконаного руху по вузлу Кривий Ріг, у тому числі зайнятість приймально-відправних колій з 06.01.2017 по 07.01.2017 (включно);

3. Інформацію (відомості) про зайнятість колій на ст. Кривий Ріг за період з моменту прибуття поїзду, на момент видачі наказу та до закінчення затримки вагонів: Наказ №83 видано 07.01.2017 о 03год. 35хв. (поїзд прибув 06.01.2017 о 19:30год., затримка тривала до 09.01.2017 до 19:00год);

4. Затверджений графік руху ст. Кривий Ріг на 2017 рік;

5. Графік маневрової роботи диспетчера ст. Кривий Ріг на дату видачі наказів 31.01.2017 та 01.02.2017;

6. Технічно-розпорядчий акт ст. Кривий Ріг.

Під час судового засідання представник Відповідача заявив клопотання про призначення експертизи (арк.с. 112-114), в якому просять суд:

1. Призначити у справі №904/6641/14 судову експертизу;

2. На розгляд експерту (експертам) поставити наступні питання:

Яка причина того, що вагони за наказами №83 від 07.01.2017 не були доставлені на станцію призначення - Кривий Ріг і чи пов'язаний цей факт з порушенням Позивачем вимог ЄТП щодо нормативу обробки вагонів на ст. Кривий Ріг?;

Чи впливало на пропускну спроможність станції Кривий Ріг використання Залізницею приймально-відправних колій (відповідно до Розділу І ЄТП «Характеристика колій станції Кривий Ріг») під інші технологічні операції (накопичення, пропуск пасажирських і вантажних поїздів і т.п.)?;

Чи мала Залізниця технічну можливість доставити ці вагони до станції призначення вчасно?

Який документ необхідний для здійснення аналізу технічної можливості станції призначення Кривий Ріг щодо приймання та відправлення вагонів вантажовласника: Графік виконаного руху по станції Кривий Ріг чи Положення (інформація) щодо зайнятості колій по станції Кривий Ріг, чи потрібно їх аналізувати в сукупності, для того, щоб визначити наявність технічної можливості у Позивача доставити спірні вагони, що затримані на станціях підходу, на станції призначення?;

Як здійснювати розрахунок загального часу затримки спірних вагонів при нарахуванні плати за користування вагонами у разі затримки одних і тих самих вагонів на одній станції підходу за декількома наказами?

Чи вірно розрахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу? Якщо ні, то яка правильна сума?

Також представник Відповідача 03.08.2017р. подав довідку стосовно відомостей ГУ-46 (арк.с. 122) та відзив на позов (арк.с. 116-121), в якому вказує про те, що відповідно до норм чинного законодавства, підставою для нарахування плати за користування вагонами є вина вантажовласника, та наявність акту загальної форми ГУ-23. Правомірність затримки вагонів за наказом №83 від 07.01.2017 Позивачем не доведена, а отже відсутні підстави для стягнення з Відповідача плати за користування вагонами нарахованої за цим наказом. До того ж Позивачем має бути доведена правомірність дій диспетчера по відмові прийняти вагони на вільні колії виходячи з технічної так і юридичної точки зору, але у матеріалах справи відсутні будь-які докази в обґрунтування правомірності дій диспетчера. Докази, що свідчили про відмову Позивача приймати вагони - відсутні, а згідно з зауваженнями ПАТ "Південний ГЗК" у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальній картці шляхи приймання вагонів вільні і Відповідач був готовий до прийняття порожніх вагонів, Відповідач вважає, що з боку ПАТ "Південний ГЗК" відсутня вина в простої та затримці вагонів на підходах до станції призначення. У зв'язку з чим у Позивача відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з Відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, затриманими за наказом №83. Вимоги Позивача про стягнення з ПАТ "Південний ГЗК" збору за зберігання вантажу у сумі 1401,60 грн. необґрунтовані, при цьому слід зауважити, що одночасне стягнення або вимога про одночасне стягнення плати за користування вагонами та їх зберігання це дії, які не можуть співпадати у часі і одне виключає інше - не можливо одночасно користуватися річчю, яка зберігається у іншій особи - залізниці; визначення поняття "зберігання вантажу", в розумінні Позивача, не збігається з розумінням цього терміну наданого у ч.1 ст. 936 ЦК України та п. 1 Правил зберігання вантажу.

Під час судового засідання Відповідач подав доповнення до клопотання про витребування документів (арк.с. 129-130), в якому просить суд витребувати у регіональної філії "Придніпровська залізниця" затверджений графік руху ст.Кривий Ріг на 2017 рік;

графік маневрової роботи диспетчера ст.Кривий Ріг на дату видачі наказу - 07.01.2017р.;

технічно-розпорядчий акт ст. Кривий Ріг.

Також Відповідач подав клопотання (арк.с.131-132), в якому просить суд призначити експертизу у справі №904/6641/17 з дорученням її проведення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м.Львів, вул.Липинського, 54, код ЄДРПОУ 23272864).

В судовому засіданні 10.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Взаємовідносини залізниці з ПАТ "Південний ГЗК" щодо подачі та забирання вагонів регулюються договором №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці" від 28.11.2013 року (арк.с. 48-50).

Залізницею на адресу одержувача - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони за накладними №№46231171, 46234455 (арк.с. 27-30).

Даний вантаж було затримано на шляху прямування на станції підходу Рядова Придніпровської залізниці за наказом №83 від 07.01.2017 року (арк.с. 23), прийнятого об 03 годині 35 хвилин у зв'язку зі скупченням вагонів на станції призначення Кривий Ріг з вини Відповідача.

За фактом затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини Відповідача Позивачем за участю працівників Відповідача на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 №№457-470, 522, 524, 256, 528, 529, 531, 533, 535 від 09.01.2017р., №№556-567 від 10.01.2017р. за весь час затримки вагонів на станції підходу Рядова Придніпровської залізниці по наказу №83 за період з 03 год. 35 хв. 07.01.17р. по 09.01.17р. 19 год.00 хв. (арк. с. 23).

Час затримки вагонів засвідчений актом про затримку вагонів №12 від 07.01.2017р. (арк.с. 25), підприємством Відповідача не спростовані, наявність спору за цим актом сторонами не наведені.

В пункті 15 договору №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 28.11.2013р. передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України.

На підставі актів ф.ГУ-23а, ф.ГУ-23, складених станціями Рядова, Кривий Ріг Придніпровської залізниці через затримку вагонів з вини ПАТ "Південний ГЗК" за наказом №83 було нараховано збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №17010083 (арк.с. 59) на суму 1401,60 грн., плату за користування спірними вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 №№12019030, 13019037 (арк.с. 57, 58) на суму 29350,08 грн., в оплаті яких Відповідачем відмовлено з посиланням на наявність вільних колій та готовність Відповідача прийняти спірні вагони, про що зроблені відповідні написи у відомостях та накопичувальній картці.

У зв'язку з відмовою Відповідача від оплати спірних платежів Позивач передав спір на вирішення суду.

З аналізу таблиці №1 (Акти загальної форми, складені на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів на станції підходу Рядова до станції призначення згідно наказу №83 за період з 03 год. 35 хв. 07.01.2017р. по 09.01.2017р. - 19 год. 00 хв.), наведеної в позовній заяві, вихідні дані якої підтверджуються наданими до позову матеріалами, судом убачається, що принаймні три колії на станції Кривий Ріг були зайняті Відповідачем у спірний період одночасно без поважних причин, що призвело до скупчення вагонів на станції призначення і про що було складено відповідні акти.

Аргументи Відповідача про те, що Позивачем не надано жодних доказів зайнятості всіх колій на станції Допоміжна та Кривий Ріг, передбачених п. 6 Договору про експлуатацію, судом відхилюється.

Так, суд приймає до уваги контраргументи Позивача, який посилається на п.п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005р. № 5076, яким передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). Крім того, відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів. Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т.ч. поїздів відповідача, його контрагентів. Позивач зазначає, що Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу Відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в актах загальної форми ГУ-23, які відповідальними працівниками Комбінату підписано без заперечень. Позивач відповідно до п. 5 Договору своєчасно повідомив Відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію Відповідача вагони, щодо яких станцією Кривий Ріг складено акти загальної форми №№457-470, 522, 524, 256, 528, 529, 531, 533, 535 від 09.01.2017р., №№556-567 від 10.01.2017р. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

Посилання Позивача на довідку про наявність вільних колій на станції Допоміжна ( арк.с.122) судом відхилюється з огляду на аргументи Позивача про організацію роботи з обміну вагонопотоками між станціями Кривий ріг та Допоміжна та організацію руху поїздів Кривий Ріг - Допоміжна, які визначені Інструкцією про порядок обслуговування та організації руху на під'їзній колії ПАТ "ПІВДГЗК", копію витягу з якої залучено джо матеріалів справи. Так, відповідно до п.7.2 зазначеної Інструкції відправлення поїзда на станцію Допоміжна потребує дозвільного сигналу з боку ПАТ "ПІВДГЗК", без отримання якого рух поїздів є неможливим. Отже, наявність вільних колій на станції Допоміжна не пояснює причини зайнятості Відповідачем колій на станції Кривий Ріг.

Зважаючи на встановлені обставини, суд керується наступним

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

За приписами статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно зі ст. 121 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Плата за користування вагонами нараховується відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до пункту 9 Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Згідно з пунктом 10 Правил користування вагонами і контейнерами, облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом.

Пунктом 12 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Відповідно до пунктів 6, 8 зазначених Правил, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Дослідження наведених нормативно-правових актах свідчить про те, що на вантажоодержувача покладається відповідальність за затримку вагонів в наступних випадках: з причин, що залежать від вантажоодержувача; з його вини; з причин, які залежать від вантажовласника; у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Цей перелік випадків покладення відповідальності свідчить про те, що підставою для нарахування вантажоодержувачу спірних платежів у випадку затримки його вагонів мають бути обставини, які: безпосередньо пов'язані з вантажоодержувачем, ці обставини є причиною затримки вагонів, крім цього, ці обставини є наслідком неправомірної поведінки (дії або бездіяльності) вантажоодержувача тощо.

У зв'язку з цим суд вважає доведеним факт затримки спірних вагонів Відповідача з причин, які безпосередньо пов'язані з неправомірною поведінкою останнього на станції призначення, який систематично та тривалий час не забирав своєчасно вагони на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що призвело до їх скупчення на коліях станції і про що було складено належним чином акти загальної форми ГУ-23 (арк.с. 31-47). Відповідачем не наведено обставин, які згідно з наведеними положеннями чинного законодавства звільняють його від відповідальності за спірними обставинами.

Наявність інших вільних колій, але при наявності тривалого, без поважних причин, скупчення вагонів Відповідача з його вини на інших коліях станції призначення, не надає право Відповідачу вимагати від залізниці надавати інші вільні колії для вагонів на адресу Відповідача.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції призначення відбулась з причин, які безпосередньо пов'язані з неправомірною поведінкою Відповідача на станції призначення.

Водночас суд відмовив в задоволенні клопотання Відповідача про витребування доказів та призначення експертизи з таких підстав.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 38 ГПК України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Статтею 41 ГПК України також передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, враховуючи наведені процесуальні норми, а також предмет спору, що розглядається, суд дійшов висновку, що, по-перше, Відповідач намагається довести те, що не оспорюється залізницею, тобто: наявність вільних колій на станції призначення - Кривий Ріг поряд із неправомірно зайнятими Відповідачем іншими коліями; по-друге, зібрані у справі докази у сукупності, у тому числі акти загальної форми ГУ-23 (арк.с. 31-47), доводять факт скупченості вагонів Відповідача принаймні на трьох коліях станції Кривий Ріг. Отже, обставини, які безпосередньо слугували причиною затримки вагонів Відповідача та нарахування спірних платежів, доводяться матеріалами справи, а докази, які Відповідач просить витребувати, стосуються обставин використання незайнятих Відповідачем колій, що за висновком суду не може вплинути на результати вирішення спору.

Згідно зі ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, суд не вбачає в клопотанні Відповідача належних та допустимих доказів, тому в їх витребуванні та призначенні судової експертизи відмовляє.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та правомірними, що є підставою для їх задоволення у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 ГПК України судові витрати у справі суд покладає на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 44, 49, 82-85,115-118 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами в розмірі 29350,08 грн., збір за зберігання вантажу в розмірі 1 401,60 грн. (всього 30 751,68 грн.) та судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.08.2017

Суддя ОСОБА_3