Ухвала суду № 68310182, 16.08.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"16" серпня 2017 р. Справа № 817/408/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" травня 2017 р. у справі за позовом Державного підприємства "Дубенське лісове господарство" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Дубенське лісове господарство" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову, а.с.144-150 т.1) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області форми "Р" від 17.01.2017р. №0000141401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 124906,25грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що реалізація дозволів (ліцензій) на добування мисливських тварин не відбувалася нижче собівартості, як про це вказує відповідач, оскільки, згідно з калькуляцією, вартість ліцензії перевищує суму витрат на одну мисливську тварину, яка підпадає під вилучення. Таким чином, відсутнє порушення п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України та заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість. Вказує, що відповідно до статуту ДП "Дубенське лісове господарство", підприємство створено з метою відтворення та раціонального використання мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству, тому твердження відповідача щодо пов'язаності придбання кормів для відгодівлі тварин з послугами з надання дозволів (ліцензій) на добування мисливських тварин є безпідставним.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 17.01.2017 №0000131401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" в розмірі 124906грн., в тому числі за основним платежем в сумі 99925,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24981,25грн.

Присуджено на користь позивача Державного підприємства "Дубенське лісове господарство" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 10496,80грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування постанови суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняття рішення про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, що в період з 15.11.2016 по 26.12.2016 на підставі направлень на перевірку від 14.11.2016 №717/17-00-14-01 - №722/17-00-14-01 та наказів від 28.10.2016 №680, від 12.12.2016 №772 про продовження терміну перевірки (а.с.171-180 т.1), згідно із пп.75, 77, 81, 82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, уповноваженими особами ГУ ДФС у Рівненській області було проведено планову виїзну документальну перевірку ДП "Дубенський лісгосп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016.

За наслідками перевірки було оформлено акт від 03.01.2017 №1/17-00-14-01-09/00992869 (а.с.182-250 т.2, 1-20 т.2), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 104064,00 грн., в тому числі: за січень 2013 року - 7,00грн., за березень 2013 року - 1,00грн., за травень 2013 року - 11,00грн., за червень 2013 року - 2,0грн., за липень 2013 року - 2,00грн., за серпень 2013 року. - 15,00грн., за вересень 2013 року - 7,00грн., за жовтень 2013 року - 35,00грн., за листопад 2013 року - 15,00грн., за грудень 2013 року - 2,00грн., за січень 2014 року - 34,00грн., за лютий 2014 року - 24,00грн., за березень 2014 року - 30,00грн., за квітень 2014 року - 5,00грн., за травень 2014 року - 2,00грн., за червень 2014 року - 22,00грн., за липень 2014 року - 9,00грн., за серпень 2014 року - 2,00грн., за вересень 2014 року - 153,00грн., за жовтень 2014 року - 767,00грн., за листопад 2014 року - 278,00грн., за грудень 2014 року - 44,00грн., за січень 2015 року - 9513,00грн., за лютий 2015 року - 8300,00грн., за березень 2015 року - 6915,00грн., за квітень 2015 року - 11895,00грн., за травень 2015 року - 285,00грн., за червень 2015 року - 7865,00грн., за липень 2015 року - 13795,00грн., за серпень 2015 року - 4245,00грн., за вересень 2015 року - 7015,00грн., за жовтень 2015 року - 11348,00грн., за листопад 2015 року - 10799,00грн., за грудень 2015 року - 10341,00грн., за березень 2016 року - 281,00грн.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечення викладені в акті перевірки від 03.01.2017 №1/17-00-14-01-09/00992869 висновки викладено в наступній редакції, зокрема: п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 102513,00грн., в тому числі: березень 2013 року - 1,00грн., травень 2013 року - 7,00грн., червень 2013 року - 2,0грн., вересень 2013 року - 7,00грн., жовтень 2013 року - 30,00грн., листопад 2013 року - 10,00грн., грудень 2013 року - 2,00грн., січень 2014 року - 26,00грн., лютий 2014 року - 24,00грн., березень 2014 року - 23,00грн., квітень 2014 року - 5,00грн., травень 2014 року - 2,00грн., червень 2014 року - 22,00грн., липень 2014 року - 7,00грн., серпень 2014 року - 2,00грн., жовтень 2014 року - 585,00грн., січень 2015 року - 9513,00грн., лютий 2015 року - 8300,00грн., березень 2015 року - 6915,00грн., квітень 2015 року - 11564,00грн., травень 2015 року - 200,00грн., червень 2015 року - 7865,00грн., липень 2015 року - 13795,00грн., серпень 2015 року - 4101,00грн., вересень 2015 року - 7015,00грн., жовтень 2015 року - 11348,00грн., листопад 2015 року - 10799,00грн., грудень 2015 року - 10341,00грн. (а.с.21-33 т.3).

На підставі акта перевірки від 03.01.2017 №1/17-00-14-01-09/00992869 ГУ ДФС у Рівненській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 17.01.2017 №0000141401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 128068,00 грн., в тому числі за основним платежем на 102454,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25614,00грн. (а.с.162 т.1).

Вказане рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку, за результатом якого скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 17.01.2017 №0000141401 - без змін (а.с.151-161 т.1).

Не погодившись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень ДП "Дубенське лісове господарство" оскаржило до суду податкове повідомлення-рішення від 17.01.2017 №0000141401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 124906,25грн., в тому числі за основним зобов'язанням в сумі 99925,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24981,25грн.

Згідно з даними акта перевірки, підставою для визначення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 124906,25грн. є встановлення в ході перевірки тієї обставини, що ДП "Дубенське лісове господарство" у 2015 році здійснювало постачання послуг з надання дозволів (ліцензій) на добування мисливських тварин і сума доходу від постачання таких послуг за 2015 рік становить 10308,00грн. без податку на додану вартість. Перевіркою також встановлено придбання ДП "Дубенське лісове господарство" кормів, необхідних для відгодівлі тварин, які, на думку податкового органу, прямо пов'язані з реалізацією послуг з надання дозволів (ліцензій) на добування мисливських тварин.

В бухгалтерському обліку за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 підприємством сформовано собівартість послуг з надання дозволів (ліцензій) на добування мисливських тварин, які сформовано з витрат списаних кормів для відгодівлі тварин на суму 509939,00грн. без податку на додану вартість.

Тобто, як встановлено перевіркою, підприємство отримало дохід від постачання послуг з надання дозволів (ліцензій) на добування мисливських тварин нижче собівартості на суму 499631,00грн. без податку на додану вартість, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 99925,00грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, а винесені податкові повідомлення-рішення є неправомірним.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи згідно договору поставки від 03.08.2015 №03/08 укладеного з ФГ "Бескіди", Договору поставки від 16.10.2015 №188 укладеного з ТОВ "Агролан Крупець", Договору купівлі-продажу від 29.10.2015 укладеного з ОСОБА_3, Договору поставки від 30.10.2015 №7 укладеного з ТОВ "Агро-Класік", Договору поставки від 16.10.2015 №6 укладеного з ТОВ "Агро-Класік", Договору купівлі-продажу від 18.03.2015 №77 укладеного з ПП "Сатиїв-Агро", ДП "Дубенське лісове господарство" протягом 2015 року здійснювало закупівлю кормів для тварин (а.с.143-154 т.2).

Отримання кормів на виконання вищевказаних договорів підтверджується видатковими накладними від 26.03.2015 №5, від 27.11.2015 №17, від 30.10.2015 №56, від 16.10.2015 №50, від 05.10.2015, від 06.10.2015, від 30.10.2015 №9, від 22.10.2015 №460, від 03.08.2015, від 13.08.2015, від 28.12.2015 №24, від 29.12.2015 №25, від 16.12.2015, від 08.07.2015 №7, від 30.06.2015 №6, від 30.06.2015 №1, від 22.04.2015 №1 та від 12.05.2015 №283 на загальну суму 509939,00грн. (без податку на додану вартість) (а.с.155-173 т.2).

Також, протягом 2015 року ДП "Дубенське лісове господарство" здійснило продаж ліцензій на добування мисливських тварин на загальну суму 10308,00грн. (без податку на додану вартість), що підтверджується видатковими накладними від 30.10.2015 №523, від 30.01.2015 №40, від 12.12.2015 №575, від 31.12.2015 №619, від 31.12.2015 №617, від 12.12.2015 №577, від 30.10.2015 №518, від 12.12.2015 №574, від 30.01.2015 №41, від 25.12.2015 №609, від 30.01.2015 №63, від 31.12.2015 №618, від 30.01.2015 №39, від 12.12.2015 №576 та від 30.01.2015 №38 (а.с. 128-142 т.2).

Отже, придбання кормів для тварин здійснювалося без формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а продаж ліцензій на добування мисливських тварин ДП "Дубенське лісове господарство" здійснював із формуванням податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що не заперечується сторонами та підтверджується первинними документами.

Колегія суддів зазначає, що однією із основних функцій та завдань ДП "Дубенське лісове господарство" є здійснення біотехнічних та інших заходів, які спрямовані на відтворення мисливських тварин, що прямо передбачено ст.27 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22.02.2000 №1478-ІІІ (із змінами та доповненнями).

Згідно з ст.1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22.02.2000 №1478-ІІІ (із змінами та доповненнями), біотехнічні заходи - комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин.

З наявного в матеріалах справи Проекту організації і розвитку мисливського господарства ДП "Дубенське лісове господарство" №1/2014 (том 1), погодженого Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації 04.11.2014 та Рівненським обласним управлінням лісового мисливства 24.10.2014, затвердженого директором ДП "Дубенське лісове господарство", встановлено: "Беручи до уваги результати попередніх обліків копитних тварин можна вважати, що мисливські угіддя державного підприємства "Дубенський лісгосп" є цілком придатними для ведення мисливського господарства по козулі та кабану, а по лосю та оленю благородному необхідно виконати ряд біотехнічних заходів конструктивної дії, що потребує матеріальних витрат господарства. Як видно з таблиці 6.1.1., в межах мисливських угідь ДП "Дубенське ЛГ", придатних для лося, 17,8% угідь І класу бонітету, 21,2% угідь з добрими та 33,9% угідь з середніми властивостями, що дає можливість завдяки проведенню біотехнічних заходів досягнути чисельності поголів'я лося, достатньої для експлуатації виду. На даний час популяція лося в угіддях ДП "Дубенське ЛГ" порівняно малочисельна (5 гол.)" (а.с.117-122 т.2).

Відповідно до ст.14 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22.02.2000 №1478-ІІІ (із змінами та доповненнями), документами на право полювання (для громадян України) є, в тому числі, дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо).

Відповідно до ст.16 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22.02.2000 №1478-ІІІ (із змінами та доповненнями), полювання на парнокопитних тварин, куницю лісову, бобра, ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до лімітів, які затверджуються на мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Полювання на інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, регулюється нормами відстрілу, які встановлюються на мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства.

Відповідно до ч.1 ст.17 та ч.6 ст.17 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22.02.2000 №1478-ІІІ (із змінами та доповненнями), добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою. Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь.

Вартість ліцензій на добування мисливських тварин визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики у відповідності до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.05.2011 №179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2011 за №625/19363. Відтак чітко визначено вартість бланку ліцензії не може бути змінена при розрахунку вартості послуг на добування звірів.

ДП "Дубенське лісове господарство" затверджено ліміт використання мисливських тварин у сезон полювання 2015-2016 роки, який погоджено з Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської державної адміністрації та Рівненським обласним управління лісового та мисливського господарства 09.02.2015 (а.с.124 т.2).

Частиною 1 ст.20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22.02.2000 №1478-ІІІ (із змінами та доповненнями) встановлено заборону щодо здійснення полювання, зокрема полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму.

Відповідно до абз.11, 12 ч.2 ст.30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22.02.2000 №1478-ІІІ (із змінами та доповненнями), користувачі мисливських угідь зобов'язані не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує пропускну спроможність мисливських угідь, проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше тридцяти, польових - двадцяти п'яти, водно-болотних - двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про тваринний світ" від 13.12.2001 №2894-ІІІ (із змінами та доповненнями), за умови додержання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів можуть здійснюватися такі види використання об'єктів тваринного світу як мисливство.

З аналізу вищенаведених норм права судом першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, встановлено, що видача дозволів на добування мисливських тварин не відноситься до сфери надання послуг користувача мисливських угідь, тому твердження відповідача про те, що реалізація ліцензій чи відстрільних карток є постачанням товарів та послуг, пов'язаних із закупівлею кормів для тварин, є безпідставними, оскільки відгодівля мисливських тварин відноситься до комплексу біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, які користувач мисливських угідь (ДП "Дубенське лісове господарство") зобов'язаний здійснювати в силу вимог закону та статуту.

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Оскільки ДП "Дубенське лісове господарство" не реалізує відгодовані тварини, а ліцензія чи відстрільна картка - це документ дозвільного характеру, який надає мисливцю право на полювання, тому порушення позивачем норм п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України відсутнє.

Щодо твердження відповідача про реалізацію дозволів (ліцензій) на добування мисливських тварин нижче собівартості, суд першої інстанції вірно встановив, відповідно до калькуляції, долученої до матеріалів справи, сума витрат кормів на одну голову становить 664,37грн., а вартість ліцензії, як послуги з надання права на добування звіра, становить від 2500,00грн. до 12000,00грн. (а.с.123 т.2), тобто, перевищує суму витрат на одну мисливську тварину, яка підпадає під вилучення.

Отже, ДП "Дубенське лісове господарство" на виконання завдань статуту, в межах затверджених норм та розрахунків вартості кормів, які витрачаються на підгодівлю звірів на період осінь-зима 2015 року та І кв. 2016 року, з врахуванням ліміту використання мисливських тварин у сезон полювання 2015-2016 роки, було сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у 2015 році без їх заниження.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від від 17.01.2017 №0000141401 в оскаржуваній частині діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" травня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "16" серпня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Державне підприємство "Дубенське лісове господарство" вул.Берестецька, буд.35,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600

3- відповідачу: Головне управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,12,м.Рівне,33023

- ,