Ухвала суду № 68310059, 10.08.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/494/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

10 серпня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

за участю: секретаря судового засідання: Гіюка Д.М.

представника позивача: Клюки Володимира Федоровича

представника відповідача: Кундиловської Марії Михайлівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Андріївське" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" (далі ТОВ "Фруктовий світ") звернулося до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі ДПІ у м.Хмельницькому) третя особа СТОВ "Андріївське" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) підтримала апеляційну скаргу, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову з задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції-без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Відповідно до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 03.06.2016 року по кримінальному провадженню №12014060020005080 відповідачем проведено позапланову документальну перевірку ТОВ "Фруктовий світ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 24.05.2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №2265/22-25-14-01/33590996 від 19.08.2016 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фруктовий світ" (код ЄДРПОУ 33590996) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 24.05.2016 року.

Вказаним актом задокументовано, порушення податкового законодавства, що допущені у своїй діяльності позивачем, а саме: п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2015 року на загальну суму 50599 гривень.

На підставі акта перевірки, ДПІ у м.Хмельницькому винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0001111401/813 від 07.09.2016 року, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п.58.1 ст.58, п.123.1 ст.123 ПК України, встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 50599 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 25300 гривень.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ "Фруктовий сад" в адміністративному порядку, за результатами якого Рішенням Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 13.01.2017 року за №496/6/99-99-11-01-01-25 йому відмовлено у задоволенні скарги, а спірне податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджена реальність господарських операцій, здійснених між ним та його контрагентом СТОВ "Андріївське", а також пов'язаність сформованих витрат з господарською діяльністю позивача, а відповідачем не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, так як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.27 ст.14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Господарською діяльністю в розумінні п.п. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями п. 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 201 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-Х11 (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вищенаведе дає підстави вважати, що первинний документ містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Також, згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції, предметом перевірки контролюючого органу були господарські операції позивача зі його контрагентом СТОВ "Андріївське".

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав суду копії документів по взаємовідносинах зі СТОВ "Андріївське", а саме: Договір поставки №280115 від 28.01.2015 року, відповідно до якого Постачальник (СТОВ "Андріївське") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ "Фруктовий світ") товар--гірчицю білу, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених у цьому договорі. Загальна кількість товару складає 42,76 тонн, ціна за одиницю товару встановлена в сумі 7100,00 грн. за 1 тонну, в тому числі ПДВ 1183,33 грн., загальна сума договору на дату його підписання складає 303596,00 грн., в тому числі ПДВ 50599,33 грн.

Доказів недійсності Договору поставки №280115 від 28.01.2015 року, які визначено параграфом 2 глави 16 розділу 4 ЦК України, відповідач не надав не надав і таких не встановлено судами.

Також для підтвердження правомірності відображення у податковому обліку господарських операцій з СTOB "Андріївське" позивачем надано суду наступні документи:

-видаткову накладну №29 від 29.01.2015 року, згідно з якою СТОВ "Андріївське" відпущено, а ТОВ "Фруктовий світ" одержано через ОСОБА_4 на підставі довіреності №22 від 29.01.2015 року гірчицю білу в загальній кількості 42,76 тонн на загальну суму 303596,00 грн. в тому числі ПДВ 50599,33 грн.;

- товарно-транспортну накладну від 29.01.2015 року та відомості про вантаж;

-платіжне доручення №1179 від 29.01.2015 року, з призначенням платежу "оплата за гірчицю білу зг. рах. СФ-000003 від 29.01.2015 року у сумі 252996,67 грн., ПДВ 50599,33 гривень";

-наказ №1-В від 28.01.2015 року щодо відрядження ОСОБА_4 на період з 29.01.2015 року в с. Слобідка, Коростишівський район, Житомирська області, СТОВ "Андріївське";

-довіреність №22 від 29.01.2015 року, видану ОСОБА_4 для отримання гірчиці білої кількістю 42,76 тонн та копію журналу видачі довіреностей;

-звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №17 від 29.01.2015 року;

-податкові декларації та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, а також податкову накладну продавця СТОВ "Андріївське" від 29.01.2015 року.

Стосовно посилань апелянта на відсутність посівів гірчиці у СТОВ "Андріївське", що встановлено копією Форми 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід, та винограду станом на 1 грудня 2014 року" (стор. 164-169 справи), то як вірно зазначено судом першої інстанції, ця інформація не підтверджує факту відсутності у СТОВ "Андріївське" гірчиці білої попередніх урожаїв ( наприклад в 2013 році), а тому вона не є належним доказом, який спростовує доводи позивача про реальність поставки гірчиці білої, відповідно до Договору поставки №280115 від 28.01.2015 року.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач в 2015 році реалізовував на експорт гірчицю білу в тому числі придбану у СТОВ "Андріївське", про що надав відповідні докази, а саме: митну декларацію, рахунок-фактуру та копію міжнародної транспортної накладної.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що на підставі наданих позивачем доказів підтверджується реальність здійснення господарських операцій між ним та його контрагентом СТОВ "Андріївське", а відповідач в свою чергу не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Висновки суду першої інстанції також не спростовує наявність кримінального провадження №12014060020005080, оскільки на момент вирішення даної адміністративної справи відсутні обставини, визначені ч.4 ст.72 КАС України, які є обов'язковими для адміністративного суду, а ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 03.06.2016 року у справі №296/4827/16-к, вирішено лише питання щодо призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Фруктовий світ" з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 року по 24.05.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 серпня 2017 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.