Постанова № 6831003, 21.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21.10.2009 р.                                                                                           № 2а-39374/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Прокурор: Гопак Е.М.

Позивача: Нос Т.І.

Відповідача: Петрішина Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заявупрокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 р. ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2009 р. про залишення позовної заяви без розгляду скасовано. Справу за позовом заступника прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон" про стягнення з відповідача на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 р., у сумі 2653,85 грн. направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначається, що відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Статтею 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно – господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи яка використовує найману працю. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 2653,85 грн.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача вимоги позову підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до форми 10-ПІ “Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2007 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 13 осіб, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів складав одне робоче місце.

Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМ України від 31.01.2007 року № 70, визначається процедура подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Тобто, інформують центр зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно з ст. 18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до листа від 26.05.2008 року за №1381 Харківського міськрайонного центру зайнятості Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіон" у 2007 році звіти форми 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» не подавало.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803-XII підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Як вбачається із звіту по формі № 10-ПІ, наданого відповідачем, у 2007 році та наказу про прийняття на роботу № 09-к від 01.09.2007 р. на підприємство 01.09.2007 р. був працевлаштований один інвалід, тобто він відпрацював у 2007 році чотири повних місяці.

Отже, відповідачем не виконано норматив одного робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Суд вважає, що саме з вини відповідача, який своєчасно не повідомив Харківський міськрайонний центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів, інваліди не були направлені для працевлаштування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон" у 2007 році.

Статтею 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно – господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Посилання відповідача на те, що на підприємстві в 2007 році з січня по серпень кількість працівників становила 5 чоловік, серед яких жодного інваліда, а з вересня по грудень - 15 чоловік, серед яких один інвалід, судом до уваги не приймається через таке.

Згідно з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2009 р. відповідача було зобов'язано надати до суду розрахунок середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2007 р. згідно Інструкції зі статистики кількості працівників, підписаний керівником підприємства, форму 1-ДФ за чотири квартали 2007 року, відомості нарахування заробітної плати працівникам підприємства в 2007 році, акт звірки з Харківським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів, для чого представнику відповідача необхідно було прибути до Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів.

Суд зауважує на те, що акт звірки не було складено, витребувані судом документи відповідачем не надані. Про неможливість надання вказаних документів підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення.

Таким чином відповідач не довів належним чином, з урахуванням приписів Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, на яких ґрунтувалися його заперечення на позов, а позивачем надані переконливі докази, які не спростовані відповідачем, що підтверджують правомірність нарахування та стягнення адміністративно-господарських санкцій з підприємства відповідача.

За таких обставин суд знаходить позов щодо стягнення з відповідача адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році в сумі 2653,85 грн. обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст. 18-1, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМ України від 31.01.2007 року № 70, ст. ст. 71, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особіХарківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон" про стягнення адміністративно-господарських санкцій –задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон" (61082, м. Харків, пр. М. Жукова, 3-А, код ЄДРПОУ 23464392, МФО 351618, р/р 2600801681450) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., кім. 16, р/р 31219230700003, код 24134567 МФО 851011 ГУДК у Харківській області) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 р. у сумі 2653,85 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 26.10.2009р.

Суддя                                                                       П'янова Я.В.