Постанова № 68309129, 11.08.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2017 року справа № 823/814/17

м. Черкаси

15 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

секретаря - Гордієнка Ю.П.,

за участю:

представника позивача ГТУЮ у Черкаській області - Топора А.І. (за довіреністю),

представника відповідача Управління Держпраці у Черкаській області - Азарова П.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного територіального управління юстиції у Черкаській області до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання відсутності компетенції та часткове скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось ГТУЮ у Черкаській області, в якому просить:

- визнати відсутність компетенції спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, яка утворена наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 03.11.2016 № 84-р (щодо прийняття в межах акту Н-5 від 21.12.2016 та в межах акту Н-1 від 21.12.2016 рішення про визнання в.о. начальника ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_6 особою дії або бездіяльність якої призвела до нещасного випадку);

- скасувати акт Н-5 від 21.12.2016 та акт Н-1 від 21.12.2016, що складені спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, яка утворена наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 03.11.2016 № 84-р, в частині рішення щодо визнання в.о. начальника ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_6 особою дії або бездіяльність якої призвела до нещасного випадку.

В обґрунтування вимог зазначено, що у комісія Держпраці у Черкаській області при розслідуванні нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався з ОСОБА_5 01.11.2016 взяла на себе невластиві їй функції щодо встановлення вини, причинно-наслідкового зв'язку та інших елементів складу злочину, що призвело до визнання в.о. начальника ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_6 особою дії або бездіяльність якої призвели до настання нещасного випадку. Натомість, в межах власної компетенції, спеціальна комісія лише мала визначити порушення вимог законодавства з охорони праці, у випадках її наявності та встановити винних осіб у порушенні таких вимог. Крім цього наголошено, що комісія при проведенні розслідування не виконала своїх обов'язків щодо використання матеріалів кримінального провадження, оскільки п.40 Порядку № 1232 від 30.11.2011 прямо передбачено, що у випадку, якщо комісія не отримала матеріали вона обов'язково в п.10 акут Н-1 мала вказати безпосереднього учасника дорожнього руху, який підозрюється чи обвинувачується у вчиненні ДТП. Не був дотриманий комісією і п.11 Порядку № 1232 від 30.11.2011, який визначає, що до складу комісії по проведенню розслідування не може входити безпосередній керівник робіт.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог Головного територіального управління юстиції у Черкаській області заперечив в повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях, додатково наголосив, що посилання позивача на п.11 Порядку № 1232 від 30.11.2011, як на підставу порушення процедури проведення перевірки є безпідставним, оскільки в даному випадку було проведено спеціальне розслідування (внаслідок настання випадку із смертельним наслідком), яке проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (п.38 Порядку № 1232 від 30.11.2011). У відповідності до п.38 Порядку, останній не містить обмежень щодо участі у її складі безпосереднього керівника робіт. Також зазначив, що спеціальна комісія за результатами проведеного розслідування складає акти за формою Н-5 та Н-1, при цьому в акті форми Н-5 зазначаються відомості про осіб, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку, тобто спеціальна комісія уповноважена на зазначення вказаних відомостей. В даному випадку комісією було зазначено в.о. начальника ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_6 серед осіб, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку, саме як особу, яка порушила вимоги Закону України «Про охорону праці» та інших нормативних актів з охорони праці. Порушення даного Закону стало супутньою причиною нещасного випадку, про що зазначено в акті за формою Н-5.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.11.2016 з провідним спеціалістом Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_5 стався нещасний випадок із смертельним наслідком.

Наказом Управління Держпраці у Черкаській області № 84-р від 03.11.2016 утворено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 01.11.2016 з провідним спеціалістом Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_5, яке було проведено у період з 03.11.2016 по 20.12.2016.

За наслідками проведено розслідування 21.12.2016 були складені акти: Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом та Н-5 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 01.11.2016 о 17год. 00хв.

Вказаними актами в.о. начальника ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_6 визнано особою дії або бездіяльність якої призвели до настання нещасного випадку, що на думку позивача є перевищенням компетенції комісії та стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 04.02.2016 року № 8, управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

У відповідності до абзацу 1 пп.27 п.4 Положення, Управління Держпраці, згідно покладених на нього завдань, здійснює розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Так, постановою КМУ від 30 листопада 2011 № 1232 затверджено «Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (надалі - Порядок).

Вказаний Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства).

Згідно п.7 Порядку, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками (п.36 Порядку).

У відповідності до п.38 Порядку, спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених п.39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

До складу спеціальної комісії входять: - посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії); - представник Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку в разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; - представник органу управління підприємства або місцевої держадміністрації у разі, коли зазначений орган відсутній або нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; - представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках); - представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); - представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку; - представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, або такого закладу за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння); - представник Держсільгоспінспекції у разі, коли нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в ній сільськогосподарських машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, обладнання тваринницьких ферм, посівних та збиральних машин).

Спеціальне розслідування нещасного випадку, як передбачено п.41 Порядку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив спеціальну комісію.

Спеціальна комісія зобов'язана: 1) обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку; 2) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; 3) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; 4) вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); 5) з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; 6) визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; 7) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; 8) зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його сім'ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз'яснення їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку (п.42 Порядку).

Пунктом 47 Порядку визначено, що за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача наголосив, що в межах власної компетенції, спеціальна комісія мала лише визначити порушення вимог законодавства з охорони праці, у випадках її наявності та встановити винних осіб у порушенні таких вимог, а не визнавати в.о. начальника ГТУЮ у Черкаській області особою дії або бездіяльність якої призвели до настання нещасного випадку. Вказане твердження позивача суд розцінює критично з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що акт форми Н-5 є додатком № 3 до вищевказаного Порядку. У відповідності до п.6 акту Н-5, при складанні свого висновку спеціальна комісія серед іншого має зазначити «відомості про особу, в тому числі потерпілого, працівників іншого підприємства або сторонніх осіб, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку».

Враховуючи вищевикладене вбачається, що спеціальна комісія за результатами проведення спеціального розслідування нещасного випадку складає акти за формою Н-1 та Н-5, при цьому в акті за формою Н-5 зазначаються відомості про осіб дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку, тобто спеціальна комісія при складанні зазначено акту уповноважена на здійснення вказаних дій, шляхом зазначення таких відомостей.

В ході розгляду справи суд встановив, що спеціальною комісією було встановлено, що нещасний випадок з ОСОБА_5 стався на автодорозі між смт. Маньківка та с. Вікторівка Маньківського району Черкаської області за межами населеного пункту під час її прямування до місця відрядження. Також встановлено, що потерпіла рухалась по правому краю проїзної частини в напрямку руху транспортних засобів та була травмована в результаті наїзду автомобіля, який рухався в протилежному напрямку (п.3 акту форми Н-5).

Відповідно до п.4.3 розділу 4 Правил дорожнього руху, за межами населених пунктів пішоходи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини, повинні йти назустріч руху транспортних засобів.

Пунктом 19 Положення про Маньківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Головного територіального управління юстиції у Черкаській області № 00/05 від 20.04 2016, визначено надання методичної допомоги виконавчим органам сільських, селищних рад, що передбачає відрядження працівників до населених пунктів Маньківського району.

Враховуючи можливі відрядження працівників та вимоги п.2.2 розділу 2 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 № 9, до інструкцій підлягають включенню загальні положення щодо охорони праці та організаційні і технічні вимоги безпеки, що визначаються на основі: аналізу обставин та причин найбільш імовірних аварійних ситуацій, нещасних випадків та професійний захворювань, характерних для даної професії (виду робіт).

Тож, потерпілій, у відповідності до вимог п.п.6.4 та 6.5 Типового положення про порядок проведення навчання з перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 №15 повинні були бути проведені первинний та повторний інструктажі з урахуванням специфіки виконуваних робіт.

Проте, згідно матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку, інструктажі на робочому місці ОСОБА_5 не проведено по причині відсутності інструкцій з охорони праці.

Відповідно до підпунктів 4.3.4 та 4.3.5 п.4.3 розділу 4 Положення «Про розробку інструкцій з охорони праці», розробка необхідних інструкцій здійснюється безпосередніми керівниками робіт, які несуть відповідальність за своєчасне виконання цієї роботи, а здійснення систематичного контролю за своєчасною їх розробкою та відповідністю діючих на підприємстві інструкцій вимогам чинного законодавства, їх періодичним переглядом та своєчасний внесенням змін і доповнень до них покладається роботодавцем на службу охорони праці підприємства.

Всупереч вимогам ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавцем така служба створена не була, як наслідок інструкції з охорони праці розроблені не були та не були проведені інструктажі працівниками.

Аналіз вищевказаного дає суду підстави зробити висновок, що в розділі 6 акту Н-5 від 21.12.2016 «Висновок комісії» останньою було правомірно та обґрунтовано зазначено в.о. керівника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_6 серед осіб дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку, саме як особи, яка порушила вимоги Закону України «Про охорону праці» та інших нормативних актів з охорони праці, які стали супутньою причиною нещасного випадку, про що зазначено у вищевказаному акті (п.4) - потерпілій не проведено інструктаж щодо належного руху по авто дорозі за межами населеного пункту.

Суд додатково зазначає, що акт форми Н-1 від 21.12.2016 також не містить формулювання щодо визнання в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_6 «особою, дії або бездіяльність якої призвели до настання нещасного випадку», натомість в п.10 акту значиться вказана посадова особа, як така, що допустила порушення законодавства про охорону праці.

Слід зауважити, що викладені в акті форми Н-5 від 21.12.2016 висновки, щодо порушення в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області нормативних актів з охорони праці та причини настання нещасного випадку визнаються позивачем та не оскаржуються ним, про що свідчить, зокрема лист Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 31.03.2017 № 8-44/1770 в якому перелічуються заходи вжиті Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області на усунення причин настання нещасного випадку з провідним спеціалістом Маньківського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_5

На думку суду, спеціальною комісією правомірно, у відповідності до вимог форми актів Н-1 та Н-5 від 21.12.2016, які є додатками 3 та 4 до Порядку № 1232 зазначено відомості про в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_6, як особу, дії або бездіяльність якої призвели до настання нещасного випадку.

В судовому засіданні представник позивача також зазначив, що комісією не був дотриманий п.11 Порядку № 1232 від 30.11.2011, який визначає, що до складу комісії по проведенню розслідування не може входити безпосередній керівник робіт, що свідчить про порушення процедури проведення такої перевірки та визнання її висновків безпідставними.

Вищевказані доводи також не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Так, п.10 Порядку визначено, що роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку),

зобов'язаний, зокрема, протягом доби утворити комісію у складі не менш як три

особи та організувати проведення розслідування.

У відповідності до п.11 Порядку, до складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.

До складу комісії не може входити безпосередній керівник

робіт.

В свою чергу, п.36 Порядку визначено, що спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками.

Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом. Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

До складу спеціальної комісії входять: - посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії); - представник Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку в разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; - представник органу управління підприємства або місцевої держадміністрації у разі, коли зазначений орган відсутній або нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; - представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках); - представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом

якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена

найманими працівниками особа з питань охорони праці); - представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку; - представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, або такого закладу за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з фізичною особою - підприємцем чи собою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння); - представник Держсільгоспінспекції у разі, коли нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в ній сільськогосподарських машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, обладнання тваринницьких ферм, посівних та збиральних машин).

Таким чином, оскільки в даному випадку комісією проводилось саме спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, то п.11 Порядку не підлягає застосуванню, а отже посилання позивача на його порушення не береться судом до уваги. При цьому, суд наголошує, що п.38 Прядку, який регулює, зокрема, склад спеціальної комісії не містить обмежень щодо участі в її складі, як безпосереднього керівника робіт в розумінні п.8 Порядку так і безпосереднього керівника потерпілого в розумінні ст.2 Закону України «Про державну службу» (найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець).

Дослідження матеріалів справи, а також аналіз положень чинного законодавства дає суду підстави зазаначити, що висновки спеціальної комісії по розслідуванню нещасного випадку, який стався з ОСОБА_5 - працівником Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у черкаській області 01.11.2016 о 17год. 00хв., які оформлені актами Н-1 та Н-5 від 21.12.2016. є обґрунтованими, об'єктивними та такими, що підтверджені матеріалами службового розслідування, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що комісією Управління Держпраці у Черкаській області була перевищена компетенція, в частині визнання в.о. начальника ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_6 особою дії або бездіяльність якої призвела до нещасного випадку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 16.08.2017 року