Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
09 серпня 2017 р. № 820/1109/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,
за участю: представника позивача - Циби О.В.,
представника відповідача - Красникової О.В.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ЕНЕРДЖИ" до Харківської митниці ДФС про визнання дій протиправними та скасування рішень ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ЕНЕРДЖИ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Харківської митниці ДФС з коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товару, заявленого до оформлення за вантажними митними деклараціями 807100001.2016.005644 від 27.12.2016 р.; 807100001.2016.005708 від 30.12.2016 р.; 807100001.2016.005709 від 30.12.2016 р.; 807100001.2017.000062 від 06.01.2017 р.; 807100001.2017.000091 від 11.01.2017 р.;
- скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000890/1 від 29.12.2016 р.; №807000011/2016/000968/2 від 30.12.2016 р.; №807000011/2016/000969/2 від 30.12.2016 р.; №807000011/2017/000032/2 від 06.01.2017 р.; №807000011/2017/000051/2 від 11.01.2017 р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії відповідача щодо коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товару, заявленого до оформлення за вантажними митними деклараціями 807100001.2016.005644 від 27.12.2016 р.; 807100001.2016.005708 від 30.12.2016 р.; 807100001.2016.005709 від 30.12.2016 р.; 807100001.2017.000062 від 06.01.2017 р.; 807100001.2017.000091 від 11.01.2017 р. є протиправними. Також вказав, що рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000890/1 від 29.12.2016 р.; №807000011/2016/000968/2 від 30.12.2016 р.; №807000011/2016/000969/2 від 30.12.2016 р.; №807000011/2017/000032/2 від 06.01.2017 р.; №807000011/2017/000051/2 від 11.01.2017 р. є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити посилаючись на письмові заперечення, які надав до суду.
Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав.
Судом встановлено, що 07.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ЕНЕРДЖИ" (в якості покупця) та MARVELL TRADE LP (Об'єднане Королівство) (в якості продавця) укладено контракт №ІВ-07/12-16(а.с.12-16).
Відповідно до п. 1.1 контракту продавець зобов'язується передати у власність, а покупець здійснити оплату і прийняти ізобутиловий спирт (далі -товар), на умовах СРТ заліз. ст. Суземка та/або Соловей.
Пунктом 1.2 контракту передбачено, що кількість товару за даним договором складає 500 метричних тон +/- 10% (розділ 1 контракту).
У розділі 4 контракту вказано, що ціна встановлюється у доларах США. Ціна розраховується виходячи з кількості товару відповідно до залізничної накладної станом на дату відвантаження. Сторони домовились зафіксувати ціну товару 540,0 доларів США за метричну тону.
На виконання умов контракту, товар прибув для митного оформлення за вантажними митними деклараціями 807100001.2016.005644 від 27.12.2016 р.; 807100001.2016.005708 від 30.12.2016 р.; 807100001.2016.005709 від 30.12.2016 р.; 807100001.2017.000062 від 06.01.2017 р.; 807100001.2017.000091 від 11.01.2017 р.
Однак, фахівцями Харківської митниці ДФС були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000890/1 від 29.12.2016 р.; №807000011/2016/000968/2 від 30.12.2016 р.; №807000011/2016/000969/2 від 30.12.2016 р.; №807000011/2017/000032/2 від 06.01.2017 р.; №807000011/2017/000051/2 від 11.01.2017 р.
Не погоджуючись із діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Пунктом 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним передбачено, що оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.
Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Слід вказати, що рахунки разом з митною декларацією позивачем до митного органу не подавались у зв'язку з тим, що товар поставлявся із відстроченням платежу.
Також приймаючи до уваги, що товар поставлений позивачу не підлягає ліцензуванню, копія імпортної ліцензії до Харківської митниці ДФС не надавалась.
Додатково суд вважає за необхідне відзначити, що оскільки товар поставлявся на умовах СРТ залізн. ст. Суземка страхування до митного кордону здійснює продавець, тому подання додаткових відомостей щодо страхування від позивача не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Як вказує ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів зазначив недоліки, які на думку Харківської митниці ДФС, перешкоджають визначенню митної вартості товарів, поставлених позивачу за умовами контракту від 07.12.2016 року, до яких віднесено:
- невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, надані декларантом документи не місять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 ст. 53 Митного кодексу України;
- не надання декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари.
Судом під час розгляду справи встановлено, що фахівцями відповідача під час розгляду наданих декларантом для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, виявлені розбіжності, які полягають в тому, що всупереч умов контракту у митних деклараціях відправником зазначено умови поставки СРТ Тополі, тоді як у контракті вказано умови поставки СРТ Соловей або СРТ Суземка.
Суд вважає за необхідне відзначити, що ст. Соловей (з боку Російської Федерації) та ст. Тополі (з боку України) є станціями прикордонного переходу.
До того ж, як вбачається з схеми (карти) із зображенням розташування на місцевості станцій прикордонного переходу Соловей та Тополі відстань між останніми є мінімальною.
Щодо посилання представника відповідача на відсутність повної інформації про весь «ланцюг» поставки від виробника до одержувача товарів, суд зазначає наступне.
Згідно наданих представником позивача пояснень, ТОВ "ГЕРМЕС ЕНЕРДЖИ" були надані до митниці усі документи, що отримані від постачальника. Жодних документів, що стосуються інших суб'єктів господарювання у позивача в наявності немає і такі документи жодним чином не можуть вплинути на задекларовану позивачем митну вартість товару.
Щодо зауважень відповідача відносно розрахунків між ТОВ "ГЕРМЕС ЕНЕРДЖИ" та MARVELL TRADE LP (Об'єднане Королівство), судом встановлено наступне.
Позивач, ТОВ "ГЕРМЕС ЕНЕРДЖИ", звернувся до ПАТ «БАНК ВОСТОК» з проханням надання відомостей(а.с.170).
У відповідь на запит позивача №128, ПАТ «БАНК ВОСТОК» повідомив, що станом на 07.08.2017 р. контракт №ІВ-07/12-16 від 07.12.2016 р. знаходиться на обслуговуванні в ПАТ «БАНК ВОСТОК». Сума перерахованої іноземної валюти - 257 975,28 доларів США; загальна сума отриманого товару, згідно інформації про МД, що міститься в реєстрах МД, які надійшли до ПАТ «БАНК ВОСТОК» - 257975,28 доларів США; незавершені імпортні операції - відсутні; порушення законодавчо встановлених строків розрахунків - відсутні. Інших платежів за контактом №16-07/12-16 від 07.12.2016 р. окрім сплати за товар не здійснювалось; контракт від 07.12.2016 р. на обслуговування до інших банків не передавався(а.с.171).
З наведеного слідує, що фінансові зобов'язання визначені контрактом виконано сторонами повністю.
Також представником відповідача у письмових запереченнях вказано, що декларантом до всіх митних декларацій подано накладні УМВС в яких відправником товару є ООО «Предприятие промышленного железнодорожного транспорта», а одержувачем є ТОВ «НВП ІСТОК». Крім того, у вказаних накладних у гр. 25 наявна інформація про договір поставки №021-221001840 від 25.02.2015 р. для ТОВ "ГЕРМЕС ЕНЕРДЖИ". При цьому відповідач зазначив, що договір поставки до митниці не надавався.
Під час розгляду справи судом встановлено, що товариством "ГЕРМЕС ЕНЕРДЖИ" до митниці додатково надавалась інформація у вигляді копій інвойсів попередніх постачальників даного товару, зокрема виставлений ООО «Газпром нефтехим Салават» на адресу VITOL S.A. інвойс №70016844 від 08.12.2016 р., де зазначено, що цей інвойс виставлено відповідно до контракту №021-221001840 від 25.02.2015 року. При цьому, позивач, ТОВ "ГЕРМЕС ЕНЕРДЖИ", не є стороною цього договору, відповідно копію договору надати не може.
Суд звертає увагу, що ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлює правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З цього приводу слід вказати, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Проте, Харківською митницею ДФС не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятих Харківською митницею ДФС рішень про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000890/1 від 29.12.2016 р.; №807000011/2016/000968/2 від 30.12.2016 р.; №807000011/2016/000969/2 від 30.12.2016 р.; №807000011/2017/000032/2 від 06.01.2017 р.; №807000011/2017/000051/2 від 11.01.2017 р.
Відносно частини позовних вимог про визнання протиправними дій Харківської митниці ДФС з коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товару, заявленого до оформлення за вантажними митними деклараціями 807100001.2016.005644 від 27.12.2016 р.; 807100001.2016.005708 від 30.12.2016 р.; 807100001.2016.005709 від 30.12.2016 р.; 807100001.2017.000062 від 06.01.2017 р.; 807100001.2017.000091 від 11.01.2017 р., суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Судом встановлено, що митне оформлення товару поставленого позивачу завершено, оскільки останнім було подано нові митні декларації.
При цьому, суд зазначає, що представником позивача у судовому засіданні надані пояснення згідно з якими вимога, що є предметом позову про визнання протиправними дій Харківської митниці ДФС не є актуальною на даний час.
Суд вважає за необхідне вказати, що згідно наданих представником відповідача пояснень, товар, що поставлявся позивачу відповідно до контракту від 07.12.2016 року, випущено у вільний обіг за митними деклараціями №807100001/2016/005699, №807100001/2016/005715, №807100001/2016/005713, №807100001/2017/000064, №807100001/2017/000102.
Таким чином, частина позовних вимог про визнання протиправними дій Харківської митниці ДФС з коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товару, заявленого до оформлення за вантажними митними деклараціями 807100001.2016.005644 від 27.12.2016 р.; 807100001.2016.005708 від 30.12.2016 р.; 807100001.2016.005709 від 30.12.2016 р.; 807100001.2017.000062 від 06.01.2017 р.; 807100001.2017.000091 від 11.01.2017 р., задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ЕНЕРДЖИ" до Харківської митниці ДФС про визнання дій протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.
Скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000890/1 від 29.12.2016 р.; №807000011/2016/000968/2 від 30.12.2016 р.; №807000011/2016/000969/2 від 30.12.2016 р.; №807000011/2017/000032/2 від 06.01.2017 р.; №807000011/2017/000051/2 від 11.01.2017 р.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Харківської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ЕНЕРДЖИ" (код 35589810, 61145, Харківська область, місто Харків, вул. Шатілова Дача, буд. 4, каб. 610) у розмірі 1600.0 грн. (одна тисяча шістсот гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 15 серпня 2017 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.
Судове рішення № 68308982, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 09.08.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/1109/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: